Оновлені принципи резервування співробітників.

У часи воєнного стану забезпечення збереження основних співробітників постає як надзвичайно важливе завдання для компаній. Нещодавно уряд оновив процедури бронювання працівників та визначив нові критерії для надання підприємствам статусу критично важливих.

Ці нововведення не лише детальніше регламентують процес бронювання (зокрема, стосовно його анулювання), але й вводять нові вимоги для компаній, які необхідно враховувати, адже вони є важливими. Ігнорування цих аспектів може призвести до проблем з бронюванням.

Для більшості компаній загальна норма бронювання працівників, які підпадають під військовий обов'язок, залишилася такою ж - не перевищує 50% від загальної чисельності співробітників. Однак існують певні винятки: до цієї норми не зараховуються жінки, які мають військовий обов'язок, кінцеві бенефіціари підприємств, що не займають посади у цих компаніях, а також інші специфічні категорії.

За спеціальним розпорядженням Міністра оборони, квота може бути більшою за 50%, однак порядок подання таких заявок залишається нез'ясованим. Згідно з отриманою інформацією, деякі компанії раніше вже отримували подібні індивідуальні рішення для розширення своєї квоти на військовозобов'язаних працівників, які підлягають бронюванню.

Не варто сподіватися, що це стане широко розповсюдженим явищем, проте поява такої норми заслуговує на схвалення. Тепер кожне підприємство, яке зможе довести доцільність збільшення квоти (таких чимало), має можливість отримати позитивне рішення.

Працівників, чия місячна зарплата менша за 20 000 грн (це станом на зараз 2,5 мінімальних зарплат), не можна бронювати навіть на критично важливих підприємствах. Це означає, що компаніям доведеться забезпечувати прозорість зарплат і коригувати їх рівень відповідно до нових вимог.

Тобто, можна сказати, що це часткове врахування попередніх проєктів окремого економічного бронювання, яке кілька разів планували запустити ще з 2022 року. Варто віддати менеджменту країни належне: це вдалий для бюджету хід.

Отже, концепція економічного бронювання (хоча всі види бронювання можна вважати "економічними", тут мається на увазі дещо інше) не отримала підтримки серед населення через різке несприйняття, яке виникло внаслідок поділу на багатих і бідних. Проте ідея наповнення бюджету таким чином виглядала привабливою, тому її адаптували та інтегрували у зміни, пов'язані з загальним бронюванням.

Представництва донорських установ та виконавці міжнародних проєктів можуть бронювати до 50% військовозобов'язаних працівників, за умови, що вони безпосередньо залучені до виконання завдань проєкту.

Такі співробітники мають бути активно залученими до реалізації завдань проєкту та визнаними такими відповідно до внутрішніх документів організації, що виконує проєкт (наприклад, наказів, посадових інструкцій тощо).

Усі нинішні призовні відстрочки залишатимуться в силі максимум до 28 лютого 2025 року. Після цього, працівників слід буде повторно зареєструвати через портал "Дія". Це сприятиме узгодженню даних і відкриттю нового етапу. Для підприємств, які не мають ідентифікаційного коду (код ЄДРПОУ), залишається можливість подавати списки до відповідних установ.

Отримання відстрочок через портал "Дія" більше не відбуватиметься миттєво. Після подачі списку через цей портал необхідно очікувати до 72 годин для перевірки відповідності всім критеріям бронювання. Важливо зазначити, що відстрочку працівник зможе отримати лише за умови дотримання всіх наведених вимог:

Щодо уточнення даних (пункт 4) вище) є нюанс. Якщо вчитуватись, то до нововведень бронювати дозволялось лише тих працівників, які уточнили дані до 17.07.2024.

Отже, співробітники, які не надали необхідну інформацію до вказаного терміну, могли зіткнутися з відмовою у бронюванні. Проте, якщо розглянути ситуацію детальніше, для отримання права на бронювання працівнику достатньо просто оновити свої особисті дані, і це не обов'язково потрібно робити до 17.07.2024.

Цілком можливо, що це просто помилка. Отже, щоб зрозуміти, наскільки критичною є дата оновлення особистих даних для можливості бронювання, варто звертатися до практики, адже законодавство в цій сфері сформульоване неясно.

Керівники компаній можуть подавати заяви про анулювання відстрочки через портал "Дія". Для цього необхідно буде зазначити, зокрема, дані працівника та причину запиту.

Заява подаватиметься як щодо своїх співробітників, так і щодо тих, які були заброньовані іншою компанією, але чи буде це працювати на практиці побачимо згодом. У випадку анулювання, Мінекономіки повідомлятиме про це не лише компанію, але й Мінцифри та Міноборони.

Збільшується асортимент даних про компанію у Єдиному реєстрі для бронювання, включаючи такі відомості:

Державний орган, який присвоїв компанії статус критичності, матиме можливість з поважних причин ініціювати через портал "Дія" виключення цієї компанії з Єдиного реєстру для бронювання. Це призведе до того, що бронювання стане неможливим, а раніше надані відстрочки будуть скасовані.

Компанії, чий статус критичності закінчується до 30 листопада 2024 року, отримають автоматичне продовження цього статусу до завершення поточного року. Окрім того, державні органи зобов'язані до кінця лютого 2025 року провести перегляд існуючих рішень щодо визнання критичними тих підприємств, які збережуть свій статус і в наступному році.

Компанії, у яких статус критичності спливе до кінця поточного року, з 01.01.2025 повинні заново отримати такий статус, при чому вже за оновленими спецкритеріями (для кого застосовано), погоджених Міноборони та Мінекономіки.

Відтепер, "основний набір" вимог для приватного сектору має наступний вигляд:

Існують й інші зміни, проте зазначені вище пункти є основоположними для приватного сектору. Їх важливо усвідомлювати в першу чергу, аби оперативно реагувати та адаптуватися до нових умов конкуренції за працівників, що, в свою чергу, вплине на загальний розвиток і стабільність бізнесу.

Правильне застосування нововведень дозволить оперативно адаптуватися до нових умов і забезпечити ефективне збереження персоналу.