Сьогодні Telegram -- це не просто месенджер, який ми використовуємо щодня. Це потужне медіа, майданчик для новин, бізнес-інструмент і водночас -- одна з найтоксичніших зон для поширення наклепів.
Кожен бажаючий може за лічені хвилини створити "новинний" канал і почати ділитися будь-якою інформацією – від політичних новин до пліток. У прагненні до більшої кількості переглядів і підписників багато адміністраторів нехтують перевіркою фактів, а іноді навіть свідомо розповсюджують маніпулятивні чи вигадані "сенсації". Декілька привабливих фраз – і вони миттєво розповсюджуються у чатах, цитуються в ЗМІ, формують громадську думку, часто без жодних підтверджень чи відповідальності за наслідки.
У цьому контексті будь-хто може потрапити під удар: підприємці, політики, журналісти, медики, власники кав'ярень чи навіть звичайні користувачі. Іноді всього один допис здатен зруйнувати репутацію, над якою працювали роками. Хоча Telegram пропагує ідею свободи слова, межа між висловленням думки та наклепом тут часто розмивається.
Свобода слова є однією з фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Конституція України гарантує кожному право на вільне вираження власних думок, поглядів і переконань. Водночас ця свобода не є абсолютною, адже поряд із правом на вільне слово є не менш важливе право -- на повагу до честі, гідності та ділової репутації людини.
На роздоріжжі цих прав постає найскладніше питання: де завершується допустима критика і де розпочинається наклеп?
Для того щоб усвідомити, що саме слугує правопорушенням, необхідно виокремити три основні терміни:
Якщо перші два поняття -- це законна форма висловлення думок, то наклеп уже виходить за межі цього права й може мати серйозні юридичні наслідки.
В Україні кримінальне покарання за наклеп було скасовано в 2014 році з прийняттям закону №767-VII. Але це не означає, що поширення неправдивих відомостей не має наслідків.
Сьогодні такі випадки регулюються цивільним правом. Відповідно до Цивільного кодексу України, честь, гідність та ділова репутація вважаються особистими немайновими правами, які охороняються державою. Таким чином, особа, щодо якої були поширені неправдиві відомості, має право звернутися до суду з вимогою спростувати недостовірну інформацію, а також вимагати відшкодування моральної шкоди та, за необхідності, компенсації матеріальних втрат, якщо наклеп завдав шкоди бізнесу або підірвав довіру з боку партнерів і клієнтів.
Telegram пропонує своїм користувачам безліч варіантів для спілкування та обміну даними. Проте, з такими можливостями виникають і суттєві загрози, зокрема, ризик поширення неправдивої інформації та маніпуляцій.
Складність у протидії наклепу в Telegram обумовлена тим, що багато каналів функціонують анонімно. Адміністратори приховують свої справжні імена за псевдонімами, не надають жодних контактних даних, а іноді навіть змінюють назву каналу після появи суперечливих публікацій.
Анонімність, що раніше сприймалася як позитивна риса, тепер перетворилася на засіб шантажу і маніпуляцій. У таких платформах поширюються вигадані новини, викладаються особисті фотографії, розкривається приватна переписка, а також дискредитуються компанії і окремі особи.
В Україні з'явилися анонімні канали в Telegram, які, на жаль, швидко набирають популярність. Ці канали займаються публічним приниженням підлітків, розміщуючи їхні фотографії разом з образливими коментарями. Після цього адміністратори вимагають гроші за видалення цих матеріалів. Такі дії вже свідчать про прояви кібербулінгу, а також можуть включати вимагання чи вторгнення в особисте життя, що може призвести до кримінальної відповідальності.
Однак визначити особу, що стоїть за цими ресурсами, цілком реально.
Перший етап – це задокументувати сам факт розповсюдження інформації. Важливо зберегти скріншоти, URL-адреси постів, назву каналу, а також дату і час публікації.
Другий етап — зв'язатися з адміністрацією Telegram через Support Bot або на їх електронну адресу, особливо в ситуаціях, пов'язаних з булінгом чи вимаганням.
Третій етап полягає у зверненні до юриста, який зможе адекватно оцінити обставини справи та визначити, які законодавчі норми були порушені. Як адвокат, так і потерпіла сторона мають можливість звернутися до кіберполіції. Спеціалісти цього правоохоронного органу володіють необхідними технічними засобами для виявлення пристроїв та IP-адрес, з яких здійснювалося управління каналом, а також для встановлення зв'язків з іншими контактами. У ряді випадків можливо виявити зв'язки між Telegram-каналом та іншими обліковими записами в соціальних мережах. Зібрана таким чином інформація може стати суттєвим доказом у справі.
Якщо канал поширює дані, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наприклад, містить елементи шантажу, погроз, розкриття особистої інформації або вимагання коштів, правоохоронні органи можуть ініціювати кримінальне провадження за вашою заявою. У такому випадку вони мають право звернутися до адміністрації Telegram для отримання потрібної інформації.
Адвокат допоможе підготувати заяву до правоохоронних органів за наявності злочину, щоб розпочати перевірку за фактом вимагання чи шантажу, або ж подасть до суду позов про спростування неправдивої інформації та відшкодування завданої моральної шкоди, а в деяких випадках -- і матеріальної.
Діяти самостійно в подібних ситуаціях може бути досить важко: необхідно вміло зібрати докази, дотримуватися всіх процесуальних норм та коректно сформулювати свою заяву або позов. При притягненні винних до відповідальності важливі не лише юридична точність документів, але й захист ваших прав у суді, а також відновлення репутації, яку намагалися знищити неправдивими матеріалами.
Telegram дав людям унікальний інструмент впливу, але водночас і спокусу використовувати цей вплив безконтрольно. Нині, коли один пост може зруйнувати репутацію, головним захистом стає відповідальність за власні слова.
Наклеп – це не просто "плітки" чи "емоційні висловлювання". Це серйозне правопорушення, яке має свої юридичні наслідки. Найефективніший підхід – діяти в межах закону, займаючись документуванням, збором доказів і залученням юриста. Правильно оформлені документи, офіційні скарги до кіберполіції та судові рішення не лише допоможуть зупинити наклеп, але й слугують реальним інструментом для відновлення справедливості в онлайн-середовищі.
#Підприємництво #Лікар #Суспільство #Комунікація #Законодавство #Правоохоронний орган #Telegram (сервіс обміну повідомленнями) #Конституція України #Вимагання #Журналіст #Кримінальна відповідальність #Адвокат. #Цивільний кодекс України #Обмін миттєвими повідомленнями #Свобода слова #Громадська думка #Кіберполіція (Україна) #Наклеп. #Гідність #Гедоністична шкода
