"Ми навіть ще не дійшли до новорічної ялинки". Яким чином завершаться масові акції протесту в Грузії - три можливі варіанти розвитку подій.

"Вішати на ліхтарних стовпах". Фактор Росії

Грузія переживає масові протестні акції. Незважаючи на розгони, зіткнення з правоохоронцями та численні арешти, щодня на вулиці міст виходять все більше людей. Представники влади, дипломати, банкіри та бізнесмени дистанціюються від ситуації. "Це народне повстання", - заявляє LIGA.net Гія Гецадзе, колишній заступник міністрів внутрішніх справ та юстиції Грузії, а тепер старший партнер юридичної фірми Rasons Legal.

Ніхто не може передбачити, яким чином складеться доля грузинського супротиву – чи чекає на нього тріумф, чи жорстоке придушення. Якщо звернути увагу на подібні події під час Майдану, то можна згадати безліч моментів, коли протестні настрої вщухали, і здавалося, що їх ось-ось розганятимуть, але потім вони спалахували з новою енергією. Таку думку висловлює грузинський політолог Гела Васадзе (Тбілісі) в коментарі для LIGA.net.

"Ми ще навіть не наблизилися до своєї 'йолки'. У нас все ще попереду. Сподіваюся, обійдеться без жертв, і влада зміниться мирним шляхом. Хоча сценарій не обіцяє бути цивілізованим, все ж таки надіюся на відносно спокійний процес," - зазначає Васадзе.

LIGA.net розбиралася, що відбувається в Грузії, та які сценарії протестів.

Опозиційні сили не приймають результати парламентських виборів, стверджує Гецадзе, зазначаючи, що влада сфальсифікувала свою перемогу. Жодна цивілізована країна не визнала ці результати, підтримку висловили лише авторитарні режими, такі як Росія та Іран. Наразі необхідно формалізувати юридичну ситуацію, тому президентка Саломе Зурабішвілі разом із представниками чотирьох опозиційних партій об'єдналися для створення координаційної ради.

На його думку, акції протесту триватимуть доти, поки уряд не зробить кроки назустріч вимогам.

Ситуація щовечора ескалюється: учасники акцій закидують поліцію петардами та навіть коктейлями Молотова, їх натомість відганяють перцевим газом і поливають водою з водометів. За ґратами 224 особи, постраждали 44 людини.

Правозахисники з Transparency International Georgia інформують про випадки застосування насильства поліцією щодо учасників протестів. Багато з тих, хто був затриманий 2 грудня, зазнали жорстоких побиттів. Деякі з них наразі перебувають у лікарнях з травмами обличчя, переломами носа, щелеп і струсами мозку, а також численними гематомами. Вони стверджують, що співробітники спецназу безжально б'ють їх у мікроавтобусах і навіть погрожують згвалтуванням.

З юридичної точки зору, парламент нелегітимний, каже Гецадзе. За Конституцією, перше засідання має призначити указом президент - а цього не сталось.

Парламент має право працювати, коли там є хоча б 100 депутатів, а в Грузинської мрії - 88 мандатів, тож їй не вистачає 12 депутатів (їх можуть перетягнути з опозиції).

Конституція також stipulates, що уряд повинен вжити всіх заходів для інтеграції в Європейський Союз і НАТО. Однак, після відмови Кобахідзе від цієї інтеграції, ця норма була порушена.

Стосовно еволюції політичної обстановки існують три потенційні варіанти, зазначає Васадзе.

Перший варіант - в рамках конституційних норм. Президентка Зурабішвілі пропонує, оскільки довіра до виборчих результатів відсутня, зібрати попередній парламент та призначити нові дострокові вибори. Васадзе вважає, що це найбільш правомірний, бажаний, але вкрай складний сценарій через специфіку Грузинської мрії.

Другий аспект виходить за межі конституційних норм і має революційний характер. Зурабішвілі встановлює новий центр влади, підпорядковуючи йому державний апарат. У країні виникають два впливові осередки, які не визнають легітимність один одного, зазначає Гецадзе.

Зурабішвілі стверджує, що оскільки парламент вважається нелегітимним, вона має намір залишитися на своїй посаді до проведення дострокових виборів. Таким чином, навіть якщо 14 грудня партія "Грузинська мрія" обере нового президента, а 29 грудня відбудеться інаугурація, це не призведе до визнання. Протести продовжуватимуться.

Чиновники з державного апарату поступово починають приєднуватися до протестувальників. Хоча поки що це відбувається не в масштабах масових рухів, випадки таких переходів вже фіксуються, зазначає Васадзе. Якщо Зурабішвілі зможе створити альтернативний центр влади, з часом цей процес стане більш масовим, оскільки "в них більше немає виходу".

"Цей альтернативний центр може нагадувати тимчасовий уряд, який буде функціонувати в адміністрації президентки. Після цього, ймовірно, всі міністерства та відомства підпорядкуються цьому органу. У такому випадку нелегітимний парламент і уряд втратять свою фактичну владу, і країною більше не керуватим два центри", - зазначає Васадзе.

Третій - контрреволюційний. Якщо влада подавить протести, ліквідує громадянське суспільство та вільну опозицію, Грузія потрапить у "русский мір", каже Васадзе.

Грузинська влада з кожним днем демонструє все більшу агресію щодо учасників акцій, зазначає Гецадзе. Водночас кількість протестувальників постійно зростає. Ситуація досягла патової точки: спроби придушити протести силовими методами лише підсилюють їхній розмах.

"Страйкує вся країна. Чиновники, бізнес, дипломати переходять на сторону народу. Акції відбуваються навіть серед аполітичних, які ніколи не голосували. І навіть в маленьких містечках, чого раніше не було", - каже Гецадзе.

Васадзе вважає, що політична сила "Грузинська мрія" з самого початку намагається спровокувати внутрішній конфлікт, аби посилити контроль, знищити громадянське суспільство та нейтралізувати опозицію. Цей процес свідомо розпочався з висловлювань Кобахідзе про відмову від європейської інтеграції та жорсткого подавлення протестних акцій.

"Стратегія влади - розігріти протести до насильства, а потім жорстко придушити. Але силових ресурсів, кілька тисяч поліції, для цього недостатньо. Сама спіраль насильства може спровокувати непередбачуваний розвиток подій", - вважає Васадзе.

Поліція вдається до жорстоких дій і цілеспрямовано атакує журналістів, використовуючи методи, характерні для Росії, зазначає Гецадзе. "Після захоплення влади Грузинська мрія привласнила незаконно отриману перемогу, що викликало негативну реакцію суспільства. Влада прагне перетворити Грузію на Білорусь, проте це їй не вдасться. Грузини не піддадуться".

"Раніше за таке вішали на ліхтарних стовпах", - заявив заступник голови ради нацбезпеки РФ Дмитро Медведєв.

У відповідь на старт протестів в Росії лунають погрози щодо можливого введення військ, за словами Васадзе. Проте, у них недостатньо солдатів для реалізації такої акції. Якщо вони вирішать надіслати в Грузію обмежене число військових, це призведе до їх знищення грузинською армією, яка підпорядкована не Грузинській мрії, а безпосередньо президенту – головнокомандувачу.

Гецадзе вважає, що грузинське керівництво може спробувати розпалити громадянський конфлікт за допомогою насильства проти своїх громадян і підтримки з боку Росії, як це сталося три десятиліття тому. У 1990-х роках Москві вдалося спровокувати конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, які зараз знаходяться під контролем РФ.

"Тоді це назвали громадянською війною, хоча насправді мова йшла про агресію з боку російських окупантів. Однак, на мою думку, зараз росіяни не зможуть повторити подібне, адже у нас зовсім інша реальність. Це величезна заслуга українського народу не тільки перед Європейським Союзом, а й перед Грузією та Молдовою, адже він змусив Москву зосередити всі свої ресурси. Росіяни могли б прагнути, але не зможуть активно втручатися в грузинські справи," - зазначає Гецадзе.

За словами Васадзе, позиція Сполучених Штатів та Європейського Союзу є вирішальною для Грузії. Америка однозначно висловила своє невдоволення діями Мрії та оголосила про призупинення стратегічного партнерства.

Багато людей у Грузії сподіваються, що Європейський Союз введе особисті санкції проти членів партії Грузинська мрія, які відповідальні за розпорядження щодо придушення протестів, зазначила Васадзе. Цю можливість також підтвердила нова високопосадовиця ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас.

"Цього замало. Потрібне призупинення безвізу для грузинів, щоб народ добре зрозумів, що за свободу слід боротися до кінця", - переконаний Васадзе.

Протести набирають величезних масштабів, і громадяни демонструють свою самоорганізацію, не чекаючи закликів від опозиційних політиків, зазначає Гецадзе. Грузини усвідомили, що їхнє майбутнє залежить від них самих. Вони налаштовані рішуче — продовжуватимуть виходити на вулиці, поки не будуть оголошені нові вибори.

Васадзе зазначає, що лідери чотирьох опозиційних партій не є основними фігурами протесту. Він підкреслює, що це явище більше нагадує Майдан, ніж Помаранчеву революцію.

"Мене охоплює відчуття дежавю, коли спостерігаю за подіями в Тбілісі. Коли в Києві почалися протестні акції, я жив у Грузії, але часто приїжджав в Україну і на власні очі бачив все, що відбувалося на Майдані. Тепер я спостерігаю за подібними протестами в Грузії. У 2013 році все почалося через відмову режиму Януковича укласти угоду про асоціацію та рух у бік Європи, і зараз ми бачимо те ж саме в Грузії," - зазначає Гецадзе.

Грузинське суспільство очікує від опозиційних лідерів єдності та спільного прийняття рішень, зазначає Гецадзе. Громадські настрої орієнтовані на реалізацію цих вимог.