Мільярд для розвитку промислових зон.

Коли виникли індустріальні парки в Україні та яким чином вони функціонують?

Термін "індустріальний парк" був закріплений в українському законодавстві ще в 2013 році, але їх активне становлення почалося лише після початку повномасштабної війни. У 2024 році було зареєстровано рекордна кількість нових парків — 31, тоді як у 2017 та 2023 роках було зареєстровано по 13. Серед нових парків 60% розташовані на greenfield-ділянках (незабудовані території), а 40% — на brownfield-територіях (колишні промислові зони, які відновлюються).

На початок 2025 року в Україні налічується 100 індустріальних парків, загальна площа яких становить приблизно 3 тисячі гектарів — це майже еквівалентно розміру Житомирської області. На території цих парків вже функціонує 12 заводів, а ще 13 перебувають у стадії будівництва. Серед них 8% створено в агропереробній галузі, 4% — у машинобудуванні, 3% — у деревообробці, тоді як більшість, а саме 61%, представляють універсальні індустріальні парки.

Серед зареєстрованих парків два знаходяться в Донецькій області, де в даний момент тривають активні бойові дії, а один парк у Луганській області опинився в тимчасовій окупації.

Не всі зареєстровані парки фактично функціонують, тобто мають управляючу компанію, інженерні системи, хоча б одну завершену будівлю та хоча б одне активне підприємство. У 2024 році частка діючих парків досягла 30%, що є значним покращенням у порівнянні з довоєнним рівнем у 7,5%.

Окрім цього, індустріальний парк може бути виключений з реєстру. Цей механізм був впроваджений у 2021 році. Причинами для такого кроку можуть стати: відсутність управляючої компанії протягом двох років з моменту реєстрації парку, двічі поспіль ненадання звітності до Міністерства економіки, а також відсутність діяльності учасників парку протягом трьох років.

Проте, виключення зі списку не означає, що парк закривається — він може продовжувати свою діяльність, але без права на отримання державних субсидій. Крім того, вже через півроку після виключення парк має можливість подати нову заявку для повторного включення до реєстру.

Процес активного виключення індустріальних парків з офіційного реєстру розпочався у 2025 році. Впродовж перших чотирьох місяців статус зареєстрованого індустріального парку зник у чотирьох суб'єктів, а уряд наразі вивчає варіант виключення ще 15 парків.

За час великої війни кількість зареєстрованих індустріальних парків виросла у понад півтора рази. Бізнес використовує їх для релокації, створює нові виробничі майданчики та залучає до них партнерів. Наприклад, індустріальний парк релокований з Краматорська до Перечинської громади на Закарпатті у 2023 році приніс додатково 102 млн грн до місцевого бюджету й створив більше тисячі робочих місць.

Ще одним фактором зростання кількості індустріальних парків стали законодавчі зміни. Закон "Про індустріальні парки" від 2013 року не передбачав реальних кроків підтримки нових об'єктів. Оновлений закон 2021 року пропонував для парків низку стимулів. Експерти підрахували, що завдяки цим пільгам інвестор може зменшити інвестиційні витрати на 25%, а це в середньому від 15 млн грн до 60 млн грн економії при будівництві підприємства в індустріальному парку.

Держана підтримка розрахована і на керуючу компанію, і на підприємства, що працюють в індустріальному парку. Перша отримує безповоротні державні кошти на умовах співфінансування для облаштування індустріальних парків. Другі ж можуть розраховувати на податкове та митне стимулювання.

На реалізацію цих стимулів вирішили піти лише в 2024 році, коли в державному бюджеті вперше з 2013 року було виділено 1 млрд грн на фінансування інфраструктури для індустріальних парків. Цей крок став можливим завдяки програмі "Зроблено в Україні", яка орієнтована на підтримку промислового розвитку в регіонах через співфінансування будівництва та оновлення об'єктів.

Схема фінансування має наступний вигляд: держава покриває 50% витрат (але не більше 150 млн грн), тоді як інша половина фінансується керуючою компанією індустріального парку. Для територій, що були деокуповані, співвідношення змінюється на 80% за рахунок держави і 20% - від керуючої компанії. У відповідь на цю державну підтримку, в рамках програми "Зроблено в Україні" та згідно з нормами, встановленими Міністерством економіки, керуюча компанія зобов'язується завершити реалізацію проєктів протягом двох років. Протягом наступних трьох років вона повинна власними ресурсами збудувати не менше 5000 квадратних метрів промислових об'єктів і залучити щонайменше двох резидентів до парку.

Попри те, що механізм співфінансування розпочав свою діяльність лише влітку 2024 року, уряд вже затвердив фінансування для 15 індустріальних парків на загальну суму 1,13 млрд грн. У 2024 році було виділено 925 млн грн для 13 парків, в той час як ще два парки очікують на отримання коштів у 2025 році. Фінансування спрямоване на будівництво під'їзних шляхів і залізничних колій, облаштування системи каналізації, зовнішніх мереж водопостачання та електропостачання, а також на підключення до електромереж.

Ця фінансова допомога є вкрай важливою, оскільки, згідно з даними 2023 року, лише 66% з 73 зареєстрованих індустріальних парків мали доступ до автомобільних шляхів, 26-30% - до електро-, водо- та газопостачання, а 19% - до залізничних ліній.

У державному бюджеті на 2025 рік уряд запланував виділити 500 мільйонів гривень для підтримки створення та розвитку індустріальних парків.

На початку 2025 року 43% індустріальних парків, що перебувають на обліку, отримували фінансові пільги від місцевих органів влади, такі як знижені ставки земельного податку або знижки на оренду земельних ділянок. Хоча ця підтримка не є обов'язковою для місцевих громад, вона приносить певні вигоди. Відкриття індустріальних парків сприяє створенню нових робочих місць для населення та збільшенню податкових надходжень до місцевого бюджету.

У 2023 році влада представила план розвитку індустріальних парків на період до 2030 року.

Подібні витрати бюджетних коштів можуть у майбутньому принести свої плоди. До прикладу, індустріальні парки генерують 22% ВВП Китаю, понад 60% обсягів виробництва та експорту Південної Кореї, а також понад третину всього експорту Туреччини. У світі багато прикладів як успішних, так і неуспішних індустріальних парків.

Однак основними залишаються такі питання. Чому підприємства не прагнуть зайти в певний регіон без державних дотацій? Чи матиме індустріальний парк тривалий вплив на область, в якій він розміщений? Чи будуть інвестиції в індустріальний парк виправданими?

Стимулювання окремих суб'єктів господарювання може спотворювати конкуренцію та сприяти корупції. Саме тому більшість країн відмовляється від прямої бюджетної допомоги індустріальним паркам на користь консультативної підтримки, пільгової оренди землі чи приміщень, знижок на комунальні послуги. Податкові стимули зазвичай обмежуються податковими канікулами чи звільненням від податків і мит на ввезення високотехнологічного обладнання.

В Україні індустріальні парки перебувають на початковому етапі розвитку. За статистикою 2022 року експорт продукції індустріальних парків становив лише 0,0146% від загального обсягу експорту країни. Станом на 1 липня 2024 року 77 зареєстрованих на той момент індустріальних парків площею близько 2,3 тис. га створили 2782 робочих місця.

Це свідчить про те, що в середньому на один парк припадає 36 робочих місць, а на гектар - всього 1,2 робочих місця. Це значно нижче від прогнозованих 50 робочих місць на гектар, озвучених міністеркою економіки Юлією Свириденко. Оскільки багато з новостворених індустріальних парків, зареєстрованих після початку повномасштабного вторгнення, займаються лише розширенням своїх виробничих потужностей (в даний момент в процесі будівництва 13 нових заводів), можна очікувати, що ці показники з часом покращаться.