НБУ не вважає, що економіка переживає стагнацію: Пишний висловив думки щодо курсу гривні, оподаткування банків, криптовалют та "кроків".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на інтерв'ю Пишного для Forbes Ukraine.

Голова Національного банку повідомив, що в даний момент не існує причин стверджувати про застій в економіці України.

"Я не бачу причин для розмов про стагнацію. Економіка демонструє ознаки відновлення," - зазначив Андрій Пишний, додаючи, що в перші шість місяців 2025 року зростання валового внутрішнього продукту становило приблизно 0,8%, а за результатами року прогнозується досягнення 2%.

"Кожне зростання ВВП, яке відображається знаком плюс, є позитивним сигналом для України," - підкреслив він.

Пишний підкреслив, що інфляційні показники зменшуються вже чотири місяці підряд, а довіра до гривні залишається стабільною.

Голова НБУ зазначив, що стабільність вдалося зберегти завдяки регульованому валютному ринку та контрольованій гнучкості курсу, яка була впроваджена після скасування фіксованого курсу гривні. Для опису цього антикризового заходу 2022 року Андрій Пишний часто вдавався до метафори "турнікет для зупинки кровотечі".

"Однією з основних цілей на моїй посаді було усунути цей 'турнікет', і ми досягли цього, перейшовши до адаптивного управління курсом," - поділився він.

Пишний зазначає, що економічні ризики залишаються на високому рівні, зокрема через атаки Росії на енергетичну інфраструктуру та "виснаження" ресурсів.

У той же час в Національному банку України прогнозують, що ключові показники 2026 року матимуть помірно позитивну динаміку, а зростання економіки буде стимулювати відновлення інвестиційного кредитування.

Голова Національного банку вважає, що ключовим завданням на сьогодні є формування сприятливих умов для залучення приватних інвестицій, що допоможе перейти від стану «виживання» до стабільного розвитку.

"Часто думаю, що наші умови - це своєрідний ідеальний полігон для тестування монетарних, економічних та поведінкових моделей", - вважає Пишний та додає, що український досвід може скласти готовий підручник для антикризового реагування.

Окрему увагу в інтерв'ю Пишний звернув на ініціативу парламенту щодо повторного підвищення податку на прибуток банків.

Він вважає, що це ризикований крок, який ставить під сумнів довіру до податкової системи і може ускладнити процес приватизації державних банків.

"Сьогодні банківська сфера забезпечує близько однієї третини всіх бюджетних надходжень. Якщо знову підвищити податкові ставки, це може поставити під загрозу процес приватизації та знизити конкурентоспроможність банків," - підкреслив він.

Пишний акцентував увагу на тому, що обговорення питань оподаткування слід проводити на професійному рівні, а не залучати до нього політичні аспекти.

Національний банк разом із урядовими структурами розробляє нову ініціативу співпраці з Міжнародним валютним фондом. Основними аспектами цієї програми стануть боротьба з тіньовою економікою, реформування податкової системи та забезпечення макрофінансової стабільності.

В Україні продовжуються переговори щодо репараційного кредиту від Євросоюзу, який може забезпечити країні до 130 мільярдів євро. Як зазначає Пишний, цей механізм передбачає залучення заморожених активів Росії, а його реалізація має політичну підтримку в рамках ЄС.

Пишний підкреслив, що, незважаючи на війну, банківська система залишається стабільною. Кредити для підприємств щороку зростають на 30%, а більшість банків показали позитивні фінансові результати.

Оцінка стабільності, здійснена з залученням незалежних аудиторів, виявила, що всього 9 банків потребують додаткових дій, що складає менше 20% від загальних активів системи.

Він також підтвердив, що Укргазбанк і Sense Bank залишаються прибутковими та можуть бути приватизовані навіть до завершення воєнного стану.

Пишний заявив, що Національний банк відстежує розвиток нових схем, пов'язаних із використанням дропів, коли злочинці проводять фінансові транзакції на імена вигаданих осіб, зокрема через рахунки фізичних осіб-підприємців.

"Дропи можуть бути залучені не тільки до фінансових злочинів, але й у контексті торгівлі зброєю, наркотрафіку чи тероризму. Особа, що реалізує свою картку, або фізична особа-підприємець, може бути визнана співучасником. Це важливо підкреслити, адже інформаційна кампанія є невід'ємною частиною боротьби з цими проблемами", - попередив він.

НБУ розпочав ініціативу зі створення реєстру для посиленого моніторингу дропів та висловив свої пропозиції Міністерству цифрової трансформації щодо перевірки діяльності фізичних осіб-підприємців перед їх ліквідацією.

Зокрема, планується реалізація перевірки даних щодо фінансових операцій фізичних осіб-підприємців та відповідності сплати ними податків до бюджету, яка здійснюватиметься контролюючими органами.

Голова НБУ підтримує ухвалення закону про зміну назви монети з "копійки" на "шаг", наголошуючи, що це символічний відхід від радянського спадку.

За його словами, відмова від копійки не потребує додаткових витрат. І після ухвалення закону примусового вилучення копійок не буде, шаги карбуватимуться у межах стандартного планового випуску для підтримання належного грошового обігу.

Щорічно Національний банк України виготовляє приблизно 20 мільйонів монет номіналом 50 копійок, оскільки на них є певний попит з боку роздрібної торгівлі. "Я сподіваюся, що наступного року, а можливо, навіть уже в цьому, ми почнемо карбувати монети з новими номіналами", - зазначає Пишний.

Тим часом, стосовно віртуальних активів, він підкреслив, що їх не слід розглядати як засіб платежу.

"На наш погляд, віртуальні активи не повинні використовуватися як засіб розрахунків. Ніяких переказів або платежів у віртуальних активах не буде. Застосування таких активів як депозитів чи для кредитування є категорично неприпустимим", - підкреслив Пишний.

Національний банк України виступає за впровадження відкритого механізму ліцензування для ринку криптовалют, який планується запустити з 1 січня 2027 року.