Автор: Олег АРЕСТАРХОВ, заступник президента Асоціації українських операторів азартних ігор.
Ринок азартних ігор за крок до великих змін. Мінцифри підготувало проект наказу "Про встановлення лімітів витрат гравця на азартну гру та часу участі гравця в азартній грі". Цим наказом планується впровадити жорсткі фінансові та часові ліміти у гральних закладах та онлайн-казино. Проект наказу передбачає регуляторні обмеження на гру в азартні ігри в інтернеті понад 6 годин на добу (до 2 годин безперервно), 18 годин на тиждень та 27 годин на місяць (а це - менше години на день). Також встановлюються ліміти на фінансові витрати під час гри. Наказ вже пройшов обговорення з ринком і найближчим часом може бути прийнятий.
Проте, чи зможе це вирішити проблему лудоманії (залежності від азартних ігор)? Саме необхідність боротьби з лудоманією стала основною причиною розробки цього наказу. Багато експертів та ключові гравці ринку впевнені, що введення таких обмежень призведе до абсолютно протилежного результату. І ось чому.
Уявна проблема ігроманії
Боротьба з лудоманією - формальний привід, який став поштовхом для появи проекту наказу. Водночас важливо розуміти: за результатами профільних досліджень, зокрема за участі Національної служби здоров'я України, ІГРОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ В УКРАЇНІ НЕ МАЄ МАСОВОГО ХАРАКТЕРУ.
Це означає, що проблема існує, але вона не є системною і не потребує універсальних, надто жорстких обмежень для всіх без винятку.
Лудоманія є психологічним, а іноді й психіатричним захворюванням. Тому важливо зосередитися на цільовій роботі з уразливими категоріями населення, наданні медичної допомоги та встановленні індивідуальних обмежень, замість загального адміністративного скорочення легального ринку. Коли для боротьби з рідкісними випадками застосовуються загальні обмеження, існує небезпека, що держава зосереджується на лікуванні наслідків, а не причин, при цьому створюючи нові проблеми в тих сферах, де їх раніше не було.
Ігнорування психологічних аспектів гравця.
Жорсткі ліміти та обмеження в гральній індустрії можуть мати протилежний психологічний ефект і фактично підвищити ризик розвитку ігрової залежності у здорових людей. Штучний ігровий дефіцит не лише не знижує азарт, а навпаки підсилює його, стимулюючи частіші повернення до гри. Такими є результати цілого ряду низки багатьох наукових досліджень, присвячених впливу обмежень на поведінку гравців. Психологи можуть пояснити це глибоко, а ми пояснимо на пальцях, в спрощеному вигляді.
Коли у людини недостатньо часу для повноцінного відпочинку під час ігрової сесії, вона не отримує того психологічного розслаблення, на яке сподівалася. Штучні обмеження змінюють саму суть ігрового процесу та психіку гравця: замість усвідомленого і контрольованого відпочинку виникає розчарування, імпульсивність і непереборне бажання "встигнути пограти". В умовах обмежень активізується так званий "ігровий голод", що підвищує рівень азарту. В результаті, з’являється потреба повертатися до гри знову і знову.
У таких обставинах навіть ті, хто не демонструє явних ознак залежності, можуть з часом потрапити до категорії ризику.
Підсумовуючи аспект психології: у звичних обставинах, коли немає обмежень на гру, збалансована особа може спокійно розпочати ігровий процес. Вона може зайти на сайт, приготувати собі чашку кави, ознайомитися зі спортивними новинами, вивчити інтерфейс і обдумати свої ставки, а вже потім розпочати гру у комфортному для себе темпі. Це є прикладом нормального ухвалення рішень із добрим самоконтролем. Коли ж виникають жорсткі часові обмеження, створюється штучний тиск — замість спокійного процесу людина вимушена квапитися, намагатися "вкластися" у короткий відрізок часу, що призводить до імпульсивних рішень.
Отже, державні обмеження стимулюють поведінкову модель, яка заохочує до швидкого руху та імпульсивної гри, а не до усвідомленого і спокійного підходу.
У такому стані психіка залишається в стані підвищеного збудження. Це може призвести до імпульсивної поведінки, прийняття ризикованих рішень та вираженого "ефекту терміновості". Невиконаний цикл стимулів викликає відчуття внутрішнього дискомфорту, посилюючи прагнення "дозавершити гру" або знайти інше місце, де можна без стресу та тиску часу завершити цей цикл. Одним з таких варіантів в українському інтернет-просторі можуть бути нелегальні російські азартні ігри, де немає жодних обмежень.
Такі типові психологічні реакції на обмеження виникають навіть у повністю здорових людей. Адже це -- не про хвороби, а про так звану біологію стресу. Її суть проста: якщо нервову систему багаторазово запускати у фазу збудження і не давати їй природно перейти у фазу заспокоєння, вона починає реагувати різкіше, швидше й більш імпульсивно. Хронічно незавершений цикл стимуляції створює середовище, у якому зростає ризик формування нав'язливої, залежнісної гри -- тобто при введенні лімітів навіть у здорових гравців підвищується вразливість до так званих лудоманних патернів, якщо штучно змушувати їх поспішати. Головний висновок -- ліміти та обмеження можуть спровокувати ігрову залежність тих, хто цим ніколи не страждав.
Тіньовий ринок буде розвиватися. Чому це є важливим аспектом національної безпеки?
Опитування, проведені легальними операторами на їхніх платформах, свідчать про те, що коли держава вводить обмеження на азартні ігри в одному регіоні, гравці шукають альтернативи в інших місцях — зокрема, на нелегальних ринках, де таких обмежень немає. На сьогоднішній день в Україні існує значний тіньовий гральний бізнес, більшість якого має зв’язки з Росією. Згідно з дослідженнями міжнародної компанії Kantar, а також українських аналітичних агенцій Gradus і Factum, від 39% до 53% азартного ринку в Україні функціонує в тіні. Це означає, що практично половина гравців вже зараз діє поза межами державного контролю, і нові регуляції їх не стосуватимуться.
У таких обставинах застосування жорстких регуляторних заходів у боротьбі з лудоманією не лише не вирішить проблему ігрової залежності, але й може спричинити повну втрату контролю як над ринком, так і над вразливими категоріями гравців, яких держава намагається захистити.
Для гравців, по суті, немає значення, де грати. Якщо у легальних онлайн-казино будуть впроваджені надто жорсткі ліміти, щоквартально 50-60 тисяч українців переходитимуть до тіньових операторів.
Найбільш вразливим сегментом стають так звані VIP-гравці. Вони становлять близько 2,5% всіх клієнтів, але формують 35-50% валового ігрового доходу. Середній депозит звичайного гравця - близько 10 тис. грн на місяць, тоді як у VIP-клієнта - понад 139 тис. грн. Це платоспроможні громадяни, багато з яких уже сьогодні мають акаунти і в легальних, і в нелегальних казино. За запровадження жорстких лімітів їхній перехід у тінь буде майже миттєвим.
Посилюючи регуляторний тиск, держава фактично підштовхує гравців на платформи, де немає ані лімітів, ані ідентифікації, ані реального контролю за фінансовими операціями, не кажучи вже про стандарти відповідальної гри. Саме там гравці значно швидше опиняються в боргових пастках - через агресивні бонусні механіки, нескінченні "кредити" та психологічний тиск. І саме там люди з фінансовими проблемами стають максимально вразливими до маніпуляцій.
Наслідки можуть бути складними для прогнозування і вкрай небезпечними. Для України, що переживає війну, це питання національної безпеки. Громадяни, які мають фінансові зобов'язання або борги, стають вразливими до маніпуляцій, шантажу та вербування з боку російських спецслужб. Це вже підтверджено численними фактами.
Це явище потребує термінового втручання. Російські онлайн-казино в Україні становлять серйозну загрозу для національної безпеки.
Легальний бізнес платить двічі
У сфері азартних ігор нелегальні онлайн-казино та ліцензовані оператори мають різні умови функціонування. Легальний ігровий сектор є істотною складовою економіки, що щороку приносить державному бюджету понад 19 мільярдів гривень.
Це група підприємств, які реалізують суворі процедури ідентифікації клієнтів (стандарти KYC), здійснюють фінансовий моніторинг та впроваджують різноманітні програми відповідальної гри, перебуваючи під постійним контролем держави. Саме легальний сегмент онлайн-казино зазнав серйозного впливу нових обмежень.
Парадокс запропонованих реформ полягає в тому, що вони посилюють наявні правила, що призводить до розширення тіньового сектору, де відсутні будь-які регуляції та податкові зобов'язання. Таким чином, державні дії фактично сприяють розвитку нелегальних онлайн-казино, які контролюються російськими тіньовими операторами. Це ставить під загрозу існування легального ігрового бізнесу, водночас посилюючи тіньовий ринок.
Вартість помилки для держави становить 5,6 мільярда гривень щорічно.
Необхідно враховувати економічні наслідки впровадження такого рішення — прямі втрати бюджету складають 5,6 млрд гривень на рік через перетікання капіталу в нелегальні казино. Асоціація, спільно з найбільшими гравцями ринку, розробила три сценарії з обмеженнями на рівні 1 000, 2 000 і 5 000 євро на місяць. Ці моделі ґрунтуються на реальних даних з онлайн-систем та офіційних податкових показників.
Итог — "на экране".
Мінфін та Державна податкова служба не можуть сьогодні дозволити собі такі втрати.
Європейський досвід: уроки, які не варто ігнорувати
Прихильники суворих обмежень часто посилаються на "європейський досвід". Проте саме європейські країни на сьогоднішній день найяскравіше демонструють, до чого може призвести надмірне регулювання, якщо воно не враховує реальні дії учасників ринку та розміри тіньового сектора.
За оцінками профільних досліджень, частка офшорного онлайн-гемблінгу в Європі вже сягнула 27%, або близько 18 млрд євро. Після посилення обмежень у 2023-2024 роках тіньовий сегмент у низці країн не скоротився, а навпаки -- почав зростати. У державах із жорсткими універсальними лімітами частка нелегального ринку сягає 60-80% у Німеччині, 32-35% у Фінляндії та 25-30% у Нідерландах.
Нідерланди слугують яскравим прикладом ситуації на ринку. Після введення суворих обмежень на депозити, заборони на рекламу та збільшення податкових ставок, валовий дохід легальних операторів зменшився більш ніж на 25% всього за півроку, а податкові надходження втратили близько 200 мільйонів євро. Легальний сектор швидко втратив свою привабливість як для гравців, так і для інвесторів.
Схожа ситуація вже мала місце в Швеції. Введення тимчасових суворих обмежень, яке було реалізовано як захід боротьби з кризою, призвело до збільшення нелегальної діяльності, і врешті-решт ці обмеження були скасовані самим регулятором через їхню неефективність.
У країнах, де застосовуються гнучкі або добровільні моделі обмежень, такі як Велика Британія та Данія, частка нелегального ринку залишається в межах 1-9%. Варто зазначити, що Велика Британія, запроваджуючи певні обмеження, свідомо обрала стратегію диференційованих ставок та вікових корекцій, а не загальних заборон. Цей підхід став запорукою того, що гравці не масово переходять у тіньовий сектор.
Які можуть бути варіанти?
Наша асоціація визнає важливість регулювання, проте виступає проти однорідних та жорстких обмежень, які застосовуються до всіх без винятку. Ми активно співпрацюємо з Міністерством цифрової трансформації, прагнучи забезпечити максимальну прозорість на цьому ринку, а також створити цивілізовані й ефективні правила гри. Для нас це передбачає:
Саме такий підхід передбачає українське законодавство і саме він відповідає реальній меті - захисту вразливих гравців, а не імітації боротьби.
Закон насправді не вимагає встановлення жорстких фіксованих меж.
Жодна норма Закону "Про азартні ігри в Україні" не вимагає встановлення фіксованих лімітів або "стель" для гравців. Посилання окремих представників влади на частину дев'яту статті 18 Закону є помилковим.
Крім того, основна ідея відповідальної гри, закріплена в основному законодавстві, полягає в самоконтролі. У Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" у статті 10, пункті 10 зазначено: "відповідальна гра -- ... заходи ... орієнтовані на впровадження самообмежень та самоконтролю для учасників гри".
Закон прямо визначає, що відповідальна гра -- це інструмент САМООБМЕЖЕННЯ І САМОКОНТРОЛЮ, а не інструмент зовнішнього адміністративного обмеження.
На завершення
Малі адміністративні обмеження насправді не знижують ігрову залежність, а лише формують певну ілюзію для влади.
Встановлення обмежень для боротьби з лудоманією, безумовно, може служити відмінною можливістю для піару: чиновники нібито захищають українців від залежності від азартних ігор, запроваджуючи нові правила. Це виглядає вражаюче та ефектно! Проте до цього питання слід підійти з великою обережністю. Важливо проаналізувати, які реальні наслідки можуть виникнути в результаті таких рішень та що може стояти за майбутніми піар-кампаніями.
Коли уряд встановлює численні регуляції для легального бізнесу, не звертаючи уваги на тіньову економіку, результати зазвичай легко передбачити -- ЗБІЛЬШЕННЯ НЕЛЕГАЛЬНОГО СЕКТОРА. Асоціація планує провести аналіз нелегального ринку у 2026 році.
Впевнений, що встановлення обмежень не має жодного відношення до справжнього захисту осіб, які вразливі до азартних ігор.
Принципи функціонування і регулювання азартних ігор у світі є досить очевидними. Україна не є першою, хто проходить цей шлях. Багато країн вже стикалися з наслідками неефективного регулювання. Загальний висновок з цього досвіду простий: встановлення лімітів, обмежень, високих податків та надмірний контроль з боку регуляторів швидко змушує гравців шукати альтернативні, неофіційні шляхи.
В Україні тіньовий гральний бізнес має свої особливості. Переважно це підприємства з Росії.
Держава повинна уникати дій, які можуть сприяти розвитку російських та офшорних компаній.
Хіба це не є очевидним?
Все вище вказане означає, що на справді, занадто жорсткий ліміт для українського гравця -- може стати анти інструментом контролю, який прямо шкодить самій державній політиці відповідальної гри і нанесе державі прямі збитки.
У російських та офшорних казино, куди можуть потрапити тисячі українців через одне необдумане рішення, наші співвітчизники залишаться без будь-якого захисту.
Білий ринок може зменшитися на 30-50%, а бюджет не отримає 5,6 мільярда.
Впевнений, що рішення, прийняті без врахування міжнародного досвіду та реальної поведінки учасників, можуть призвести до наслідків, які будуть повністю суперечити заявленим цілям.
Сьогодні Україні не підходять експерименти, які не мають чітких розрахунків можливих наслідків.
Мова йде про дії, які послаблюють легальний ринок, підсилюють тінь і головне створюють додаткові безпекові ризики. Для країни та для громадян. Під час війни!
Мова йде про дії, які нанесуть прямі збитки бюджету, коли грошей в державному бюджеті обмаль.
Виправлення наслідків подібних рішень може зайняти багато років. Досвід Нідерландів показує, що коли людина починає діяти в тіні, повернути її до легального поля стає вкрай складно.
Ми дуже сподіваємось, що помилку, ціною в мільярди, зроблено не буде. Сподіваємося, що Мінцифри та ПлейСіті почуть бізнес.
#Росія #Україна #Європа #Українці #Податок #Держава (політичний устрій) #Німеччина #Бюджет #Данія #Інтернет #Євро #Сполучене Королівство #Ринок (економіка) #Фінляндія #Нідерланди #Ціна #Національна безпека #Психологія #Швеція #Азартні ігри #Гральний бізнес #Модель #Федеральна служба безпеки #Проблемна залежність від азартних ігор #Казино #Стимул (психологія) #Національна служба здоров'я України #Онлайн казино #Бізнес #Імпульсивність #Азарт #Розчарування
