Наталія натхненно розповідає, про свій новий салон, клієнток, які раніше приходили до неї за "нігтиками", а тепер чекають на відкриття студії перманентного макіяжу.
Дехто може вважати це простими жіночими розмовами. Проте, коли вона починає ділитися своїми переживаннями про очікування та тривоги за чоловіка, який весь час на фронті, її погляд стає тьмяним, а очі наповнюються слізьми. Водночас вона бореться з власними емоціями та потребою підтримувати свою сім'ю.
Перманентний макіяж для неї -- це не про моду, а про впевненість, про те, щоб жінка, дивлячись у дзеркало, знову відчула себе красивою, навіть коли життя сипле випробуваннями.
Колись Наталія й не уявляла, що її життя піде в такому напрямку. Але все змінилося після знайомства з Оленою Вовк, талановитою майстринею тату та волонтеркою. Першою на навчання до Олени вирушила її донька Ліза, яка ще в другому класі малювала "татуювання" своїм однокласникам ручкою, отримуючи за це символічну винагороду. Наталія з посмішкою згадує ці часи:
"Спочатку здавалося, що це просто мрія малюка, але насправді виявився справжній талант."
Саме Ліза одного дня спитала: "Мамо, а ти не хочеш спробувати перманентний макіяж?" І ця пропозиція стала початком здійснення давньої Наталчиної мрії.
Було жахливо. Відчуття незвичності та відповідальності давили, іноді руки тремтіли. Але коли здавалося, що сил більше немає, я вперто повторювала собі: "Ти зможеш. У тебе все вийде", - ділиться своїм досвідом жінка.
І вона це зробила. Завдяки допомозі та безкоштовним курсам Наталія не лише освоїла необхідні навички, а й здобула знання у сфері бізнесу: від написання грантових заявок до ефективного просування власного імені, виходячи за межі "сарафанного радіо".
Тепер у її рідному селі Солоницівка завершено оновлення кабінету. Весь необхідний інвентар вже придбано, а пігменти також закуплено. Першими відвідувачками стали жінки, які раніше користувалися послугами манікюру від Наталії, і тепер з довірою звертаються до неї за перманентним макіяжем.
"Вони добре мене знають, довіряють і навіть з нетерпінням очікували на відкриття мого кабінету," -- зазначає майстриня.
Для Наталії перманентний макіяж став не тільки професією, а й особливим видом арттерапії. Це допомагає їй знаходити внутрішню рівновагу і підтримувати себе в складні моменти, коли поряд немає чоловіка, що служить у Збройних Силах України.
"Це збирає, не дає розслабитися, змушує рухатися далі", -- зізнається вона.
І кожна нова робота -- це не просто штрихи пігменту на шкірі, це можливість відчути своє не відкладене через війну життя сьогодні, це крихта сили й надії, яку Наталія передає своїм клієнткам, так само як собі.
Читайте також історію Ніни.
Цей матеріал був створений завдяки підтримці Уряду Королівства Нідерландів у рамках ініціативи "Жінки, мир, безпека: місцеві потреби - місцеві рішення", що реалізується Українським Жіночим Фондом. Важливо зазначити, що інформація, викладена в цьому матеріалі, не завжди відображає позицію Уряду Королівства Нідерландів.
#Бізнес #Радіо #Нідерланди #Шкіра #Дзеркало. #Косметика #Мода #Процес нанесення татуювання #Манікюр #Пігмент #Самохідна зенітна установка
