Іспанія виступає одним із основних ринків для українських підприємств, які мають намір розширити свою присутність у Європейському Союзі. Відповідно до даних Trading Economics, обсяг експорту українських товарів до цієї країни у 2025 році досягнув 2,86 мільярда доларів США. Щомісячний обсяг торгових операцій становив 77,4 мільйона євро, хоча і зазнав незначного зниження в порівнянні з попередніми періодами.
Ці дані підкреслюють можливості Іспанії як важливого ринку Європейського Союзу для України, поступаючись лише Польщі. Стабільна економіка цієї держави, в поєднанні з доступом до єдиного європейського ринку та розвиненою системою податкових пільг, створює сприятливі умови для відкриття філій, центрів досліджень і розробок або налагодження партнерства з міжнародними командами.
Проте податкові системи України та Іспанії істотно різняться, що може впливати на вибір юрисдикції, організацію бізнесу та управління ризиками. Знання цих особливостей стане в нагоді українським підприємцям для оптимізації витрат, уникнення подвійного оподаткування та використання можливостей, що надає Європейський Союз, особливо в контексті поступового зближення України з ЄС.
Однією з основних відмінностей є податкова ставка на прибуток підприємств (CIT). В Україні загальна ставка становить 18% для більшості компаній, але з 1 січня 2025 року для фінансових установ, за винятком страхових компаній, вона зросте до 25%. У 2024 році для банків діяла спеціальна ставка в 50%, яка, ймовірно, залишиться в силі або буде адаптована в майбутньому залежно від економічних умов.
Це надає українській податковій системі певну стабільність для резидентів, які сплачують податки з усього світового доходу, проте варто враховувати особливі режими для деяких галузей, наприклад, страхування, де ставки можуть становити 0% або 3% на страхові премії.
У свою чергу, в Іспанії основна ставка корпоративного податку (CIT) становить 25% для компаній-резидентів та постійних представництв іноземних компаній. Проте для малого та середнього бізнесу передбачені значні знижки, які будуть запроваджені поетапно, починаючи з 2025 року.
Зокрема, для мікропідприємств з оборотом менше 1 млн євро у 2026 році застосовується ставка 19% на перші 50 тис. євро прибутку та 21% - на решту, тоді як для МСБ з оборотом до 10 млн євро перехідна ставка становить близько 23%.
Нещодавно засновані підприємства сплачують ставку податку у розмірі 15% протягом першого та наступних прибуткових періодів. Водночас стартапи, які відповідають певним вимогам (наприклад, наявність інноваційної моделі, 60% працівників в Іспанії та річний дохід менше 10 мільйонів євро), користуються цією ставкою протягом чотирьох послідовних періодів.
Крім того, Іспанія впровадила глобальний мінімальний податок Pillar Two відповідно до директиви ЄС, що забезпечує ефективну ставку не нижче 15% для великих груп з оборотом понад 750 млн євро з перехідними правилами до 2026 року. Це робить систему привабливою для інноваційних проєктів, де ефективна ставка може бути нижчою за українську завдяки податковим кредитам на R&D до 42%, які дозволяють відшкодувати витрати на дослідження.
Для українських підприємств, зокрема IT-компаній, які мають намір відкривати філії в Іспанії, це може означати значну економію. Невелика "дочка" може підпадати під оподаткування за ставкою від 19% до 21%, а враховуючи кредити на дослідження та розробки, податкова ставка може бути ще нижчою, ніж 18% в Україні. Проте для великих компаній, що не мають податкових пільг, Іспанія може виявитися дорожчою, тому доцільно розглянути можливість створення гібридних структур, де основна діяльність залишатиметься в Україні.
Стандартні ставки ПДВ в обох країнах близькі: 20% в Україні та 21% в Іспанії. В останній є знижені ставки: 10% для туризму та культури, 4% для базових продуктів, що робить систему гнучкішою для споживчих секторів. Українська система також передбачає пільги: 7% для ліків та 14% для деяких агропродуктів.
Основною відмінністю є процес адміністрування та інтеграції. Іспанська система має тісні зв’язки з Європейським Союзом, що значно прискорює повернення ПДВ для експортерів завдяки механізмам зворотного нарахування та єдиним директивам, які полегшують транскордонну торгівлю. В Україні ж процес відшкодування часто затримується через різноманітні перевірки, хоча існуюча електронна система для платників дозволяє перевіряти ризики контрагентів.
Це означає, що українська компанія, яка експортує товари до Іспанії, може більш ефективно уникнути подвійного оподаткування, зареєструвавшись у системі ЄС. Наприклад, для аграрного сектора з України, де ставка ПДВ на експорт є нульовою, наявність іспанської філії дозволить швидше отримати повернення вхідного ПДВ, що сприятиме підвищенню ліквідності.
Україна вирізняється гнучкими спрощеними режимами для малого бізнесу на зразок єдиного податку (3-5% від обороту для ФОП та юридичних осіб з оборотом до близько 200 тис. євро), що знижує адміністративне навантаження. Режим Diia.City для IT-сектору пропонує 9% на виведений капітал плюс 5% ПДФО для фахівців з гарантією стабільності на 25 років, що приваблює стартапи.
В Іспанії не існує спрощених податкових режимів, і всі підприємства підпадають під загальну систему оподаткування з корпоративною ставкою 25% (з можливими знижками для малих і середніх бізнесів). Проте, країна пропонує значні пільги. Серед них можна виділити: Patent Box, який знижує ставку оподаткування до приблизно 10% на доходи від інтелектуальної власності; Beckham Law, що встановлює фіксовану ставку 24% для іноземних експатів на період шести років; а також спеціальну зону ZEC на Канарських островах, де нові компанії можуть сплачувати лише 4% до 2032 року за умови здійснення інвестицій і створення нових робочих місць.
Це робить Іспанію чудовим місцем для розширення: український IT-стартап має можливість перенести свої дослідження та розробки до Іспанії, скоротивши податкове навантаження до 10-15% завдяки пільгам програми Patent Box та кредитам на R&D, а також залучити спеціалістів з ЄС під дію закону Бекхема.
Адміністративні аспекти теж відрізняються. В Іспанії Agencia Tributaria - одна з найбільш цифровізованих систем у Європі з обов'язковим електронним звітуванням через Suministro Inmediato de Información (SII) для інвойсів, електронними деклараціями та фокусом на превентивному комплаєнсі.
Штрафи будуть пропорційні, з можливістю добровільного коригування (економічна політика) без серйозних покарань, а аудити зосереджені на великих платниках податків. У 2026 році планується оновлення модулів для оцінки податків у різних сферах економічної діяльності.
В Україні Державна податкова служба пропонує електронну звітність та E-cabinet, але процеси часто ускладнені перевірками, особливо під час воєнного стану з мораторіями на аудити. Штрафи вищі за порушення, хоча можливі амністії. Відсутність оновлень для 2026 року вказує на продовження поточних викликів.
Для українських підприємств це свідчить про потребу в адаптації: при виході на ринок Іспанії доцільно залучити місцевого консультанта, який спеціалізується на трансфертному ціноутворенні та угодах про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Іспанією.
З 2027 року в Іспанії вступить в дію обов'язкова система VERI*FACTU — сертифіковане програмне забезпечення для електронних рахунків-фактур. Ця система інтегрує QR-коди і цифрові мітки, а також автоматично передає дані до податкової служби (AEAT), що сприяє боротьбі зі шахрайством та прискорює процес повернення ПДВ.
Система запроваджується як обов'язкова з 1 січня 2027 року для підприємств, а з 1 липня - для фізичних осіб-підприємців. Вона охоплює як резидентів Іспанії, так і іноземні компанії, що мають постійні представництва. Великі підприємства, які використовують SII, звільняються від обов'язку заповнення VERI*FACTU.
В Україні електронні рахунки для підприємств не є обов'язковими: інформація передається до реєстру податкових накладних, а з 2025 року також впроваджується звіт SAF-T. Немає вимог щодо використання спеціалізованого програмного забезпечення з QR-кодами чи миттєвою передачею даних, що робить систему менш складною, проте процес повернення ПДВ відбувається повільніше.
Для українських компаній, які планують розширити свою діяльність в Іспанії, зокрема в IT або агросекторі, виникає необхідність впровадження нового програмного забезпечення, що потребуватиме додаткових фінансових вкладень на початковому етапі. У разі порушення законодавства підприємства можуть стикнутися зі штрафами, що сягають 150 тисяч євро. Проте переваги такого кроку є істотними: швидше відшкодування ПДВ, спростені процедури перевірок та покращена інтеграція з європейськими стандартами.
Іспанія для українського бізнесу - не просто альтернативна юрисдикція, а стратегічна точка входу на ринок ЄС. Стабільна економіка, доступ до єдиного євросоюзівського простору і розвинені податкові стимули для інновацій та МСБ роблять її привабливою для масштабування, R&D та міжнародної співпраці.
Одночасно Україна має конкурентні переваги завдяки нижчій базовій ставці податку на прибуток підприємств, спрощеним процедурам та платформі Diia.City, що перетворює її на вигідну локацію для ведення бізнесу.
Порівняння податкових систем показує, що універсального рішення не існує. Для стартапів і технологічних компаній Іспанія може забезпечити нижчу ефективну ставку завдяки пільгам таі R&D-кредитам, тоді як для великого бізнесу без доступу до стимулів Україна часто залишається фінансово вигіднішою. Оптимальною стратегією стають гібридні моделі із збереженням ядра бізнесу в Україні і розвитком іспанських структур для експорту, інновацій та залучення талантів.
#QR-код #Україна #Європейський Союз #Європа #Товари #Стартап-компанія #Експорт #Туризм #Українська мова #Експансія #Євро #Долар #Прибуток (економіка) #Банк #Програмне забезпечення #Іспанія #Модель #Податок на додану вартість #Податок на прибуток підприємств #Річ Посполита #Юрисдикція #Медикаментозне лікування #Постсезонний турнір CollegeInsider.com #Бізнес #Канарські острови