Зміцнення в рядах "прибічників Путіна": які наслідки можуть мати нові вибори в Болгарії?

Ситуацію в політичному ландшафті Болгарії можуть суттєво змінити плани президента Румена Радева щодо створення нової політичної партії, адже він користується значною підтримкою серед проросійських виборців. На зображенні - антивладні протести, які відбулися у 2023 році.

Минулого тижня стало відомо, що наступного року на Болгарію чекають не лише президентські, а й (щонайменше) ще одні дострокові парламентські вибори.

У Болгарії в кінці листопада та на початку грудня відбулися масштабні антиурядові акції протесту, які зібрали сотні тисяч людей. Громадяни виступили проти бюджету, запропонованого урядовою коаліцією, який, за їхніми словами, може призвести до ускладнення фінансової ситуації в країні та збільшення податкового тягаря для населення та підприємств.

За результатами цих протестів уряд подав у відставку.

11 грудня прем'єр-міністр Росен Желязков оголосив про це. Вже наступного дня, 12 грудня, депутати болгарського парламенту одноголосно підтримали це рішення, відновлюючи таким чином передвиборчий процес у країні.

Ця обставина створює для України як загрози, так і шанси.

Існує ймовірність формування нового уряду проєвропейськими силами "Продовжуємо зміни - Демократична Болгарія" ("ПП-ДБ"). Проте одночасно вибори стають шансом для проросійських сил - і цього разу конкуренцію партії "Відродження" може скласти нова політична сила, сформована чинним президентом Руменом Радевим.

Згідно з Конституцією Болгарії, перед тим як перейти до парламентських виборів та створення тимчасового уряду, президент зобов'язаний провести консультації з політичними партіями, які представлені в поточному скликанні парламенту, а також надати можливість сформувати уряд двом найбільшим політичним силам.

Отже, йдеться або про правлячу партію "ГЕРБ" ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії"), або про опозиційний альянс "Продовжуємо зміни - Демократична Болгарія".

І лише якщо ці спроби не матимуть успіху, глава держави може доручити третій мандат іншій політичній силі - тепер на власний розсуд.

При цьому президент може як пришвидшувати такі консультації, так і пригальмовувати цю процедуру. Румен Радев обрав перший варіант та провів консультації протягом тижня, розпочавши 15 та завершивши 19 грудня. А вже формувати новий уряд президент планує після Нового року.

Після проведення консультацій з'ясувалося, що:

1. Політична партія "ГЕРБ" більше не буде створювати уряд у поточному складі парламенту, але зосередиться на подовженні бюджету 2025 року на 2026 рік.

Члени партії також звернулися до президента з проханням встановити дату позачергових виборів. У зв'язку з підтримкою антиурядових акцій, яку висловив президент, вони провокаційно закликали його заснувати власну політичну організацію (про цю можливість ми поговоримо далі).

2. Прозахідна опозиція з "ПП-ДБ" також підтримує концепцію продовження бюджетного процесу і ще раз підтвердила свої наміри утриматися від створення уряду в теперішньому складі парламенту.

3. На консультаціях з проросійською партією "Відродження" її очільник Костадин Костадинов декілька разів запитував офіційну думку президента щодо вступу Болгарії до єврозони, яке має відбутися вже з 1 січня 2026 року. Показово, що президент Радев нейтрально відповів, їм що виступає за народний референдум з цього приводу.

У цьому контексті болгарські "друзі Путіна" виступають за організацію дострокових виборів найближчим часом.

Отже, це буде вже на початку весняного сезону.

Крім того, проведені консультації показали, що більшість парламентських політичних сил наразі підтримують запровадження машинного голосування, яке передбачає безпаперове волевиявлення із застосуванням спеціального електронного обладнання.

Таке обладнання зчитує ідентифікаційний документ виборця, дає йому можливість обрати кандидатів та на основі вибору друкує унікальний бюлетень.

В теорії це має зменшити випадки фальсифікації та неправильного підрахунку бюлетенів. Водночас деякі болгарські експерти та консультанти ЦВК, серед яких є доцент Златогор Мінчев, називають шанси на впровадження цієї технології до кінця березня амбітними та малоймовірними через потрібний час для імпорту, сертифікації та тестування апаратів.

Попри формальну єдність влади та опозиції у питанні пролонгації бюджету на 2026 рік, в цій сфері відбувся дуже гучний скандал.

Відповідно до намічених планів, діючий уряд швидко підготував законопроєкт щодо продовження бюджету-2025 на три наступні місяці і передав його до парламентського бюджетного комітету. Ніхто не очікував жодних конфліктів, оскільки бюджетний комітет затвердив цей документ з певними змінами.

Проте зранку 17 грудня, коли прийнятий комітетом законопроєкт потрапив до порядку денного парламенту, урядові сили додатково внесли в порядок денний прийнятий в першому читанні бюджет на 2026 рік, який в минулому став причиною для масових протестів і зрештою призвів до падіння уряду.

Це спричинило хвилю обурення та призвело до вимушеної перерви в парламентських засіданнях. Представники "ПП-ДБ" використали цей момент, щоб оголосити про новий протест, запланований на 18 грудня, та протистояти спробам ухвалити попередній бюджет.

У той же час члени партії "ГЕРБ" разом із союзниками з "Є такий народ" ("ІТН") провели пресконференцію, на якій заявили, що це був "політичний експеримент". Метою експерименту було продемонструвати, до якого безладу можуть призвести акції протесту "ПП-ДБ", які вплинули на зростання соціальних виплат і зарплат у 2026 році.

Після перерви члени парламенту проголосували за продовження дії бюджету, водночас виключивши з розгляду попередню версію. Тепер залишається лише дочекатися нових соціологічних досліджень, щоб зрозуміти, які наслідки цей "політичний експеримент" матиме для урядових сил.

Дві ключові опозиційні сили: проєвропейський альянс "ПП-ДБ" і проросійська партія "Відродження" - активно намагаються збільшити свої можливості для успіху на дострокових виборах.

Євроатлантична коаліція "ПП-ДБ" оголосила, що не вважає можливим створення коаліції з жодною з політичних сил, які в даний момент є у парламенті. У зв'язку з цим, їхня стратегія полягає в досягненні абсолютної більшості.

Коаліція вважає, що досягнення простої більшості (121 з 240 місць у парламенті) цілком реальне, якщо забезпечити високу явку виборців і уникнути фальсифікацій. Серед ключових зобов'язань вони обіцяють реалізацію судових та антикорупційних реформ, ліквідацію олігополії партій "ГЕРБ" і ДПС (Рух за права і свободи), а також продовження євроатлантичного курсу та покращення життєвих стандартів в країні.

Чи можна вважати цей план здійсненним?

Гіпотетично, "ПП-ДБ" може підвищити власну частку в парламенті внаслідок підвищення явки зумерів та міленіалів, які сукупно представляють понад третину виборців. Однак шанси на здобуття простої більшості є малоймовірним навіть за найсприятливіших обставин через існування усталених ідеологічних та етнічних прошарків населення, які лояльні до конкретних політичних сил.

Зокрема, Державна податкова служба розраховує на підтримку етнічних турків, тоді як партія "ГЕРБ" орієнтується на консервативні верстви населення та громади, що розташовані на кордоні.

Проросійська політична сила "Відродження" апелює до загальновідомої теми боротьби з корупцією, що асоціюється із діючою владою, проте при цьому акцентує увагу на ролі Євросоюзу та Єврокомісії у виникненні проблем Болгарії. Крім того, вони активно виступають проти фінансової підтримки України, стверджуючи, що це суперечить інтересам болгарського народу з огляду на бюджетні питання.

Їхні декларації можна звести всього до декількох пунктів: повернення до болгарського лева, поступовий вихід з ЄС та НАТО, зближення з РФ та БРІКС. Політична сила зацікавлена у здобутті якнайбільшої кількості голосів, проте на відміну від "ПП-ДБ", вони публічно не відмовлялись від кооперації з іншими партіями.

Більше того, як показувала практика попередніх вотумів недовіри, "Відродження" чудово співпрацює з проросійськими партіями "МЕЧ" та "Велич".

Найбільшою загрозою безпосередньо для "Відродження" є потенціал створення політичної партії президентом Руменом Радевим, який є досить популярним серед проросійського електорату.

Це теоретичне політичне формування ще не було офіційно оголошене, проте його активно обговорюють болгарські фахівці як природний розвиток політичної кар'єри президента після завершення його терміну в осінній період 2026 року.

Реалізація такого розвитку подій призведе до того, що всі правопопулістські та консервативні партії Болгарії втратять значну частину своїх виборців на користь нової політичної сили, представленої президентом.

Проте, у разі відсутності партії Радева, "Відродження" матиме можливість розширити своє представництво в парламентських рядах.

По-перше, це пов'язано з активним залученням виборців від інших проросійських політичних сил, таких як партії "МЕЧ" і "Велич". Крім того, ймовірність невдачі партії "АПС" на майбутніх виборах може призвести до зменшення фрагментації парламентського складу.

Згідно з результатами опитування, проведеного агенцією "Алфа Рисърч" з 5 по 12 грудня, три зазначені партії опинилися або нижче прохідного бар'єра, або знаходяться на критично небезпечному рівні близько до нього.

На сьогоднішній день коаліційні сили визначили проєвропейську опозицію як свого ключового противника. Саме "ПП-ДБ" звинувачують у виникненні хаосу та політичної невизначеності в країні.

Втім, найбільші ризики загрожують не самій партії "ГЕРБ", а її молодшим коаліційним партнерам.

По-перше, варто згадати про партію "Є такий народ", яку очолює співачка, шоумен і популіст Славі Трифонов. Ця політична сила, створена як альтернатива "ГЕРБ", не лише приєдналася до коаліції з ними, але й відмовилась залишити уряд, незважаючи на протести, пов'язані з бюджетом. В результаті, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, проведеними агенціями "Алфа Рисърч" та "Маркет Линкс", "ІТН" опинилася в небезпечній зоні і може не пройти до наступного складу парламенту.

Також про свій вихід з політичної сили оголосили представники партії в Асеновграді та Свищові, а незабаром це зробив і депутат, який очолює комітет з освіти та науки, Андрей Чорбанов.

Якщо ситуація з "ІТН" залишиться незмінною, можна прогнозувати ще більшу втрату електоральної підтримки та подальший відтік політиків з її рядів.

Ситуація в Болгарській соціалістичній партії (БСП) також не є оптимальною. Раніше вона розглядалася як альтернатива "ГЕРБ", але завдяки поміркованому лідерству Атанаса Зафірова, партія вирішила приєднатися до урядової коаліції з ними.

Зараз соціалісти переживають внутрішній розкол. З одного боку, є фракція Зафірова, яка намагається продемонструвати, як багато всього хорошого було досягнуто урядовими міністрами БСП.

З іншого боку, існує група партійців, які виступають за відставку Зафірова та проведення нових виборів всередині партії. До їхнього складу входять як парламентські депутати, так і представники молодіжного крила БСП, які раніше усунули лідерку Корнелію Нінову після невдалого виступу партії на літніх виборах 2024 року.

Офіційне обговорення цього питання перенесли на 10 січня, а Зафіров повідомив, що не має наміру добровільно залишати свою посаду.

Зміна в керівництві БСП, ймовірно, призведе до відновлення впливу відверто проросійських політичних діячів.

Серед них будуть і ті, хто активно суперечитиме інтересам України.

У порівнянні з молодшими партнерами коаліції, "ГЕРБ" та ДПС стикаються з меншими труднощами. Вони володіють стабільною базою виборців і можуть без зусиль підтримувати свою присутність у парламенті, а, можливо, навіть зберегти кількість мандатів без зменшення.

Серед основних загроз для них варто виділити зростання електоральної активності та популярності "ПП-ДБ". У разі їхньої перемоги можна сподіватися на проведення всебічного антикорупційного розслідування.

Гіпотетичне формування та перемога партії Радева також означатиме конкуренцію з недружньо налаштованою популярною в народі консервативною політичною силою, яка може забрати в них частку виборців, хоча й менше, ніж у "Відродження".

Sure! Here’s a unique version of the text: "******". If you have specific content or context you want me to modify, please provide it!

У 2026 році на Болгарію чекають вже восьмі з 2021 року позачергові парламентські вибори.

Ці вибори здатні надати новий імпульс політичному ландшафту Болгарії, звільнивши його від відвертих популістичних сил, які не мають реальної управлінської стратегії. Зменшення фрагментації в парламенті відкриває можливості для проукраїнських євроатлантистів з партії "ПП-ДБ", які можуть не лише отримати більшість, а й зміцнити свої позиції у законодавчому органі.

Однак успіх "ПП-ДБ" не можна вважати забезпеченим.

Найбільш вірогідний розвиток подій на виборах передбачає створення в новому парламенті трьох суперечливих коаліцій.

Зокрема: "ПП-ДБ", коаліція "ГЕРБ" і ДПС, а також проросійське об'єднання "Відродження" (або ж партія Радева).

Це призведе до ситуації, коли парламент буде поділений, і жодна політична сила не зможе утворити стабільну коаліцію. Як наслідок, країна знову опиниться на межі дострокових виборів.