Наталія Лигачова зазначила: "Культура у воєнний час виступає найважливішим майданчиком для формування стратегічних наративів".

Учасники круглого столу "Культура та стратегічні комунікації" обговорили, чому культуру і стратком об'єднали в одному міністерстві, якими мають бути стратегічні комунікації у сфері культури і хто їх має втілювати.

Хоч стратегічні комунікації і наративи здебільшого формуються Офісом президента, об'єднання страткому з Мінкультом має певну логіку. Таку думку висловила шефредакторка "Детектора медіа" Наталія Лигачова під час круглого столу "Культура та стратегічні комунікації", що відбувся 18 грудня в пресцентрі Укрінформу.

На її думку, ключовими у стратегічних комунікаціях є координація та формування стратегічних наративів: "Також важливими є донесення цих наративів до цільових аудиторій і діалог з внутрішньою і міжнародною аудиторією. Є дуже багато акторів у цьому. З моєї точки зору, було б більш логічно, якби це залишалося там, де воно в нашій країні є, -- в Офісі президента".

Головна редакторка "Детектора медіа" Наталія Лигачова

Разом із тим Наталія Лигачова підкреслила, що культура під час війни виступає найважливішим майданчиком для формування стратегічних наративів. Тому доручення цієї функції Міністерству культури є доцільним: "На чому ми зараз базуємо наші стратегічні наративи? На нашій історії, національній ідентичності та культурній спадщині. Однак потрібно враховувати, як культурна стратегія буде інтегруватися зі стратегічними комунікаціями в майбутньому".

Ярина Ключковська, експертка у сфері стратегічних та кризових комунікацій, наголошує, що представники культури, науки, бізнесу та інші можуть виступати ефективними замовниками для стратегічних комунікацій, проте реалізацією цих комунікацій повинні займатися кваліфіковані спеціалісти. "У зв'язку з тим, що термін 'стратегічні комунікації' з'явився в назві одного з урядових міністерств, багато хто може помилково вважати, що єдиним замовником стратегічних комунікацій з боку держави є лише МКСК. Проте стратегічні комунікації є невід'ємною частиною будь-якого управлінського процесу, включно з державною політикою. Н жодній сфері не слід передавати свої комунікаційні функції лише одному міністерству", - зазначає Ярина Ключковська.

Зараз, за її словами, у більшості українських організацій та державних установ процес комунікації завершується на етапі надання інформації. "Ми не замислюємося про наслідки, просто створюємо контент і відправляємо його в ефір. Це не має нічого спільного з стратегічними комунікаціями. Хоча це може стосуватися певної стратегії, сама наявність стратегії не перетворює такі комунікації на стратегічні," – зазначає експертка.

Ярина Ключковська, експертка в галузі стратегічних та кризових комунікацій.

Галина Григоренко, перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України, зазначає, що об'єднання стратегічних комунікацій в межах одного міністерства є цілком обґрунтованим. Вона підкреслює, що культура слугує ефективним інструментом для донесення до інших країн мети та контексту України.

"Інше питання полягає в тому, як ефективно організувати ці стратегічні комунікації. Нам необхідно визначити основні цільові аудиторії: маси, які є виборцями в різних країнах і голосують за уряди, що або підтримують Україну, або обирають інший курс; бізнесові кола, які важливі для налагодження горизонтальних зв'язків між українськими компаніями та виходу на зовнішні ринки; політичні кола та особи, що ухвалюють важливі політичні рішення. Для кожної з цих груп меседжі та наративи можуть значно різнитися. Тому діяльність міністерства буде спрямована на узгодження потреб України в різних напрямках. Це не виключає того, що кожен сектор може діяти самостійно і комунікувати у зручний для нього спосіб, проте є певні ключові аспекти, на які держава може робити акцент," – зазначає Григоренко.

Галина Григоренко займає посаду першої заступниці міністра культури та стратегічних комунікацій України.

Директором Українського інституту є Володимир Шейко. висловив підтримку думці Ярини Ключковської, підкреслюючи, що стратегічними комунікаціями повинні займатися всі державні органи та громадські організації, а не лише одна інституція, яка контролює процес. Він також акцентував на важливості довгострокового підходу до страткому: "Нам необхідно усвідомлювати, куди ми прагнемо рухатися як країна та суспільство протягом наступних 5-10 років. Слід визначити певний горизонт для планування. Багато державних і недержавних суб'єктів, які в публічному просторі іменуються стратегічними комунікаціями, насправді займаються поточними операційними комунікаціями, що мають обмежене стратегічне бачення".

Директором Українського інституту є Володимир Шейко.

Голова правління Коаліції дієвців культури та провідний експерт у сфері "Культурна спадщина" проєкту RES – POL Ольга Сагайдак підкреслює, що у стратегічних комунікаціях важливо мати чітко визначену мету та усвідомлювати можливі ризики. Вона зазначає: "Ваше повідомлення не завжди буде сприйнято так, як ви очікуєте. Тому слід готувати альтернативні плани "В" і "С", на випадок, якщо комунікація не відбудеться або призведе до небажаних наслідків. Крім того, надзвичайно важливо, щоб усі, хто бере участь у комунікації, працювали в синергії, і їхні меседжі не суперечили один одному. Це може призвести до неприємного досвіду, коли ми адресуємо одні й ті ж аудиторії з різних позицій, створюючи плутанину".

Голова правління Коаліції активістів у сфері культури, провідна експертка у галузі "Культурна спадщина" проєкту RES -- POL, Ольга Сагайдак.

Нагадаємо, у вересні 2024 року Міністерство культури та інформаційної політики України отримало назву Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України -- Міністерства розвитку громад та територій України.

Також 6 грудня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України створило Центр стратегічних комунікацій, перейменувавши для цього одне з державних підприємств, та призначило його керівником Сергія Бикова.

Проте вже увечері 7 грудня його усунули з займаної посади.