На випадок впровадження накопичувальної пенсійної системи, стаж може впливати на процес накопичення фінансів для "другої пенсії", підкреслив Сергій Коробкін.
Не можна стверджувати, що накопичувальна пенсія в Україні буде реалізована найближчим часом, адже ця реформа намагається реалізуватися вже понад 20 років, і всі попередні спроби закінчувалися невдачею.
Існує безліч деталей, пов’язаних із накопичувальною пенсією. Наприклад, експерт з питань пенсій Сергій Коробкін зазначив, що навіть у разі її впровадження найближчим часом, ця система буде стосуватися лише наступних поколінь. Отже, результати її впливу стануть очевидними лише через кілька десятиліть.
Співрозмовник УНІАН висловив думку, що лобісти активно підтримують ідею запровадження накопичувальної пенсії, і в разі реалізації цього нововведення українці можуть опинитися в ситуації, коли хтось отримає значний прибуток.
Коли в Україні запровадять накопичувальну пенсію, і на яку вікову категорію громадян вона буде розрахована? Які групи населення не підпадатимуть під цю систему?
Існувало декілька варіантів законопроєктів, що стосуються накопичувальної пенсії. Як мені відомо, згідно з останньою редакцією, накопичувальна пенсійна система повинна охоплювати всіх громадян України, які не досягли 60-річного віку, тобто до моменту виходу на пенсію.
Виникали дискусії про доцільність втручання в справи людей, які наближаються до пенсійного віку — тих, кому 50 або 55 років, адже у них може не залишитися достатньо часу для накопичення заощаджень.
Відповідно до нової редакції законопроєкту, якщо особа наближається до пенсійного віку, але продовжує працювати і не встигає зібрати достатню суму для додаткової пенсії, накоплені кошти можуть бути їй повернені.
У разі запровадження накопичувальної пенсійної системи, людина матиме право на традиційну солідарну пенсію, і паралельно будуть відкриті накопичувальні рахунки, з яких буде виплачуватися додаткова частина пенсії. Накопичувальну пенсію можна просто пояснити так - людина відкладає зі своєї зарплати якусь частинку, щоб потім отримувати додаткові кошти на пенсії. Ці кошти мають кудись інвестуватися для того, щоб вони були захищені та приносили відсотки.
В Україні передбачено, що протягом перших трьох років накопичення в системі пенсійних заощаджень будуть зберігатися в державному фонді. Лише на четвертому році ці кошти планується перевести до недержавних пенсійних фондів. У нашій країні вже існує близько 60 таких фондів, хоча вони не мають великої популярності, проте функціонують. Деякі громадяни, які мають відповідні фінансові можливості, вирішують вкладати свої кошти в ці фонди.
Система накопичувальних пенсій існує в численних європейських державах. Важливо підкреслити, що її ефективне функціонування можливе лише за умови наявності стабільної та розвиненої економіки.
Навіть найбагатші держави не в змозі абсолютно гарантувати безпеку заощаджень своїх громадян, оскільки існують непередбачувані обставини, такі як революції, війни, землетруси та інші катастрофи.
9% від доходів українців буде відраховуватись для підвищення їх майбутніх пенсій, повідомила міністерка соціальної політики Жолнович. Яка ваша думка: це велика чи маленька сума?
Коли йдеться саме про 9%, - то сума таких відрахувань була вирвана з контексту і трохи викликала обурення. Такі відрахування можливі лише на третій рік після того, як запрацює накопичувальна пенсійна система. Загалом 9% - це середня позначка. І в уряді, і фінансисти, і економісти запевняють, що чим більше внесок - тим краще для пенсії, але питання у тому, де ж взяти 9% чи ще більше.
Чи будуть ці 9% покривати роботодавці, чи кошти вираховуватимуть із зарплати?
У 2023 році був представлений законопроєкт, що стосувався накопичувальної пенсії, в якому передбачалося, що в перший рік роботодавець відраховує 1%, а держава – ще 1%. У другому році ставки збільшуються до 1,5%, а в третьому – до 2%. Однак цей законопроєкт так і не дійшов до розгляду у Верховній Раді. Наступну версію документа парламентарі обговорювали, проте голосування за неї провалилося через відсутність необхідної підтримки.
Зараз концепція зазнала змін, і команда працює над новою версією пенсійної реформи. Одне з основних питань полягає у тому, звідки отримувати кошти для відрахувань: за рахунок існуючих податків, за допомогою введення нових податків або шляхом зменшення діючих.
Відповідно до нового законопроєкту, у перший рік з Єдиного соціального внеску буде утримуватись 1% відрахувань, що вважається нібито фінансуванням з державного бюджету. Ще 1% буде відраховуватись з існуючих податкових надходжень, а додатковий 1% особа повинна сплатити на добровільній основі. У другому році планується збільшити відрахування до 2%, а в третьому - до 3%.
Чи буде зростання з 9% до ще якоїсь нової позначки?
У Мінсоцполітики сказали, що людина нібито може добровільно сплачувати певний відсоток від зарплати. Але питання у тому, чи це нововведення, чи маніпуляція, оскільки йдеться про те, щоб забезпечити обов'язкову накопичувальну пенсійну систему, тобто у такому разі у людини не запитують, - хоче вона чи не хоче відкладати гроші.
Якщо мова йде про добровільне внесення конкретної суми, громадянин матиме можливість підвищувати відсоток свого внеску, що дозволяє перевищувати 9%.
У промоції Жолновича згадувався Міжнародний валютний фонд, який висунув нову вимогу. Яким чином Україна має виконати цю умову Фонду, і які вигоди отримає наша країна в результаті?
Цього літа я ознайомився з одним з меморандумів Міжнародного валютного фонду, і в ньому не було жодної згадки про впровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні. Натомість, документ містив застереження, що будь-які пенсійні реформи мають бути фінансово забезпечені, і не передбачають збільшення соціальних виплат. Пропонувалося, що необхідно зменшити пільги або, принаймні, утриматися від введення нових. Однак накопичувальна система все ж потребує виділення додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету.
Які аспекти слід врахувати при оцінці накопичувальної системи в Україні?
Нещодавно був представлений новий законопроєкт, що стосується накопичувальної пенсії. Це не єдиний та, можливо, не останній крок у цій сфері, адже спроби впровадити цю реформу тривають вже два десятиліття. Тому обговорювати питання відсоткових відрахувань наразі здається мені передчасним. Хоча тема накопичувальної пенсії активно обговорюється, її реалізація залишається на рівні слів.
Рішення щодо впровадження накопичувальної пенсійної системи в Україні було прийнято ще в 2004 році, проте на практиці вона так і не запрацювала. Верховна Рада повинна прийняти ряд додаткових законодавчих актів, але їх ухвалення постійно відкладається з кожною зміною уряду або президента.
Існують певні занепокоєння щодо активного обговорення можливості запровадження накопичувальної пенсійної системи. Хоча це нововведення досі не затверджено, його постійно рекламують, що може свідчити не стільки про намір поліпшити пенсійні умови для людей, скільки про вплив лобістських груп. Які ж можуть бути їхні мотиви? Уявімо собі ситуацію: закон приймається, і перші накопичувальні внески надходять до нового державного фонду. За попередніми оцінками, за перший рік це може скласти до 40 мільярдів гривень. Тож виникає питання: хто контролюватиме ці кошти? У які банки вони будуть інвестовані? Які галузі отримають ці фінансові ресурси?
Це величезний фінансовий ресурс, і хтось зможе непогано на цьому наваритися, якщо, наприклад, його банк отримає відразу додатково мільярди гривень вливань.
Отже, можливо, існують певні зацікавлені сторони, які контролюватимуть, які підприємства матимуть можливість отримувати фінансування, а також які банки зможуть їх "обробляти" та отримувати прибуток у вигляді відсотків.
Чи вплине накопичувальна пенсія на розмір самої пенсії? Як? Від чого це залежить?
За чинним законом, якщо у людини є необхідний стаж роботи, то її пенсія становить 30% від зарплати. Влада пообіцяла, що після запровадження бальної системи розмін виплат зросте ще на 10%, тобто становитиме 40%. Чиновники також говорили, що після запровадження накопичувальної системи, пенсія людини становитиме 60% від зарплати.
В Україні діє солідарна пенсійна система, і така система й накопичувальна не заважають одна одній. Зараз людина наробляє стаж, заробляє коефіцієнт зарплати, і чим довше вона працює та чим більша зарплата, тим більшу солідарну пенсію вона отримуватиме. Коли запровадять накопичувальну систему, то чим довше людина буде брати в ній участь, чим більшим буде відсоток додаткових відрахувань, тим потенційно більші вона матиме накопичення, які отримуватиме як другу пенсію. Це за ідеальною схемою.
У випадку, якщо Верховна Рада затвердить закон про накопичувальні пенсії, може знадобитися додатковий рік-два для реалізації системи. Це вимагатиме зусиль у створенні необхідної інфраструктури та розробці відповідного програмного забезпечення.
Навіть якщо накопичувальну пенсію буде запроваджено, вона стосуватиметься лише майбутніх поколінь, тобто результат буде відомий лише через 20-30 років, якщо він взагалі буде, оскільки ця система взагалі в Україні може не спрацювати.
Матиме значення стаж чи розмір зарплати?
У випадку введення системи накопичувальних пенсій, трудовий стаж матиме непряму роль у формуванні фінансів для "другої пенсії". Це пояснюється тим, що чим довше особа працює, тим більше місяців вона сплачує внески. Також важливим фактором буде розмір її заробітної плати, оскільки відсоток, що відраховується на накопичення, базуватиметься на величині доходу.
Яким має бути стаж, що вийти на пенсію за умов накопичувальної системи?
Пенсійний стаж визначається для отримання пенсії в рамках солідарної пенсійної системи. У випадку накопичувальної системи стаж не має значення. Згідно з умовами накопичувальної пенсійної системи, особа повинна бути офіційно працевлаштована та робити внески на свій накопичувальний рахунок. Коли людина досягне пенсійного віку, вона зможе отримати свої заощадження. Існує декілька можливих варіантів:
Однією з найбільш захоплюючих особливостей накопичувальної пенсійної системи є можливість успадкування накоплених коштів. У випадку, якщо особа не дожила до пенсійного віку, зібрані нею кошти не переходять до держави, як це відбувається з пенсійними внесками в рамках солідарної системи, а замість цього передаються спадкоємцям.
Системи накопичення та ФОП: яким чином підприємці планують забезпечити собі комфортну старість?
У раніше представлених варіантах законопроєктів щодо накопичувальної пенсійної системи зазначалося, що фізичні особи-підприємці мають можливість добровільно долучатися до процесу накопичення пенсійних коштів.
В даний момент планується, що при впровадженні накопичувальної пенсійної системи, частина від ЄСВ та податку на доходи буде перераховуватися. Завдяки цьому фізичні особи-підприємці (ФОПи) отримають можливість мати власний накопичувальний рахунок. Щодо їх доходів, ФОПи матимуть можливість самостійно визначати, яку частину з цих доходів вони бажають вносити на накопичувальний рахунок.
#Бізнес #Україна #Українці #Податок #Українська гривня #Держава (політичний устрій) #Економіка #Сміливіше. #Інфраструктура #Українське незалежне інформаційне агентство #Працевлаштування #Банк #Пенсія #Міжнародний валютний фонд #Єдиний соціальний внесок #Міністерство соціальної політики України #Концепція #Пенсійний фонд #Пенсійний вік #Лобіювання #Землетрус #Старість
