Цю інформацію він опублікував у своєму блозі на платформі РБК-Україна.
"Для досягнення цієї мети необхідно впровадження комплексної програми, яка об'єднає зусилля держави, представників освіти, бізнесу та діаспори. Лише за умови системного підходу з визначеними стимулами, правовими гарантіями, а також економічними, фінансовими та гуманітарними умовами для тих, хто бажає повернутися, можливі позитивні зміни", - зазначив він.
Попко пропонує сприймати репатріацію як тривалу ініціативу та інвестицію в демографічну стабільність України. Він вважає, що за таких обставин країна зможе сподіватися на повернення молодих людей, які візьмуть участь у відновленні після війни.
Це питання стає все більш важливим на фоні зниження кількості абітурієнтів у останні роки. Як зазначає професор, на 1 вересня 2025 року до вищих навчальних закладів було зараховано близько 179 тисяч першокурсників. Це число знизилося більш ніж на 50 тисяч у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
Він також підкреслює значну кількість українців віком від 14 до 35 років, які знаходяться за межами країни.
"У країнах ЄС, без Угорщини перебувають понад 1,38 млн українців віком 14-35 років. Це 36% усіх українців під тимчасовим захистом у ЄС. При цьому частка тих, кому виповнилося 14-17 років становить 23% - це підлітки, які найближчими роками мають зробити свій вибір - вступати в європейський або український заклад вищої освіти", - написав Вадим Попко.
Він зазначив, що молоде покоління є найбільш активною соціально-економічною групою, яка здатна швидко інтегруватися та пристосовуватися до нових умов життя. Отже, їх тривала відсутність в країні може спричинити серйозні ризики для відновлення та розвитку національної економіки.
Аби повернути молодь, Вадим Попко вважає, що, перш за все, потрібно подбати про безпеку в закладах вищої освіти - бомбосховища та укриття. Він також позитивно оцінив останні ініціативи Уряду в галузі освіти - гранти для талановитих студентів, збільшення стипендій, запровадження додаткового вступу для українців, які закінчили школу чи коледж у Польщі та склали матуру - аналог нашого НМТ.
"На мою думку, в процес повернення молоді варто було б активніше залучати спільні можливості Міністерства закордонних справ, Міністерства освіти і науки, Міністерства молоді та спорту, діаспори, а також міжнародних партнерів та уряди країн ЄС. Тобто, розширити роль дипломатичних представництв та інших платформ як "реінтеграційних хабів", де підлітки та молодь мали б можливість ознайомитися з освітніми можливостями в Україні, отримати психологічну підтримку, знову відчути зв'язок з Україною, як державою", - наголосив Вадим Попко.
У цьому контексті професор вважає, що вищі навчальні заклади здатні зайняти важливу позицію.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Угорщина #Українці #Суспільство #Демографія #Держава (політичний устрій) #Студент #Зв'язок #РБК-Україна #Міністерство закордонних справ (Україна) #Вищий навчальний заклад #Коледж #Стипендія #Репатріація #Діаспора #Абітурієнт #Іспит на атестат зрілості
