Десяте, ювілейне засідання Ради асоціації Україна-ЄС 9 квітня у Брюсселі виявилося на подив результативним - але, на жаль, також підкреслило наявні проблеми.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль здійснює повернення до Києва з низкою досягнень, серед яких варто виділити угоди про співпрацю з Європейським Союзом в галузі космічних досліджень і медицини. Також було укладено контракти на відновлення систем теплопостачання та водопостачання за фінансової підтримки Європи.
І, нарешті, ЄС оголосив про готовність продовжити так званий "транспортний безвіз", тобто дозвіл українським автоперевізникам (у тому числі "далекобійникам") виконувати рейси до Євросоюзу за спрощеною системою. Київ та Брюссель змогли здолати протести польських водіїв і продовжити чинний порядок, запроваджений у 2022 році, ще на рік.
Це справді має велике значення: без можливості автоперевезень Україна не змогла б вивозити всю свою продукцію.
Проте в нашій взаємодії з Європейським Союзом виникає ще одна неприємна тенденція.
Менш ніж за два місяці в Україні можуть суттєво змінитися умови торгівлі з Європейським Союзом.
У Брюсселі відкрито повідомляють, що діючий режим пільг для України, який було запроваджено в 2022 році, продовжено в 2023-му та дещо обмежено в 2024-му, завершиться після 5 червня 2025 року.
Європейська комісія, що до останнього часу затягувала із вирішенням цієї ситуації, тепер лише обіцяє розробити проект нових правил торгівлі з Україною.
Проте, якщо не вирішити це питання негайно, вже в червні нові обставини можуть негативно позначитися на українському експорті.
На червень також перенесли вирішення вже звичного виклику — блокування Угорщиною українського шляху до Європейського Союзу, зокрема, відкриття переговорних кластерів.
Тож кінець півріччя може виявитися дійсно важливим для подальших відносин нашої держави з Євросоюзом - і саме про це українська делегація говорила у Брюсселі.
"Європейська правда" отримала інформацію про деталі.
Розглянемо результати Ради асоціації, які можна вважати "успіхами". Серед них — п'ять угод, укладених українською делегацією з Європейським Союзом, а також угода, що має вирішальне значення для торговельних відносин України з ЄС.
Перш за все, 9 березня було укладено три угоди з Європейським інвестиційним банком, які передбачають надання Україні фінансової допомоги в обсязі 300 мільйонів євро для підтримки критично важливої інфраструктури. Основна мета цього фінансування полягає у відновленні, оновленні та захисті систем водопостачання та теплопостачання.
По-друге, укладено угоду про співпрацю з Європейським Союзом у галузі космічної діяльності. Україна долучиться до Космічної програми ЄС: хоча й не в повному обсязі, але в ключових аспектах, на умовах, які близькі до тих, що діють для країн-членів Євросоюзу.
Зокрема, передбачено партнерство в рамках проєкту "Космічна погода" (Space Weather Events, SWE), що фокусується на спостереженні за різними явищами в космосі, які можуть мати вплив на супутники, енергетичні системи та комунікації. Компонент "Навколоземні об'єкти" (Near-Earth Objects, NEO) включає в себе моніторинг астероїдів та інших космічних об'єктів.
І, нарешті, Copernicus - європейська програма спостереження за Землею - це насамперед супутникові дані, які дозволяють моніторити різноманітні процеси, включаючи кліматичні зміни чи надзвичайні ситуації. Щоправда, у ЄС кажуть, що саме ця угода не охоплює доступ України до безпекових компонентів Copernicus.
По-третє, укладено угоду про співпрацю з Європейським Союзом в медичній області, зокрема щодо спільних закупівель медичних засобів захисту.
І, по-четверте, на заключній пресконференції після засідання Ради асоціації Україна-ЄС єврокомісар з питань розширення Марта Кос оголосила, що так званий "транспортний безвіз" для українських автомобільних перевізників буде продовжено до кінця 2025 року.
Останнє рішення - настільки важливе, що на ньому варто зупинитися.
Проблематика вантажних перевезень вже давно є суперечливим аспектом у взаєминах між Україною та Європейським Союзом. Ще до початку масштабної війни з Росією це питання перетворилося на важливий бар'єр, що стримував розвиток українського експорту. Про це ми згадували, зокрема, в нашій статті "Порушити польську блокаду" наприкінці 2021 року.
Після лютого 2022 року Україна зіткнулася з серйозними викликами у сфері морського експорту, що поставило питання про необхідність нових рішень. У відповідь на ці труднощі 29 червня 2022 року була укладена угода, яка стосується вантажних автоперевезень. Цей крок став важливим знаком підтримки з боку Євросоюзу для України в умовах повномасштабного вторгнення Росії. Угода, відома як "транспортний безвіз", дозволяє українським перевізникам здійснювати комерційні рейси до країн ЄС за спрощеною процедурою, без обмежень у вигляді квот чи окремих дозволів, які діяли раніше.
Це дозволило суттєво збільшити обсяги торгівлі України та ЄС.
Згідно з інформацією Єврокомісії на червень 2024 року, обсяги експорту з України зросли приблизно на 67%, тоді як вартість експорту підвищилася на 33%. Це свідчить про те, що Україна щомісяця постачає до ЄС понад 300 тисяч тонн додаткових товарів.
Імпорт з Європейського Союзу в Україні значно зріс: у середині 2024 року його обсяг досяг 700 мільйонів євро на місяць, що є суттєвим зростанням у порівнянні з 250 мільйонами євро на місяць до укладення угоди.
Цей досягнення, проте, постійно викликає напруженість у стосунках між Україною та Польщею.
Польські вантажоперевізники, які займають домінуючу позицію на ринку Європейського Союзу, висловлюють своє невдоволення через конкуренцію з українськими компаніями. Це призвело до блокування кордону, що стало суттєвою проблемою на початку 2024 року, а також створило труднощі для українських перевізників і викликало численні скарги з боку польських асоціацій.
Торік перемовини про продовження угоди тривали буквально до останніх днів, і лише наприкінці червня 2024-го Україна та ЄС домовилися про збереження "транспортного безвізу" ще на рік, до 30 червня 2025 року. Втім, тепер Київ та Брюссель перейшли до схеми продовження угоди раз на шість місяців - що, власне, і сталося зараз.
До завершення 2025 року ця частина нашої торгівлі з Європейським Союзом залишиться стабільною. Проте, умови для українського експорту все ще можуть бути переглянуті.
Зараз кілька держав ЄС (у тому числі Польща, Франція тощо) виступають категорично проти продовження чинного режиму торгівлі.
За словами одного з джерел "ЄвроПравди" у європейських структурах, які займаються цією темою, з 6 червня 2025 року Україна та ЄС, швидше за все, відновлять довоєнні торгові умови в рамках Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.
Проте, це відновлення не буде постійним.
А лише до того часу, поки ЄС та Україна не розроблять "максимально вигідні для обох сторін умови торгівлі", щоб підтримати економіку України, яка потерпає від війни, пояснює джерело.
Єврокомісія підтвердила на запит "ЄвроПравди", що працює над пропозицією для України згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію. Це свідчить про намір повернутися до попередніх умов, про що стало відомо з джерел редакції. "Комісія планує провести консультації з Україною відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, щоб сприяти взаємній лібералізації тарифів", - зазначив речник ЄС у коментарі для "Європейської правди".
Він підкреслив, що Комісія вже близька до завершення розробки пропозиції, яку незабаром буде представлено Україні. Крім того, він додав, що основною метою цієї ініціативи є забезпечення безперервного переходу після завершення терміну дії односторонніх торговельних преференцій.
Отже, в Брюсселі офіційно підтвердили, що завершився термін дії автономних торговельних преференцій (Autonomous Trade Measures, або ATM), які діяли в рамках торгівлі між Україною та Європейським Союзом у період з 2022 по 2025 рік.
Інформаційну підготовку до цього почав і єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Гансен, який публічно попередив про спадання експорту з України у червні, а днями також заявив євродепутатам, що не бачить простору для продовження дії ATM.
Проте, Україна не втрачає надії. Влада Києва вірить, що Європейський Союз може змінити свою сувору позицію.
Під час пресконференції, що відбулася 9 квітня в Брюсселі, прем'єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання України на продовження дії існуючого механізму торговельної лібералізації з Європейським Союзом до завершення 2025 року, поки не буде представлена нова пропозиція.
"Ми велику увагу приділили цьому питанню ("торговельного безвізу". - Ред.). На всіх рівнях проговорили важливість продовження автономних торговельних преференцій до кінця цього року - хоча б для того, щоб встигнути внести відповідні зміни до статті 29 Угоди про асоціацію і закріпити ці автономні торговельні заходи, які дозволяють нам фактично безмитну торгівлю", - розповів Денис Шмигаль та додав, що в Україні "оптимістично дивляться" на перспективи вирішення цього питання.
Згідно з інформацією "ЄвроПравди", саме ця тема буде обговорюватися під час зустрічі Шмигаля з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яка запланована на четвер.
Україна дійсно має аргументи у цій дискусії. Ключовий з них - це те, що неприпустимо "заходити у невідомість" і обмежувати торгівлю у період, коли нові правила ще не узгоджені. Це хибний підхід, що заганяє бізнес у невизначеність, неможливість планувати контракти.
Європейський Союз не повинен вдаватися до дій, подібних до тих, які здійснював Трамп — цей емоційний аспект справді має значення і важливість.
Ще один довід Києва - що Брюссель торік взяв на себе письмові зобов'язання негайно, тобто ще у червні 2024 року, розпочати переговори з Україною про умови торгівлі після ATM - але досі не представив свої переговорні пропозиції.
Отже, поточний торговий конфлікт виникає через дії європейської сторони, і Україна планує акцентувати на цьому, наполягати на продовженні чинного торгового режиму до моменту узгодження нових умов.
"Європейський Союз не дотримався своїх зобов'язань розпочати переговори за статтею 29 відразу після затвердження АТМ. Тому нинішня позиція, що виключає можливість продовження преференцій, є неправильною і зашкодить як ЄС, так і Україні", - зазначає джерело "ЄвроПравди" в українській делегації.
Чи зможуть українські посадовці переконати Європейську комісію піти на поступки і запропонувати продовження діючих пільг? І найголовніше, чи будуть їхні аргументи достатніми для тих країн-членів ЄС, які підтримують обмеження в двосторонній торгівлі? Остаточна відповідь стане відома вже найближчим часом — не пізніше травня.
Річ у тім, що продовження ATM можливе лише за умови ратифікації цього рішення у Європейському парламенті, а до 5 червня запланований пленарний тиждень ЄП у Страсбурзі 5-8 травня, а також - коротка сесія у Брюсселі 21-22 травня 2025 року.
Ситуацію для України ускладнює те, що обидва терміни збігаються з кульмінацією президентської виборчої кампанії в Польщі, країні, яка з економічних та внутрішньополітичних причин є одним з найактивніших противників продовження АТМ. Отже, надання згоди на новий перехідний період для українських фермерів стане сміливим рішенням з боку Варшави.
На всіх політичних перемовинах з Європейським Союзом стосовно інтеграції України у членство основним джерелом проблем залишається Угорщина. На відміну від конфліктів з Польщею, де часто вдається знайти компроміс, питання з угорською стороною залишаються складними і невирішеними.
Цю тему обговорювали також під час засідання Ради асоціації.
Нагадуємо: Європейський Союз технічно готовий розпочати переговори з Україною щодо першого кластера "Основи". Єврокомісія ще в кінці січня 2025 року направила до Ради ЄС звіт про скринінг та пропозицію про відкриття цього кластера. Однак, завадою стало вето з боку Угорщини. Будапешт обіцяє перешкоджати просуванню переговорів, поки угорцям Закарпаття не повернуть "права, які були відібрані у 2015 році".
Ця вимога не лише є неправильною, а й настільки розпливчастою, що її можна інтерпретувати практично вічно.
Крім того, Угорщина ініціювала опитування серед населення про відносини з Україною, використовуючи маніпулятивно сформульовані питання, які, ймовірно, призведуть до майже одностайної відповіді "ні" на запит про вступ України до ЄС. Хоча цей псевдореферендум не матиме законної сили, угорський уряд пообіцяв не надавати дозвіл на відкриття нових кластерів у переговорах з Україною до офіційного завершення цього опитування 20 червня.
"Навіть у часи конфлікту Україна підтверджує свою прихильність до європейського курсу та реформ. Ваше майбутнє лежить в Європейському Союзі. Тому ми продовжуємо працювати для досягнення цієї мети," - зазначила Кая Каллас, висока представниця ЄС, яка спільно головувала на засіданні Ради асоціації.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль згадав про угорське питання у своїй відповіді.
Незважаючи на вето з боку Угорщини, Україна продовжує дотримуватися своїх амбітних цілей.
"Вірю, що Україна може досягти вагомих результатів не за роки, а за місяці... Загалом на 2025 рік ми щиро готові і розраховуємо на те, що всі шість кластерів перемовин будуть відкриті", - заявив Шмигаль у відповідь.
Що ще більш значуще, я отримав підтримку з боку Європи. "Скринінг трьох переговорних груп уже завершено, і наші цілі є дуже чіткими. Так, пане прем'єр-міністре, існує можливість відкрити всі групи до 2025 року, тобто вже цього року", - зазначила єврокомісар Марта Кос.
Комісарка не розкрила деталей того, яким чином Єврокомісія має намір "заспокоїти" угорського прем'єра Віктора Орбана, аби переконати його зняти блокаду та дати згоду на відкриття переговорних кластерів для України.
Прем'єр-міністр України, у свою чергу, висловив надію на те, що в Європейському Союзі вдасться досягти спільного рішення. "Ми з нашого боку робимо все, що в наших силах, і реалізуємо законодавчі ініціативи, які стосуються національних меншин, особливо у контексті тих проблем, які найбільше хвилюють Угорщину", - зазначив Денис Шмигаль.
Создатели:
Тетяна Висоцька, журналістка "Європейської правди" в Брюсселі.
#Прем'єр-міністр #Росія #Польща #Україна #Віктор Орбан #Європейський Союз #Європа #Угорщина #Товари #Експорт #Європейський парламент #Київ #Європейська комісія #Рада Європейського Союзу #Брюссель #Євро #Варшава #Польська мова #Теплова енергія #Моніторинг #Прем'єр-міністр України #Медицина #Франція #Мінливість та зміна клімату #Будапешт #Українська правда #Надзвичайна ситуація #Страсбург #Швеція #Європейський інвестиційний банк #Підкарпатська Русь #Торгівля #Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом #Угорці #Лібералізм #Вето #Природний супутник #Асинхронний спосіб передачі даних #Космічний простір
