"Сміття від ШІ" і "розпад розуму": чи настають фінальні дні соціальних мереж, і чи зможе штучний інтелект знищити інтернет? | FaceNews.ua: новини України

Зміна мови веде до трансформації сприйняття світу. У 2025 році цей принцип несподівано виявився в онлайн-просторі та дискусіях про штучний інтелект. Що стало свідченням загальної втоми від цієї теми?

На початку ХХ століття австрійський філософ Людвіг Вітґенштайн зазначив: "Границя моєї мови є границею мого світу". Ця цитата яскраво відображає зміни у філософських поглядах, які згодом отримали назву лінгвістичного повороту.

Що це таке? У якийсь момент світ перестали пояснювати через "сутності", "ідеї" чи "природу речей", а почали робити це через мову. Іншими словами, значення не існує саме по собі, воно виникає у вживанні суспільством, у мові. Люди не просто описують реальність словами, а конструюють її через них.

У 2025 році цей філософський принцип знову проявився в повсякденному житті. Світ штучного інтелекту (ШІ) почали характеризувати не лише технічними термінами, а й емоційно забарвленими словами, які стали актуальними в цьому році. Ці слова фіксуються в словниках і активно обговорюються в соціальних мережах.

Європейський парламент окреслив сім термінів, які у 2025 році трансформувалися з нових слів у показник змін у суспільному сприйнятті технологій. Ця мовна еволюція відображає момент, коли захоплення штучним інтелектом змінюється на відчуття втоми, роздратування та відрази до перенасичення контентом.

Як і сто років тому, зміна слів сигналізує про глибшу трансформацію. Якщо раніше ШІ описували як "прорив" і "революцію", то тепер - як "помиї" і "провокацію". Як ШІ змінює інтернет і чому цей світ дедалі частіше здається перевантаженим сміттям?

Два роки тому соціальні мережі та медіаплатформи наповнилися абсурдними зображеннями та відео. Ісус, зображений у вигляді креветки, "іменинниці", що нібито святкує свій 122-й день народження, вигадані мильні опери про котів та інші безглузді тренди стали популярними.

В українському контексті це часто зображення військових, ветеранів або їхніх родин, згенеровані для емоційного кліку. Цей контент не несе жодного сенсу, але масово поширюється, збираючи мільйони переглядів.

Створений за допомогою штучного інтелекту, "Креветковий Ісус" здобув неймовірну популярність у 2024 році.

Словники Macquarie Dictionary та Merriam-Webster визначили це явище терміном року – AI slop. В українському варіанті його можна передати як "відходи штучного інтелекту" або "помийки ШІ".

Цим поняттям зневажливо називають неякісний ШІ-контент, який стрімко заповнює інтернет. Ідеться про шаблонні, поверхневі й часто неточні тексти, зображення та відео, створені великими мовними моделями без жодної доданої вартості.

Цей термін вперше з'явився в ужитку в 2024 році, але справжні масштаби явища стали помітними лише в 2025 році. Згідно з інформацією компанії Graphite, 52% текстового контенту в мережі генерується за допомогою технологій штучного інтелекту.

Хоча не весь цей контент можна класифікувати як відходи штучного інтелекту, так звані контентні фабрики, які виробляють тисячі матеріалів для SEO, соціальних мереж або відеосервісів, значно прискорюють знецінення інформації в інтернеті.

Частково це пов'язано з вбудовуванням генеративних моделей у пошук Google, який подекуди почав видавати недоречні або відверто помилкові відповіді. Утім, найбільше від ШІ-відходів постраждали соціальні мережі. Вони завалені беззмістовними постами і текстами, що не містять корисної інформації.

Причина вельми очевидна: мовні моделі стали легко доступними, в той час як платформи, як правило, віддають перевагу не якості контенту, а його кількості та регулярності публікацій. Як наслідок, для розкрутки сторінки в соціальних мережах та збору реакцій достатньо застосовувати генеративний штучний інтелект, і в подальшому на цьому навіть можна почати заробляти.

У 2025 році ситуація загострилася. Коли ШІ-моделі почали використовувати для створення відео, ШІ-відходи швидко перекочували у відеоформат. Дослідження сервісу Kapwing показало, що з 15 тис. найпопулярніших каналів у YouTube 278 (1,8%) повністю складаються з ШІ-відео. Загалом вони зібрали 63 млрд переглядів і 221 млн підписників, а річний дохід цієї "індустрії" оцінюють 117 млн дол.

Дедалі частіше стрічка рекомендацій щойно зареєстрованих користувачів соцмереж перетворюється на потік контенту, згенерованого ШІ. У Kapwing стверджують: понад 50% відео, які пропонує YouTube, - ШІ-відходи.

Завдяки своїм алгоритмам YouTube відзначає контент, що не потребує великих витрат на виробництво, за його здатність привертати увагу глядачів. Це відкриває можливості для каналів, які спеціалізуються на відео, створених за допомогою штучного інтелекту, переважно у форматі коротких роликів. Вони потрапляють у світові рейтинги, набирають мільярди переглядів і стабільно отримують прибуток від реклами.

Цю тенденцію ЕП зафіксувала ще на етапі підготовки матеріалу про те, як українські медіа-групи активно переводять свій контент на різні мови. На той час у списку 100 найпопулярніших українських YouTube-каналів можна було знайти чимало таких, які були створені з метою публікації малокваліфікованого контенту, згенерованого штучним інтелектом.

Зазвичай цей контент створюється в країнах з низьким рівнем доходу, де заробіток від YouTube може перевищувати середню зарплату в регіоні. Для мешканців Індії, Кенії, Нігерії, Бразилії та Вʼєтнаму виготовлення вірусних відео за допомогою штучного інтелекту стало справжнім бізнесом.

Згідно з інформацією від Amazon Web Services, приблизно 57% онлайн-контенту не має жодної цінності, що в більш широкому контексті вказує на зниження якості YouTube як платформи для отримання інформації.

YouTube доводиться реагувати на проблему, усвідомлюючи, що перенасичення ШІ-відходами може зробити користування платформою некомфортним або навіть неможливим. Саме перевантаження штучним контентом дедалі частіше стає джерелом відрази до соцмереж, ШІ та інтернету загалом.

Brain rot (гниття мозку) - інтернет-сленг, який у 2024-2025 роках став культурним феноменом. Оксфордський словник навіть визнав його словом 2024 року.

Для покоління Альфа (народжені після 2010 року) та зумерів (народженні між 1997 та 2012 роками) brain rot став частиною іронічної культури. Молоде покоління використовує його, щоб описати власний стан після кількох годин перегляду відео у TikTok чи YouTube Shorts, які часто переповнені ШІ-відходами.

Поки платформи змагаються за увагу, користувачі дедалі частіше говорять про втому і перевантаження контентом. Показово, що наступним "словом року" у 2025-му Оксфордський словник обрав rage bait, що означає контент, навмисно створений для провокування гніву й обурення заради трафіку та взаємодій.

Вплив штучного інтелекту значно посилив цей феномен. Як зазначає дослідниця з Стенфордського інституту штучного інтелекту Анжель Крістін, нейронні мережі суттєво знизили витрати на створення провокаційного контенту, зробивши цей процес швидким і масштабним.

Якщо раніше обурення потрібно було ретельно конструювати, то тепер достатньо згенерувати абсурдний або образливий візуальний образ. Показовим прикладом стало відео, на якому Дональд Трамп у золотій короні скидає з літака коричневу субстанцію на протестувальників, які брали участь в акції "Ні королям".

Rage bait — це "токсичний" побратим широко відомого клікбейту. Соціальні мережі не звертають уваги на те, яку реакцію викликає контент у користувачів: позитивну чи негативну. Гнів, суперечки та обурення так само сприяють підвищенню охоплення і можливостям монетизації, тому платформи, по суті, винагороджують не зміст, а емоційні реакції.

Взаємодія між штучним інтелектом, контентом для роздратування та мізковими відходами формує цілісну екосистему. Вироблені ШІ матеріали є масовими і маловартісними, позбавленими справжньої цінності. Контент для роздратування перетворює їх на емоційні тригери, що викликають гнів і залучення, а алгоритми посилюють цю реакцію, адже будь-яка активність є вигідною для платформ.

Внаслідок цього виникає явище, яке можна назвати "розпад мозку" – специфічний стан, в якому опиняється аудиторія, адаптуючись до простого та агресивного контенту. Це створює замкнуте коло: чим нижча якість матеріалів, тим більшою стає реакція, що, в свою чергу, призводить до поширення подібного контенту як норми.

У 2025 році в інтернеті знову стало популярним слово clanker - неформальний ярлик для ШІ, який дратує, плутається у відповідях і продукує неякісний контент.

Термін з'явився в середині 2000-х як зневажлива назва бойових дроїдів у франшизі "Зоряних воєн". Тепер він вийшов з7а межі фантастики й закріпився в Reddit, TikTok та інших соцмережах як образливе позначення мовних моделей.

Видання The Guardian звернуло увагу на те, що термін "clanker" почали використовувати користувачі, коли штучний інтелект генерує неправдиву інформацію, надає безглузді рекомендації або "засмічує" інформаційний простір. Лінгвісти пояснюють, що повернення цього слова пов'язане з тим, що щойно технології перестають сприйматися як щось чудесне, суспільство починає зменшувати їх значущість за допомогою іронії, зневаги та сарказму.

Clanker описує не саму технологію, а досвід взаємодії з нею. Це маркер завершення фази, коли користувачі захоплювалися штучним інтелектом, і переходу до роздратування та спроб "поставити машину на місце". У цьому сенсі слово більше говорить про людей, ніж про алгоритми.

У той же час, Кембриджський словник обрав словом 2025 року термін "парасоціальний". Це поняття описує односторонній емоційний зв'язок, який людина може мати зі знаменитостями, інфлюенсерами, вигаданими персонажами або чатботами на основі штучного інтелекту. Видавці пояснюють свій вибір тим, що такі взаємозв'язки набули великої популярності. У 2025 році вони вийшли за межі традиційної фан-культури і стали поширеним способом взаємодії з онлайн-особистостями.

Згідно з висловлюванням професорки соціальної психології Кембриджського університету Симони Шналл, все більше людей розвивають глибокі, а іноді й токсичні парасоціальні зв'язки, які створюють ілюзію близькості, довіри та навіть відданості до осіб або цифрових агентів, які насправді не мають жодного уявлення про своїх "прихильників".

Ці два слова добре описують місце ШІ в сучасному житті. Для одних він стає співрозмовником чи емоційною опорою, для інших - джерелом роздратування й символом деградації якості. Зрозуміло одне: ШІ настільки глибоко вбудувався в повсякденність, що майже не залишив людей без власного ставлення до нього.

Проблема перенасичення ШІ-відходами повернула до обговорення ще одне поняття - "мертвий інтернет". Ця теорія народилася як конспірологічна версія того, що сучасний інтернет перестав бути місцем взаємодії реальних людей і майже повністю складається з активності ботів та контенту, згенерованого ШІ.

Прихильники цієї концепції стверджують, що значна частина контенту генерується алгоритмами з метою маніпуляції суспільною свідомістю або підтримання штучної активності. Ідея, яка раніше вважалася малозначущою, набуває все більшої популярності через ряд обґрунтованих фактів.

По-перше, більше ніж половина веб-сайтів на сьогоднішній день розробляється із використанням штучного інтелекту. Оскільки подібний контент часто виявляється простим і одноманітним, це знову викликає занепокоєння щодо проблеми відходів, пов'язаних з ШІ.

По-друге, звіт компанії Imperva вказує на те, що вперше за останні десять років обсяг автоматизованого трафіку, викликаного ботами, перевищив активність людей.

Таким чином, якщо раніше автоматизований трафік сприймався як спам, скрейпінг (автоматизоване вилучення даних з веб-сайтів) та атаки, то сьогодні спостерігається значне зростання кількості так званих корисних ботів. Ці корисні штучні інтелекти активно знаходять необхідну інформацію, здійснюють порівняння цін та організовують подорожі.

Частка інтернет-трафіку, що генерується "хорошими ботами", наразі залишає бажати кращого — вона становить лише 14-15%. Проте штучний інтелект суттєво стирає межі між людською активністю та машинами. Агенти, такі як ChatGPT Atlas від OpenAI або Comet від Perplexity, здатні наслідувати поведінку звичайних користувачів і обходити захисні системи. У результаті сайтам стає все важче виявляти, хто саме взаємодіє з їхнім контентом.

Інтернет не можна назвати "мертвим", але він переживає глибоку трансформацію. Людство переживає зміну, яка в недалекому майбутньому призведе до того, що більшість інформації створюватиметься та читатиметься ШІ без участі людей.

Схожі тенденції спостерігаються і в світі соціальних мереж. Американський журнал Noema характеризує цей період як "останні дні соціальних платформ у їх традиційному форматі". У зв’язку з різким збільшенням обсягу контенту, рівень залученості користувачів суттєво знижується. За прогнозами на 2025 рік, середній пост у Facebook чи X буде отримувати приблизно 0,15% взаємодій від загальної кількості показів, тоді як в Instagram рівень залученості за рік зменшився на 24%, а навіть TikTok починає досягати плато.

Користувачі все частіше обирають пасивне споживання контенту або зовсім його ігнорують. Алгоритми все більше витісняють живі публікації, віддаючи перевагу оптимізованому для кліків штучно створеному контенту, що викликає занепокоєння в цифровому просторі.