Конфлікти в корпоративному середовищі під час війни: які зміни відбулися у їх динаміці та як досягти успіху у вирішенні цих проблем.

Як змінилися кількість корпоративних конфліктів після 2022 року, їх галузева специфіка, реакція влади та запобігання зазіханням на бізнес?

Війна стала серйозним випробуванням для бізнесу. Попри спільну боротьбу проти агресора, у діловому середовищі виникають конфлікти між власниками й охочими ними стати. Причини - суперечки акціонерів та менеджерів, розподіл прибутків, розмивання акцій, шантаж, порушення законів та ворожі поглинання.

Корпоративні права включають у собі можливості для осіб або компаній, які інвестували свої фінанси або активи в підприємство, бути залученими в управлінський процес компанії, отримувати частину прибутків (дивіденди) або активи у випадку ліквідації.

Суть цих прав регулюється законодавством та статутом підприємства. Корпоративні конфлікти можуть виникати між акціонерами або між акціонерами та самою компанією стосовно питань, пов'язаних з розподілом прибутків, впливом на ухвалення рішень або іншими правами.

Аналітичні дані звітності Касаційного господарського суду Верховного Суду за 2021-2024 роки схожі на гнучку параболу, яка хвилею зменшується у 2022 році і стрімко зростає з 2023 року. А в першому півріччі 2024-го господарська юрисдикція ВС розглянула на 20% більше справ, ніж за січень-червень 2023-го.

Водночас, у 2023 році спостерігається значне зниження числа судових справ, пов'язаних з рейдерством. В Україні було зафіксовано всього 147 судових проваджень, які стосуються рейдерських атак. Для порівняння, у 2021 році таких справ налічувалося 597.

У судах найчастіше розглядаються справи, пов'язані зі статтею 205 Кримінального кодексу (фальсифікація документів для державної реєстрації), які складають 63% від усіх "рейдерських" справ. Справа за статтею 206 (перешкоджання веденню господарської діяльності) займає 27%, а за статтею 206-2 (незаконне заволодіння майном) - 10%.

Починаючи з 2024 року, спостерігається збільшення кількості подібних справ, що вказує на адаптацію державного, економічного та корпоративного секторів до умов війни. Судова система, а також потенційні учасники конфліктів стали більш активними.

Події лютого 2022 року, що ознаменували початок масштабного конфлікту, спершу призвели до паралічу бізнесу, змусивши його шукати нові форми адаптації та збереження ресурсів. Однак деякі особи використали цей складний момент для здійснення незаконних дій, порушуючи корпоративні права.

Збільшення кількості конфліктів у 2023-2024 роках стало наслідком міграційних процесів, мобілізаційних заходів, відновлення комерційних зв'язків, а також перерозподілу бізнесу, що включає продаж, спадкування та незаконні зміни власників, які нерідко називають "юридичним рейдерством".

Корпоративні конфлікти можуть бути застосовані для затягування виконання зобов'язань або їх ухилення. Особливу увагу варто приділити законодавчим нововведенням, які можуть негативно вплинути на права бізнесменів, таким як заборона акціонерам голосувати або примусове відчуження їхніх акцій.

Корпоративні спори можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать спори, у яких фігурують розбіжності сторін одного товариства, а до зовнішніх - спори, пов'язані з примусовим та/або незаконним поглинанням, відчуженням чи переходом права власності, розпорядженням активами або частками корпоративних прав компанії (рейдерська діяльність).

Корпоративні суперечки варто класифікувати в залежності від об'єкта спору та організаційно-правової структури підприємства. Найбільш розповсюдженими формами є акціонерні товариства, які зазвичай створюються великими компаніями, корпораціями або державними установами. Іншою поширеною формою є товариства з обмеженою відповідальністю, які, як правило, представляють приватний бізнес. Також існують фермерські господарства, які формуються, якщо в них є більше одного засновника, зазвичай члени родини чи родичі.

Сутність корпоративних конфліктів, як правило, залишається стабільною протягом значного періоду. Найчастіше зустрічаються такі:

Корпоративні суперечки знову активізувалися, незалежно від сфери діяльності. Підприємства, в яких між учасниками існує значний фінансовий інтерес або присутні особи, які прагнуть захопити бізнес чи його частину, особливо вразливі до виникнення конфліктів.

У цьому контексті важливо розрізняти сценарії "білого" та "чорного" рейдерства. Обсяги "білого" рейдерства в певних секторах значно зменшилися. Причиною цього є те, що стратегічні державні активи в ключових галузях були приватизовані відомими суб'єктами ще в 1990-2000-х роках. Мова йде про обленерго, облгази, системи очищення води, а також підприємства нафтопереробної, вугільної та металургійної промисловості, а також ті, що займаються видобутком корисних копалин.

Таке "біле" рейдерство проводилося виключно в рамках правового поля, без порушення законодавчих норм. Найчастіше це проявлялося у формах злиття та поглинання, зокрема через купівлю акцій. Основною метою рейдерства в країнах з розвиненою ринковою економікою є отримання прибутку від різниці в ціні акцій та активів компанії, що підлягає поглинанню, яка після захоплення розпродається по частинах.

Нерухомість часто оцінюється вище за загальну капіталізацію компанії. Це спостерігалося протягом двох десятиліть після здобуття незалежності України, коли йшлося про державні підприємства та активи. Останні десять років стали свідками зростання інтересу до "білого" та "чорного" рейдерства, зокрема в сфері земельних ділянок, аграрних підприємств середнього та малого бізнесу, а також у відношенні до земель, що належать державі та органам місцевого самоврядування.

Популярним методом рейдерства стало банкрутство державних підприємств.

"Чорне" рейдерство - це протиправні дії та методи відбирання власності. Вони завжди незаконні і часто пов'язані з фізичним насильством, підкупом, шантажем, силовим входом на підприємство, підробкою реєстру акціонерів чи інших документів, що слугують незаконному переходу права власності на корпоративні права або впливають на обсяг таких прав акціонера чи засновника.

У сегменті малого та середнього бізнесу можна відзначити випадки "сірого" та "чорного" рейдерства, пов'язані з відчуженням корпоративних прав: переходу прав на частку в статутному капіталі товариства в спадковому порядку. До прикладу, рейдерами часто виявляються колишні партнери в бізнесі або підставні особи, так звані фунти, які створюють для спадкоємців такі ситуації:

Основними гравцями в сфері рейдерства вважаються ті сектори, де виникають юридичні суперечності. Гравці ринку використовують ці прогалини, посилюючи їх реалізацію через корупційні механізми. Водночас, це завжди компанії, активи яких мають надзвичайно високу вартість або стратегічне значення для економіки.

Окремим видом рейдерства, що виник на тлі воєнного стану, стали диверсії з інформаційними електронними системами. Найяскравіший приклад - недавня кібератака на державні реєстри ДП "НАІС", які містять відомості про корпоративні права і права власності на нерухоме майно, зокрема Державний реєстр юридичних осіб і ФОП, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Не існує універсального засобу для захисту бізнесу від зазіхань, проте можна надати підприємцям кілька корисних рекомендацій.

Якщо компанія має складну організаційну структуру, що включає численні юридичні особи з різних юрисдикцій, укладення партнерського договору стане важливим кроком для регулювання та узгодження відносин між партнерами. Цей договір, що детально описує механізми прийняття рішень у найпоширеніших конфліктних ситуаціях, допоможе уникнути тривалих судових спорів, які можуть виникнути, та забезпечить можливість вирішення конфліктів через медіацію.

Якщо підприємство потребує фінансування та залучення інвестора або інвестиційного фонду до складу своїх учасників, цей процес повинен проходити поступово, використовуючи всі законні способи для регулювання взаємин між інвестором та власником компанії. Це дозволить уникнути ситуацій, коли власника можуть відсторонити від бізнесу або компанія опиниться у борговій залежності від інвестора.

Одним із способів забезпечення гарантій у взаємодії учасників товариства є укладення корпоративного договору. Цей потужний інструмент дозволяє детально узгодити всі аспекти подальшої співпраці. Корпоративний договір є складовою частиною статуту і не може йому суперечити, що значно знижує ймовірність виникнення конфліктів між партнерами.

При затвердженні статуту компанії важливо визначити ясний механізм передачі часток у спадок або грошових виплат спадкоємцям в обмін на їхню участь.

Залучення неповнолітніх до складу учасників має свої позитивні та негативні аспекти.

Переваги: завдяки створенню окремого державного органу, який займається контролем за дотриманням корпоративних прав дітей, товариство отримує надійний захист від можливих рейдерських атак. Будь-які операції, що стосуються передачі часток, без узгодження з органами опіки та піклування, вважаються недійсними.

Недоліки: ускладнення функціонування та оперативності ухвалення рішень на загальних зборах товариства, де обов'язкова участь усіх учасників.

Основна рекомендація для бізнесмена - особисто стежити за всіма господарськими процесами, включаючи зміни в реєстраційних та інших ключових документах. Не варто повністю покладатися на сумлінність управлінців і юристів.

Важливо також підкреслити, що в 2019 році був заснований Офіс протидії рейдерству, який функціонує при Міністерстві юстиції. Цей офіс відповідає за контроль над державною реєстрацією нерухомості та підприємств. Іншими словами, його діяльність спрямована на боротьбу з недобросовісними нотаріусами та нелегальними реєстраторами.

12 травня 2022 року парламент ухвалив закон, який надає офісу повноваження скасовувати рішення державних реєстраторів у разі виявлення порушень у їхній роботі. У 2023 році цей орган розглянув близько 13 тис. скарг, чим запобіг численним рейдерським атакам. Зокрема, вдалося перешкодити захопленню виробничих приміщень одного з найбільших операторів на ринку зерна в Україні.

Україна, прагнучи членства в ЄС, має низку зобов'язань з удосконалення національного законодавства. Зокрема - щодо євросоюзівських стандартів державного управління, судочинства, корпоративного управління, посилення захисту прав власності. Іноземні інвестори наразі не бажають активно занурюватися в українську економіку, оскільки державні гарантії безпеки щодо прав власності дуже низькі, а корупційна складова занадто велика.

Для забезпечення захисту прав власності Україна впровадила електронні формати надання послуг та ведення документів. Це, в теорії, повинно привести до зниження рівня корупції.

Перехід від документарних акцій до бездокументарних розпочався в 2014 році, проте процес адаптації триває і до сьогодні. Більшість адміністративних послуг надаються через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) в електронному форматі, що дозволяє здійснювати їх дистанційно.

Було впроваджено автоматизовану систему розподілу судових справ, що сприяє зниженню ймовірності корупційних проявів у судовій системі. Окрім цього, розробляється проект законодавчої ініціативи на підтримку електронних нотаріальних послуг.

Ключовими змінами в антирейдерському законодавстві стали запровадження державної реєстрації юридичних осіб і ФОП в автоматичному режимі, зміна порядку оскарження дій державних реєстраторів, порядку розірвання договору оренди землі, особливості реєстрації прав на нерухоме майно за наявності обтяжень, обов'язкова публікація рішень Мінʼюсту і його територіальних органів за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації на їх сайтах.

Проте вказані законодавчі зміни недостатні для захисту прав власності, оскільки корупційна складова поки що переважає. Також відсутня політична воля щодо призначення та реального виконання судових вироків щодо корупціонерів.