В Україні стартує проект "Територія високої довіри" для певних категорій платників податків. Фахівці вказують на потенційні ризики дискримінації та корупційних проявів, пов'язаних із цією ініціативою.
Окрім нещодавнього підвищення податків, в Україні розпочалася ще одна ініціатива від голови Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань Данила Гетманцева – так званий "Клуб білого бізнесу". На перший погляд, концепція виглядає привабливою: об'єднати добросовісних підприємців, які відповідально сплачують податки та дотримуються законодавства. Проте за цією привабливою ідеєю можуть ховатися серйозні ризики, пов'язані з можливими проявами дискримінації, корупції та створенням нових механізмів впливу на бізнес, зауважує УНН.
Суперечливі критерії вибору
Рішення щодо того, які підприємці отримають "почесний" статус у "Клубі білого бізнесу", приймає Євгеній Сокур — виконуючий обов'язки заступника голови Державної податкової служби та колишній асистент Гетманцева. Він виконує роль "судді", що визначає, хто може вважатися представником "білого бізнесу", а хто ні.
Очевидно, що такий підхід відкриває двері для маніпуляцій. Достатньо уявити, що певний бізнес може потрапити до "чорного списку" за політичну чи економічну непокірність, тоді як лояльні до влади компанії будуть отримувати статус "білих" за закритими домовленостями. Подібна схема створює небезпечний прецедент для поділу бізнесу на "своїх" і "чужих".
"Презумпція невинуватості в Україні залишається в силі, і ніхто не скасовував це правило! Допоки немає судового рішення, будь-який бізнес вважається легальним. Тому я не можу підтримати цю ініціативу, і вона отримала мою різку критику. Я вдячний колегам за їхню підтримку моєї позиції. Це є чисто корупційною схемою, що надає переваги окремим підприємствам, які потрапляють до якогось вигаданого клубу. Такі умови абсолютно неприйнятні!" - зазначив голова Руху #SaveФОП Сергій Доротич в коментарі для УНН.
Одночасно, згідно з його словами, вирішальну роль у визначенні того, хто з підприємців отримує членство в клубі, відіграє особисто Гетманцев. "Як потрапити (в клуб - ред.)? Це дійсно цікаве запитання, але воно адресоване Данилу Гетманцеву, який займається цим клубом. Наскільки мені відомо, формування цих списків покладається на податкову службу," - додав Доротич.
Щоб хоч якось поліпшити свій імідж у суспільстві, податківці вирішили не використовувати термін "клуб білого бізнесу" для цієї ініціативи.
"На щастя, на наші наполягання, нас - як аналітичних центрів, неодноразові, і податкова і керівництво податкового комітету припинили називати його взагалі "клубом білого бізнесу". Бо дійсно зауваження, що оці там пʼять тисяч компаній білі, а інші двісті тисяч, що сірі чи чорні? Вони зрозуміли наше занепокоєння і взагалі припинили його так називати. Наразі керівництво податкової зустрілось позаминулого тижня з усіма найбільшими бізнес асоціаціями, презентували цю історію і називають її зараз "Територією високого рівня довіри". Територією платників, у яких найвища сплата податків, тобто найвищий рівень до них довіри", - розповів УНН економічний експерт Олег Гетьман.
Утиски та хабарництво
Механізм функціонування "Клубу білого бізнесу" вже зараз викликає побоювання щодо дискримінації. Замість того, аби гарантувати однакові умови для всіх підприємців, держава насправді формує привілейовану категорію. Ця ініціатива йде врозріз з демократичними принципами та прозорістю бізнес-екосистеми. Про це неодноразово попереджали як бізнес-асоціації, так і експерти, включно з Офісом бізнес-омбудсмена.
Олег Гетьман зазначив, що для певних пʼяти тисяч компаній, які отримають "довіру" від податкової служби, буде створено спеціальний веб-сайт та впроваджено додаткові функції в податковому кабінеті. Ці компанії матимуть можливість перевіряти інформацію про своїх контрагентів, отримувати дані про середні зарплати в різних галузях, а також користуватися інформацією про відсутність перевірок та інші переваги, які були зазначені в законопроєкті. Хоча такі сервіси, що могли б бути корисними для всіх українських підприємств, наразі доступні лише для пʼяти тисяч, це можна вважати пілотним проєктом, який має потенціал для подальшого розширення.
На думку Гетьмана, для інших підприємств нічого не повинно змінюватись, і вони мають продовжувати свою діяльність у звичному режимі. Однак він вважає, що така ініціатива є досить незвичайною.
Виявилося, що розробником концепції "Території довіри", або клубу обраних, є Євгеній Сокур. Це наводить на думку, що процедура "відбору" підприємців може містити елементи корупції. Хто може запевнити, що вступ до "Клубу" не перетвориться на ще один механізм для отримання незаконних "відкатів"? Або, що ще гірше, не стане інструментом тиску на незалежний бізнес?
Особливо якщо пригадати, що в одного з головних податківців країни, ймовірно, давно "рильце в пушку". Адже проти нього розслідується кримінальне провадження за службовий злочин. Ця справа була відкрита ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень Сокуром, який 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ "Укртатнафта" на виробництво пального. Такі дії чиновника, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили УНН, що це кримінальне провадження досі розслідується.
Крім того, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) здійснює спостереження за життєвим стилем Євгенія Сокура. Як повідомляє УНН, у його декларації за 2023 рік виявлено можливі неточності. Зокрема, він не вказав інформацію про свою співмешканку. Раніше, в рамках розслідування справи про ймовірний замах на нього, Сокур сам розкрив правоохоронцям, що з 2016 року спільно проживає з дівчиною на ім'я Аліна у квартирі, розташованій на проспекті Лобановського, 6-Д. Однак у жодній з своїх декларацій він не згадав про свою співмешканку. Після звернення депутата Верховної Ради Ніни Южаніної, яка є членом Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. У відповідь на запит УНН, Агентство також підтвердило, що проводить моніторинг способу життя цього посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що агентство перевіряє, чи дійсно у Сокура був спільний побут з його співмешканкою Аліною.
Також у 2022 році він задекларував дохід від продажу цінних паперів на суму 2,6 млн грн, однак ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про порушення законодавства, що вимагає повідомляти про значні зміни в майновому стані. Згідно зі ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", декларант зобов'язаний протягом 10 днів повідомляти про такі зміни.
Чи варто зазначати, що "поборник" корупції у податковій Данило Гетманцев досі ніяк не відреагував на усі ці факти?
Вторгнення в підприємницькі свободи
Експерти, з якими спілкувався УНН, підкреслюють, що "Клуб білого бізнесу" не є лише формою дискримінації. Це новий механізм для контролю бізнесу в Україні. Рішення про те, хто може вважатися "білим", а хто - ні, знаходиться в руках голови податкового комітету, що викликає сумніви щодо незалежності податкової служби та етики її керівництва.
Цей проєкт також створює додатковий простір для тиску на підприємців. Бізнес, який не стане "обраним", автоматично може потрапити під підозру податкових органів, навіть якщо працює законно. Це не лише загрожує прозорості, але й створює небезпечний клімат страху для підприємців.
Крім того, ця ініціатива матиме згубний вплив на економіку України. Натомість створення рівних умов для всіх, Гетманцев і Сокур фактично створюють монополію в бізнес-середовищі, застосовуючи дискримінаційні практики. Це може призвести до: зменшення довіри до державних інституцій; втрати інвестицій через ризики корупції та ручного регулювання; збільшення економічної нерівності серед підприємців.
Задумайтеся на мить: той орган, що викликав сумніви у своїй репутації і який уособлює корупцію в Україні, тепер відповідатиме за створення списку "клубу білого бізнесу". Причому, можливість потрапляння до цього списку для фізичних осіб-підприємців, які є спрощенцями другої групи, взагалі не визначена! Отже, на законодавчому рівні вже існує чітка класифікація ФОП як "сірого", "чорного" або якогось "перламутрового" бізнесу. Цю ініціативу можна критикувати нескінченно, адже вона є помилковою і навіть злочинною в своїй основі. Коли цей проект був оголошений, я одразу висловив свою позицію: це явна сегрегація. Ніхто не має права ділити бізнес на "білий", "сірий", "зелений", "червоний" або "чорний" доти, поки не буде винесено рішення компетентного суду, який може вирішити, чи є ви злочинцем, чи ні, - підкреслив Доротич.
На практиці "Клуб білого бізнесу" Гетманцева - це чергова ініціатива, яка виглядає як інструмент для збагачення і політичного впливу, а не для розвитку прозорого бізнесу. Під прикриттям боротьби за чесність створюється нова система залежності бізнесу від влади, що неприйнятно для країни, яка прагне побудувати демократію та відкрите суспільство.
Згадаємо ще раз
Верховна Рада України прийняла у цілому суперечливий законопроєкт, ініційований головою податкового комітету Данилом Гетманцевим, стосовно "клубу білого бізнесу". Цей документ отримав негативні відгуки не лише від колег Гетманцева, але й від фахівців у цій галузі. Юридичні експерти також зазначили, що він не відповідає українському законодавству. Крім того, створення "клубу білого бізнесу" стало першим серйозним кроком назад у реформуванні економіки країни за тривалий час.
У коментарях УНН економічні експерти вказували, що документ порушує Конституцію України та створює дискримінаційні умови у бізнес-середовищі.
Висновки аналітиків Спілки українських підприємців свідчать про те, що законопроєкт Гетманцева містить положення, які можуть бути визнані дискримінаційними, а також несе ризики корупційної природи.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук висловив думку, що законопроект щодо "клубу білого бізнесу" є дискримінаційним.
#Бізнес #Парламент #Суспільство #Податок #Держава (політичний устрій) #Державна податкова служба України #Корупція #Законодавство #Демократія #Дискримінація #Українські національні новини #Презумпція невинуватості #Кримінальне судочинство #Укртатнафта #Моніторинг #Роман Ващук #Державне бюро розслідувань (Україна) #Гетьман #Національне агентство з питань запобігання корупції #Раса та етнічна приналежність у переписі населення США #Проєкт закону #Офіс (британський телесеріал) #Прецедент
