Незаконна торгівля сигаретами переміщується в інтернет, і БЕБ разом із Національною поліцією здатні оперативно припинити цю діяльність, - зазначив Плінський.

Крім звичних шляхів продажу, в Україні активно розвивається інтернет-торгівля нелегальними тютюновими виробами. При цьому продаж сигарет через онлайн-канали залишає помітніші цифрові сліди, що повинні стати предметом уваги для правоохоронців.

Цю інформацію оприлюднив журналіст Євген Плінський, який займається моніторингом боротьби з нелегальним ринком сигарет, у своєму блозі на платформі Цензор.Нет.

Він нагадав, що рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами зростає. Так, за оцінками "Kantar Україна", у жовтні частка нелегальної тютюнової продукції сягнула 17,8%, порівняно із 15,4% у липні та 14,1% на початку 2025 року. Через це річні втрати держбюджету через несплату податків оцінюються в 26,5 млрд грн.

З огляду на втрати, пов'язані з нелегальним ринком рідин для електронних сигарет, які становлять приблизно 7,5 млрд грн, за підсумками 2025 року державний бюджет втратив близько 34 млрд грн. Ці кошти могли б бути використані, зокрема, для підтримки енергетичного сектору, зазначив Плінський.

"І тут, окрім традиційної проблеми збуту нелегальних сигарет у кіосках та магазинах, де реалізується до 65% усього контрафакту, почала активно проявлятися проблема онлайн-торгівлі", - зауважив Плінський.

За його словами, переважно нелегальну тютюнову продукцію реалізують через інтернет-сайти або Telegram-канали.

"Споживач має можливість здійснити оплату свого замовлення через банківську картку як передплату або ж розрахуватися за товар безпосередньо у поштовому відділенні з накладеним платежем. Після цього незаконні товари пересилаються до поштового відділення для подальшого отримання споживачем. В ролі відправника виступає так званий 'дроп', зазвичай, фізична особа-підприємець, яка спеціалізується на наданні послуг з доставки продукції," - зазначив журналіст.

Він надав приклади функціонування ряду веб-сайтів і Telegram-каналів, що займаються нелегальною продукцією, яку споживачам надсилають у посилках, маскуючи її під одяг або сувеніри.

"Всі вони діють за спільною схемою, яку ми зафіксували у документах. Важливо зазначити, що інформація про фізичних осіб-підприємців, банківські картки, на які надходять кошти, а також імена відправників сигарет, надає правоохоронцям можливість оперативно ідентифікувати учасників цієї схеми," - підкреслив журналіст.

Плінський зазначив, що ряд таких ресурсів пропонує покупцям модель "дропшипінгу", що дає можливість отримувати винагороду за притягнення нових клієнтів до нелегальної діяльності.

Водночас у правоохоронних органів є змога досить швидко визначити, хто є відправником продукції та хто отримує за неї оплату.

"Продаж нелегальних сигарет через інтернет генерує набагато більше цифрових відбитків, ніж традиційна торгівля готівкою в офлайні. Це дає змогу правоохоронним і контрольним органам, таким як БЕБ, податкова служба та Національна поліція, швидше виявляти осіб, які беруть участь у цій діяльності, а також визначати місця зберігання та виробництва таких товарів. Головне - мати бажання," - підкреслив Плінський.

Як повідомлялося, в межах домовленості про нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) з Міжнародним валютним фондом (МВФ) українська влада зобов'язалася посилити боротьбу з ухиленням від сплати податків, а також підвищити ефективність роботи податкової та митної служб.

Згідно з даними українських аналітичних центрів, нелегальні схеми у сфері підакцизних товарів, таких як пальне, тютюн та алкоголь, щорічно завдають істотних збитків державному бюджету. Загальна сума втрат від "сірих" схем на цих ринках оцінюється в діапазоні 35-38 мільярдів гривень щороку.