У ніч з 25 на 26 жовтня Україна знову адаптується до зимового часу, перевівши стрілки годинників на годину назад. Це може стати для когось приємним подарунком у вигляді додаткової години сну, а для інших – справжнім випробуванням для організму.
Чому ми досі двічі на рік змінюємо час, хто це вигадав і чи є від цього користь, - в матеріалі РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.
Україна, разом з приблизно сімдесятьма іншими державами, двічі на рік змінює час. Ще у 2019 році Європейський парламент вирішив скасувати перехід на літній та зимовий час у країнах ЄС з 2021 року, однак на практиці ця традиція досі не була скасована.
Минулого року Верховна Рада України ухвалила рішення про скасування переходу на літній і зимовий час, однак цей закон не набув чинності через відсутність підпису президента Володимира Зеленського.
Ідею ефективнішого використання світлового дня вперше висунув Бенджамін Франклін у XVIII столітті. Пізніше британський винахідник Вільям Віллет розвинув цю концепцію, але лише в 1908 році годинники вперше перевели. Це сталося у Великій Британії.
В Україні перший перехід на літній час відбувся у 1916 році на територіях, що належали Австро-Угорщині, тоді як у регіонах під контролем Російської імперії це сталося лише у 1917 році. У наступні роки дати переходу та різниця в часі неоднарізно змінювалися: наприклад, у 1980-х роках літній час відрізнявся від стандартного на дві години. З 1990-х років в Україні встановлено, що остання неділя березня є днем переходу на літній час, а остання неділя жовтня - повернення на зимовий.
Цю практику впроваджують приблизно в 70 країнах по всьому світу, тоді як 130 інших держав або ніколи не застосовували її, або вже вирішили відмовитися від неї.
Близько 85% території нашої країни розташовані в межах другого часового поясу (що відповідає зимовому часу). Частина Закарпаття належить до першого, тоді як Луганська, частина Донецької, східні райони Харківської областей - до третього. Через це між найзахіднішою та найсхіднішою точками України є різниця понад годину від стандартного часу.
Питання про доцільність переведення годинників в Україні обговорюють уже понад десятиліття. Перша спроба скасувати практику відбулася ще у 2011-му, однак єдиної позиції суспільство досі нема.
Минулого року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4201, що передбачає введення зимового часу в Україні на постійній основі. Проте президент Володимир Зеленський не підписує цей документ вже більше року.
Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" у 2024 році, 55% українців виступають за скасування переходів на зимовий і літній час. Водночас 39% учасників опитування не підтримують цю ініціативу.
Перехід на зимовий та літній час, який свого часу запроваджувався для економії електроенергії, нині втратив будь-яку практичну користь, вважає голова експертно-аналітичної ради "Українського аналітичного центру", експерт з економіки Борис Кушнірук.
"Той вплив, який мав перехід на зимовий та літній час у попередні роки, уже давно зник. Структура економіки, життєдіяльності людей і споживання електроенергії суттєво змінилася. У людей з'явилося багато приладів, які споживають електроенергію навіть тоді, коли їх немає вдома", - пояснює експерт.
В минулому, зазначає він, коли більшість людей прокидалася та йшла спати в однаковий час, зміна часу мала економічну доцільність – це допомагало знизити навантаження на енергетичні системи під час пікових годин.
"Сьогоднішні люди давно залишили позаду той спосіб життя, який був характерний 70 або 80 років тому. Тому, з цієї перспективи, варто розглянути можливість відмови від переходу на зимовий час," - зазначає Кушнірук.
Економіст вважає, що питання про те, який час залишити - зимовий чи літній, є другорядним. Він вважає, що цю ситуацію можна вирішити більш гнучко, змінюючи початок робочого дня в залежності від регіону.
"Україна займає значну площу та розташована між двома часовими зонами. Для східних регіонів найбільш зручним є одне зсування, тоді як для західних - інше. Однак, насправді, рішення є досить простим: в окремих районах робочий день може розпочинатися о восьмій, а в інших - о дев'ятій. Це дозволяє уникнути багатьох проблем як для державних установ, так і для бізнесу", - зазначає він.
Кушнірук наголошує, що бізнес узагалі живе за власним графіком і не залежить від державних рішень про переведення годинників.
Зазначимо, що згідно з розрахунками, нинішня економія від переходу на літній і зимовий час складає максимально 2%.
Серед країн Європейського Союзу більшість висловлює підтримку ідеї скасування переведення годинників. У 2018 році 84% жителів ЄС, відповідно до опитування, висловили своє незадоволення цією практикою. Наступного року Європейський парламент ухвалив рішення про її скасування, проте це рішення досі не реалізоване.
«Скасування переведення годинників в Україні викликає певні труднощі, оскільки для цього потрібно домовитися з Європейським Союзом. Якщо ми вирішимо це питання самостійно, а європейські країни продовжать змінювати час, то двічі на рік ми зіткнемося з проблемами у взаємодії транспорту. Це призведе до постійних розбіжностей», - підкреслює Кушнірук.
Він додає, що Україна повинна діяти синхронно з європейськими партнерами, аби уникнути логістичних труднощів, особливо з країнами-сусідами.
"Коли ЄС ухвалить остаточне рішення про скасування переведення часу, тоді потрібно зробити цей крок разом з ними", - підсумовує економіст.
Дослідники з Американської академії медицини сну та Американської асоціації серця зійшлися на думці, що зміна часу негативно позначається на людському організмі, порушуючи його природний циркадний ритм — внутрішній біологічний механізм, що регулює наші фізіологічні процеси.
Академія закликає відмовитися від сезонної зміни часу і перейти на постійний стандартний час, який краще узгоджується з біологічним годинником людини. Причина - численні ризики, пов'язані зі зміною часу, зокрема підвищення ризику серцевих нападів, інсультів.
"Перехід на літній час у весняний період супроводжується втратою години сну, що може викликати гостре недосипання та підвищення рівня стресових гормонів. Літній час приносить більше темряви вранці та збільшує світловий час ввечері, що вводить в оману наш внутрішній біологічний годинник", - зазначає кардіолог, кандидат медичних наук та доцент Київського медичного університету Олена Соломко.
За її словами, численні наукові роботи свідчать про те, що біологічний ритм не адаптується до літнього часу, навіть через кілька місяців після переходу. Це може викликати розбіжності між природним біологічним годинником і часом, що задається зовнішнім середовищем.
"Перехід на літній час асоціюється зі збільшенням ризику серцево-судинних захворювань, таких як інфаркти, інсульти та фібриляції передсердь, особливо в перший тиждень після зміни часу. Головною причиною цього явища є нестача сну та порушення біологічної синхронізації," - зазначила лікар.
Інформація з різних держав підтримує ці ризики. У штаті Мічиган, США, спостерігалося 24% зростання випадків серцевих нападів у понеділок після переходу на літній час, тоді як у Фінляндії відзначено підвищення рівня ішемічного інсульту на 8%. Метааналіз, проведений німецьким медичним журналом Deutsches Ärzteblatt International, виявив 4% збільшення ризику інфаркту.
Лікарі також відзначають збільшення випадків госпіталізацій з приводу аритмії в перші дні після переходу.
"Циркадний ритм є загальним феноменом, отже, результати цих досліджень мають безпосереднє відношення і до українців. В умовах війни ці ритми зазнали додаткових змін, що збільшує ризики для людей, які страждають на серцеві захворювання," - зазначає Олена Соломко.
На думку кардіолога, "додаткова" година може порушити звичний розклад - сон, харчування та фізичну активність.
"У деяких людей з'являється відчуття легкого "міні-джетлагу". Крім того, ранні сутінки та скорочення світлового дня можуть викликати пригнічений настрій, адже нестача сонячного світла знижує рівень серотоніну", - пояснює Соломко.
Незважаючи на виклики, які приносить війна, перебої з електропостачанням та брак сну, більшість українців нині адаптуються до зміни часу легше, ніж це було декілька років тому, стверджує психіатр і невролог Євген Скрипник.
"Три роки тому ми спостерігали, що зміна часу на зимовий чи літній викликала загострення тривожних і депресивних станів. Сьогодні ж таких випадків значно менше. Війна, постійний стрес та проблеми з електропостачанням вже стали звичними для українців, які, на жаль, адаптувались до цих умов. Як наслідок, переведення годинників вже не викликає такої ж реакції", - зазначає психіатр.
Водночас лікар нагадує, що навіть попри адаптацію, зміна часу може спровокувати тимчасові загострення - особливо в осінній період.
"Перехід на новий час може призвести до загострення симптомів депресії, тривожності, панічних розладів та навіть мігрені. Також можливо підвищення або зниження артеріального тиску, а у деяких випадках можуть загостритись серцево-судинні або шлункові захворювання. Це не означає, що ці проблеми виникнуть вперше, але можуть загостритись через зміну звичного ритму", - коментує лікар.
Скрипник закликає українців зберігати психологічну стійкість, незважаючи на труднощі, пов'язані з війною.
"Необхідно зберігати надію. Ми маємо усвідомлювати, що війна та всі випробування врешті-решт завершаться. Важливо задумуватися про майбутнє – кар'єру, освіту, відпочинок, ремонти. Це допомагає відчути контроль і сенс існування", – зазначає лікар.
Він зазначає, що рухова активність є найефективнішим засобом для боротьби зі стресом.
"Якщо ви відчуваєте стрес чи дратівливість, спробуйте гуляти. Прогулянки в межах 7-10 тисяч кроків щодня допомагають знизити рівень кортизолу та адреналіну, які накопичуються під впливом стресових ситуацій. Люди, які ведуть активніший спосіб життя, частіше уникають тривожних розладів та проблем зі сном. Ще один важливий момент - інформаційна гігієна. Намагайтеся менше стежити за новинами", - рекомендує експерт.
Скрипник наголошує, що люди здатні адаптуватися до будь-якого часу - літнього чи зимового. Проблема лише в моменті переходу, коли порушується сон.
"Перехід на зимовий час менш стресовий, ніж на весняний. Бо зимовий час - це стандартизований час для нашого організму", - каже сомнолог Дар'я Пилипенко.
Експерт зазначає, що людське життя підпорядковується трьом основним "годинникам": біологічному, соціальному та сонячному. Біологічний годинник, який контролюється мозком, функціонує незалежно від зовнішніх обставин і має свій власний добовий цикл сну та активності. Соціальний годинник стосується щоденних обов'язків, таких як робочий графік або забір дітей із дитячого садка. Сонячний годинник, у свою чергу, регулює ритм життя в залежності від природного або штучного освітлення.
"Коли ці три системи не узгоджені, організм функціонує в стані стресу. Саме так відбувається після зміни часу", - зазначає Пилипенко.
За даними численних досліджень, після переведення годинника на 6% зростає кількість ДТП, а також травм на виробництвах і медичних помилок.
"Коли внутрішній годинник людини переналаштовується, це часто призводить до проблем зі сном. А якщо врахувати, що більшість українців і так не досипають, це стає подвійним викликом. Українці постійно живуть в умовах очікування небезпеки — через тривоги, вибухи та необхідність ховатися. Це підвищує рівень кортизолу, гормону стресу. Зміна часу особливо негативно впливає на мелатонін і кортизол. В результаті людина стає більш дратівливою, відчуває виснаження, а також знижується її здатність до концентрації", - зазначає експерт.
З переходом на зимовий час тривалість світлового дня зменшується, що, в свою чергу, може позначитися на настрої людини.
"Ми прокидаємося ще в сутінках і повертаємося додому, коли вже темно. Виробництво мелатоніну активізується раніше, а рівень серотоніну, який відповідає за відчуття радості, знижується. Це призводить до збільшення сонливості, апатії та дратівливості, а також до зниження ефективності в роботі," - зазначає фахівець у галузі сну.
Зміна часу також негативно впливає на функціонування кишечника.
"Кишківник теж має власний "годинник", що впливає на вироблення гормонів. Відповідно, коли змінюється ритм сну та харчування, це може викликати запальні реакції, дисбаланс мікробіому. Знаю від колег, що у цей час частішають звернення до гастроентеролога", - підкреслює Пилипенко.
"Вплинути на державне рішення, звісно, ми не можемо, тому раджу допомогти собі власними діями, аби простіше перенести зміну часу. Якщо у людини немає супутніх захворювань, вона більш-менш здорова і веде адекватний спосіб життя, то за 48-72 години людина пристосовується. Якщо вже є порушення сну - не менш як тиждень", - каже Пилипенко.
Сомнолог рекомендує:
Лікарі запевняють, хоч осінній перехід на годину назад здається незначним, він впливає на всі системи тіла - від мозку до серця. Тому головне - не ігнорувати сигнали організму, висипатися, більше бувати на світлі й дозволити собі адаптуватися.
Дізнайтеся також, чому годинники змінюють час у неділю.
Раніше ми розглядали, в яких державах також здійснюється переведення годинникових стрілок.
#Бізнес #Президент (державна посада) #Україна #Європейський Союз #Володимир Зеленський #Українці #Лікар #Спати. #Німеччина #Економіка #Європейський парламент #Електрична енергія #Серце #Організм #Північна та Південна Америка #Донецька область #Верховна Рада #Сполучене Королівство #Фінляндія #Ритм #Економіст #Підкарпатська Русь #Російська імперія #Годинник #Луганськ #Гормон #Циркадний ритм #Інфаркт #Інсульт #Австро-Угорщина #Перехід на літній час #Гострий інфаркт міокарда #Кортизол #Бенджамін Франклін
