Креміня усунули з поста мовного омбудсмена: ключові успіхи та суперечки.

Уряд ухвалив рішення про звільнення Тараса Креміня з посади Уповноваженого із захисту державної мови. Це сталося у зв'язку з завершенням його п'ятирічного терміну виконання обов'язків.

Цю інформацію оприлюднив народний депутат Олексій Гончаренко на своєму каналі в Telegram. Вказане рішення вступить в силу 8 липня 2025 року.

На засіданні 2 липня Кабінет Міністрів прийняв відповідну постанову. Тарас Кремінь займав посаду мовного омбудсмена починаючи з 8 липня 2020 року.

Кремінь працював на цій посаді рівно п'ять років -- стільки дозволяє закон. Коли він починав роботу у 2020 році, довелося створювати весь офіс з нуля. За цей час його команда підготувала п'ять звітів про те, як в Україні виконують мовний закон.

Мовний омбудсмен домігся того, що українці стали частіше звертатися за захистом своїх мовних прав. Цікаво, що у 2024 році до мовного омбудсмена звернулося на 37% менше людей зі скаргами, ніж у 2023-му. А за першу половину 2025 року надійшло 1431 звернення -- найбільше з Києва, Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Донецької областей.

Кремінь впровадив нову систему моніторингу дотримання мовного закону. Протягом своєї діяльності він здійснив сотні перевірок та досяг виправлення 80% виявлених порушень. Його команда накладала штрафи та видавала попередження тим, хто порушував закон.

Кремінь реалізував комплексні перевірки в навчальних установах спільно з Державною службою якості освіти. Він забезпечив те, щоб українська мова звучала не лише під час уроків, а й у перервах, а також у всіх приміщеннях шкіл. Мовний омбудсмен став ініціатором повного виключення російської мови з навчальних планів шкіл у 2022 році.

Від університетів Кремінь також вимагав дотримання мовного закону під час всього навчального процесу. Крім того, мовний омбудсмен створив мережу помічників у вишах. Зараз в університетах працює понад 30 студентських мовних омбудсменів.

"Телеграф" раніше повідомляв про коментар Креміня стосовно заборони використання російської мови в "Могилянці". Він зазначив, що це не суперечить нормам мовного законодавства і висловив переконання, що інші університети повинні наслідувати цей приклад.

Кремінь активно займався тим, щоб російська музика не транслювалася на українських радіо та телеканалах. Він налагодив співпрацю з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, аби забезпечити дотримання мовних квот. Крім того, мовний омбудсмен сприяв розвитку якісного українського контенту на численних платформах.

Він ініціював безкоштовні курси української мови для військовослужбовців та переселенців у партнерстві з проєктом "Єдині". Кремінь сприяв створенню мовних центрів у різних областях та реалізував освітні програми в навчальних закладах.

Кремінь активно працював над реалізацією державної програми, спрямованої на розвиток мови. Протягом чотирьох років він постійно наголошував урядовцям на важливості цього питання, і врешті-решт у 2024 році програма була затверджена. Крім того, він став ініціатором декомунізації назв географічних об'єктів та судових установ.

Україна стала асоційованим членом Європейської федерації мовних інституцій. Кремінь виступав на міжнародних конференціях, де розповідав про лінгвоцид на окупованих територіях та просував ідею захисту української мови як елементу національної безпеки.

Кремінь займався процесом дерусифікації публічного простору. Під його управлінням проводилися активні заходи зі зміни російських написів на вивісках, у документації та в онлайн-сервісах. Команда Креміня здійснювала моніторинг впровадження української мови в обслуговуванні клієнтів бізнесами.

У 2025 році порушники законів щодо мови виплатили штрафи в розмірі 200 тисяч гривень. Мовний омбудсмен працював над новими стратегіями контролю та підготував докладні звіти для урядових органів з рекомендаціями щодо вдосконалення мовного законодавства.

Протягом п'яти років своєї діяльності Кремінь став фігурою в ряді гучних скандалів. Найбільш резонируючим виявився його конфлікт з Вєркою Сердючкою в червні 2025 року. Мовний омбудсмен здійснив перевірку концерту Андрія Данилка, зосередившись на виконанні російськомовних пісень, але в результаті дійшов висновку, що закон не забороняє їх виконання.

Нагадаємо, декілька тижнів тому Сердючка заспівала в Києві російською "Все будет хорошо" і розлютила українців. Аналогічний скандал був і рік перед тим -- тоді мовний омбудсмен відповів, чи покарають Вірку Сердючку за пісні російською в столиці.

Кремінь піддавався критиці за занадто м'які покарання — штрафи складали лише 3400 гривень, а більшість справ закінчувалася лише попередженнями. Водночас він висловлював незадоволення через погрози, які отримував у соціальних мережах, через свою незмінну позицію.

Кремінь упевнений, що уряд не продовжив йому термін повноважень через його послідовну та незалежну точку зору. Він зазначає, що завжди відстоював свою позицію і не вагався висловлювати критику щодо повільного впровадження мовної політики з боку влади.

Нагадуємо, що раніше "Телеграф" повідомляв про заяви мовного омбудсмена щодо кількості сфер в Україні, де порушується законодавство про мову. Він зазначив, що навіть народні обранці не дотримуються цього закону.