Інтеграція ветеранів у світ бізнесу: перші кроки та важливість психологічної підтримки для успіху

Повернення ветеранів та ветеранок у цивільне життя залишається одним із найбільших викликів для українського суспільства і водночас серйозним викликом для бізнесу. За даними дослідницької служби Верховної Ради, у 2024 році більше 30% ветеранів, які вже не проходять службу в Силах оборони України, зіштовхнулися з безробіттям. Багато людей стикаються не лише з психологічними наслідками війни, а й із бар'єрами на ринку праці.

У сфері бізнесу питання працевлаштування ветеранів є не лише способом заповнити кадрові прогалини, а й можливістю взаємодіяти з людьми, які повернулися з фронту та потребують комплексної підтримки. Про психологічні труднощі, які слід враховувати під час реінтеграції ветеранів, а також про те, як роботодавці і суспільство можуть надати справжню допомогу тим, хто повернувся з війни, розповів Андрій Пелюхівський, директор програми "Коло відновлення" Обʼєднаного гуманітарного фронту (UHF).

У збройних силах служать особи різного віку, освіти та професійного досвіду. У рамках одного підрозділу можуть бути представники різних професій: від підприємців до студентів та інженерів. Проте після повернення з фронту їх всіх об'єднує спільний досвід - вплив травматичних переживань, які не завжди видно на перший погляд.

Клінічна психологиня Світлана Куценко підкреслює, що суспільство зазвичай фокусується лише на "очевидних" наслідках війни — ампутаціях, пораненнях, шрамах. Проте більшість травм пов'язані саме з невидимими станами, які ускладнюють і затягують процес повернення до нормального життя.

Серед прихованих наслідків бойового досвіду можна виділити такі проблеми, як легкі черепно-мозкові травми та контузії, акубаротравми, хронічний біль, порушення сну, виснаження, посттравматичний стресовий розлад, тривожні та адаптаційні розлади, депресія, а також моральні травми. Деякі з цих станів можуть проявлятися хвилеподібно: сьогодні людина відчуває себе більш-менш стабільно, а завтра може залишитися в ліжку через фізичний біль або емоційне виснаження.

Після повернення багато ветеранів живуть у так званому "режимі виживання" - внутрішньому стані постійної мобілізації. Організм зберігає бойову готовність, навіть якщо загрози вже немає. Саме тому адаптація до нових умов потребує не днів і не тижнів, а тривалого часу та системної підтримки.

Саме тут потрібна не разова консультація, а доступна та тривала підтримка. У "Колі відновлення" ми працюємо з цим через регулярні індивідуальні консультації та групові формати підтримки для військових і їхніх близьких.

Очікування миттєвої ефективності, швидкого включення в робочі процеси та стабільної продуктивності лише поглиблюють кризу, створюючи додатковий тиск і ризик повторної травматизації людини.

Дедалі більше компаній переходять від точкових рішень до системних програм підтримки ветеранів. Наприклад, у Kernel робота з адаптації ветеранів вибудувана як довгострокова інфраструктура підтримки, до якої залучено понад 500 співробітників.

У компанії діють чіткі протоколи взаємодії з ветеранами: керівники проходять спеціальні тренінги та онлайн-курси, для команд регулярно проводяться вебінари, а внутрішні комунікації доповнені матеріалами з історіями самих ветеранів - як інструментом формування розуміння досвіду колег.

Ключовим елементом цієї системи є ветеранська спільнота Kernel. Вона функціонує вже близько трьох років і об'єднує закритий канал у Telegram, регулярні зустрічі в офлайні, співпрацю з психологом та реабілітаційні заходи, формуючи безпечний простір для підтримки без тиску і вимоги постійно "триматися".

Гнучкість рішень у такій моделі є принциповою. Станом на літо 2025 року в Kernel тричі переобладнували робочі місця, 11 разів створювали нові позиції та двічі пропонували альтернативні ролі всередині компанії, включно з можливістю зміни професійного напряму без стигматизації.

Хоча ринок праці в Україні відчуває гострий кадровий дефіцит, працевлаштування ветеранів залишається складним процесом. Часто бар'єри не очевидні: це може бути відсутність мотивації, очікування та внутрішній конфлікт, який переживає людина після війни.

Одним із найпоширеніших психологічних станів серед ветеранів є відчуття "вини вцілілого". Цей стан змушує їх відчувати необхідність "погасити борг", повернувшись до своїх товаришів по службі і продовжуючи виконувати свої обов'язки. Через це будь-яка цивільна посада може сприйматися як недостатньо важлива. В результаті, мотивація до особистісного та професійного зростання може значно знижуватися.

Ще один ризик - номінальне працевлаштування, коли компанії хочуть, щоб ветеран "рахувався у штаті", не виконуючи реальних завдань. Це робиться задля пільг, грантових вимог або маркетингової картинки. Така практика травмує вдруге, руйнуючи довіру до роботодавців у цілому.

Цю зрілість часто необхідно "формувати" шляхом навчання управлінців та HR-фахівців. У UHF ми реалізуємо це через освітні програми для керівників та команд, починаючи з основ травмоінформованості і закінчуючи практичними протоколами адаптації.

Ефективність реінтеграції в значній мірі визначається умовами, в які ветеран повертається. Ці умови складаються з різних характеристик:

1. Базова підтримка та доступ до допомоги

Соціалізація не може відбутися без належної медичної та психологічної підтримки. Організаціям слід враховувати необхідність впровадження розширених програм медичного страхування, які обов'язково включатимуть доступ до психотерапії, фізичної реабілітації та лікування хронічних захворювань. Це не розкіш, а справжня потреба.

2. Заборона на обговорення токсичних тем

Обговорення ухилення від мобілізації, жартів про ТЦК чи зневажливе ставлення до служби - це серйозні питання, які не можна ігнорувати. Ці теми здатні створювати бар'єри між ветеранами і цивільними людьми, формуючи напружене середовище та призводячи до конфліктів. Щоб уникнути поверхневих декларацій, необхідно запровадити правила комунікації та фасилітацію для колективів. Зокрема, бізнес повинен розробити етичні принципи взаємодії та стратегії реагування на ці складні питання в командах.

3. Зрілість у комунікації

Команда повинна бути підготовлена до того, щоб задавати вірні запитання, уникати стигматизації та романтизації війни. З метою досягнення цього, багатьом організаціям необхідно провести навчання для своїх співробітників.

Принципи реінтеграції ветеранів успішно реалізує компанія "Київстар": їхня підтримка орієнтована на психічне здоров'я та реальні потреби ветеранів.

У компанії діє комплексна програма підтримки: індивідуальні сесії з психологами та коучами, групи підтримки, лікування ПТСР, додаткові медичні чекапи, а також доступ до юридичних і фінансових консультацій. Ветерани можуть скористатися знижками на спортзали та підтримкою консультанта зі здорового способу життя.

За словами ветерана й аналітика даних Олександра Клименка, саме поєднання психологічної, медичної та практичної допомоги стало ключовим чинником відчуття опори після повернення до цивільної роботи.

Важливо, що програма не обмежується сервісами "для галочки". У "Київстарі" регулярно проводять мотиваційні зустрічі з військовими та ветеранами, вебінари, воркшопи й дискусії з психологами, а всі рішення щодо підтримки ухвалюють на основі опитувань і зворотного зв'язку від самих ветеранів.

Особлива увага приділяється підготовці команди до етичної взаємодії з військовими, особливо в контексті травм чи інвалідності. Цей підхід допомагає зменшити ризик вторинної травматизації і створює атмосферу, де реінтеграція стає практичною реальністю, а не лише декларативним наміром.

Для того, щоб успішно інтегрувати ветеранів, підприємствам слід розробляти процеси, що ґрунтуються на наукових дослідженнях та урахуванні травмових аспектів.

Не менш значущою є функція медіатора – особи, зазвичай ветерана, яка підтримує кандидата протягом процесу пошуку працевлаштування. Він допомагає визначити очікування, зменшити стрес та підготуватися до співбесіди.

У компанії Intellias реалізовано новий підхід до реінтеграції ветеранів, що включає введення нових посад, зокрема мілітарі-координаторів. Ці спеціалісти забезпечують комунікацію між мобілізованими працівниками та їхніми родинами, готують умови для повернення ветеранів та адаптують робоче середовище, враховуючи індивідуальні потреби та організацію простору. Спершу ця роль виконувалася неофіційно, але з початком програми підтримки ветеранів у 2023 році вона отримала формальне визнання.

Після повернення ветеран разом із командою проводить оцінку своїх професійних навичок, виявляє існуючі прогалини та отримує наставника для відновлення своєї експертизи. Під час пошуку наступного проєкту його зарплата залишається незмінною. Крім того, функціонує програма "мілітарі баді", де ветерани, які вже адаптувалися до цивільного життя, надають підтримку тим, хто щойно повернувся до роботи. Це допомагає зменшити рівень тривоги, пришвидшує процес реінтеграції і перетворює працевлаштування з формального етапу на справжній шлях відновлення.

Для ефективної реінтеграції можна розглянути альтернативний варіант - обмін фахівцями між партнерськими компаніями. Багато ветеранів не прагнуть повертатися до своїх колишніх професій, проте можуть володіти навичками, які будуть затребувані в інших галузях. Спільні платформи для пошуку вакансій суттєво прискорюють процес знаходження підходящих пропозицій.

***

Для організацій, які прагнуть розвивати комфортне робоче середовище, доступні різноманітні консультаційні послуги, спільноти і навчальні програми. Однією з таких ініціатив є програма REINVET, що спрямована на підтримку HR-спеціалістів, менеджерів та керівників у здобутті знань щодо основ і нюансів реінтеграційних стратегій та технік.