Зміцнення професіоналізму або відданості? Яка реакція панувала в українських соціальних мережах на призначення керівників Офісу Президента та силових структур?

Які відгуки викликали новини про зміни у складі Офісу Президента та силових структур, ініційовані Володимиром Зеленським на початку 2026 року, в українських соціальних мережах?

Протягом перших п'яти днів 2026 року президент України Володимир Зеленський підписав 20 указів, які стосувалися звільнення і призначення людей на державні посади. Зокрема, президент звільнив і призначив виконувача обовʼязків голови Служби безпеки України, керівників Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, звільнив членів Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку, призначив керівника Офісу президента України, його першого заступника та радницю президента із питань економічного розвитку. Також президент попередив про інші очікувані ротації в уряді: призначення першого віцепрем'єр-міністра України -- міністра цифрової трансформації Михайла Федорова міністром оборони України, а чинного міністра оборони Дениса Шмигаля, ймовірно, -- міністром енергетики.

Серія кадрових змін спричинила активні обговорення в українських соціальних мережах. Далі ми розглянемо, які були реакції користувачів та які аргументи наводилися щодо доречності обрання або звільнення осіб на цих посадах.

У рамках нашого дослідження ми отримали 8156 повідомлень з платформи "Семантрум", що охоплюють комунікації в телеграмі, фейсбуці, Х, ютубі та Linkedin. Ці повідомлення були створені в період з 1 січня до 15:00 6 січня 2025 року. Пошуковий запит українською мовою включав прізвища зазначених осіб, а також терміни: "призначення", "звільнення", "відставка". Для аналізу даних була сформована випадкова вибірка з 1000 повідомлень, з довірчим інтервалом 95% і теоретичною похибкою 3%.

Структура публікацій у соціальних мережах щодо призначень та звільнень Володимира Зеленського в період з 1 січня до 15:00 6 січня 2026 року. Інфографіка від "Детектора медіа".

З обраних для дослідження соціальних мереж виявилася незначна кількість публікацій з LinkedIn. У досліджувану вибірку потрапило лише одне повідомлення з аккаунта видання pravo.ua, в якому йшлося про те, що Володимир Зеленський висунув Кирила Буданова на посаду голови Офісу Президента. Це повідомлення базувалося на інформації, розміщеній на офіційному сайті президента України.

16,01% повідомлень містять оцінки від авторів стосовно кадрових рішень або ініціатив президента. Усі інші повідомлення або є інформаційними, або представляють новини, або ж не висловлюють думки авторів щодо кадрових заходів.

У 57,2% статей з вибірки йдеться про обговорення відставки Василя Малюка. У той же час, згадки про зміну посади Кирила Буданова, що займає друге місце за частотою, фіксуються в 37% публікацій.

Частота згадок відставок чи призначень посадовців у соціальних медіа. Інфографіка "Детектора медіа"

У вибірці найбільше уваги користувачів соціальних мереж привернули новини про рішення, які набули чинності. Водночас 12,6% повідомлень стосувалися обговорення події, що не може відбутися без ухвали Верховної Ради України: призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони. Для порівняння, чинного міністра оборони згадували лише в 6,2% випадків.

Відгуки на призначення Кирила Буданова та Олега Іващенка.

З 49 дописів, що містили оцінки призначення Кирила Буданова, 19 з них отримали позитивну реакцію користувачів. Наприклад, серед тих, хто висловлював схвалення, були репости коментарів колишнього голови СБУ та екснардепа Валентина Наливайченка, який охарактеризував призначення Буданова як "зміцнення справжніх військових можливостей у координації силових і оборонних структур України". У цю вибірку увійшло 18 таких позитивних репостів.

Серед інших переваг також називали професійність як керівника, досвідченість, компетентність. Користувачі також писали, що він посилить позицію України у переговорному процесі, має міжнародні контакти, його призначення підвищить обороноздатність і забезпечить результати у подоланні внутрішніх суперечностей.

Приклад публікації в анонімному акаунті на платформі Х, що зібрав понад 7 тисяч переглядів і містить позитивну оцінку призначення Кирила Буданова, скріншот.

Критикували призначення Буданова у 19 дописах з аналізованої вибірки. Здебільшого це були репости дописів колишнього нардепа та генпрокурора Юрія Луценка й коментарі чи відео екснардепа кількох скликань Григорія Омельченка, якого на відео титрують як "генерала". Зокрема Луценко у своєму дописі на фейсбуці, який отримав понад 3,4 тис. вподобань і понад 700 поширень, пише: "Зеленський -- неперевершений продавець надій тим, хто хоче бути обдуреним. Кадровими призначеннями він хоче перебити корупційний мегаскандал і фактичний провал мирних переговорів... Очільник ГУР знав, що з посади керівника офісу Президента ще ніхто не зробив політичного трампліна. Знав, але хотів спробувати... Нові призначення в ГУР, план заміни глави СБУ чітко демонструє: відповідальність на Буданові, кадри -- від Єрмака. На вербі груші, обіцянка цяцянка. Ці перестановки мають не дозволити Буданову отримати власний інф-аналітичний ресурс впливу".

У бесіді з журналістом Сергієм Мамаєвим на його YouTube-каналі Омельченко висловив припущення, що призначення Зеленським Буданова може бути стратегічним кроком, спрямованим на усунення потенційного конкурента на майбутніх президентських виборах. Він також зазначив, що Буданов може стати електоральним важелем проти колишнього головнокомандувача Валерія Залужного. Омельченко, який має досвід роботи в Службі безпеки України, отримав звання генерал-лейтенанта від президента Віктора Ющенка у 2007 році. У відео Буданов згадується в контексті скандалу, пов'язаного з Вагнергейтом, де його роль полягає в тому, що він нібито "відбілював" Зеленського та Єрмака, звинувачуючи їх у "державній зраді" та невдачах у затриманні "вагнерівців".

Також користувачі фейсбуку, чиї пости потрапили до вибірки, репостили вислови екснардепа від "Блоку Петра Порошенка" Олександра Бригинця, в яких Буданова названо "несамостійною фігурою, якій штучно надули медійність".

Оцінка позитивних і негативних аспектів призначення Кирила Буданова на посаду голови Офісу президента в публікаціях користувачів соціальних мереж. Інфографіка від "Детектора медіа".

У вибірку критичних коментарів щодо призначення потрапили репости з офіційного каналу партії "Європейська солідарність" у Telegram, в яких цитували виступ народного депутата Миколи Княжицького. Він порушив важливе питання про те, на яку саме позицію Володимир Зеленський планує призначити Кирила Буданова: чи це буде керівник Офісу Президента, чи, можливо, роль "Андрія Єрмака"? Головне питання залишається без відповіді: яка ж справжня мотивація Кирила Буданова?

Деякі публікації на фейсбуці з тих, що негативно оцінювали призначення нового голови Офісу та потрапили у вибірку, містили відверту критику як призначення Буданова, так і роботи Зеленського та Буданова.

Причини, які наводили користувачі соцмереж, аби пояснити, чому Буданов не підходить на роль керівника ОП, можна описати так: відсутність політичного досвіду, несамостійна фігура, призначення "силовика" на таку посаду шкодить демократії, бажання президента "контролювати" Буданова, наблизивши його до себе, не викликає довіри у суспільства та "пониження статусу".

Оцінка Буданова та Єрмака в стилі "мему", що містить критику президента Зеленського від користувача Facebook, зображення екрану.

У одному з постів на Facebook, який здобув близько 9 000 лайків і понад 700 репостів, висловлювалася думка, що призначення Буданова стало для Зеленського способом забезпечити своє "безпечне майбутнє" від НАБУ і САП. Крім того, існує припущення, що таким чином президент готує альтернативного кандидата для майбутніх виборів, здатного скласти конкуренцію колишньому головнокомандувачу Валерію Залужному.

Пост у Facebook з аналізом призначення Буданова, який здобув широку популярність, скріншот.

У досліджуваній вибірці з 1000 повідомлень було зафіксовано 69 дописів, які стосувалися призначення Олега Іващенка на посаду голови ГУР. Важливо відзначити, що згадки про Іващенка окремо від Кирила Буданова відбувалися досить рідко. Більшість публікацій містили лише інформаційні повідомлення, що підтверджували сам факт видання відповідного указу Президента. У п'яти з них було репостнуто статтю журналістки "Дзеркала тижня" Ірини Ведернікової під назвою "Наступник" або "Нейтралізація"? У цій статті авторка описує Іващенка як "людину Єрмака" і вказує, що він представляє інший тип управлінця на відміну від Буданова, який, як вважає Ведернікова, не зможе легко співпрацювати зі своїм попередником, що перейшов на іншу позицію. Вона також зазначає, що Буданов не зміг забезпечити призначення свого протеже на цю посаду і тепер не матиме змоги розраховувати на підтримку ГУР як структури. Таким чином, як пише Ведернікова, він опиняється в Офісі Президента не як самостійна особа, а скоріше у "полоні". У деяких повідомленнях з Facebook, які також увійшли до вибірки, зустрічається згадка про Іващенка як "людину Єрмака" в контексті ГУР.

Про звільнення Василя Малюка та призначення Євгена Хмари

Коли автори публікацій із вибірки критикують відставку Василя Малюка, вони, як правило, поширюють чи цитують звернення публічних військовослужбовців, які кажуть, що Малюк має залишатися на посаді керівника СБУ. Здебільшого про нього згадують як про керівника операції зі знищення російських військових літаків "Павутина". Хоча, як пише Ведернікова, СБУ під керівництвом того ж Малюка брала участь у "обрізанні повноважень" незалежних антикорупційних органів улітку 2025 року.

Формулювання недоліків і переваг відставки Василя Малюка у дописах користувачів соцмереж. Інфографіка "Детектора медіа"

У дописах також часто цитують матеріал "Української правди" про перестановки в уряді й силових відомствах, у якому видання, посилаючись на джерела, описувало процес звільнення Малюка. "УП" пише, що він не хотів іти у відставку, мотивуючи це тим, що в СБУ на завершальній стадії перебуває кілька операцій масштабу "Павутини", які не можна кидати. У цій же статті йшлося, що в ОП бачать у Малюку зв'язок з атакою на НАБУ та САП, від якої намагаються відсторонитися, а також звинувачують СБУ у "роздяганні бізнесу" та "комерції". Своєю чергою, в команді Малюка, як пишуть журналісти "УП", вважають, що відставка є помстою за позицію голови СБУ під час Міндічгейту й обшуків у ексглави ОП.

"Як тільки йому вказали, що мають робити росіяни та американці, він одразу ж підкориться. Це один з коментарів у соцмережах, що стосується відставки Василя Малюка. Джерело: Х".

Як і у випадку інших призначень і звільнень, виділяється гостра критика з боку колишніх та чинних депутатів "Європейської солідарності", акаунтів у соцмережах із символікою партії на сторінці. Екснардеп Олександр Бригинець зокрема розкритикував і самого Малюка за те, що той погодився на звільнення: "Попри шалену підтримку і військових, і партнерів, і депутатів, попри вкрай малу перспективу звільнення Радою, Малюк, за даними "УП", все ж вирішив, що йти на загострення з президентом не наважився. Як і Залужний... Герої є... Характерів немає".

Також викликає критику сам механізм ухвалення рішень щодо кадрових змін. Зокрема, наголошується, що президент подає до Верховної Ради пропозиції щодо призначення або звільнення голови Служби безпеки України, в той час як остаточне рішення приймає і несе всю відповідальність виключно парламент країни.

Аналіз сильних і слабких сторін призначення Євгена Хмари в публікаціях користувачів соціальних мереж. Інфографіка від "Детектора медіа".

Щодо нового керівника СБУ, експерт з військових питань Олександр Коваленко, який представляє групу "Інформаційний спротив", висловив думку, що діяльність СБУ залишиться на тому ж рівні. Він зазначив: "Відставка пана Малюка не матиме критичного впливу, адже його місце займе Євген Хмара, керівник Центру спецоперацій 'А' СБУ. Це справжній професіонал, а не новачок". Водночас Дар'я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, підкреслює важливість особи, яка відповідатиме за політичну складову СБУ. Вона вказує, що цю роль виконуватиме нинішній заступник голови СБУ Олександр Поклад, якого Каленюк характеризує як "людину, що реалізувала одну з ключових задач по деструкції НАБУ та САП, зокрема, доставку народного депутата Христенка, що, за задумом влади, має надати компромат на співробітників НАБУ".

У повідомленнях також йшлося про звільнення Сергія Дейнека з посади очільника Державної прикордонної служби. Спочатку інформували про його відставку, супроводжуючи новину призначення його наступника – Валерія Вавринюка, який став тимчасовим виконувачем обов'язків. Крім того, повідомлялося, що Дейнеко отримав статус радника міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. У деяких публікаціях зазначалося, що Сергій Дейнеко залишиться військовослужбовцем і після проходження реабілітації планує повернутися до служби в ДПСУ.

Найбільш поширювані повідомлення з критикою Дейнека й Вавринюка публікувала голова антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець у фейсбуці, тоді як у телеграмі переважно поширювали нейтральну інформацію. Дейнека Богуславець критикувала за відмову відвідати засідання парламентської тимчасової слідчої комісії з приводу корупції в енергетиці та виїзді за кордон одного з ключових фігурантів справи Тимура Міндіча. А Вавринюка -- за готовність узяти на поруки підозрюваного у закупівлі засобів радіоелектронної боротьби ексголову Мукачівської районної державної адміністрації Сергія Гайдая.

Щодо нових посадових обов'язків Дениса Шмигаля та Михайла Федорова.

Зеленський висунув кандидатуру Михайла Федорова, першого віцепрем'єра та міністра цифрової трансформації, на посаду нового міністра оборони. Президент зазначив: "Михайло активно займається питаннями, пов'язаними з використанням дронів, і демонструє значні досягнення у цифровізації державних послуг і процесів. Спільно з нашими військовими, командуванням, а також національними виробниками зброї та міжнародними партнерами необхідно впровадити в оборонному секторі зміни, які принесуть користь".

Обговорення призначення Федорова та Шмигаля в соціальних мережах відображає певну недовіру до кадрових рішень влади. Користувачі часто висловлювали думку про те, що призначення не відповідають вимогам війни: оборона і енергетика є критично важливими сферами, де необхідний досвід, а не лояльність чи піар. Позитивні відгуки здебільшого надходили від акаунтів та блогерів, які підтримують владу, які хвалили "оновлення". Проте негативні коментарі переважали, акцентуючи увагу на загрозах для фронту та енергетичної стабільності. Ці кадрові зміни сприймаються як елемент більшої системи, де посади використовуються як інструмент контролю, а не для ефективного управління в умовах виживання держави.

Відмова від призначення Михайла Федорова на пост міністра оборони викликала негативну реакцію, акцентуючи увагу на його досвіді в ролі "політичного маркетолога" та експерта в цифрових технологіях. Багато хто вважає, що цього недостатньо для ефективного управління оборонним відомством в умовах війни. Одним із поширених у суспільстві уявлень є те, що Федоров сприймається як "людина" з команди Зеленського, який нібито отримав свою позицію завдяки піар-кампаніям та лояльності, а не через реальні професійні досягнення у військовій сфері.

Аналіз сильних і слабких сторін призначення Михайла Федорова на посаду в Міністерстві оборони в коментарях користувачів соціальних мереж. Інфографіка від "Детектора медіа".

Михайло Федоров. Політичний маркетолог, який розпочинав свою кар'єру з таргетованої реклами для політичних діячів. Він балотувався від маловідомої партії, а згодом став частиною цифрового обслуговування виборчої кампанії Зеленського. Після цього отримав мандат, зайняв посаду міністра, а також займався піаром. У розслідуваннях журналістів його ім'я згадується у контексті неофіційних, ймовірно, тіньових фінансів під час виборів. І тепер ця особа очолить оборонний сектор країни, що бореться за своє існування. Це не просто випадковість. Це не помилка. Це свідомий вибір. Це або тотальний кадровий провал, або система, де посади отримують "свої" -- без необхідних знань, без відповідальності, без совісті. Для них армія -- не священне місце, а ще одна можливість для збагачення та інструмент політичного контролю, -- зазначив у своєму дописі блогер Вадим Кірпіченко, який розповсюджений на Facebook 598 разів, а його пост з другого січня отримав ще 2,6 тисячі поширень.

У цій публікації Кірпіченко аналізував можливу зміну посади Дениса Шмигаля, вважаючи його перехід до сфери енергетики своєрідною "пересадкою" лояльного чиновника. Деякі спостерігачі пов'язували це з корупційними скандалами, що виникли під час його прем'єрства, а також з його попереднім досвідом у енергетичному секторі. Наприклад, у пості на Facebook зазначалося: "Колишній міністр оборони Шмигаль, якого журналісти асоціюють з численними корупційними схемами і який ледь встиг зайняти свою посаду, не підлягає покаранню, не усувається і не розслідується. Його просто "переміщують" на іншу позицію. У цій системі не звільняють за невдачі. Тут підтримують "своїх" до самого кінця. Всі ці обставини остаточно розвінчують ілюзії. Ця влада не бореться за Україну. Вона прагне контролювати бюджети, потоки та посади". У вибірці також були дві перепублікації цього поста, автором якого є блогер Вадим Кірпіченко.

Деякі користувачі бачать у призначенні Федорова ознаку клановості та ігнорування реальних викликів війни. Згадували його успіхи в "Дії" та дронових програмах, але навіть тут аргументи зводилися до того, що цифровізація -- це не заміна досвіду в закупівлях зброї, логістиці чи боротьбі з корупцією в Міноборони. Така критика поєднувалася з побоюваннями щодо корупційних ризиків у оборонних тендерах, де новачок може стати жертвою старих схем або, навпаки, не впоратися з їх викоріненням.

Наприклад, у публікації журналістки Зої Казанжі йшлося про таке: "Хоч Михайло може бути надзвичайно ефективним у сфері цифр, однак пара банок зіпсованих чи непоставлених консервів до вінницького госпіталю, неякісні міни й куценькі куртки – і його кар'єра опиниться на смітнику десь у Підгірцях. Загалом, мрії, звісно, здатні здійснюватися, але дуже специфічним чином. Ласкаво просимо до пекла. Сподіваюся, хоча б цей міністр зрозуміє, чому важливо мати контрольні зразки і яку роль вони відіграють у корупційних схемах. Але, чесно кажучи, змінювати міністра оборони під час війни, бо немає нікого, хто б міг зайнятися прибиранням в Міненерго, – це зовсім недалекоглядно!".

Формулювання сильних і слабких сторін відставки Дениса Шмигаля з посади міністра оборони в коментарях користувачів соціальних мереж. Інфографіка від "Детектора медіа".

Інші коментатори висловлювали свої думки щодо неконституційності подібних анонсів: "Зеленський чітко демонструє, що не має наміру повертатися до конституційних рамок... Це і пояснює оголошення про нового міністра оборони, коли чинний Шмигаль досі залишається на посаді, не повідомляючи про свою відставку, а Верховна Рада не ухвалювала рішення про його звільнення".

16% проаналізованих повідомлень містили оцінки стосовно кадрових рішень, тоді як решта публікацій і дописів у соціальних мережах носили інформаційний характер.

Недостатня прозорість у комунікації щодо причин ухвалених рішень та можливих змін лише підвищувала рівень недовіри до кадрової політики уряду. Найбільшу увагу у вибірці матеріалів, що підлягали аналізу, викликали звільнення Василя Малюка (57,2% повідомлень) з посади голови Служби безпеки України та призначення Кирила Буданова на пост керівника Офісу президента (37% повідомлень). Відставка Малюка викликала значний резонанс. Користувачі активно поширювали заклики військових щодо необхідності залишити його на посаді, згадуючи про його досягнення (зокрема, операцію "Павутина"). Водночас не обійшлося без критики на адресу Володимира Зеленського за ухвалення рішення без консультацій із парламентом, а також звинувачень СБУ в атаках на антикорупційні інституції.

У публікаціях користувачів соціальних мереж про призначення Буданова було більше критичних думок, ніж підтримки. Політики, чиї висловлювання поширювалися в соцмережах, підкреслювали брак політичного досвіду Буданова та висловлювали підозри щодо його залежності від Зеленського на новій посаді. Тим часом, прихильники його призначення акцентували на його професіоналізмі, міжнародних зв’язках та можливостях посилення позицій України під час переговорів. В цілому, "новорічні" кадрові рішення Зеленського в аналізованому потоці повідомлень у соцмережах сприймалися як свідчення того, що пріоритетом у кадровій політиці Володимира Зеленського є лояльність, а не компетентність.

Через насиченість першого тижня нового року новинами про кадрові зміни, у 73% повідомлень обговорювали чи повідомляли про кілька призначень. Наприклад, у публікаціях щодо зміни посади Михайла Федорова і Дениса Шмигаля, як правило, згадували Василя Малюка, Кирила Буданова й інші призначення.

У полеміці є найпомітнішими представники й прихильники опозиційних сил, особливо "Європейської солідарності".

Серед тих, хто не займається політикою, критику щодо призначень висловлювали активістки Дарія Каленюк і Мартина Богуславець, а також блогер Вадим Кірпіченко. Публікації Богуславець та Кірпіченка у Facebook отримали понад дві тисячі репостів. Крім того, пост Кірпіченка був перепощений ще п’ять сотень разів користувачами, які спеціалізуються на виключно політичних новинах з критикою влади, які також перепублікували його повідомлення.