Корпоративний добробут: справжня піклування про працівників чи метод м'якого нагляду?

Анна Пархоменко – керівниця HR-відділу девелоперської компанії Greenville в Києві, а також бізнес-тренерка.

Well-being стає новою HR-стратегією. Як розрізнити щиру турботу компанії і тиск на особисті кордони?

Благополуччя співробітників стало важливою складовою HR-стратегії багатьох великих та успішних компаній на Заході. Після початку повномасштабної війни українські роботодавці також почали активно впроваджувати практики well-being у корпоративне середовище. Дослідження доводять, що фізичне та психічне здоров'я команди безпосередньо впливають на їхню продуктивність та робочі результати. Саме тому організації запроваджують психологічну підтримку, проводять корпоративні заняття з йоги, заохочують до занять спортом і слідкують за якістю відпочинку своїх працівників. Які причини такої тенденції та чому іноді така турбота може сприйматися як втручання в особистий простір?

Те, що ми звикли називати "покращенням умов праці для співробітників", насправді є багатогранним явищем. Його формують п'ять ключових складових.

Ментальне здоров'я. Передбачає психологічну безпеку в команді, мінімізацію стресових чинників, можливість вільно звернутися по допомогу: менторство, коучинг, доступ до психолога тощо. Баланс між професійною діяльністю та особистим життям (так, той самий work/life balance).

Фізичне здоров'я. Сюди входить ергономіка, зручність та функціональність робочого місця. Мова не лише про робочий стіл та освітлення, а ширше - про офіс і локацію. будь-які корпоративні ініціативи щодо підтримки здорового способу життя: спортзал, фітнес всередині робочого дня, медичне страхування, консультації лікарів. Гнучкий графік, який дозволяє працювати дистанційно у випадку хвороби, поганого самопочуття, повітряних тривог.

Емоційний затишок. Важливість взаємної поваги та підтримки в команді, визнання успіхів, готовність до відвертого обміну думками, а також екологічний підхід до спілкування (ненасильницький діалог).

Соціалізація – це процес міжособистісного спілкування поза робочими обов'язками. До цього поняття входять неформальні зустрічі, тімбілдінги, корпоративні святкування та інші активності, що не пов'язані з роботою. Усе це сприяє формуванню відчуття єдності і залученості в команду.

Професійне зростання. Не тільки кар'єрні ліфти, але також доступ до навчання, прокачування скілів і кваліфікації.

За останнє десятиліття ініціативи у сфері добробуту перейшли з індивідуального рівня на рівень корпоративної відповідальності. Дійсно, ще десять років тому навіть у великих корпораціях обмежувалися лише абонементами до спортзалу, медичним страхуванням та спільними обідами з піцою. Сьогодні ж ці питання стали важливими цінностями та істотними елементами HR-бренду.

Компанія більше не виглядає як абстрактна структура, що складається з набору функціональних співробітників. Настав час усвідомити, що це спільнота особистостей, кожна з яких виконує певну роль у роботі. Якщо ці люди опиняються "не в ресурсі", це негативно вплине на всю корпоративну структуру. Зміни у сприйнятті мають економічні корені. Добробут працівників став чітко вимірюваним показником. У 2019 році Центр економічної ефективності Лондонської школи економіки спільно з Gallup провели метааналіз 339 незалежних досліджень, які охопили 1,88 мільйона працівників у 230 компаніях з 49 галузей. Висновки підтвердили, що як психічне, так і фізичне здоров'я працівника безпосередньо пов'язані з його продуктивністю та бажанням залишитися в компанії. Добробут став важливим фактором стратегічної стійкості, особливо в умовах війни, конкуренції та криз.

Якщо проаналізувати, чому в умовних Нідерландах чи Швеції люди живуть довше ніж в Україні, то секрет полягає далеко не завжди в якості безпосередньо медичного обслуговування. Відсутність шкідливих звичок, частота фізичної активності, харчування, сон, емоційний стан впливають на здоров'я та тривалість життя більше, ніж інновації в лікуванні захворювань. Саме тому проактивно налаштований бізнес обирає інвестувати в підтримку високої якості життя своїх співробітників. Пам'ятаєте історії, що в Німеччині кар'єрний ліфт в багатьох компаніях працює краще для тих, хто відмовився від тютюну та перекурів? Це так звані nudging-практики - ненав'язливі способи підштовхувати співробітників до ЗСЖ.

Проте слід пам'ятати одну важливу річ. Спорт необхідний не лише для самого спорту, а щоб усвідомити, які переваги він приносить організму та як здатен покращити якість життя. Не варто, щоб весь офіс без виключення змушував себе відвідувати кросфіт або бігати марафони. Нехай це буде простенька зарядка у середині дня, йога раз на тиждень або ж 10 тисяч кроків під час прогулянки. Головне - це регулярність і створення сталих звичок. Важливо, щоб кожна людина розуміла, чому це потрібно саме їй. Те ж саме стосується і заходів для підтримки психічного здоров'я. Ми прагнемо не примусити всіх співробітників проходити психологічний модуль, а досягти рівня, коли кожен працівник самостійно усвідомлює, для чого йому це потрібно.

Перші кроки до благополуччя співробітників часто починаються з уваги до фізичного стану. Наприклад, цього року китайська фармацевтична компанія Tong Ren Tang запровадила для своїх працівників заняття з цигун, спрямовані на покращення фізичного здоров'я та зниження стресу. У нашій компанії використовують більш традиційні та популярні методи, такі як фітнес-програми, крокомарафони, челенджі та командні спортивні заходи.

Але треба розуміти, що сама по собі фізична активність - ще не все. Вона працює як частина цілісної культури. І компанія, яка дбає про добробут команди, не може обмежитися одним вектором. Саме тому сучасний well-being - це комплексна система.

Сьогодні корпоративний добробут є не лише інструментом управління персоналом, а невід’ємною складовою стратегії, спрямованої на довгострокову залученість співробітників. Досить часто фінансова мотивація не є достатньо ефективною для утримання працівників. Натомість, можливість висловити свою думку, отримати визнання та відчувати свою приналежність до команди стають важливими чинниками. Ці елементи діють як соціальний клей: тімбілдінги, освітні програми та неформальні корпоративні заходи — від спільних сніданків до спортивних активностей. Згадайте період карантину під час пандемії: наскільки цінними для багатьох з нас були офлайн-зустрічі після тривалого часу ізоляції.

Однак постає питання: де пролягла межа між проявом піклування про співробітників і вторгненням у їхнє особисте життя? Запропонувати взяти участь у спортивному челенджі може бути сприйнято як непрямий тиск ("добровільно-примусово"). Особливо це стосується тем, пов’язаних зі здоров'ям та емоціями, адже вони завжди стосуються інтимної сфери.

Турбота від управлінського контролю відрізняється своєю добровільністю, прозорістю та ясністю цілей. Не стільки важливо, щоб у компанії існували корпоративні програми, скільки те, як гармонійно вони інтегровані в щоденну діяльність організації. Чи мають працівники справжній вибір? Чи враховується їхнє право відмовитися? Чи є можливість слідувати власним шляхом без примусу та нав'язування?

Сьогодні корпоративне благополуччя стало не лише модним явищем, а й новою нормою. Проте його результативність оцінюється не тільки за набором пропозицій, а й за культурою їх реалізації. Турбота не може бути зведена до правил. Вона виникає там, де панують довіра, свобода та повага до особистих меж.