Рентабельність аптек у квітні склала -6%, і більшість мереж за підсумками другого кварталу також будуть у мінусі.
Український фармацевтичний сектор стоїть на порозі серйозних труднощів через новий етап регулювання. Країна може втратити тисячі аптек, особливо в малих містах та прифронтових районах, де їх і так не так багато. Про це повідомила Юлія Клименюк, виконавча директорка мережі "Аптека 9-1-1", у своїй статті, в якій аналізує вплив нових державних норм на аптечний бізнес.
"Клименюк зазначає, що існує велика ймовірність закриття багатьох аптек через фінансові втрати, внаслідок чого населення зіштовхнеться з ускладненим доступом до ліків."
З 1 березня 2025 року в Україні вступила в силу заборона на укладення нових маркетингових угод між аптеками та виробниками лікарських засобів. Оскільки дані зміни не призвели до очікуваного підвищення доступності медикаментів та зниження їх вартості, Міністерство охорони здоров'я запропонувало нову модель регулювання маркетингової діяльності, що передбачає співвідношення "20% + 3%". Як зазначила Клименюк, на практиці це означає, що аптеки отримують лише 4,4% доходу від маркетингової діяльності, замість необхідних 12-15%.
"До 1 березня 2025 року українські виробники генеричних (незапатентованих та взаємозамінних) ліків виплачували аптекам від 10 до 25% від своїх продажів за маркетингові послуги. Ці виплати, разом із націнкою на медикаменти, становили два ключові компоненти загального доходу аптек," - зазначає Клименюк.
У результаті скасування маркетингових угод вигоду отримали лише фармацевтичні підприємства, які, за даними Міністерства охорони здоров'я, заощадили приблизно 7,5 мільярдів гривень. Проте, незважаючи на цю економію, вони не знизили ціни на медикаменти, як спочатку обіцяли. Виконавча директорка мережі "Аптека 9-1-1" також зазначила, що даний законопроєкт був під впливом фармацевтичних виробників.
"Буду максимально відвертою: на зміст проєкту цього документу впливала група українських фармвиробників... з метою зафіксувати додаткові прибутки на стороні заводів", - заявляє вона.
У квітні рентабельність аптечних закладів становила -6%, і, за прогнозами, багато мереж за підсумками другого кварталу також опиняться в збитках. Ситуація ускладнюється зростанням боргів перед дистриб'юторами, скороченням асортименту товарів, а також ризиком закриття аптек у малих містах і населених пунктах поблизу лінії фронту. Крім того, державний бюджет щомісяця втрачає близько 1 мільярда гривень у податкових надходженнях.
В результаті, Міністерство охорони здоров'я не лише не поліпшило умови для споживачів, а фактично змістило фінансовий тягар з виробників на аптечні заклади та пацієнтів. До скасування маркетингових виплат аптеки використовували ці кошти для цінової конкуренції, що позитивно позначалося на пацієнтах – завдяки цьому ціни на ліки знижувалися, а націнка на медикаменти в Україні залишалася однією з найнижчих у Європі, зменшившись на 7% у період з 2015 по 2024 роки. Частина цих доходів також йшла на покриття витрат на операційну діяльність.
Це має особливе значення для нашої мережі "Аптека 9-1-1", яка після початку повномасштабної війни втратила понад 150 аптек, з яких більше 60 були зруйновані або пограбовані. Відновлення цих закладів та забезпечення їх функціонування в районі лінії фронту потребує значних фінансових вливань.
Юлія Клименюк звертається до Міністерства охорони здоров'я з проханням ухвалити узгоджену раніше версію законопроєкту, що пропонує встановлення 12-15% маркетингових виплат. Вона вважає це кроком, який стане "вакциною" для захисту пацієнтів від підвищення цін, зменшення доступності медикаментів та можливого банкрутства аптек.
#Бізнес #Європа #Споживач #Податок #Українська гривня #Держава (політичний устрій) #Маркетинг #Банкрутство #Фармацевтика #Міністерство охорони здоров'я (Україна) #Аптека (магазин) #Норма прибутку #Виконавча влада (уряд) #Медикаментозне лікування #Державне регулювання #Фінансові ресурси #Вакцини
