
Якщо так триватиме й надалі, то ситуація буде плачевна для всього світу.
Головна загроза, з якою сьогодні стикається Китай, виходить не ззовні і не від адміністрації президента США Дональда Трампа з її курсом на "роз'єднання" двох найбільших економік світу.
Небезпека приходить зсередини: країна переживає безпрецедентне за масштабом і швидкістю скорочення населення. Це призведе до довгострокових наслідків, які відчуватимуться не тільки в самому Китаї, а й у всьому світі десятиліттями, пише The Washington Post
Уповільнення економічного зростання може поставити під загрозу амбіції Пекіна стати глобальною наддержавою, яку можна порівняти зі Сполученими Штатами, а гострий брак робочої сили здатний порушити ланцюжки поставок товарів - від ляльок Barbie і взуття до мобільних телефонів і електромобілів.
"Відновити демографічний баланс практично неможливо", - зазначає Луїза Лу, керівник відділу азіатської економіки в дослідницькій компанії Oxford Economics. Вона підкреслює, що зменшення робочої сили в Китаї може призвести до зниження річного зростання ВВП на приблизно 0,5% упродовж наступних десяти років.
У 1990 році середній вік населення Китаю становив 23,7 року, а жінки в середньому народжували 2,51 дитини, що перевищувало необхідний рівень для забезпечення стабільності населення (2,1). Проте, до 2023 року ситуація кардинально змінилася: медіанний вік зріс до 39,1 року, а кількість народжень знизилася до однієї дитини на жінку. За даними перепису 2022 року, чисельність населення Китаю досягла рекорду в 1,4 мільярда, але наразі спостерігається його скорочення.
Згідно з прогнозами ООН, до 2050 року чисельність населення Китаю зменшиться до 1,26 мільярда людей, при цьому демографічна структура стане менш сприятливою: близько 10% населення буде молодше 15 років, а приблизно 40% — старше 60. У довгостроковій перспективі, до 2100 року, очікується, що населення країни може скоротитися більш ніж на 50%, до 633 мільйонів осіб, із яких лише 7,8% буде молодшими за 15 років, а понад половина (52%) — старшими за 60.
ЗМІ пише, що корінь нинішніх проблем Китаю - у політиці контролю народжуваності, започаткованій ще в 1970-х роках. Тоді уряд просував гасло "пізніше, рідше, менше", закликаючи одружуватися пізніше, робити більші інтервали між пологами і мати менше дітей. Але вже 1979 року влада офіційно запровадила правило "одна сім'я - одна дитина". Для його виконання нерідко застосовували примусові стерилізації, аборти і штрафи за "надлишкові" пологи.
Повідомляється, що заходи виявилися занадто ефективними. Народжуваність обвалилася, і 2015 року обмеження довелося послабити: з 2016 року дозволили мати двох дітей, з 2021 - трьох. Однак народжуваність так і не відновилася, а після короткочасного сплеску 2024 року навіть продовжила знижуватися - з 1,77 дитини на жінку 2016 року до 1,12 2021-го.
Вартість виховання дитини в Китаї - одна з причин такого падіння. За даними пекінського інституту YuWa Population Research Institute, вона в середньому становить близько 74 963 доларів США до закінчення університету, а в мегаполісах на кшталт Шанхая сягає 140 747 доларів.
Влада намагається підвищити рівень народжуваності через фінансові дотації, але поки що це не приносить бажаних результатів. У 2025 році Пекін анонсував субсидію в розмірі приблизно 500 доларів на рік на кожну дитину впродовж перших трьох років її життя. Багато користувачів соцмереж відреагували на це з іронією, зазначаючи: "Якщо б сума була в десять разів більшою, тоді це варто було б розглянути".
На рівень народжуваності впливає також зниження кількості укладених шлюбів. У 2024 році в Китаї було зафіксовано лише 6,1 мільйона шлюбів, що становить менше ніж половину від 13,5 мільйона, які мали місце у 2013 році. Молоді люди покоління Z все частіше вважають, що одруження та створення сім'ї не є важливими.
Однак уряд активно підтримує інститут шлюбу: університети організовують "курси кохання", компанії надають додаткові переваги для одружених працівників, а місцеві органи влади виплачують винагороди за оформлення шлюбу. Державні медіа навіть висловлюють незадоволення щодо телепередач, які зображують розлучення як позитивну зміну, зауважують журналісти.
Окрім зниження рівня народжуваності, спостерігається також збільшення тривалості життя. Кількість літніх людей в Китаї швидко зростає і, згідно з прогнозами, може подвоїтися протягом наступних тридцяти років. Це створює величезний тягар для пенсійної системи, яка фінансується через податкові надходження. До 2100 року в Китаї прогнозується, що число осіб, які не беруть участі в економічній діяльності, перевищить кількість працюючих.
Китай десятиліттями був "фабрикою світу", але ця епоха добігає кінця. Скорочення кількості працездатних громадян унеможливлює підтримання колишніх обсягів виробництва.
"Зараз на Китай припадає близько 30% світових виробничих потужностей, але це неминуче скоротиться - у країни просто не вистачить робочої сили", - каже демограф І Фусянь із Вісконсинського університету.
Ситуацію ускладнює ставлення молоді: покоління, яке виросло в період з 1960 по 1980 роки, із задоволенням трудилося на виробництвах, тоді як сучасна молодь Китаю прагне уникати такого способу життя.
Імміграція могла б стати рішенням, але китайська влада, яка дорожить культурною однорідністю, не поспішає "відкривати країну", пише ЗМІ. Замість цього ставка робиться на автоматизацію і роботів, але вона мало допомагає у сфері послуг.
Навіть якщо зараз компанії не стикаються з нестачею працівників, через 5-10 років ця проблема може стати дуже помітною. Якщо виробничі потужності Китаю швидко зазнають краху, інші держави не зможуть оперативно їх замінити, що призведе до підвищення цін на такі товари, як iPhone та Nike, зазначається в статті.
Для Китаю ж наслідки будуть набагато серйознішими - це стане викликом для економіки, політики, суспільства, культури та національної безпеки.
Раніше УНІАН повідомляв, що Трамп оголосив про нові 100% мита на китайські товари. За його словами, Китай зайняв "надзвичайно агресивну позицію у сфері торгівлі", коли попередив країни світу про запровадження масштабного експортного контролю практично на всю продукцію, що виробляється в Піднебесній.
Також ми зазначали, що Китай, у свою чергу, отримав один із ключових інструментів впливу на США. Пекін має намір ввести нові обмеження, які, якщо будуть реалізовані, можуть ускладнити формування ланцюгів постачання рідкоземельних елементів без участі Китаю.
#Сполучені Штати #Китай (регіон) #Дональд Трамп #Організація Об'єднаних Націй #Товари #Демографія #Економіка #Українське незалежне інформаційне агентство #Валовий внутрішній продукт #Автоматизація #Робоча сила #Економічне зростання #IPhone #Шлюб #Пекін #Наддержава #Мито (податок) #The Washington Post #Електромобіль #Шанхай #Взуття #"Найк, Інкорпорейтед". #Народжуваність #Мобільний телефон #Розлучення #Фабрика #Оксфорд #Ханьська мова. #Аборт #Пологи