Більш детальну інформацію можна знайти в інтерв'ю з директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольгою Білай, яке опублікувало РБК-Україна. Це повідомлення стало доступним на сайті Контракти.UA.
На старті масштабної агресії було введено 100%-ве страхування банківських депозитів для фізичних осіб. Цей захід сприяв зміцненню довіри громадян і посилив стабільність банківської системи.
До того ж протягом війни були лише поодинокі випадки виведення банків з ринку, за що відповідає Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Директор-розпорядник Ольга Білай розповідає, що на сьогодні у фонду є достатньо резервів виплачувати кошти вкладникам збанкрутілих банків.
Більше того, Фонд планує гарантувати через пару років виплати у розмірі 100 тисяч євро. Цей європейський стандарт буде особливо важливим для підтримки малого бізнесу.
Для того щоб отримати фінансові кошти від активів банку, що оголосив себе банкрутом, фонд організовує аукціони, на яких виставляються на продаж різноманітні лоти, починаючи від нерухомості і закінчуючи мистецькими творами. Фонд не чекає на надходження цих коштів, а забезпечує виплати вкладникам за рахунок власних резервів. Це дозволяє досягти високої швидкості обробки - у середньому гроші повертаються протягом 13-15 днів.
Ольга Білай також розповіла про залучення інвесторів на активи банку, який виводиться з ринку, судові процеси з ексвласниками та країною-агресором та висловила свою думку, чи можливий новий "банкопад" як у 2014-2016 роках.
- У вас дуже невдячна робота, адже вам доводиться робити її за людьми, які зі своїми зобов'язаннями не впоралися. Скільки банків зараз в управлінні фонду?
- У нас 54 банки, які існують як юридичні особи, вони ще не вилучені із Єдиного державного реєстру. В стадії ліквідації перебувають 19 банків, це значить, що у банку ще є якісь активи на балансі і вимоги всіх кредиторів не задоволені. Інші банки існують як юрособи і ми продовжуємо стягнення шкоди з пов'язаних осіб.
Для задоволення вимог кредиторів ми проводимо дослідження, чи були випадки, коли керівництво діяло на шкоду банку і його кредиторам. Якщо такі випадки були, подаємо до суду для того, щоб стягнути шкоду і винні особи понесли відповідальність.
Наразі в Україні налічується 60 банків, які можна вважати "здоровими". Це майже зрівнює їх кількість із банками, що перебувають під контролем фонду.
- Якщо називати "здоровими" банки, які мають банківську ліцензію, то абсолютно правильно - у нас 60 банків. Всі вони є учасниками фонду.
- Чи реально знайти інвестора на ті банки, які були виведені з ринку, чи більш реалістичний шлях - продати активи на аукціонах і ліквідувати банк?
Час на пошук інвестора виявляється досить обмеженим — він триває менше ніж місяць. Додатково, залишається лише ще один місяць для підписання та реалізації угоди. Це може бути цілком прийнятним для невеликого банку, але для більшого фінансового установи такий стиснутий графік може створити суттєві труднощі.
Час важливий, тому що ми відкриваємо конкурс на виведення банку з ринку і шукаємо банк або інвестора, якому буде цікаво працювати з активами та зобов'язаннями збанкрутілого банку після того, як він визнається неплатоспроможним.
Для них важлива якість активів та їх реальна вартість, адже ми передаємо активи неплатоспроможного банку в якості оплати за те, що приймаючий банк бере його пасиви, тобто зобов'язується повернути депозити та інші борги. Також ми можемо продати весь банк інвестору. У такому випадку аналіз активів дозволяє майбутньому власнику оцінити суму власних коштів, яка йому буде необхідна для відновлення платоспроможності банку. Тому достатній час для аналізу - критичний фактор.
На жаль, коло можливих покупців для банку наразі складається лише з однієї особи, яка успішно пройшла попередню кваліфікацію в НБУ, але у випадку "Комінвестбанку" не виявила бажання купити акції. Тим не менш, інші банки мають можливість брати участь у конкурсі без необхідності попередньої перевірки з боку НБУ.
Недавній випадок з "Комінвестбанком" продемонстрував, що на ринку існує попит. Чотири банки, які брали участь в оцінці активів "Комінвестбанку" у спеціально відведеній кімнаті даних, змагалися за можливість придбання. Один з них, банк "Асвіо", представив пропозицію, яка виявилася вигіднішою, ніж варіант ліквідації, і здобув перемогу в конкурсі. Це є дуже оптимістичним сигналом, оскільки вказує на зацікавленість банків у розширенні своїх бізнес-операцій та залученні нових клієнтів.
Чи знайдеться банк, готовий прийняти активи, або інвестор, який зацікавиться ними, цілком залежить від якості самих активів, що пропонуються на аукціоні. Адже потенційні покупці не є благодійними організаціями. Якщо активи мають низький рівень якості, наприклад, кредити, видані без належного забезпечення або підприємствам, що не здатні їх виплатити, такі пропозиції не викликатимуть інтересу. На більшості відкритих конкурсів потенційні інвестори відвідували кімнати даних, проте більшість з них відмовлялася робити будь-які пропозиції, оскільки, оцінивши якість активів, приходили до висновку, що не готові з ними працювати.
- Продаж активів банку - це основне джерело доходів Фонду?
Якщо банк вже знаходиться на етапі ліквідації, інвестори можуть розглядати лише можливість придбання окремих активів цього фінансового закладу. Активи банку слугують джерелом для виконання зобов'язань перед кредиторами та вкладниками. Фонд не отримує прибутку від їх реалізації. На початковому етапі процесу виведення банку з ринку Фонд виплачує гарантовані суми вкладникам і стає кредитором банку на цю суму, займаючи третє місце в черзі кредиторів.
Після отримання відшкодування витрат на виплати Фонд починає процес погашення за визначеними чергами. Наприклад, у випадку "Комінвестбанку" вимоги Фонду, як кредитора третьої черги, були виконані. У січні 2025 року ми здійснили виплату 215,1 млн гривень вкладникам у межах гарантованої суми, що включає весь обсяг вкладів разом із відсотками. Завдяки продажу активів були задоволені вимоги шести черг кредиторів, які не мають гарантій. Наразі ми вже виплатили 85% коштів сьомої черги, що охоплює юридичних осіб, які мали залишки на рахунках в цьому банку.
Зазвичай, у цьому аспекті юридичні особи не мають достатньої підтримки з боку нашого законодавства.
Це залежить від наявності активів: якщо активи здатні покрити вимоги Фонду, а також забезпечити виплати для четвертої-шостої черги, і ми доходимо до бізнесу, то виплатимо їхні кошти.
Що таке активи банку? В основному, близько 80% з них складають кредити, надані позичальникам — фізичним особам або підприємствам. Якщо боржники продовжують виконувати свої зобов'язання, а це є їхнім обов'язком за умовами кредитних угод, навіть в умовах ліквідації банку, ми можемо збирати ці кошти та використовувати їх для виплат кредиторам. Якщо хоча б половина клієнтів виконує свої зобов'язання, ми швидко накопичуємо необхідні ресурси для погашення боргів.
Якщо всі позичальники припинили виконувати свої зобов'язання після новини про ліквідацію банку, то нам доведеться вдатися до примусового стягнення, що неминуче потребуватиме інших часових витрат і ресурсів.
- Ви прямуєте до суду.
Звернення до суду означає сплатити судові витрати, витратити час на отримання рішення суду, а потім відвідати виконавчу службу для пошуку майна. Для банківських кредиторів більш вигідно, коли активний кредитний портфель залишається незмінним.
Фонд не має можливості отримати фінансові ресурси, які перевищують ті суми, що були виплачені вкладникам банку. Це не є для нас джерелом доходу, а скоріше компенсацією коштів, які ми терміново перерахували вкладникам, щоб забезпечити їхню впевненість у гарантіях їхніх вкладів. Забезпечивши цю впевненість, ми сприяємо довірі до банківської системи, що є нашим головним завданням — підтримка стабільності та довіри до фінансових установ.
Протягом війни приблизно десять банків отримали статус неплатоспроможних.
- З початку повномасштабного вторгнення ми виводили з ринку дев'ять банків (також один був націоналізований), але не всі вони були неплатоспроможними. Два банки ("дочки" російських держбанків) були ліквідовані одразу, в них була відкликана ліцензія на другий день повномасштабної війни. Ще два банки пішли в ліквідацію через те, що вони порушували законодавство про фінансовий моніторинг.
Лише декілька банків були неплатоспроможними, їхня бізнес-модель призвела до того, що вони перестали бути спроможними обслуговувати зобов'язання перед кредиторами. Це досить гарний показник здоров'я банківської системи, що у нас реально неплатоспроможних за роки повномасштабної війни було лише п'ять банків.
Якщо озирнутися на події до 2022 року, можна помітити, що в період банківської кризи 2014-2017 років, а також в наступні роки, з ринку постійно виходило кілька банків через неплатоспроможність, оскільки їхні бізнес-моделі виявилися неефективними.
"Укрпошта" планує запустити банк, орієнтований на фінансову інклюзію, на базі PINbank. Як ви вважаєте, чи можливо втілити цю ідею в життя?
- У нас є три банки, які мають ліцензію і акції яких були стягнені на користь держави згідно із санкційним законодавством - Sense Bank, "Мотор-банк" та PINbank. Останній контролює Міністерство розвитку громад та територій. Він досить маленький, має обмежені можливості і тому наразі вирішується його подальша доля.
Ми зможемо використати свої повноваження, якщо ці банки будуть визнані неплатоспроможними. У нашому розпорядженні є різні варіанти - один з них полягає в продажу акцій банку приватному інвестору. Чи буде це в інтересах держави? Так. Національний банк України перевіряє інвестора, його репутацію та джерела фінансування, а також запитує про його плани щодо розвитку банку.
Чи може "Укрпошта" бути інвестором, який розвиватиме банк? Певно, що може, якщо буде мати працюючу бізнес-модель. Важлива репутація інвестора і чи цей бізнес є прибутковим. Для управління банком "Укрпошта" й сама має бути сильною і спроможною організацією. Це питання лежить в компетенції НБУ, він має всі повноваження для визначення життєздатності бізнес-моделі.
Якщо Національний банк України схвалить передачу банку "Укрпошті", чи означатиме це, що роль фонду зводитиметься лише до технічних аспектів?
Ми співпрацюємо з Національним банком України. Дії фонду активізуються лише після того, як НБУ ухвалює рішення про визнання банку неплатоспроможним. Як я вже згадувала, ми можемо організувати передачу активів та зобов'язань таких установ до іншого діючого банку. У цьому процесі фонд відіграє ключову роль у пошуку та відборі приймаючого банку, тоді як НБУ лише підтверджує його фінансову стабільність. Якщо ж мова йде про продаж банку в цілому, повноваження НБУ розширюються — він проводить попередню кваліфікацію інвесторів і перевіряє наявність у них достатніх власних коштів та належної репутації. У свою чергу, Фонд організовує конкурс, вибирає найкращу пропозицію серед учасників, затверджує умови угоди та виконує всі необхідні дії для її реалізації.
Фонд має можливість створити перехідний банк у процесі формування нового фінансового установи. Це включає в себе отримання ліцензії для його діяльності, передачу активів і зобов'язань до цього банку, а потім його продаж інвестору. Водночас, "токсичні" активи неплатоспроможного банку підлягають ліквідації. Використання моделі перехідного банку знижує юридичні ризики, пов'язані з попереднім банком, оскільки це нова організаційна структура. Для інвестора це може бути привабливим варіантом, оскільки там відсутні "таємні проблеми".
Можливо, доцільно обговорити можливість створення перехідного банку разом з інвесторами, аби вони зацікавилися його купівлею.
Коли розпочинає свою діяльність тимчасова адміністрація та ми оголошуємо конкурс (для подальшого виведення банку з ринку - ред.), ми пропонуємо інвесторам різноманітні рішення, даючи їм можливість самостійно обирати цікаві активи та способи участі у процесі врегулювання. Ми також збираємо їхні пропозиції. Якщо інвестор виявляє інтерес до варіанту, який передбачає купівлю перехідного банку, ми готові створити перехідний банк відповідно до його побажань.
Перед створенням перехідного банку відповідно до конкурсної пропозиції інвестора ми порівнюємо пов'язані з цим витрати з витратами за іншими отриманими пропозиціями і з витратами у випадку повної ліквідації банку, коли не можемо реалізувати жоден із способів виведення. І обираємо той спосіб, де буде найменше втрат для кредиторів цього банку. В основу всього у нас покладено збільшення задоволення вимог кредиторів.
Хоча відповідно до світової практики перехідний банк може бути інструментом для тимчасового управління активами і зобов'язаннями, коли неплатоспроможний банк too big to fail (англ. - занадто великий, щоб впасти) і його ліквідація неможлива, а зацікавлених інвесторів немає. Ми теж маємо такий інструмент. У такому випадку фонд може створити перехідний банк навіть без наявності інвестора, у тому числі заздалегідь. Тоді закон дає нам до двох років на пошук покупця перехідного банку.
- Наскільки фонд задоволений результатами аукціонів, вартістю проданих лотів? Ви можете продавати багато чого - від нерухомості до творів мистецтва, має бути оцінка активів.
- У нас був довгий еволюційний шлях, щоб визначити, як продати активи найдорожче. Ми прийшли до того, що має бути максимальна конкуренція, коли всі бачать всю інформацію, і всі, хто зацікавлений, можуть прийти і зробити ставку на аукціоні, тільки тоді аукціони будуть давати найкращий результат. Цієї мети ми досягли розміщенням всієї інформації про активи у віртуальній кімнаті даних та виведенням аукціонів на "Прозорро.Продажі".
Ціну може визначити тільки ринок. Перше, що ми робимо, коли починається ліквідація, - обов'язкову оцінку кожного активу. Потім ми порівнюємо - у кожного активу є балансова і оціночна вартість. Та, яка більша, і буде стартовою ціною на аукціоні. Ми завжди пропонуємо купити у нас за найбільшу ціну, а далі дивимося, як на це реагує ринок.
Існує визначений період експозиції між моментом оголошення торгів і фактичним початком аукціону. Якщо перший аукціон не вдався, і на торги не з’явилося жодного учасника, ми організовуємо наступний. Це дозволяє подовжити період експозиції, що дає ринку більше часу для ознайомлення з активом і пошуку відповідної ціни. Ми пропонуємо два види аукціонів: англійський (з підвищенням ціни) і голландський (з пониженням ціни), але принцип старту з найвищої пропозиції залишається актуальним для обох форматів. Зазвичай, нерухомість реалізується більш успішно.
Останніми місяцями яскравим прикладом є аукціони з реалізації активів "Комінвестбанку". У деяких випадках конверсія (співвідношення між балансовою вартістю активу та його продажною ціною) перевищує 250%, що означає, що активи реалізуються в 2,5 рази дорожче за їх балансову вартість. Це відбувається за умов високого попиту та наявності якісних активів.
Банківські установи часто мають у своєму портфелі досить нетипові активи. Наприклад, "Родовід Банк" володів колекцією ікон, тоді як "Промінвестбанк" зберігав роботи українського живописця. Напевно, склад таких активів відображає естетичні вподобання керівництва банку. Дехто віддає перевагу прикрашати стіни, наприклад, в адміністративних приміщеннях, тоді як інші захоплюються колекціонуванням художніх творів. Хоча ми також займаємося реалізацією таких активів під час процесу ліквідації, їхній попит на ринку є досить обмеженим. Натомість нерухомість — це об'єкти, які генерують дохід, тоді як з картинами та подібними активами ситуація є більш складною.
Чи отримували ви пропозиції від колишніх власників банків щодо придбання активів без участі в аукціоні?
- Ні, ми все продаємо на "Прозоро.Продажі" і так буде завжди. Ми вже не повернемося до більш традиційних аукціонних закритих пропозицій у конвертах, тому що відкритість і прозорість створюють довіру до процесу продажу та відкривають можливості брати участь навіть тим, хто ніколи не знав, що банк мав у власності картини. Є поціновувачі певних художників, вони повинні мати змогу прийти на аукціон і мати рівні можливості зробити ставку і запропонувати свою ціну.
Якщо ми маємо справу з кредитом і позичальник не платить, то це "квиток на війну". Ми йдемо до суду, паралельно виставляємо цей кредит на торги. По суті, це пропозиція інвестору прийти і замість нас продовжувати судитись. Якщо позичальник платить, ми такий кредит не продаємо, а отримуємо від нього кошти до повного погашення. Це вигідно кредиторам банку, оскільки суми погашень кредиту надходять їм.
Пропонуєте активи за значно зниженими цінами?
- Повторюсь, ми виставляємо актив на продаж за найбільшою ціною - балансовою або оціночною. Якщо він не продається, ми починаємо поступово знижувати ціну. Бувають випадки, коли на етапі зниження з'являються нові зацікавлені гравці, які починають конкурувати між собою, і ціна зростає. Ми б із задоволенням продавали кредити навіть вище за балансову вартість, але, на жаль, так їх не купують.
Чи купують кредити інші фінансові установи або компанії, що займаються стягненням боргів?
Люди, які мають досвід у цій сфері, знають, про що йдеться. Раніше ми займалися продажем портфелів іпотечних кредитів. Банки та інші учасники ринку ретельно вивчали ці портфелі, оцінювали дохідність кожного позичальника, прораховували потенційний прибуток і на основі цього приймали рішення про купівлю кредитів.
Яка нині ситуація з продажем активів банків, які були виведені з ринку під час "банкопаду" у період 2014-2016 років?
- Щодо переважної більшості цих банків ми вже завершили процедуру ліквідації. Це означає, що ми продали всі активи або погасили всі зобов'язання, що можна було погасити. Продовжуємо судові процеси для стягнення шкоди з керівництва банків та пов'язаних осіб. Це власники, кредитні комітети, правління, які видавали неякісні кредити позичальникам, які не могли платити.
Я думаю, що в майбутньому в таких масштабах подібної проблеми вже ніколи не буде, адже покращився банківський нагляд. В тих банках, які до нас надходять сьогодні, ми вже не бачимо такого огульного кредитування і повного нівелювання ризиків. Це також питання якісного корпоративного управління. Це не має бути фікція, яка лише формально підходить під вимоги НБУ. Коли у вас побудована система ризиків і комплаєнсу, то такі кредити видати неможливо, їх просто блокуватиме система. Зараз НБУ дуже стежить за цим.
Яка є загальна сума вимог Фонду до колишніх власників банків, що були виведені з ринку в період з 2014 по 2016 рік?
Якщо розглянути банки, які були виведені з ринку, то станом на 1 вересня 2025 року ми маємо понад 269 мільярдів гривень невиконаних вимог кредиторів.
Хто ж займає перші місця в цьому антирейтингу?
Це "Фінансові послуги та кредитування", VAB банк та "Дельта".
Отже, йдеться про Костянтина Жеваго, Олега Бахматюка та Миколу Лагуна.
У цих банках існували наглядова рада, правління та кредитні комітети. Це, знову ж таки, стосується корпоративного управління і не є виключною відповідальністю однієї особи. Відповідно до законодавства, усі вони несуть спільну відповідальність як солідарні боржники. Ми ведемо судові розгляди з усіма ними, і цей процес виявляється досить тривалим.
Коли ми ведемо судові справи проти колишніх власників банків, нам необхідно встановити розмір завданих збитків. Суду потрібно певний час для детального аналізу та ухвалення рішення, і це цілком зрозуміло. Однак, ситуація стає ненормальною, коли відповідачі починають зловживати своїми правами в процесі, постійно відстрочуючи судові засідання та висуваючи нові вимоги. Вони сподіваються, що час все змінить на їхню користь.
Я не знаю, на що вони сподіваються, але ми вже багато років судимося, і там, де це очевидно, рано чи пізно суди приймають рішення на користь фонду і ми стягуємо з пов'язаних осіб ту шкоду, якої вони завдали.
- Якщо людина мала депозит у 2013-2014 роках, чи може вона розраховувати на індексацію при його поверненні?
- Ні, адже всі зобов'язання зафіксовані. У цьому випадку час працює проти кредиторів. Це також питання до судів: деякі справи розглядаються по 7-8 років, ми б були дуже раді, якби вони тривали до пів року.
- У ексвласників може бути значно більше ресурсів, ніж у фонду, щоб судитися роками.
- В окремих процесах власники банків і відповідачі користуються своїми процесуальними правами, іноді зловживають, навіть дуже активно зловживають ними. Один з прецедентів - справи проти пана Жеваго щодо банку "Фінанси та кредит", у якому Верховний Суд відмовив представникам третіх осіб у спорі (залучені гірничозбагачувальні комбінати) у розгляді чергових заяв про виправлення описки в проміжному судовому рішенні, розцінивши такі дії саме як зловживання. Ми працюємо в тій системі, яка в нас є.
Чи існують у нас чесні олігархи, які готові сказати: "Я винен, ось беріть свої кошти"?
- Ми ще не отримували подібних пропозицій.
- З початку війни фонд гарантує повернення 100% суми вкладу та відсотків. Ви справляєтесь з виконанням цієї норми?
Таким чином, це надзвичайна міра. Важливо усвідомлювати, що повна гарантія може бути введена для подолання кризових обставин, щоб уникнути серйозних наслідків для системи. Протягом періоду масштабного вторгнення ми виплатили близько 9 мільярдів гривень за умовами повної гарантії. На сьогоднішній день активи самого фонду перевищують 46 мільярдів гривень. Це свідчить про те, що ми успішно справляємося з ризиками, що існують у системі.
Ми регулярно аналізуємо можливі ризики, оцінюємо фінансову стабільність та визначаємо потенційні виплати, які можуть виникнути в майбутньому. Наразі ми впевнені, що у нас є достатня кількість коштів.
Є механізм, який дозволяє порахувати, скільки коштів має бути у фонду на випадок негативних наслідків. Ми рахуємо потенційні втрати, тобто виплати фонду, і співвідносимо їх із загальною сумою вкладів. Виходить відсоток можливих виплат (цільовий показник), на сьогодні він встановлений законом на рівні 2,5%, до 2028 року має бути досягнуто 3,5%.
Фонд також має зобов'язання перед Міністерством фінансів. Раніше ми отримали кредити на загальну суму близько 80 мільярдів гривень для покриття виплат вкладникам у зв'язку з банківською кризою 2014-2017 років. Частина цих коштів була повернена, а частина залишалася непогашеною на момент запровадження повної гарантії. Верховна Рада змінила статус наших зобов'язань перед Мінфіном на умовні. Це означає, що фонд зобов'язується повертати гроші лише тоді, коли забезпечені всі майбутні виплати вкладникам, тобто виключно надлишок коштів. У нас є фінансова подушка безпеки, достатня для того, щоб банківська система могла бути впевнена в наявності ресурсів для покриття випадкових банкрутств. Цього року ми повернули Мінфіну 7,9 мільярда гривень надлишку.
Ви утримуєте приблизно 40 мільярдів гривень у резерві, а всі кошти, що перевищують цю суму, передаєте Мінфіну?
Ми підтримуємо невелику суму на рахунку, а решту фінансів вкладаємо в облігації внутрішніх державних запозичень.
Протягом якого часу ви здійснюєте повернення коштів фізичним особам?
Згідно з законодавством, виплати коштів повинні розпочатися не пізніше, ніж через 20 робочих днів з моменту старту процедури виведення банку з ринку Фондом. Однак на практиці ми починаємо здійснювати виплати вже на 13-15 день.
- Вкладник має подати заявку, наприклад, через "Дію", щоб ви про нього не забули?
- Ми ніколи не залишаємо нікого без уваги. На третій день після початку роботи в тимчасовій адміністрації неплатоспроможного банку він направляє до фонду повний реєстр, де зазначені всі вкладники — їхні імена, номери паспортів, дати народження та ідентифікаційні коди. До речі, ми постійно здійснюємо контроль за тим, як банки заповнюють ці реєстри, щоб уникнути ситуацій, коли в разі банкрутства банку в базах даних про вкладників є лише половина необхідної інформації.
Як тільки ми це зробили, вкладник має прийти до банку-агента лише з паспортом та довідкою ІПН, або скористатися "Дією" чи онлайн-банкінгом, щоб банк-агент міг його ідентифікувати і здійснити виплати на його рахунок.
Усі вкладники почнуть отримувати свої виплати впродовж 20 днів з моменту оголошення банку про неплатоспроможність.
- Так. У нас є завдання цей процес прискорити. Технічно це можливо. Згідно з європейським законодавством відведено 7 робочих днів, щоб розпочати виплати. Ми до цього йдемо, це близьке майбутнє.
Якщо ви отримали від збанкрутілого банку, скажімо, мільярд гривень, але зобов'язання перед вкладниками перевищують цю суму, в якому порядку слід розподілити кошти?
- Якщо мова йде про гарантовану суму, ми одразу ж виплачуємо гроші вкладникам наперед, незалежно від того, чи отримали ми кошти чи не отримали. Кошти на такі виплати ми беремо із власних резервів, не чекаючи продажу активів.
Усі інші кредитори отримують компенсацію в порядку, встановленому законодавством. Сума, виплачена фондом вкладникам, робить його кредитором третьої черги банку. Коли активи банку реалізуються, ми маємо право на свою частку. У випадку, якщо фонд повністю виконує гарантійні виплати (або завершується третя черга), а залишаються кошти від реалізації та управління активами банку, ці кошти розподіляються між кредиторами відповідно до черговості. Якщо ж ресурсів недостатньо для покриття вимог кредиторів однієї черги, то залишки розподіляються пропорційно серед кредиторів цієї черги.
- Яка історична заборгованість ексвласників банків перед вкладниками-фізособами?
- З початку діяльності фонд виплатив вкладникам банків близько 105 млрд гривень гарантованого відшкодування. Якщо брати незадоволені вимоги всіх кредиторів, станом на 1 вересня 2025 року - це понад 269 млрд гривень. Це вимоги самого фонду, вкладників фізосіб і юросіб в деяких банках. В кожному банку різна ситуація. Наприклад, в банку "Форум" ми виплатили фізособам кошти, які перевищили граничну гарантовану суму 200 тисяч гривень, на 44%.
У деяких банках ми виплатили гроші всім фізичним і юридичним особам і навіть пов'язаним особам дев'ятої черги. Знову ж, все залежить від якості активів. Наприклад, ми отримали 10 рішень судів, але у боржника немає коштів, тоді ми отримаємо нуль гривень і стільки ж розподілимо серед кредиторів. Ми не можемо розподілити те, чого немає.
Чи мають відповідальність співробітники НБУ, які здійснювали пруденційний нагляд за банківською системою під час кризи 2014-2017 років, коли певні банки відверто охарактеризовувалися як "пилососи"?
- В банку є керівництво, яке залучає депозити та видає кредити. Якщо люди несуть мішками гроші, то банк, отримуючи ці кошти, кудись їх вкладає. Якщо він вкладає кошти в "бульбашки", то відповідальність лежить на тому, хто приймає таке рішення, і за це ми судимось. Ми вважаємо, що керівництво банку, яке приймало рішення, має нести відповідальність.
НБУ не вказує банкам, кого кредитувати, а кого ні, які ставки встановлювати.
Проте існують певні стандарти щодо якості активів.
Фінансові установи несуть відповідальність за стан своїх активів. В разі погіршення їх якості, вони зобов'язані підвищувати резерви, що, в свою чергу, впливає на капітал і може призвести до банкрутства.
Але ми не живемо в плановій економіці. Банк, його правління, наглядова рада - вони приймають рішення про те, що будуть робити з грішми і чи будуть вони підвищувати ставки.
Комітет з управління активами та зобов'язаннями встановлює, наприклад, що банк залучає гривневі кошти з відсотковою ставкою не більше 14%, а кредитує за ставкою, що не є меншою за 15%. Це забезпечує маржу, достатню для покриття адміністративних та операційних витрат установи. Наприклад, в банку можуть ухвалити рішення встановити ставку на депозити на рівні 30% у гривні, тоді як усі конкуренти пропонують тільки 12%.
У цьому контексті також слід звернути увагу на значення фінансової освіченості населення.
- Яка на низькому рівні.
Отже, особа, яка вирішує оформити кредит, повинна ретельно аналізувати свою здатність повернути позичені кошти та визначити, яку частину свого доходу складатимуть щомісячні виплати. Раніше Національний банк України зобов'язав фінансові установи зазначати в кредитних угодах реальну процентну ставку.
- Чи були випадки, коли члени кредитного комітету банку понесли відповідальність своїм майном та активами?
У нас є рішення судів господарської юрисдикції стосовно чотирьох банків, які не лише вступили в законну силу, але й стали остаточними та перебувають на стадії виконання. Ми займаємося стягненням коштів. Наприклад, нещодавно ми отримали земельну ділянку як арештоване майно, яку плануємо продати для отримання фінансових ресурсів.
Ми також маємо позитивний приклад у одній з справ, де один із солідарних боржників добровільно виконав рішення суду, сплативши більше 5,3 мільйонів гривень. Такий підхід приносить результати. Сьогодні керівники банків значно змінили своє ставлення до своїх дій. Якщо у період 2014-2016 років ми спостерігали, як напередодні введення тимчасової адміністрації в неплатоспроможний банк вночі та рано-вранці "штампувалися" угоди і виводилися активи, то зараз таке більше не відбувається. Ми визнаємо такі угоди недійсними та ініціюємо судові позови.
Особи, які виводили свої активи, втрачають їх і стикаються з правовими ризиками. Вони усвідомлюють, що за свої дії понесуть відповідальність. Це стосується як кредитування неплатоспроможних компаній, так і отримання кредитів шляхом обману банку з наміром не повертати кошти. За всі ці дії підлягає покаранню. Відповідальність також настає за невиконання зобов'язань щодо погашення кредитів. Кредитори, в свою чергу, вимагають повернення коштів у фонду, тому фонд змушений вимагати їх повернення від боржників банку.
Це розуміння починає набуватися гравцями ринку, світогляд змінюється у правильну сторону.
Які ваші думки щодо законопроекту 13007-д? Яким чином він позначиться на функціонуванні фонду та які зміни в ньому передбачені?
Частина змін орієнтована на усунення бар'єрів, що перешкоджають залученню банків-партнерів та інвесторів. Основною перешкодою для інвестицій є якість активів банку, і в цьому випадку законопроект не зможе вирішити проблему. Проте, ми маємо можливість продовжити термін, протягом якого інвестор може ознайомитися з діяльністю банку, а також надати шанс виправити недоліки. Крім того, передбачено перекласти частину збитків неплатоспроможного банку на попередніх акціонерів. Не виключено, що ми можемо зіткнутися з ситуацією, коли два інвестори зацікавлені в одному банку, але хочуть різні сегменти його бізнесу. Ми прагнемо забезпечити їм таку можливість.
Оскільки якість активів будь-якого неплатоспроможного банку з часом погіршується, нам завжди вигідніше швидко передати клієнтів до працюючого банку, і клієнтам так краще. Взагалі це найкраща світова практика у випадку виведення з ринку банків, які збанкрутували, це дуже зручно для клієнтів, адже вони непомітно переходять до іншого банку. Наприклад, у п'ятницю банк закрився, а в понеділок клієнт прийшов, а його обслуговує просто інший працюючий банк. Наша мета - саме такий підхід, але для цього треба заздалегідь підготуватися. В законопроекті є зміни, які покращують процес такої підготовки.
Зміни також торкнуться кредиторів. Відповідно до чинного законодавства, вкладники збанкрутілих банків не зобов'язані подавати заяви, в той час як кредитори повинні це робити, щоб отримати кошти, які перевищують гарантовану суму (наприклад, 600 тисяч гривень після війни). У новому законопроєкті пропонується, що фізичні особи зможуть отримати свої гроші з неплатоспроможних банків не лише в межах гарантованої суми, а й понад неї, без необхідності подавати заяви як кредитори. Крім того, в законопроекті передбачено уточнення: якщо кредитор не звернеться протягом трьох років з моменту початку ліквідації банку, його кошти залишаться в резерві, а не будуть списані, як це відбувається зараз.
Ви згадували про європейський стандарт гарантії, який становить 100 тисяч євро (приблизно 5 мільйонів гривень). Чи матиме фонд достатньо ресурсів для забезпечення цієї гарантії?
Фонд має достатні фінансові ресурси для управління ризиками в системі, якщо сума виплати компенсації становитиме 100 тисяч євро. Це є нашим стратегічним підходом і орієнтиром, до якого ми прагнемо. В рамках європейського законодавства передбачено гарантоване повернення вкладів для юридичних осіб у такій же сумі.
Ми розраховуємо на те, що ми запровадимо гарантію і для юридичних осіб і будемо їм виплачувати відшкодування позачергово за рахунок коштів фонду. В першу чергу це важливо для малого і середнього бізнесу. Великі корпорації, як правило, мають мільйонні залишки на рахунках в декількох обслуговуючих банках, вони можуть диверсифікувати ризики та мають штат, щоб оцінити фінансовий стан банку. Маленькі та середні підприємства сконцентровані на веденні бізнесу, вони часто мають бухгалтерів або податкових агентів на аутсорсі. 100 тисяч євро - це досить велика сума для них, втрата якої може зупинити бізнес.
Також ми прагнемо включити кредитні спілки до учасників системи гарантування, бо наразі в нас системою охоплено тільки банки.
Чи зможуть доходи фонду, отримані від банківських вкладів та інвестицій, забезпечити покриття вкладів фізичних та юридичних осіб на суму 100 тисяч євро?
Отже, на сьогоднішній день близько 90% депозитів фізичних осіб складають суми до 100 тисяч євро, тоді як вклади юридичних осіб, як правило, є більш значними. Лише 10% депозитів та поточних рахунків юридичних осіб перебувають у межах до 5 мільйонів гривень. До речі, ми здійснюємо аналіз структури розміщення фінансових ресурсів і виявляємо, що приблизно дві третини коштів фізичних осіб у банківській системі складають кошти до запитання (як залишки на рахунках), а лише одна третина - це термінові депозити.
Сума 100 тисяч євро буде покривати 90% коштів фізосіб і лише 10% юросіб. Ми говоримо про гарантування коштів маленьких підприємств, таких як кав'ярні, фермерські господарства. Це той бізнес, коли людина сама себе зайняла, ще найняла на роботу декілька людей. Такі люди будуть рушійною силою нашої економіки після завершення війни, вони мають бути захищеними.
Чи пошириться норма гарантування 100 тисяч євро на державні банки, якщо ми перейдемо до її впровадження?
Отже, всі учасники системи гарантування перебувають у рівних умовах.
Коли можна досягти цього показника, чи можливе це в умовах війни?
Швидкість реалізації цих змін є ключовою, оскільки вона сприяє формуванню довіри до банківської системи. За нашими оцінками, фонд здатний досягти поставлених цілей, оскільки володіє фінансовою стабільністю. Враховуючи необхідність внесення законодавчих та технологічних коректив, цей процес може зайняти від двох до трьох років. Також важливо враховувати, як швидко Україна інтегрується до Європейського Союзу. Проте, слід зазначити, що зміни в системі гарантування більше необхідні не лише для Євросоюзу, а, перш за все, для нас самих.
Яким чином ви сприймаєте рівень довіри клієнтів до банківської системи в умовах війни? Який вплив на цю довіру має 100%-ве гарантування депозитів?
Ця подія стала надзвичайно важливою, щоб зміцнити довіру в умовах, коли на початку повномасштабного вторгнення люди масово виводили свої заощадження. Банки та роздрібні торгові мережі оперативно відреагували на цю ситуацію, забезпечивши можливість зняття готівки, щоб заспокоїти населення. Психологічний аспект має вирішальне значення: коли людина відчуває тривогу, виникають черги. Щоб запобігти паніці, було вжито заходів для забезпечення зняття готівки в магазинах, стимулювання електронних платежів та впровадження 100%-вої гарантії на вклади. Це допомогло стабілізувати ситуацію й дало людям відчуття безпеки щодо їхніх фінансів. Перші "воєнні" виплати, які отримали клієнти "Мегабанку" та інших фінансових установ у повному обсязі, підтвердили ефективність цієї системи.
Кожні два роки ми проводимо дослідження обізнаності споживачів про фінансові послуги та систему гарантування вкладів. Зокрема, у нас є питання: "Чи довіряєте ви банківській системі?" Як бачимо, рівень довіри у 2024-2025 роках - найвищий за весь час, коли ми проводимо опитування, а порівняно з 2021 роком він зріс на 12%. Люди розуміють, що вони швидко і просто можуть отримати свої кошти.
- Останніми роками у нас не було резонансних банкопадів.
- Був випадок "Мегабанку" в червні 2022 року, ми виплатили його вкладникам 4 млрд гривень із 9 млрд гривень виплат по всіх банках за час повномасштабного вторгнення. Важливо було виконати взяті зобов'язання у повному обсязі.
Підніміть тему судових позовів, які фонд подав проти держави-агресора.
- Для нас принципове завдання - стягнути з агресора шкоду. Фонд подав 5 позовів проти рф за збитками з 2014 по лютий 2022 року, два з них - групові.
Ми розпочали процес з індивідуальних позовів щодо активів банків, і першим об'єктом став "Український фінансовий світ". Суд ухвалив рішення на нашу користь - стягнення 1 мільярда 900 мільйонів, і справа була передана до виконавчої служби для виконання. Також ми здобули перемогу у груповому позові проти "Грін банку", "Банку "Таврика", "Ерде Банку", "Укргазпромбанку" та "Фортуна-банку" на суму 498 млн грн. Додатково, у судах розглядається позов проти "Південкомбанку" на суму, що перевищує 2,8 млрд грн. Фонд також подав груповий позов за збитками банків "Київська Русь", "Актив-Банк", "Енергобанк" і "Петрокоммерц" на понад 920 млн грн. Щодо "Промекономбанку", ми отримали відмову в першій інстанції та апеляції, і ця справа знову була передана Верховним Судом до першої інстанції для повторного розгляду.
Згідно з нашими дослідженнями, серед 74 банків, які перебували в процесі ліквідації, існував певний відсоток бізнесу, що функціонував на територіях, окупованих з 2014 або 2022 року. Втрачені активи на цих територіях становлять величину збитків, завданих росією. У деяких банках ця частка активів є досить значною. Банки з російським капіталом надавали кредити багатьом підприємствам, які розташовувалися на сході України. У випадку деяких банків обсяги активів були меншими, тому ми подали об'єднані позови для кількох з них.
Це стало справжнім нововведенням у судовій системі. Судді уважно розглянули наші доводи і визнали їх обґрунтованими та реальними. Ми відстоюємо інтереси банківських кредиторів, які не змогли отримати свої гроші через неможливість повернення боргів або продажу нерухомості на територіях, що опинилися під окупацією. Зібравши ці позови в один, ми змогли суттєво прискорити судові процедури.
Це лише початок нашої правової боротьби, і ми продовжимо звертатися до суду. За нашими попередніми підрахунками, збитки, завдані нашим банкам, сягають 84 мільярдів гривень. Варто зазначити, що це лише частина загальної суми збитків, яка враховує період з 2014 по 2022 рік. Після 2022 року ми плануємо скористатися міжнародним механізмом, що був започаткований українською державою в Гаазі. Хоча він ще не доступний для юридичних осіб, ми також маємо намір його використовувати в нашій справі.
- Як реально можна отримати кошти від російських активів?
Один із варіантів - це реалізувати та визнати рішення українських судів за межами країни, а також стягувати майно. Це можуть бути не лише грошові кошти на рахунках, але й інші активи, а також права вимоги, які можна передати на нашу користь. У такому разі, зобов'язання боржників нашого боржника будуть виконуватись на нашу користь. Існує безліч правових інструментів для цього.
Цей шлях не є легким, і ми усвідомлюємо, що існує безліч осіб, які протягом десятиліть ведуть судові справи проти Російської Федерації і досі не отримали повного задоволення своїх вимог. Ми не стверджуємо, що результати з’являться найближчим часом, але не бажаємо просто сидіти, чекаючи на краще майбутнє. Ми розуміємо, що варто почати діяти вже сьогодні.
Чи є ще російські активи на території України?
Основна частина активів розташована поза межами країни. Усе, що раніше належало державі рф в Україні, або охороняється суверенітетом, або вже підлягає санкціям і було конфісковано на користь держави.
Чи є можливість повернення коштів інвестору, який мешкає на території, що знаходиться під окупацією?
Згідно з законодавством, для вкладників не існує обмежень щодо вибору місця проживання.
- Чи слід йому зв'язатися з банком-посередником або скористатися послугами "Дії"?
Отже, для всіх діє однакова процедура. Ми не обмежуємо всіх підряд, а лише тих, хто підпадає під санкції.
#Бізнес #Україна #Європейський Союз #Міністерство фінансів (Україна) #Художник. #Українська гривня #Інвестор #Юридична особа #Євро #Законодавство #Підприємницька діяльність #Національний банк України #Банк #Нідерланди #Нерухомість #Кредитор #Кредит #Банківська система #Укрпошта #Ціна #Гаага #Англія #Актив #Фізична особа #Аукціон #База даних #Мегабанк #Фонд гарантування вкладів фізичних осіб #Промінвестбанк #Депозитний рахунок #Київська Русь #Адміністрація (право) #Родовід Банк #Микола Лагун #Костянтин Жеваго
