Поки уряд звітує про "реформи", реальна економіка страждає від важких наслідків. У перші два місяці 2025 року Україна отримала лише 351 мільйон доларів США прямих іноземних інвестицій. Це майже в три з половиною рази менше, ніж у аналогічний період 2024 року. Зниження на 811 мільйонів доларів — це не просто статистичний збій, а серйозний удар по економічній політиці країни.
Що ж відбулося? У період між січнем і лютим 2024 року, а також на початку 2025 року, Верховна Рада, за ініціативою голови фінансового комітету Данила Гетманцева, прийняла законопроєкт №11416-д. Під лозунгами "податкової справедливості" були введені нові правила оподаткування, які значно ускладнили умови ведення бізнесу в Україні. Це особливо вдарило по іноземним компаніям, які вже протягом кількох років працюють в умовах війни, нестабільного ринку та непередбачуваного регулювання.
Результат не змусив себе чекати: іноземний бізнес масово став на паузу, деякі гравці -- вийшли з ринку зовсім. В Україні дедалі частіше лунає фраза: "ніхто не хоче бути общипаним гусаком" - тобто жертвою фіскального експерименту, де держава бачить у підприємцеві лише джерело доїльного ресурсу, а не партнера у відбудові країни.
Незважаючи на очевидний зв'язок між новими податковими нормами та зниженням інвестицій, Данило Гетманцев продовжує заперечувати наявність причинно-наслідкових зв'язків. У публічному дискурсі його позиція залишається незмінною: "боротьба з ухиленням", "справедлива система", "вирівнювання податкового поля". Проте під цими привабливими фразами ховається неприємна дійсність: інвестори не готові ризикувати в юрисдикціях, де податкові правила можуть змінитися в одну мить, і де політики не звертають уваги на економічні реалії.
Це вже не перша ситуація, коли рішення Комітету з фінансів завдають шкоди економічній сфері. І щоразу ніхто не несе відповідальності за наслідки. Чи варто сподіватися на зміни цього разу? Сумніви залишаються. В умовах, коли політичні інтереси переважають над економічною логікою, фіскальні заходи подаються як реформи, а втеча капіталу – як короткочасні коливання.
У той же час, країна, яка прагне відновлення, опинилася в скрутному фінансовому становищі. Інвестиції — це не лише сухі цифри. Це відображення довіри. А довіра, подібно до капіталу, відправляється туди, де панують стабільність і передбачуваність. І, безумовно, не в місця, де тебе бачать як жертву, яку можна безжально обдерти до останнього.
#Бізнес #Інвестиції #Україна #Реальність #Податок #Держава (політичний устрій) #Інвестор #Капітал (економіка) #Економіка #Кость. #Передача інформації #Логіка #Справедливість (чеснота) #Долар США #Риторика #Експеримент #Юрисдикція #Економічна політика #Прямі іноземні інвестиції
