Проте, після зниження основної процентної ставки Національного банку України, відзначено також зниження доходності державних облігацій. Дмитро Карпіловський, інвестор на повний робочий день та співзасновник УкрІнвестКлуб, поділився з "Мінфіном" своїми думками щодо змін у доходності ОВДП і порадив, як можна розробити стратегію для закріплення найбільш вигідних ставок. Цю інформацію повідомляють Контракти.UA.
За даними Міністерства фінансів, станом на кінець лютого 2026 року, обсяг інвестицій громадян у державні облігації перевищив 120 млрд грн. Лише за 2025 рік вкладення фізичних осіб зросли більш ніж на 50%. За підрахунками фінансового відомства, в обігу сьогодні перебувають державні облігації на понад 2,08 трлн гривень. Найбільша частка портфеля в комерційних банків -- 47,86%, далі НБУ -- 33,09%. Решту становлять юридичні та фізичні особи, страхові компанії, нерезиденти та тергромади.
У 2025 році відбулися зміни, які визначили нові умови на ринку: враховуючи зменшення темпів інфляції в січні 2026 року, Національний банк України вирішив розпочати процес пом'якшення облікової ставки. Наразі її рівень знижено до 15%.
Інвесторам варто переосмислити свої підходи в цей період, оскільки зниження процентних ставок вже проявляється у зменшенні прибутковості нових випусків державних цінних паперів.
Облікова ставка, що її визначає Національний банк України, насправді є ціною за використання грошей в економічній системі. Вона встановлює відсоткові ставки, за якими банки можуть залучати кошти та надавати кредити підприємствам. Тому більшість фінансових продуктів, таких як депозити, кредити, іпотечні позики та державні облігації, базуються на цьому індикаторі.
Коли процентна ставка підвищена, фінансування в економіці стає дорогим. В таких умовах уряд змушений пропонувати інвесторам більш вигідні умови, щоб залучити капітал через облігації. Якщо ж ставка знижується, необхідність сплачувати високі відсотки зменшується. Ринок облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) зазвичай реагує на ці зміни досить очікувано. Як правило, дохідність формується відповідно до такої логіки:
Отже, коли відсоткова ставка починає повільно знижуватися, нові емісії державних облігацій, відповідно, стануть менш вигідними.
Купуючи нові ОВДП під час циклу пом'якшення монетарної політики, інвестору важливо уважно оцінювати термін облігацій і можливість зафіксувати поточну ставку. Інакше реальна дохідність портфеля може виявитися нижчою, ніж у тих, хто встиг закріпити більш високі ставки раніше. Відтак стратегія довгострокових паперів і фіксації дохідності стає одним із ключових інструментів для підвищення прибутковості портфеля.
Коли на ринку присутні облігації з колишньою, більшою ставкою, вони отримують більшу привабливість в порівнянні з новими емісіями. Це призводить до зростання попиту на такі папери, що, у свою чергу, підвищує їхню ціну на вторинному ринку. Таким чином, ринок самостійно коригує дохідність: облігації з високим купоном стають дорожчими, а їхня реальна дохідність поступово знижується до рівня нових випусків.
Таким чином, інвестори, які набувають цінні папери перед початком циклу зниження процентних ставок, маючи на увазі вірну стратегію, можуть отримати додаткові переваги.
Слід зазначити, що короткострокові ОВДП надають вищу ліквідність і швидше повертають інвестиції, але їхня доходність більш чутлива до коливань ринку. На відміну від них, довгострокові облігації дозволяють закріпити поточну дохідність на декілька років наперед. Отже, у моменти зниження процентних ставок варто віддати перевагу довгим облігаціям: це дасть змогу зберегти вищу прибутковість на тривалий термін, отримувати фіксований купон, коли нові випуски вже пропонують менші ставки, а також мати можливість продати облігацію на вторинному ринку за вищою ціною у разі необхідності.
Якщо провести аналіз ринку ОВДП сьогодні, можна виявити, що прибутковість довгострокових облігацій завжди перевищує прибутковість короткострокових.
Коли процентна ставка знижується, а разом з нею й номінальна дохідність нових облігацій, ціна старих випусків автоматично підвищується, що веде до самостійного балансу дохідності. Варто зазначити, що при аналізі річної дохідності вона рідко відображає реальну картину, оскільки розраховується методами, що можуть завищувати цей показник.
Наприклад, облігація внутрішньої державної позики серії UA4000238968 доступна для покупки сьогодні за ціною 1039.01 грн. На ресурсі Приват-Банку зазначено, що її дохідність становить 16.65%, а термін погашення — через 2 роки і 11 місяців. Однак, якщо провести розрахунки, виявиться, що фактична дохідність складе 15.73% на рік.
Загальний прибуток від облігації становить 1524 гривні (з них 524 гривні отримані у вигляді купонів та 1000 гривень номінальної вартості). Ми інвестуємо 1039.01 гривні. Таким чином, загальна дохідність становитиме 46.72%, а річна — 15.73%.
Схожа ситуація спостерігається майже з усіма облігаціями внутрішньої державної позики, оскільки використовується інший підхід до їх розрахунку.
Найбільший прибуток на сьогодні забезпечують такі серії:
Необхідно враховувати фактичну дохідність кожної облігації, оскільки, незважаючи на схожість цифр, іноді можна побачити різницю в 1-2% річної дохідності через варіацію між ціною облігації та її номінальною дохідністю.
Проте, аналізуючи дохідність, слід враховувати не тільки номінальну ставку, але й рівень інфляції.
Наприклад, коли прибутковість облігацій дорівнює 16%, а рівень інфляції — 8%, справжня прибутковість для інвестора становитиме приблизно 8%.
Якщо в майбутньому процентні ставки зменшаться до 14%, а інфляція знизиться до 6%, реальна прибутковість насправді залишиться незмінною.
Саме з цієї причини зниження ставок не завжди веде до негативних наслідків для інвесторів. Ті, хто встигає зафіксувати актуальні ставки на триваліший період, можуть отримати більш стабільний і прогнозований дохід, навіть у умовах знижених цін на гроші. Ключовим аспектом є не прагнення "вгадати момент", а стратегічний підхід до формування інвестиційного портфеля та фіксації дохідності на довгострокову перспективу.
#Інвестиції #Міністерство фінансів (Україна) #Українська гривня #Інвестор #Економіка #Інфляція #Ринок (економіка) #Прибуток (економіка) #Національний банк України #Банк #Страхування #Облігація (фінанси) #Ціна #Комерційний банк #Фізична особа #Депозитний рахунок #Нерезидент #Держава (політика) #Іпотека #Грошово-кредитна політика #Джерело #Державні облігації
