НБУ знову вирішив підняти облікову ставку: які наслідки це матиме для інфляційних процесів та економічної ситуації в Україні.

Національний банк України (НБУ) 23 січня ухвалив рішення про збільшення облікової ставки на 1% до 14,5%. У регуляторі зазначили, що це рішення має на меті стримати інфляційні процеси, які в останній час набули прискореного темпу. Однак у НБУ не виключають, що це підвищення може бути не останнім у цьому році. Яким чином зміна облікової ставки вплине на інфляцію в Україні і які можуть бути економічні наслідки - дізнайтеся у матеріалі журналіста РБК-Україна Аліка Сахна.

Зміст:

НБУ погіршив прогноз щодо зростання інфляції у порівнянні з попереднім жовтневим звітом: з 6,9 до 8,4 відсотка (+1,5%). Таким чином, регулятор хоче стримати зростання цін в Україні, хоча останнього разу облікову ставку Нацбанк підняв з 13% до 13,5% місяць тому.

Механізм контролю інфляції через підвищення облікової ставки в теорії діє наступним чином: кредити для підприємств та населення стають дорожчими, що призводить до зниження економічної активності. Це, в свою чергу, спонукає людей замість взяття позик вкладати свої кошти на депозитні рахунки.

Коли спостерігається зниження попиту на товари та послуги через скорочення платоспроможності населення, це має значний вплив на ринкові механізми, в яких ціни формуються на основі балансу між попитом і пропозицією. У таких умовах темпи зростання цін сповільнюються, оскільки недостатня кількість покупців не дозволяє їм підвищуватися. Це наочно демонструє роль облікової ставки: хоча вона офіційно слугує інструментом для боротьби з інфляцією, одночасно може призводити до уповільнення економічного зростання. Коли доступ до кредитних ресурсів обмежується, підприємства стикаються з труднощами в розвитку, адже більшість з них сьогодні функціонують за рахунок позикових коштів, а не власних. Так прокоментував ситуацію економіст Олег Пендзин для РБК-Україна.

Він підкреслює, що наразі складно оцінити, який вплив матиме підвищення ставки до 14,5% на річну інфляцію та валовий внутрішній продукт (ВВП). Пендзин зазначає, що хоча зростання ставки може створити труднощі для малого та середнього бізнесу та негативно відобразитися на економічному розвитку, цей крок є вимушеним у світлі зростаючих темпів інфляції.

Економіст уточнює, що в деяких випадках облікова ставка може залишатися стабільною протягом року або навіть бути зниженою. Він зазначає, що на це можуть вплинути різні чинники, такі як закінчення війни та успішний урожай влітку, що, в свою чергу, може призвести до зменшення інфляційного тиску і покращення економічної ситуації.

Зазначимо, що НБУ зберігав облікову ставку на рівні 10% з початку війни, однак у червні 2022 року ухвалив рішення підвищити її до 25%. Цей рівень ставки залишався незмінним до липня 2023 року, коли НБУ розпочав процес її поступового зниження. В результаті ставка знизилася до 15%. У 2024 році Нацбанк продовжував знижувати ставку, і з червня вона утримувалась на рівні 13%. Однак у грудні 2024 року НБУ знову підвищив ставку до 13,5%.

Щодо необхідності підвищення облікової ставки, свою думку висловив Тарас Козак, президент інвестиційної групи "УНІВЕР". Він зауважує, що цей механізм продемонстрував певну ефективність під час попередніх періодів інфляційного зростання. На його думку, з огляду на те, що минулого року ціни зросли на 12%, а не на очікувані 8,5%, підвищення ставки виглядає обґрунтованим. Однак експерт підкреслює, що основні фактори, що сприяють інфляції в Україні, виходять за межі лише монетарних аспектів.

"Насамперед на інфляцію впливає здорожчання споживчих товарів, зокрема харчових продуктів та овочів. Важливим фактором є також зростання заробітних плат, оскільки офіційне безробіття в Україні залишаються дуже низьким. Це пояснюється кількома чинниками: люди не реєструються на біржі праці через страх мобілізації, частина виїхала за кордон, а інші перебувають на фронті. Внаслідок цього конкуренція за робочу силу змушує працедавців підвищувати зарплати, щоб залучити працівників. Окрім того, проблеми з енергопостачанням ускладнюють виробничі процеси, що також сприяє зростанню цін", - пояснює РБК-Україна Тарас Козак.

У той же час Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, підкреслює, що проблема цих заходів полягає в тому, що Національний банк підвищує облікову ставку, реагуючи на двозначну інфляцію, зафіксовану минулого року. Він зазначає, що в НБУ постійно виникають труднощі з прогнозуванням цін, тому ефект від підвищення ставки на майбутню інфляцію може бути не таким значним.

"На даний момент ми стикаємося з інфляцією витрат, що означає, що ціни зростають через підвищення витрат. Значний вплив на цю ситуацію має війна, яка спричиняє додаткові витрати, пов'язані з її наслідками. Це стосується як відновлення бізнесу та будівництв, так і труднощів з постачанням електричної енергії, що змушує багато компаній переходити на генератори або інші альтернативні джерела енергії. Як наслідок, витрати на виробництво та обслуговування зростають," - зазначає Жаліло.

Тарас Козак додає, що ефект від підвищення облікової ставки може бути знижений через те, що наразі українці переважно беруть пільгові кредити на бізнес за програмою "5-7-9" та на житло за програмою "єОселя". По суті, банки видають ці кредити за власними ставками, які можуть перевищувати 20% річних, але держава компенсує цю різницю з бюджету.

Проте Олег Пендзін не зовсім погоджується з цим твердженням, вказуючи, що не так багато людей можуть скористатися пільговими кредитами. Ба більше, навіть якщо вони відповідають вимогам, вони змушені проходити складну бюрократичну процедуру. В результаті, за словами Пендзина, багато українців обирають кредити за звичайними ставками або звертаються до мікрокредитних організацій.

З іншого боку, Ярослав Жаліло підкреслює, що збільшення облікової ставки може створити додатковий тягар для державного бюджету. Він вказує на те, що, окрім компенсацій у рамках пільгових програм "5-7-9" та "єОселя", уряд також буде зобов'язаний виплачувати вищі процентні ставки за державними облігаціями.

"Основний вплив облікової ставки зараз відображається на вартості державних облігацій. Національний банк також за новою ставкою продаватиме депозитні сертифікати комерційним банкам. Таким чином, фактично, він бере на себе додаткові зобов'язання, оскільки потім має виплачувати ці сертифікати банкам, які їх придбали", - каже Жаліло.

Тарас Козак зазначає, що для коригування процентних ставок по кредитах і депозитах під впливом облікової ставки необхідно кілька місяців.

Він також відзначає, що для населення це може стати позитивним моментом, оскільки українці матимуть більший інтерес до інвестиційних інструментів, таких як облігації внутрішнього державного займу (ОВДП) та банківські депозити. Проте Козак не готовий точно прогнозувати, на скільки відсотків вони зростуть, оскільки, за його словами, Міністерство фінансів останнім часом орієнтувалося на зниження відсоткових ставок за ОВДП.