Орбан порушує санкції: як угорське вето може "активувати" третину російських активів у Європейському Союзі.

Прем'єр Угорщини досі не придумав, за яких умов він ухвалить потрібне Україні рішення у ЄС

15 березня 2025 року - це останній момент, коли Європейський Союз зобов'язаний відновити санкції проти осіб і структур, які мають відношення до російських агресивних дій щодо України.

Якщо цей термін буде порушено, це юридично призведе до того, що більше 2400 осіб і компаній, які потрапили під санкції, в один момент звільняться від обмежень, накладених Європейським Союзом.

Ця загроза не повинна існувати, оскільки російська агресія триває, і немає жодних підстав для зменшення тиску на тих, хто за це відповідає. Однак проблема полягає в тому, що продовження санкційного режиму потребує одностайної підтримки всіх 27 країн-членів Європейського Союзу.

Одна з країн не надає своєї згоди на це.

Ви правильно припустили - йдеться про Угорщину.

Орбан вже не вперше перешкоджає узгодженню санкцій на початкових етапах, проте в Брюсселі не виключають, що цього разу Угорщина може зайняти більш жорстку позицію. Зокрема, це пов'язано з тим, що на відміну від минулих випадків, угорська сторона не висуває жодних серйозних вимог до Європейського Союзу в обмін на свою підтримку, що значно обмежує можливості для ведення переговорів.

Серед санкцій, що є у цьому пакеті - заморожування десятків мільярдів євро активів російських компаній та організацій, а також політиків, бізнесменів, чиновників, військових, та їхніх бізнесів.

Якщо Угорщина завершить свою справу, а Європейський Союз не відновить обмеження до встановленого терміну, існує ймовірність, що ці кошти можуть бути виведені з ЄС назавжди. Це призведе до того, що Україна позбудеться можливості витратити їх на відновлення інфраструктури та закупівлю озброєнь для боротьби з російською агресією.

Нині європейські дипломати докладають зусиль, щоб запобігти найгіршим наслідкам. Проте Орбан усвідомлює, наскільки потужним є важіль, що опинився в його руках, і тому може скористатися ним, щоб не лише скасувати, а й ослабити санкції.

Навіть якщо цей етап вдасться подолати без жодних втрат, проблема може знову виникнути вже через чотири місяці, у липні.

"Європейська правда" отримала інформацію про маловідомі аспекти цієї ситуації і роз'яснює, що насправді відбувається.

У спрощеній формі санкційна політика Європейського Союзу щодо Росії може бути розділена на два основні напрямки, корені яких сягають 2014 року.

Спершу - у березні 2014 року, після протиправної анексії Криму - Євросоюз запровадив індивідуальні санкції проти фізичних та юридичних осіб, дії яких підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України.

У липні, після того як російські війська збили авіалайнер MH-17, Європейський Союз запровадив секторальні санкції. Це означало введення обмежень, які торкнулися цілих галузей економіки та окремих напрямків діяльності російських компаній.

Відтоді обидва цих блоки санкцій багато разів посилювалися, але навіть після початку повномасштабного вторгнення Євросоюз не став "винаходити юридичний велосипед", а продовжував доповнювати ті самі рішення від березня та липня 2014 року.

Але крім посилення санкційних обмежень, ЄС вимушений постійно підтверджувати їхню чинність.

Це також є наслідком давньої, "довоєнної" угоди, згідно з якою термін дії санкцій обмежено півріччям. Це означає, що кожні шість місяців Рада Європейського Союзу повинна дати згоду на продовження санкцій на наступний термін. Усі спроби продовжити цей період не увінчалися успіхом, адже для деяких країн вигідніше зберігати короткий термін їхньої дії – це дозволяє шантажувати інші держави, "продаючи" свій голос на підтримку України. Наприклад, продовження секторальних санкцій у січні 2025 року також супроводжувалося шантажем з боку Угорщини.

Сьогодні настала черга для оновлення індивідуальних санкцій. Серед них - заборона на в'їзд до країн ЄС для певних осіб, а також замороження активів для фізичних осіб і компаній (про це ще поговоримо пізніше, адже це є важливим аспектом).

В українському "санкційному списку" Європейського Союзу вже налічується більше 2400 осіб.

Серед фізичних осіб - переважно російські (а також деякі білоруські та українські) політики, посадовці, бізнесмени та військові, причетні до злочинів проти українців та української державності з 2014 року, у тому числі під час повномасштабної війни. До переліку входять і топ-керівники держави-агресора, включаючи керівника Росії Путіна, міністра закордонних справ Лаврова, прем'єр-міністра Мішустіна, двох останніх міністрів оборони Шойгу та Бєлоусова тощо.

Є там і відповідальні за конкретні воєнні злочини, і ті, чия робота уможливлює подальшу російську агресію.

Наприклад, 15-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії, прийнятий 16 грудня 2024 року, розширив санкційний список, включивши до нього представників військової одиниці, яка відповідала за обстріл київської дитячої лікарні "Охматдит". До нього також потрапили топменеджери провідних енергетичних компаній Росії, особи, причетні до депортації українських дітей, поширення пропагандистських матеріалів, а також ті, хто ухиляється від раніше введених санкцій.

Попри те, що санкції доводиться продовжувати кожні шість місяців, зазвичай це рішення ухвалюється без жодних суперечок і обговорень через письмову процедуру. Проте в 2025 році ситуація склалася інакше. Декілька зустрічей, які відбулися в Брюсселі на рівні послів країн-членів ЄС, не змогли призвести до єдиного рішення.

На даний момент існуюче рішення ясно вказує, що санкції будуть чинними лише до 15 березня 2025 року. У разі, якщо їх не буде продовжено, з 16 березня 2025 року обмеження формально втрачають свою силу.

Головна проблема не стільки в тому, що Владімір Путін чи Денис Пушилін 16 березня можуть отримати формальне право на в'їзд до Європейського Союзу. Значно серйознішою є загроза, що заморожені активи, що належать Путіну та багатьом російським олігархам, можуть знову опинитися під контролем їхніх російських "господарів".

Хоча західні країни почали ухвалювати перші рішення щодо заморожування російських активів ще до 2022 року, цей механізм почав діяти в повну силу лише після того, як Росія розпочала масштабне вторгнення в Україну.

Наразі загальна вартість російських активів у вигляді цінних паперів та готівки, знерухомлених в юрисдикціях країн ЄС, G7 та Австралії, оцінюється у суму близько 260 мільярдів євро (офіційно суми не оприлюднюються, тому йдеться саме про "оцінки"). Переважна частина цих коштів заморожена на території Євросоюзу: йдеться про орієнтовно 210 млрд євро. З них близько 190 млрд євро перебувають у Бельгії, у найбільшому в світі депозитарії цінних паперів Euroclear.

Зазвичай, коли йдеться про долю заморожених російські активи, все зводиться до коштів російської держави, передусім - заморожених активів Центробанку Росії (ЦБР).

Проте ситуація виглядає зовсім інакше, як виявила ЄвроПравда.

Ця сума також включає фінансові ресурси олігархів, які, як правило, залишаються непоміченими.

"Дійсно, понад половину заморожених активів складають резерви Центробанку. Однак значну частину цих коштів утворюють активи, що належать підсанкційним фізичним та юридичним особам з Російської Федерації. Це становить не менше третини від загальної суми," - зазначив в інтерв'ю "Європейській правді" дипломат з однієї з провідних країн Європейського Союзу, який займається цими питаннями.

Це також стосується активів, які заблоковані в Euroclear. Депозитарій утримується від розкриття конкретних сум через дотримання банківської таємниці. Проте, нещодавно, відповідно до бельгійського законодавства про податки на надприбутки, Euroclear змушений визнати наявність заморожених російських активів, які не є грошима Центрального банку Росії. Тепер два види заморожених російських активів обліковуються окремо, і, згідно з інформацією про доходи від них, яку надає депозитарій, ці цифри знаходяться на одному рівні з "центробанківськими".

Згідно з інформацією російських джерел, близько третини активів, які заморожені в Європейському Союзі, не належать Центробанку Росії.

А отже, може йтися про приблизно 60 млрд євро або й дещо більше.

Європейські дипломати свідомі того, які наслідки це мати їхнє розмороження.

Згідно з думкою ще одного європейського чиновника, який надав коментар "Європейській правді" анонімно через делікатність ситуації, "непродовження індивідуальних санкцій може в реальності призвести до розморожування близько 30% всіх заморожених активів Росії".

Ці занепокоєння розділяють й інші учасники розмови з ЄвроПравдою у Брюсселі. Також звучали думки щодо можливого ризику для "значної частини заморожених російських активів".

Це питання стосується не лише шансів на те, що росіяни зможуть повернути свої кошти, які опинилися під контролем Путіна.

На кону - також ініціативи підтримки України.

З завершенням 2024 року почала діяти узгоджена схема фінансової підтримки України від країн G7. Ці ресурси фінансові установи надають "сімці" під гарантії, що покриваються відсотковими доходами від заморожених активів, після чого вони спрямовуються Україні. Важливо, що планується також використання цих коштів для закупівлі озброєння.

Якщо санкції зазнають невдачі і призведуть до "розморожування" третини активів, це також означатиме зменшення доходів. Крім того, відпаде можливість передачі Україні "тіла" заморожених російських коштів, які могли б слугувати одним із джерел фінансування для виплати репарацій та відновлення країни.

Усі ці проекти наразі перебувають у невизначеності через відмову Угорщини підтримати продовження індивідуальних санкцій.

Справжні причини дій угорського керівництва залишаються незрозумілими, але співрозмовники ЄП впевнені, що Угорщина також враховує позицію США щодо України та Росії.

"На мою думку, їх мета полягає в тому, щоб змінити ситуацію через так звані мирні переговори з американцями", - поділився в коментарі для "Європейської правди" дипломат, який добре обізнаний з обговоренням держав-членів ЄС стосовно санкцій, що відбулося 10 березня під час зустрічі послів у Брюсселі.

Інші 26 країн Європейського Союзу уважно спостерігають за діями адміністрації Трампа, проте їхні висновки суттєво відрізняються від тих, які роблять в Угорщині.

"Ми, більшість країн Європейського Союзу, вважаємо, що необхідно продовжувати санкції, оскільки це забезпечує Україні міцнішу позицію під час будь-яких переговорів. Проте Угорщина має іншу точку зору," - підкреслив дипломат, зазначивши, що угорська сторона не просить про повне скасування санкцій, а лише про їх часткове зменшення.

Інформація про намір Будапешта зменшити санкційний список вже була підтверджена іншими джерелами.

Є список з восьми осіб, яких угорська сторона просить звільнити від персональних санкцій. Це прохання Угорщини було висловлене досить давно, але західні дипломати утримуються від розкриття конкретних імен.

У брюссельських колах обговорюють можливість, що Угорщина може ініціювати питання про зняття санкцій з особисто Путіна, Лаврова та деяких інших високопосадовців Росії, аби створити умови, вигідні для Кремля, для започаткування мирних переговорів. Однак підтвердження цієї інформації наразі не вдалося знайти.

Однак, існує аспект переговорів, який деякі з наших співрозмовників сприймають як небезпечний.

Один із дипломатів, який стежить за розвитком обговорення серед країн-членів ЄС, підкреслив: "Угорщина, якщо говорити точно, повідомила, що на даний момент не має мандата для ухвалення рішення про відновлення санкційного режиму стосовно Росії".

Тобто конкретних умов немає. І це ускладнює можливість домовитися з Будапештом.

"Угорці виявилися досить впевненими у своїх діях, оскільки відчувають підтримку адміністрації Трампа", - розповів про результати переговорів у понеділок, 10 березня, ще один дипломатичний джерело "Європейської правди".

На момент виходу цього матеріалу угорська сторона не надала відповіді на запит "Європейської правди" щодо коментаря.

Слід підкреслити: на даний момент санкційний режим залишається непорушеним, і існує оптимізм щодо можливого вирішення ситуації.

У Єврокомісії вважають, що Угорщина схвалить продовження санкцій до кінця цього тижня, що відповідає останнім дням перед дедлайном, як це вже траплялося раніше. "Ми мали подібну дискусію в січні і в результаті досягли компромісу. Цього тижня все станеться так само. Якщо не буде згоди на рівні COREPER (зустрічі послів - ЄП), нам потрібно буде знайти інший вихід (тобто досягти домовленостей на рівні політиків - ЄП)", - зазначив співрозмовник "Європейської правди".

Втім, представники держав-членів ЄС помітно скептичніші в очікуваннях.

Два дипломати, які представляють країни з різних куточків Євросоюзу, висловили в бесіді з ЄвроПравдою сумніви щодо можливості досягнення угоди з Угорщиною, зазначивши, що з 16 березня дія санкційних пакетів може бути припинена.

"Ми дуже занепокоєні, оскільки це може призвести до ускладнень," - поділився думками один із них у розмові з кореспондентом "Європейської правди".

Проте це не означає, що заморожені активи будуть негайно і автоматично розморожені. Це також не так.

Навіть за цього негативного сценарію буде певний часовий лаг для того, щоби досягти спізнілої домовленості. Допоможе знаменита брюссельська бюрократія і десятки процедур, які треба формально здійснити, щоб росіяни отримали доступ до заморожених коштів.

У Брюсселі, хоча й у неформальному режимі, готуються до можливого розвитку подій. Якщо Угорщина продовжить блокувати продовження санкцій до 15 березня включно, буде оголошено, що питання остаточного рішення буде внесено до порядку денного засідання Ради ЄС на рівні міністрів закордонних справ, яке відбудеться в понеділок, 17 березня. У цьому контексті міністри закордонних справ 26 країн ЄС шукатимуть способи тиску на Угорщину, щоб вона погодилася на продовження санкцій.

Деякі учасники дискусії в ЄП вважають, що саме цей варіант є ключовим.

"Очікується, що індивідуальні санкції проти Росії будуть продовжені в понеділок, 17 березня, під час засідання Ради з закордонних справ - органу, що безпосередньо відповідає за оновлення санкційних режимів і затвердження відповідних рішень", - впевнено зазначив один з європейських дипломатів. Він також додав, що "ще є можливість для переговорів і обговорень". Проте, навіть якщо вдасться уникнути наслідків тимчасового скасування санкцій, це може стати тривожним сигналом для цілісності всієї санкційної структури в ЄС.

Отже, європейські дипломати наразі прагнуть максимально використати всі доступні засоби, аби знайти приватні методи переконання Угорщини і своєчасно ухвалити рішення щодо санкцій. Наступна зустріч послів запланована на середу, 12 березня, а ще одна – на п’ятницю, 15 березня, що є останнім терміном для продовження індивідуальних санкцій проти російських громадян та бізнесу.

Автор: Тетяна Висоцька