В Україні спостерігаються суттєві зміни в складі Кабінету міністрів, зокрема у зв’язку з призначенням Юлії Свириденко на посаду прем'єр-міністра. Фокус звернувся до експертів, щоб дізнатися, які наслідки це матиме для розвитку української економіки в майбутньому.
Сьогодні, 17 липня, Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Юлії Свириденко на пост прем'єр-міністра. Раніше вона очолювала Міністерство економіки. Окрім цього, в уряді відбуваються значні зміни, які зачіпають майже всі міністерства. Сергій Марченко залишається на своїй посаді міністра фінансів, а новим міністром енергетики стане Світлана Гринчук, яка раніше керувала Міністерством захисту довкілля. Міністерство економіки очолить Олексій Соболєв, що наразі є першим заступником міністра. Заплановано ліквідацію Міністерства аграрної політики та Міністерства захисту довкілля, а їх функції будуть інтегровані в Міністерство економіки. Як ці зміни в уряді вплинуть на економічну стратегію України та чи слід очікувати різких коливань в економіці, фахівці прокоментували для Фокусу.
Косметичний ремонт, який не усуває основні проблеми. Саме так експерти охарактеризували нові зміни в українському уряді, зокрема в економічному блоці. Вони також підкреслили, що насправді жодних суттєвих змін не відбулося, оскільки ключові фігури попереднього уряду Дениса Шмигаля, включаючи самого Шмигаля, який тепер очолив Міністерство оборони, залишилися на своїх місцях. Крім того, експерти вказують на те, що контроль з боку Офісу президента над урядом та його ротаціями є очевидним, проте жоден з опитаних фахівців не сподівається на кардинальні зміни в економіці внаслідок цих рішень.
Щодо плану дій нового уряду, то вже вчора були уточнені завдання на найближчі шість місяців. Основними пріоритетами є: збільшення виробництва вітчизняної зброї, забезпечення контрактів на всі необхідні обсяги дронів для Збройних сил України, проведення суттєвої дерегуляції для розкриття внутрішнього економічного потенціалу країни, а також забезпечення реалізації програм соціальної підтримки населення.
Деякі фахівці висловлюють сумніви щодо логіки останніх змін у складі уряду. "Чому пані Свириденко не займалася цим, скажімо, тиждень тому?" — запитує економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, обговорюючи плани урядовців. Він продовжує: "Це її безпосередні повноваження як першої віце-прем'єрки з економічних питань. Ви розумієте, про що я говорю? Особливо, якщо звернути увагу на те, що фінансовий блок залишився незмінним, Марченко також на місці. Таким чином, жодних істотних змін не відбудеться, адже всі залишаються на своїх позиціях. Чи можете ви назвати когось нового в цьому уряді, хто не був би частиною попереднього складу?"
За словами Олега Пендзина, в уряді перебувають не випадкові особи. "Ці люди вже мали досвід роботи в уряді і володіли всіма необхідними повноваженнями для вирішення актуальних питань. Насправді, йдеться більше про формалізацію та перерозподіл ролей, ніж про реальні зміни в економічній політиці", -- зазначив експерт.
Фінансовий експерт та член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин вважає, що новий уряд має певний план дій, за яким він намагатиметься працювати. "Я впевнений, що плани існують. Вони узгоджені, а також визначені прогнозовані обсяги зовнішніх надходжень та інвестицій, особливо в сфері оборони. Останні угоди, зокрема ті, що були укладені на Конференції в Римі, підтверджують це. Таким чином, новий Кабінет Міністрів стане виконавцем усіх цих намірів. Яким чином це буде реалізовано, з огляду на існуючі виклики і продовження бойових дій, покаже час. На даний момент важливо максимально вивільнити потенціал, зокрема у військово-промисловому комплексі та в залученні капіталу для покриття бюджетного дефіциту та відновлення", -- зазначив у коментарі Андрій Шевчишин для Фокусу.
Обговорюючи завдання, озвучене Володимиром Зеленським щодо дерегуляції, Андрій Шевчишин підкреслив: "Наша дерегуляція має дві сторони. З одного боку, це залучення зовнішнього фінансування для покриття бюджетного дефіциту та виконання зобов'язань перед кредиторами і партнерами. З іншого боку, є необхідність фінансування оборони через власні надходження, що вимагає посилення адміністрування. Тому стає актуальним вжити заходів для балансування системи, надання підтримки бізнесу та підвищення його конкурентоспроможності. Ще одним ключовим завданням є реалізація реформ у сферах митниці, БЕБ та судочинства."
Ризиком для економіки Олег Пендзин називає рішення про злиття в одному міністерстві трьох - Мінекономіки, Мінагрополітики та Мінзахисту довкілля. "По досвіду я вам можу сказати, чим більша структура, тим менше вона керована. Коли ми з вами говоримо, наприклад, про Міністерство економіки, воно і так взагалі є монстром. А тут злиття з іншими міністерствами. Міністерство економіки і так є надзвичайно великим та розгалуженим органом. А тепер уявімо собі, що до того монстра під назвою Міністерство економіки доєднується Мінагрополітики, яке абсолютно інше по своїй логіці. І ще Мінзахисту довкілля. І які при цьому додаткові задачі лягають на плечі людині, яка буде тепер представляти політику в трьох напрямках. Чи готова вона до того? Чи настільки вона кваліфікована?", -- каже Олег Пендзин.
Експерт висловив думку, що будь-яке зменшення чисельності певного державного органу, як у випадку зі скороченням двох міністерств — Мінагрополітики та Мінприроди, зазвичай призводить до втрати повноважень і функцій. "Коли відбуваються скорочення, йдуть не лише люди, а й важливі функції, які, спираючись на досвід реформування уряду за роки незалежності, зазвичай втрачаються наступним чином: спочатку скорочують, а потім починають панічно шукати нових співробітників, щоб зберегти життєво важливі для держави функції. Наразі спостерігається тривожне об'єднання з істотним скороченням. Чи не стане це причиною втрати контролю над державними процесами, які є критично важливими для виконання державою своїх обов'язків?" — зазначив Олег Пендзин у бесіді з Фокусом.
Фокус також спробував з'ясувати, що відбуватиметься в енергетичній сфері України після появи нового міністра енергетики - Світлани Гринчук.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає, що зміна керівництва Міністерства енергетики навряд чи призведе до суттєвих змін. "На мою думку, не варто мати завищені сподівання, оскільки в новому уряді ми спостерігаємо ті ж самі особи, які просто змінили свої позиції. Сподіватися на те, що уряд реалізує самостійну політику чи впровадить значні реформи... мені здається, це безперспективно," – зазначив експерт у бесіді з Фокусом. Він також додав, що враховуючи відсутність реформ в Міністерстві енергетики та його обмежений вплив на енергетичну галузь, доцільно було б перетворити його на департамент у складі Міністерства економіки.
"У Німеччині та багатьох інших європейських країнах ситуація схожа. Питання в тому, яку роль відіграє Міністерство енергетики, адже всі енергетичні функції фактично реалізує регулятор НКРЕКП. Ця Комісія відповідає за регулювання ринків, особливо в контексті інтеграції енергетичних ринків України. Саме НКРЕКП має вирішальне значення, оскільки видає ліцензії, контролює ринкову ситуацію та встановлює правила для його функціонування," – прокоментував Володимир Омельченко.
#Президент (державна посада) #Прем'єр-міністр #Інвестиції #Україна #Володимир Зеленський #Повноваження #Німеччина #Економіка #Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг #Енергетична галузь #Уряд України #Бойові дії #Природне середовище #Економіка України #Верховна Рада #Міністерство оборони (Україна) #Денис Шмигаль #Логіка #Фокус (український журнал) #Міністерство економіки (Україна) #Економіст #Міністерство (державний департамент) #Міністерство аграрної політики та продовольства (Україна) #Дерегуляція
