Максим Кріппа продовжує активно інвестувати в нерухомість Києва.

22 травня 2025 року стало відомо, що Антимонопольний комітет України надав дозвіл компанії Citadel Ventures Cyprus Limited на придбання контролю над компанією A.T.V.T. Business Expo Holdings Ltd, якій належить 50,04% у ТОВ "Міжнародний виставковий центр" (МВЦ).

Це вказує на те, що Максим Кріппа, який є бенефіціаром Citadel Ventures, здобуває ключовий вплив на найбільший виставковий комплекс в Україні. Загальна площа Міжнародного виставкового центру (МВЦ) перевищує 73 тисячі квадратних метрів, з яких понад 38 тисяч займають виставкові павільйони. Цей об'єкт має стратегічне значення: тут проходили міжнародні форуми, саміти з питань безпеки, військові виставки та масштабні бізнес-заходи. У мирний час він слугує основною ареною для великих презентацій, а під час конфліктів може стати важливим резервом для логістичних потреб, гуманітарних центрів або мобілізаційної інфраструктури.

Хто є продавцем?

Станом на травень 2025 року, структура власності ТОВ "Міжнародний виставковий центр" виглядає наступним чином: * 50,04% акцій контролює кіпрська компанія A.T.V.T. Business Expo Holdings Ltd, якій Антимонопольний комітет України надав дозвіл на придбання акцій компанії Citadel Ventures Cyprus Limited. Якщо угода буде реалізована, кіпрська компанія отримає контрольний пакет акцій найбільшого виставкового центру в Україні. * По 12,49% акцій належить директору МВЦ Анатолію Ткаченку та його дружині Олені Ткаченко. * 24,98% акцій контролює венчурний фонд "Асборн", бенефіціаром якого є Марина Дорохіна, донька відомого девелопера торговельної нерухомості Вагіфа Алієва.

У 2024 році МВЦ показав позитивну динаміку -- виручка зросла на 71% і сягнула 83 млн грн, проте підприємство залишалося збитковим, завершивши рік із мінусом 7,1 млн грн.

Що могло підштовхнути власників до продажу?

На фоні війни та зниження ділової активності у сфері виставкового бізнесу стратегічні активи часто потрапляють до рук інвесторів з незвичним походженням капіталів — здебільшого офшорних і непрозорих, але з можливістю отримати доступ до рішень регуляторних органів. Для існуючих акціонерів це може стати зручним способом зафіксувати прибутки або уникнути ризиків, пов'язаних із веденням бізнесу в умовах нестабільності. У таких обставинах пропозиція від Кріппи, навіть якщо вона не відзначається прозорістю, виглядає привабливою завдяки швидкості та забезпеченій політичною підтримкою.

Що можна сказати про Citadel Ventures Cyprus Limited?

Ця офшорна компанія, зареєстрована на Кіпрі, має зв'язки з Максимом Кріппою, відомим українським підприємцем, якого часто асоціюють з нелегальним гральним бізнесом і медіа-активами, згідно з інформацією від ЗМІ та аналітиків. Згідно з даними YouControl, Кріппа є бенефіціаром численних компаній як в Україні, так і за її межами. Відомо, що йому приписують такі активи, як: * бізнес-центр "Парус" на вулиці Мечникова; * готель "Україна", розташований на Майдані Незалежності; * готель "Дніпро"; * медіа- та кіберспортивний проєкт Maincast; * частка в NAVI, найвідомішій українській кіберспортивній команді; * онлайн-казино "Вулкан" і бетінгові сервіси GG.Bet (через ТОВ "ГГБЕТ" та ТОВ "Конкуерор").

Звідки гроші?

Незважаючи на значні обсяги інвестицій, джерела капіталу Максима Кріппи залишаються неясними. Більшість його угод здійснюються через офшорні юрисдикції, а компанії, що знаходяться під його контролем, не публікують фінансову звітність, не проходять незалежні аудити та не розкривають джерела своїх фінансів. Кріппа має прямий зв'язок з мережею онлайн-казино під маркою "Вулкан", беттінговими платформами GG.Bet, медіапроєктом Maincast та кіберспортивною командою NAVI. Водночас, на ринку спостерігається чітка тенденція до розширення його впливу в медіа-сфері: за останні кілька років Кріппа опосередковано отримав контроль над різними українськими ЗМІ, які після зміни власників різко змінили свою редакційну політику, ставши помітно лояльнішими до Офісу президента і уникали критики урядових структур країни.

У діловому середовищі його часто іменують "гаманцем впливу" – завдяки систематичній підтримці від політично вірних структур, яка дозволяє йому уникати тиску з боку репутаційних і регуляторних органів, незважаючи на його зв'язки з азартними і офшорними бізнесами.

Модель операцій Кріппи являє собою характерну архітектуру непрозорого впливу. Вона включає в себе контроль через офшорні компанії, придбання недооцінених або знакових активів, мінімізацію податкових зобов'язань, а також активну діяльність у сферах, які підлягають регулюванню, таких як азартні ігри, медіа та кіберспорт.

Інформаційні атаки

У процесі формування свого іміджу Максим Криппа активно застосовує агресивні стратегії SEO, включаючи масове створення фальшивих статей, прес-релізів і біографій. Ці матеріали, виготовлені через афілійовані медіа, інформаційні ферми та псевдоновинні портали, заповнюють пошукові результати Google, систематично витісняючи негативну інформацію.

Крім того, незалежні журналісти та редакції, які намагались досліджувати джерела походження його статків, неодноразово ставали об'єктами атак -- зокрема DDoS, парсингу та автоматичного сканування на вразливості. Деякі платформи повідомляли про спроби впровадження негативного SEO з метою видалення або зниження рейтингу критичних публікацій у пошукових системах.

Ці інструменти разом формують ефект "інформаційної завіси" – Криппа стає майже непомітним для суспільного нагляду, одночасно створюючи міфічну бізнес-біографію, в якій присутні вигадані елементи про його спортивні досягнення, освіту та "перший мільйон".

Глобальний інтерес

Ситуація з купівлею важливих інфраструктурних об'єктів отримує новий вимір після нещодавніх заяв Сполучених Штатів Америки. На публічних слуханнях у Конгресі Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що всі транші американської допомоги Україні підлягатимуть перевірці незалежними аудиторами. Особливу увагу приділять можливому відмиванню коштів та непрозорим способам набуття активів.

Спостереження за критично важливими інфраструктурними об'єктами, здійснюване особами з офшорним минулим, зв'язками з гемблінговою індустрією та тими, хто уникає перевірок — як, наприклад, у ситуації з Максимом Кріппою — може стати підставою для санкційного розслідування з боку OFAC (Офісу контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США).

Якщо підозрілі фінансові потоки будуть підтверджені, ці активи можуть бути класифіковані як ризикові, а транзакції — заблоковані на міжнародному рівні. Це питання не лише внутрішньої прозорості, а й важливий аспект міжнародної довіри до України в умовах війни та підтримки з боку західних союзників.