Зменшення адміністративного тиску, оновлення матеріально-технічного забезпечення та формування сприятливих умов для продуктивної діяльності педагогічного та адміністративного складу є надзвичайно важливими.
Участь у міжнародних проєктах, створення інноваційних курсів, адміністрування цифрових рішень, акредитація освітніх програм, викладання іноземною мовою є одними з пріоритетів для формування чіткої політики винагороди за внесок у розвиток університету. Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм.
Проректор закликає до створення системи розвитку компетенцій для викладацького і адміністративного персоналу. Адже школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науці, відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні позиції формують нову культуру прозорості та відповідальності.
Один з основних викликів, з якими стикаються українські університети, полягає у формуванні таких умов, які дозволять викладачам зосередитися на найважливіших аспектах їхньої діяльності. Зниження адміністративного навантаження передбачає впровадження електронного документообігу, автоматизацію стандартних процесів та передачу непрофільних завдань іншим фахівцям.
Не менш важливим є перегляд самої організації викладацького навантаження. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти" створює нові гнучкі можливості для залучення до навчального процесу практикуючих фахівців без вимоги виконання наукової діяльності.
Серед пріоритетів -- сучасні офіси, навчальні простори, модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.
Зокрема, сучасні системи управління навчанням (LMS), інтерактивні платформи для змішаного навчання, доступ до провідних наукових ресурсів та застосування інструментів штучного інтелекту повинні стати не винятком, а нормою.
Згідно з думкою проректора, ключовими складовими, які безпосередньо впливають на щоденну продуктивність, є зони для відпочинку, заходи підтримки ментального благополуччя, профілактика емоційного вигорання, інфраструктура для співробітників з дітьми, а також доступність приміщень для осіб з інвалідністю.
Окрім цього, інтеграція в глобальну академічну спільноту передбачає систематичну роботу з міжнародними рейтингами, активну участь у професійних асоціаціях та співпрацю з університетами Європи. Це охоплює спільні освітні програми, академічну мобільність та ініціативи з отримання грантів. Важливо, щоб університет був активним учасником таких платформ, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), а також долучався до розробки подвійних дипломів, міжнародних досліджень та короткострокових стажувань.
Проректор Кухарський додає, що важливо не лише брати участь у проєктах, а й розвивати інфраструктуру для цього: цифрові сервіси на кшталт Erasmus Dashboard, підтримка мобільності, співпраця з бізнесом і фондами, просування освітніх програм на глобальному рівні.
Таке залучення не є лише прагненням до престижу ради самого престижу. Це можливість отримати нові ресурси, обмінюватись знаннями, а також інтегрувати українські університети у глобальний академічний простір, зберігаючи їхню при цьому неповторність.
#Бізнес #Мотивація #Інвалідність #Штучний інтелект #Інфраструктура #Інтернет #Автоматизація #Акредитація #Пейзаж #Вищий навчальний заклад #Університет #Профілактична медицина #Лідерство #Проректор #Європейська асоціація міжнародної освіти #Диплом
