Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на слова виконавчої директорки Національної асоціації добувної промисловості України (НАДПУ) Ксенії Оринчак.
Вона зазначила, що зараз основна увага зосереджена на потенціалі нового уряду у комунікаціях з європейськими партнерами. Експертка висловила надію, що Тарас Качка, міністр економіки, який брав активну участь у впровадженні механізму CBAM, зможе встановити конструктивний діалог з Європейською комісією. Це, на її думку, дозволить досягти перенесення термінів дії цього механізму для України в умовах форс-мажору.
"Має бути державницька позиція. Ми як асоціація неодноразово зверталися до Єврокомісії, отримували проміжні відповіді, але далі процес не просунувся. Комунікація з боку української влади просто зупинилася", - зазначила вона.
Вона вважає, що білому бізнесу, особливо видобувним компаніям, які забезпечують сировиною оборонну промисловість та укріплення, необхідна не тільки підтримка, але й захист. Вона акцентувала увагу на тому, що з 2026 року мито CBAM у розмірі 150 євро за тонну не поступатиме до українського бюджету - ці кошти перейдуть до Європейського Союзу.
"Маємо домогтися форс-мажорних умов для українських компаній. Адже сьогодні наша добувна галузь - це основа промислової безпеки. А будь-яка зупинка цих підприємств обернеться кратно більшими витратами з бюджету. У Мінекономіки питання відстрочення СВАМ точно має бути в КРІ, в перемогах як міністра - особливо зважаючи на підписану угоду між Україною і США. На сьогоднішній день це величезний інформаційний привід, адже домовленості щодо копалин ми маємо виконати", - заявила вона.
Експерт підкреслила, що в 27 країнах Європейського Союзу механізм CBAM впроваджується з великою гнучкістю, включаючи численні пільги та винятки для національних підприємств. Україна, у свою чергу, не має подібного механізму захисту, незважаючи на те, що вона не є повноцінним членом ЄС і ще не завершила адаптацію європейських норм права.
"Оскільки ми ще не є членами ЄС, нам необхідно розробити власний механізм, подібний до CBAM, який враховуватиме наші національні особливості. Як велика ресурсна держава, це повинно стати складовою частиною нашої державної політики," - зазначила вона.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Комунікація #Економіка #Бюджет #Європейська комісія #Євро #Законодавство #тонна #РБК-Україна #Мито (податок) #Державна політика #Фортифікація #Крі
