Маркетингові угоди визначають як спосіб співпраці виробників ліків з аптеками. Вважається, що завдяки цим угодам аптеки могли робити знижки на необхідні ліки, а ще частина коштів йшла на оплату послуг, які не компенсуються регульованою націнкою: підтримку широкого асортименту, консультації клієнтів, збереження товарів належним чином та забезпечення постійного запасу медикаментів.
Представники фармацевтичного бізнесу наголошують, що маркетингові договори виконували передусім функцію здешевлення ліків для споживачів. Велика частина маркетингу (часом до 90%) йшла саме на зниження цін.
Завдяки такому механізму виробник "проштовхував" свої ліки через аптеки: саме знижкою можна переконати купити, наприклад, "Анальгін" конкретного виробника. Представники фармацевтичного бізнесу пояснюють: фактично маркетинг - це збільшення ринку за рахунок дотування покупця, тобто зниження ціни, яку вже пропонують.
Принцип простий: зниження цін призводить до збільшення обсягів продажу, а зростання обсягів реалізації, в свою чергу, забезпечує більші знижки завдяки зниженню собівартості продукції. Як зазначають експерти фармацевтичного ринку, маркетинг не має можливості підвищувати ціни, оскільки це зробить ліки неконкурентоспроможними.
У Міністерстві охорони здоров'я України визнали, що після скасування маркетингових угод вартість лікарських засобів залишилася на колишньому рівні або навіть підвищилася. Заступник міністра Едем Адаманов зазначив, що така ситуація є справжнім парадоксом.
"Фактично, вартість деяких лікарських засобів на момент отримання дозволу на маркетинг була меншою, ніж у теперішній час. Це сталося через те, що аптеки, отримуючи прибуток від продажу, знижували ціни на рецептурні медикаменти та встановлювали менші націнки," - зазначив він.
Виявилося, що зв'язок між націнками в аптеках і маркетинговими стратегіями не є таким очевидним, як спочатку вважалося.
Експерти відзначають, що заборона маркетингу також вплинула на асортимент ліків. Аптечний маркетинг стимулював аптеки більше лікарських засобів - виробники фактично компенсували гроші, заморожені в запасах. Також маркетинг давав стимул торгувати дорогими імпортними препаратами, які не мають великого попиту.
"Для аптек не має сенсу зберігати весь асортимент цитрамонів та анальгінів, що представлені на українському ринку. Їм вистачить мати один або максимум два варіанти. Лише маркетингові стратегії обґрунтовують наявність на полицях третього чи навіть двадцятого аналога", - зазначають фахівці.
Вони також зазначають, що без маркетингових заходів аптеки зможуть утримувати лише невелику кількість недорогих ліків, а продаж дорогих імпортних медикаментів буде можливий лише за попереднім замовленням.
На даний момент ситуацію виручають запаси, які аптеки та дистриб'ютори зібрали у лютому та березні, проте ці ресурси скоро вичерпаються, що призведе до зменшення звичного асортименту, зазначають фахівці фармацевтичної індустрії.
У числі наслідків актуального регулювання, яке відбувається на ринку, учасники зазначають:
Вони також закликають органи регулювання переосмислити методи контролю над маркетингом, щоб не погіршити доступність медикаментів для населення.
#Бізнес #Товари #Споживач #Маркетинг #Прибуток (економіка) #Попит #Міністерство охорони здоров'я (Україна) #Аптека (магазин) #Асортиментні стратегії роздрібної торгівлі #Чистий D #Медикаментозне лікування #Метамізол #Фармакологія
