"Північний потік": Німеччина знову відкриває можливість для імпорту газу з Росії?

Війна РФ проти України триває вже четвертий рік. Проте розмови, що Росія може знову постачати газ до Європейського Союзу через Німеччину, вже не дивують так, як могли б іще кілька місяців тому.

Суть справи полягає в тому, що на фоні зусиль, які спрямовані на завершення конфлікту, виникли також розмови про можливе повернення російського газу в енергетичну структуру Європейського Союзу.

Протягом останніх кількох місяців деякі представники німецької правоцентристської партії Християнсько-демократичний союз (ХДС), яка виступає основою для нового уряду Німеччини, активно натякають на можливість підтримки пропозиції, що стосується трубопроводів "Північний потік". Останню таку позицію висловив Міхаель Кречмер, прем'єр-міністр федеральної землі Саксонія і член ХДС.

У бесіді з Zeit Online він описав трубопроводи "Північний потік" як "можливу базу для діалогу з Росією" і додав, що 20 відсотків усіх газових постачань до Німеччини має надходити саме з Росії.

У березні деякі його співробітники позитивно відгукнулися про пропозицію відновлення обох труб пошкодженого "Північного потоку-1" та єдиної зламаної труби "Північного потоку-2". В цілому, три трубопроводи зазнали пошкоджень внаслідок акта саботажу, що стався у вересні 2022 року, тоді як одна труба залишилася в цілості.

"Газ до Німеччини постачався через 'Північний потік-1' ще до початку конфлікту в Україні. У той час як завершення будівництва 'Північного потоку-2' відбулося у вересні 2021 року, газопровід так і залишився неактивним."

Навіть якщо деякі представники німецького уряду висловлюють інтерес до російського газу, більшість з них цього не підтримують. Новий канцлер Німеччини та голова ХДС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) чітко заявив про свою підтримку європейських ініціатив, спрямованих на заборону повторного запуску трубопроводів в рамках нового пакета санкцій проти Росії. На фоні чуток про можливий ремонт трубопроводів, Європейська Комісія наразі проводить консультації з країнами-членами ЄС щодо введення постійної заборони на використання "Північного потоку".

Також ознайомтеся: Німецька хімічна промисловість демонструє способи життя без російського газу.

Згідно з інформацією, що надходить з медіа, Росія та Сполучені Штати виявили інтерес до угоди, пов'язаної з відновленням постачання газу через трубопроводи. Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров нещодавно підтвердив, що під час переговорів з американською стороною обговорювалося питання "Північного потоку". Відомо, що американські інвестори проявляють інтерес до придбання "Північного потоку-2", який формально належить швейцарській дочірній компанії російського державного енергетичного гіганта "Газпром" і управляє відповідним трубопроводом.

У січні процес розгляду справи про банкрутство компанії Nord Stream 2 AG був перенесений на травень. Відредагований судовий документ вказує на те, що, відповідно до інформації, наданої представниками "Газпрому", "адміністрація Трампа може суттєво вплинути на ситуацію навколо проекту "Північний потік-2".

Інвестиційний консультант Кріс Віфер, який має понад 25-річний досвід роботи в Росії, поділився з DW інформацією про серйозні перемови щодо потенційної купівлі компанії американськими інвесторами. "У нас є кілька пропозицій від покупців з США, які прагнуть придбати інфраструктуру, щоб виступати посередниками між постачальником газу, яким є "Газпром", і німецькими комунальними підприємствами, які виступатимуть у ролі споживачів", - зазначив він.

Проте Бен Гільґеншток з Київської школи економіки (KSE) висловлює думку, що питання, яку енергію купувати Європі, не повинно ухвалюватися ані США, ані Росією. "Переговори між Росією та Сполученими Штатами щодо "Північного потоку-1" і "2" є абсолютно безсенсовими. Важливо відзначити, що остаточне рішення має прийматися самими європейськими країнами, які вирішуватимуть, чи хочуть вони знову імпортувати російський газ через ці трубопроводи," - зазначив він у коментарі для DW.

Читайте також: Чи замінить Євросоюз російський газ американським?

Тож чи справді Європа може знову захотіти купувати російський трубопровідний газ?

Диверсифікація постачань російського газу та нафти до Європи після початку повномасштабної агресії Росії стала ключовим чинником, що спричинив різке підвищення цін на енергоресурси у 2022 та 2023 роках. Хоча витрати значно зменшилися з рекордних показників цих років, відновлення російських енергоресурсів у загальний енергетичний баланс, ймовірно, призвело б до подальшого зниження цін.

Німецькі підприємства, зокрема хімічний гігант BASF, сильно постраждали від різкого підвищення цін на енергоресурси в останні роки. Представник компанії розповів DW, що BASF не планує брати участь у спекуляціях щодо можливих угод з російською енергією, проте зазначив, що це не єдиний чинник, який впливає на їхню діяльність. "Підвищення цін на газ - лише один із аспектів, що впливають на конкурентоспроможність BASF. Інші важливі фактори включають низький попит на продукцію та зростаючі обсяги імпорту", - зазначили в компанії.

Керівний директор Німецької асоціації хімічної промисловості (VCI) Вольфґанґ Ґроссе Ентруп (Wolfgang Große Entrup) заявив DW, що його учасники "вітають заходи, що знижують надмірно високі ціни на енергоносії", але він наголосив на важливості "надійності партнерів".

"Поставки через "Північний потік-1" були односторонньо призупинені Росією у серпні 2022 року. Завдяки значним зусиллям вдалося забезпечити безпеку постачань навіть без російської нафти та газу. Ми не повинні повертатися до старих, нібито зручних, звичок і маємо уникати надмірної залежності від окремих країн у майбутньому", - сказав він.

Проте Гільґеншток попереджає, що привабливість економічно вигідної енергії завжди буде основною темою обговорень у певних середовищах. "Існує уявлення про доступний російський газ, яке може повернути нас назад у минуле. Саме з цього випливають політичні тиски," — зазначає він.

Також зверніть увагу: Європейський Союз більше не купуватиме газ у Росії, навіть після завершення конфлікту.

Політичний опір відновленню постачань з Росії до Європи залишається надзвичайно потужним. Європейська Комісія неодноразово підтверджувала свою незмінну позицію проти цього, включаючи запровадження санкцій. "Північний потік-2" не є проектом, що відповідає спільним інтересам, оскільки він не сприяє диверсифікації енергетичних джерел ЄС", - зазначив речник Європейської комісії під час пресбрифінгу 3 березня. Наявність статусу проекту спільного інтересу (PCI) дозволяє отримати переваги у вигляді спрощеного процесу затвердження та більш гнучкого регулювання.

ЄС зобов'язався відмовитися від усіх російських викопних видів палива до 2027 року, а Єврокомісія 6 травня опублікувала детальну стратегію та дорожню карту щодо того, як вона планує цього досягти. У дорожній карті згадується припинення всього імпорту російського газу до кінця 2027 року та йдеться про те, що нові контракти на постачання будь-якого виду російського газу будуть припинені до кінця 2025 року.

У цьому контексті Гільґеншток вважає, що підтримка відновлення роботи "Північного потоку" була б "абсолютно дивною та гротескною". "Я думаю, що ми продемонструємо, що ми принципово несерйозно ставимося до російських санкцій. Непослідовність у цьому означає, зокрема, що ми абсолютно несерйозно ставимося до обмеження здатності Володимира Путіна продовжувати свою війну в Україні та загрожувати миру та процвітанню в Європі. Це був би абсурдний розвиток подій", - сказав він.

Навіть якщо деякі члени німецького та європейського політичного істеблішменту підтримували б ідею відновлення одного чи обох трубопроводів "Північний потік", Гільґеншток зазначає, що існує безліч технічних труднощів.

Трубопровід "Північний потік-2" ніколи не був юридично сертифікований Німеччиною, і Гільґеншток не бачить ознак того, щоби новий німецький уряд це б змінив.

Також необхідні значні ремонтні роботи, які, на думку Кріса Віфера, можуть бути розпочаті досить швидко, якщо США зможуть переконати Європейський Союз у вигодах угоди з Російською Федерацією. "Ці обговорення, безумовно, тривають і є серйозними," - зазначив він, підкресливши, що очікує повернення частини російського газу до Європи, "але, швидше за все, не більше 50 відсотків від обсягів, які постачалися до вторгнення" у лютому 2022 року.

Проте Бен Гільґеншток підкреслює, що для Європейського Союзу вкрай важливо донести до Сполучених Штатів, що питання повторного запуску "Північних потоків" не підлягає жодному обговоренню. "Ми повинні чітко заявити, що цього не станеться. Незалежно від того, який буде тиск, ми не можемо зруйнувати основи нашої політики стримування Росії," — наголошує він.