Льовочкіну не вдалося отримати контроль над лісами та луками в Карпатах: втручання АРМА стало вирішальним.

Аукціон було скасовано, а справа перейшла під контроль правоохоронних органів.

Сергій Льовочкін може не отримати 460 гектарів цінної землі на полонині Боржава. На тлі скандалу навколо продажу ділянки Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) зупинило угоду. Перевірка підтвердила наявність небезпечних зв'язків у переможців торгів. Державна структура втрутилася в процес і звернулася до антикорупційних органів.

Частина полонини Боржава, розташована в Карпатах, є високогірною місцевістю з альпійськими луками та лісовими масивами. Протягом десяти років ця територія перебувала під контролем компаній, що мали зв'язки з колишніми народними депутатами Сергієм Львочкіним та Владиславом Каськівом. Екс-чиновники планували реалізацію амбітного проекту зі створення великого гірськолижного курорту.

Фінансування для придбання земельних ділянок загальною площею 460 гектарів було отримано внаслідок незаконних схем. У період з 2012 по 2014 роки з державного бюджету було виділено 259,2 мільйона гривень на реалізацію національних проектів "Якісна вода" та "Олімпійська Надія-2022". Однак, чиновники з Державного агентства інвестицій та управління національними проектами, очолювані Владиславом Каськівом, не використали ці кошти за їхнім призначенням. Зловмисники, прикриваючись інвестиціями в українські підприємства, вивели гроші через мережу офшорів і банків, конвертувавши їх у 29,2 мільйона доларів США.

Схему викрили та тривалий час розслідували НАБУ, САП. До Вищого антикорупційного суду справа дійшла тільки влітку 2024 року. За ґратами не опинився ніхто з фігурантів, завдяки угоді зі слідством всі відбулися штрафами. Наприклад, організатори схеми - брат Каськіва - Олександр, та його колишній підлеглий - заступник голови Держінвестпроєкта Сергій Шут - мали сплатити по 850 тис. грн. Окрім цього, фігурантів зобов'язали додатково перерахувати 1,6 млн грн на потреби ЗСУ. Сам Владислав Каськів у цій справі не проходив, оскільки втік до Панами і згодом був екстрадований за розкрадання бюджетних коштів в іншій оборудці. Умовою його повернення стала відмова від висунення обвинувачень за іншими "епізодами".

Також за рішенням ВАКС земля на Боржаві, що фігурувала у справі, перейшли під контроль Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Це загалом 494 ділянки на території Мукачівського, Хустського та Свалявського районів, а також інфраструктура курорта Пилипець -- нижня станція з канатно-крісельною дорогою та верхня станція гірськолижного витягу.

Пів тисячі гекторів на Боржаві попередньо оцінили в понад 1 млрд. грн. З листопада 2024 року АРМА шість разів виставляла актив на продаж. При цьому медіа критикували Агентство за підхід до організації торгів. А саме, журналісти "Економічної правди" звертали увагу, що більшість з 460 га - це землі з цільовим призначенням "для ведення сільского господарства". Відповідно, і продаватися вони мали б ділянками площею до 2 га. В такому розмірі їх й скуповували понад десять років тому фірми з орбіти Каськіва/Львочкіна. Натомість АРМА сформувала три лоти площами 26,7, 199,1 та 234,7 га. Відповідно, конкурувати за них не могли приватні особи чи маленькі фірми.

Серед висунутих вимог були значні гарантійні внески, які сягали десятків мільйонів гривень, що суттєво звужувало коло потенційних учасників. Крім того, оголошення тендерів відбувалося несподівано після тривалих перерв, а терміни для проведення торгів були мінімальними. Додатково, після кожного невдалого аукціону ціна знижувалася, в результаті чого вона опустилася до критично низького рівня - 85,9 млн грн, що дорівнює 2 тисячам гривень за сотку. У той же час ринкова вартість в цьому регіоні була щонайменше в десять разів вищою.

Цього разу аукціон виявився вдалим: Андрій Вінграновський, чоловік сестри Льовочкіна Юлії, придбав два лоти загальною площею 225,8 гектара. Ще один лот площею 234,7 гектара купив Ігор Власюк, який веде спільний бізнес з Вінграновським через компанію "Боржава Есет".

Після оголошення результатів вибухнув скандал. АРМА закидали недостаню прозорість торгів та відсутність реальної конкуренції. До того ж низька вартість землі викликала питання щодо ефективності управління активами. На це в Агентстві відповіли публічно і пояснили: не продають активи самостійно і не впливають на перебіг подій. Все відбувається через майданчик Prozorro.Продажі. Але при цьому визнали: міжнародне право прямо забороняє повернення активів, отриманних незаконно, тим самим особам через підставні компанії або в інший спосіб. А ще повідомили, що переможців торгів таки перевірять.

Натомість в інтерв'ю "Телеграфу" колишня очільниця АРМА Олена Дума висловила думку, що у посадовців Агентства були реальні важелі аби запобігти повернню контролю над землею посадовцям часів Януковича. "АРМА мала право видати внутрішній наказ і зупинити торги, щоб не допустити продаж за заниженими цінами", - підкреслила Дума.

На початку цього тижня АРМА повідомила про завершення перевірки, яка показала те, що й так всім було зрозуміло. А саме, що переможці аукціону пов'язані з попереднім власником землі на Боржаві, а це суперечить міжнародним стандартам. Адже повернуті у власність держави активи мали б принести користь суспільству, а не знову опинитися в руках нечистих на руку посадовців.

Для покращення ситуації Агентство:

В АРМА на додачу пообіцяли зробити висновки з кейсу Боржави і перевіряти учасників аукціонів заздалегідь, а не робити це постфактум.

Хоча Агентство намагалося дистанціюватися від відповідальності за ситуацію з землями Карпат, воно все ж стало предметом уваги правоохоронних органів. Виявилося, що Державне бюро розслідувань проводить перевірку процесу продажу цього цінного активу. Кримінальне провадження, пов'язане з можливими неправомірними діями службових осіб АРМА та підприємств, було відкрито за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України ще 12 січня - всього за кілька днів після аукціону.

"Телеграф" продовжить моніторити обстановку на Боржаві та те, чи знову буде оголошено про продаж пів тисячі гектарів у високогір'ї Карпат.

Як інформував "Телеграф", приватні компанії поступово запроваджують будівництво вітрових електростанцій у високогір'ї Карпат, що викликає заперечення з боку екологічних організацій.