На сьогоднішній день туристична індустрія в Україні проходить через непростий етап. Після тривалої паузи, викликаної війною, готельний сектор починає повільно відновлюватися, проте стикається з суттєвими труднощами: нестачею кадрів.
У сфері готельно-ресторанного бізнесу та обслуговування спостерігається зростання кількості відкритих вакансій, але заповнити їх стає все складніше. Брак кваліфікованих спеціалістів, здатних підтримувати високі стандарти обслуговування, може загальмувати відновлення туризму в Україні та стримати загальне економічне зростання.
Згідно з даними Work.ua, у вересні 2024 року кількість вакансій в Україні досягла рекордних 105 809, що є свідченням зростання попиту на робочу силу. Проте багато роботодавців стикаються з викликами, не маючи змоги закрити вакансії через відсутність відповідних кандидатів.
Головними чинниками є наслідки воєнного стану: значна частина населення, зокрема жінки з дітьми та молоді, виїхали за межі країни, тоді як чоловіків мобілізували. Серед тих, хто залишився, є брак відповідного досвіду та кваліфікації. Багато внутрішньо переміщених осіб (ВПО) змушені змінювати професію, що ускладнює оперативне заповнення вакантних місць.
Ці фактори особливо гостро відчутні у сфері гостинності. Індустрія потребує працівників, які можуть забезпечити унікальний сервіс, бути адаптивними та орієнтованими на гостя. В умовах війни та економічної нестабільності гості особливо цінують уважність, безпеку і турботу, що потребує залучення висококваліфікованого персоналу. Проте часто неможливо знайти працівників, які можуть відповідати цим вимогам.
Методи подолання нестачі кадрів у індустрії гостинності
Перший аспект – заохочення повернення трудових мігрантів. Держава та підприємства можуть зосередитися на формуванні умов, які спонукатимуть українців, які виїхали за кордон, повернутись на батьківщину. Це можуть бути адаптивні умови праці, підтримка з боку місцевих громад, а також фінансові та соціальні програми, що допоможуть подолати виклики, пов’язані з переїздом.
Другий аспект - це підтримка людей з інвалідністю. На жаль, війна спричинила зростання кількості осіб з обмеженими можливостями, які потребують спеціальних умов праці. Проте ці люди мають велику мотивацію, і бізнес, організовуючи відповідні робочі місця, може залучити новий персонал, здатний забезпечувати високий стандарт обслуговування та адаптуватися до різноманітних завдань.
Третій - навчальні програми та перекваліфікація. В умовах обмеженого вибору кандидатів освітні програми стають основою підготовки нових кадрів. Наприклад, безкоштовна "Всеукраїнська школа гостинності Ribas", створена за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України" вже випустила 8 потоків студентів.
Перші випускники вже знайшли роботу та розпочали свою кар'єру в індустрії гостинності. Країні потрібно і далі створювати подібні проєкти. Такі програми можуть стати містком між потенційними працівниками та роботодавцями, допомагаючи залучати кадри, які готові до роботи одразу після навчання.
Четвертий етап полягає в збільшенні привабливості кар'єри в галузі гостинності. Сфера готельного бізнесу має значний потенціал для кар'єрного зростання, але для цього роботодавці повинні створити умови, які зацікавлять молодь. Це можна реалізувати шляхом забезпечення чітких можливостей для просування, конкурентоспроможних зарплат, а також надання додаткових бонусів і соціальних переваг.
Отже, нестача кадрів у індустрії гостинності є складною проблемою, що потребує всебічного вирішення. Привлечение нових спеціалістів, перепідготовка тих, хто бажає змінити свою професію, а також створення сприятливих умов для повернення наших співгромадян можуть стати потужними інструментами для стимулювання розвитку туристичного сектора в Україні.
Гостинність потребує людей, адже саме людський капітал є основою успіху у цій галузі.
#Бізнес #Українці #Голод #Інвалідність #Держава (політичний устрій) #Капітал (економіка) #Туризм #Сміливіше. #Студент #Економіка України #Агентство США з міжнародного розвитку #Воєнний стан #Працевлаштування #Попит #Внутрішньо переміщені особи #Робоча сила #Економічне зростання #Міграція населення