На четвертий рік повномасштабної війни у Києві нарешті ухвалили рішення про встановлення мобільних укриттів. Міська влада довго зволікала з цим, оскільки питання потребувало правового врегулювання, і ніхто не хотів брати на себе відповідальність за встановлення бетонних конструкцій.
Раніше основною тривогою було те, що мобільні укриття можуть забезпечити захист жителів лише від уламків дронів і ракет, але не зможуть врятувати у випадку прямого удару. Як зазначив мер Києва, тепер вимоги до таких укриттів чітко прописані на державному рівні.
Експерт з безпеки Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки "Автоном-клуб", в коментарі ТСН.ua підтвердив, що мобільні укриття потрібні, оскільки вони можуть врятувати життя містян, особливо на багатолюдних зупинках громадського транспорту.
На думку фахівця, мобільні укриття відповідають усім необхідним стандартам, на які вони орієнтовані.
"У разі вибуху дрона-камікадзе типу "Шахед" за 4-5 метрів від мобільного укриття, воно врятує людей від вибухової хвилі та уламків. При влучанні ракети за 40 метрів -- люди залишаться цілими. Проте, важливо пам'ятати, що ці конструкції не врятують у разі прямого влучання", -- розповідає Ігор Молодан.
Фахівець підкреслює, що в Цивільному кодексі зазначено кілька категорій безпеки для укриттів:
Ігор Молодан роз'яснює відмінності в здатності витримувати удари:
У випадку прямого попадання у підземний перехід, підземний паркінг або станцію метро ці укриття здатні забезпечити захист для людей від "Шахедів". Що стосується ракет, то тут усе залежить від потужності їх бойових частин. Якщо мова йде про авіаційну бомбу вагою три тонни, ці об'єкти можуть виявитися недостатніми для захисту. Проте, вони є більш надійними, ніж підвальні або напівпідвальні приміщення в багатоповерхових будинках.
Фахівець зазначив, що підземні конструкції, які глибоко закопані, є найефективнішими з точки зору безпеки. Наприклад, паркінг, що має один поверх і частково заглиблений, не зможе захистити від прямого влучення ракети.
"Підземні торгові центри можуть стати надійним укриттям від ракетних ударів, особливо в таких місцях, як Хрещатик чи Велика Васильківська. Усі підземні переходи в Києві мають високу міцність і здатні витримати прямий удар ракети. Крім того, заглиблені станції київського метрополітену розташовані на значній глибині, що дозволяє їм витримувати навіть ядерні удари", -- зазначає Ігор Молодан.
Ми звернулися до спеціаліста з питання, чому неможливо створювати мобільні укриття в підземних приміщеннях.
"Ці укриття отримали назву 'мобільні' завдяки своїй здатності забезпечувати захист від уламків та вибухових хвиль, які можуть завдати шкоди або навіть забрати життя під час вибуху. Суть терміна 'мобільне' полягає в можливості легко транспортувати та встановлювати конструкцію, а також переїжджати в інше місце, якщо старе місце більше не підходить. Якщо укриття закопати в землю, воно перестане бути мобільним", — зазначає Ігор Молодан.
Мобільні укриття мають значні обмеження в експлуатації. Вони не забезпечують комфорту і не призначені для тривалого перебування людей.
"Проблема в тому, що в такому укритті можна перебувати лише до чотирьох годин, а тривоги у нас бувають затяжними по 6-8 годин. Тобто такі укриття можуть виконувати свої функції, але тут питання, що робити людям після чотирьох годин перебування у них, куди йти далі, якщо тривога триває. І про це має подумати міська влада", -- розповідає Ігор Молодан.
Експерт підкреслює, що основною проблемою є необхідність у підтримці:
"Якщо місто вирішить встановити тисячу мобільних укриттів, то виникне необхідність залучити три тисячі осіб для їх обслуговування, які чергуватимуть по одному дню. У разі відсутності нагляду, ці приміщення можуть швидко стати притулком для бездомних, наркозалежних чи інших соціально вразливих груп. В підсумку, вже через місяць ми можемо отримати не укриття, а, м'яко кажучи, ще один громадський туалет," – зазначає Молодан.
Мобільні укриття можна охарактеризувати як бетонний контейнер з доступом. Всередині відсутня вода, а наявність лавок або іншого інвентарю визначається наявністю додаткових фінансових ресурсів.
Ціна на одну бетонну конструкцію починається з 700 тисяч гривень і може перевищувати 1 мільйон. Раніше КМВА оголосила про намір збудувати 200 подібних об'єктів.
"Міська влада має вирішувати, чи потрібно там встановлювати лавки для сидіння, ставити питну воду, розміщувати аптечку чи вогнегасник. Все, що буде всередині такого укриття, -- за додаткові кошти. Звісно, до цієї справи можна залучити бізнес, який знаходиться біля такого мобільного укриття. Але тут питання у відповідальності -- хто буде відповідати за внутрішній стан приміщення", -- зауважує експерт.
Експерт зазначає, що ситуація з укриттями в Києві є більш сприятливою в порівнянні з деякими обласними центрами, де такі споруди взагалі відсутні. Столиця має наявність метро, підземних паркінгів, підвалів та підземних торгових центрів. Тому мобільні укриття слугуватимуть лише додатковим засобом захисту для мешканців під час повітряних загроз.
"У багатоповерхівках Києва майже у кожній є підвальні та напівпідвальні приміщення, підземні переходи та паркінги, є доступ до станцій метро, куди можна потрапити за 10 хвилин перед початком обстрілу. В інших містах з цим великі проблеми, тому там і почали раніше встановлювати мобільні укриття, і люди перечікують тривоги по своїх домівках за правилом "двох стін"", -- підсумовує Ігор Молодан.
#Бізнес #Українська гривня #Київ #Ракета. #Вибух! #Вода #Швидкий транзит #Експерт #Туалет #Парковка #Вогнегасник #Боєголовка #Київський метрополітен #Питна вода #Київський міський голова #Хрещатик #Громадський транспорт #Бетон #Метро (перехід) #Велика Васильківська вулиця #Повітряна бомба
