Як непрозорість та нестабільність шкодять перевезенням агропродукції і чому потрібна цифровізація логістики
Українська залізнична логістика стикається з численними викликами, що негативно впливають на її ефективність та передбачуваність. Поточна операційна модель залізничних перевезень аграрної продукції демонструє ознаки системної турбулентності, серед яких відсутність чіткої відповідальності за результати, непередбачуваність термінів доставки вантажів, часті неузгоджені зміни тарифної політики та регуляторних умов, а також відсутність єдиної цифрової системи для управління подіями логістики. Перелічені фактори створюють серйозні перешкоди для учасників ринку. Відсутність прозорих та стабільних правил гри призводить до того, що залізничний ринок фактично функціонує на базі численних виключень із застарілих правил, а не за наперед визначеним стандартом. Виникає розрив між нормативною моделлю (формальними правилами, що майже не оновлювалися з часів минулої епохи) та реальними практиками, через що ефективне планування перевезень для вантажовласників стає неможливим і формуються високі транзакційні ризики.
Ситуація значно ускладнилася через вплив зовнішніх шоків. Зокрема, масове військове вторгнення 2022 року призвело до різкого зниження обсягу залізничних перевезень зерна в березні 2022 року, після чого відбулося часткове відновлення восени, але згодом знову спостерігалися зниження (ілюстрація 1). Це підкреслило крихкість існуючої моделі та її обмежену здатність адаптуватися до кризових умов.
Ще одним важливим аспектом, який впливає на ситуацію в галузі, є застарілість залізничної інфраструктури та методів управління перевезеннями. Сучасні вимоги до логістики не відповідають існуючим механізмам планування та координації. Багато процесів все ще керуються вручну, що створює залежність від людського фактора, уповільнюючи операційні цикли та ведучи до неефективного використання ресурсів. Використання старих технологій у плануванні та нестиковки у діях між усіма учасниками логістичного ланцюга (перевізниками, оператори інфраструктури, вантажовласниками тощо) призводить до хаотичного планування та надмірного числа маневрових операцій. Це, в свою чергу, викликає низький рівень використання пропускної спроможності інфраструктури, затримки рухомого складу та збільшення витрат на експлуатацію. Залежність від людських рішень без автоматизації також викликає нерівномірне навантаження на інфраструктуру і погіршує контроль за потоками. На схемі 2 ілюструється розподіл циклу обігу зерновоза за типовою сучасною моделлю: значну частину часу вагон проводить у стані простою, чекаючи на вантажні операції, в той час як в русі він проводить менше ніж половину циклу.
Наслідком вказаної дисфункції є зростання ризиків для учасників аграрного ринку та сфері експортної логістики. Виробники та трейдери змушені враховувати додаткові витрати на зберігання продукції і забезпечувати себе від можливих затримок, що викликані непередбачуваністю роботи залізничного транспорту. Нестабільність у залізничних перевезеннях веде до невиконання контрактних зобов'язань, підриває довіру до Укрзалізниці як основного елемента транспортної системи, а також знижує конкурентоспроможність українських аграріїв на міжнародних ринках. Дослідження показують, що в останні роки ефективність залізничних перевезень в Україні знижується, що ставить під загрозу стабільність експортних постачань сільськогосподарської продукції. Відтак, існує нагальна потреба в удосконаленні технологій планування та операційних моделей залізничного транспорту, оскільки нинішній рівень координації між усіма залученими сторонами залишається недостатнім.
Головною проблемою, що лежить в основі зазначеної турбулентності, є саме технологічна та організаційна відсталість чинної моделі. Застарілі процеси, ручне управління та відсутність сучасних засобів телеметрії не дозволяють забезпечити прозорість і прогнозованість перевезень. Часті зміни умов і відсутність інтегрованої інформаційної взаємодії означають, що жоден учасник логістичного ланцюга не має повної картини статусу перевезення в режимі реального часу. В таких умовах навіть за відсутності зовнішніх шоків перевезення характеризуються високою варіативністю в термінах і витратах.
Дослідження стану залізничних перевезень зерна вказує на необхідність інноваційної трансформації, що передбачає вдосконалення технологій планування та перехід до сучасних операційних моделей. Серед найбільш перспективних шляхів модернізації виділяється впровадження цифрових рішень, включаючи технології Інтернету речей (IoT) та штучного інтелекту (AI). Ці інструменти можуть автоматизувати процеси управління перевезеннями та підвищити точність прогнозування транспортних операцій. Глобальний досвід демонструє, що сучасні інформаційно-управлінські системи дозволяють здійснювати оперативний контроль перевізного процесу, покращувати точність планування та зменшувати вплив людського фактора на логістичні операції. Дослідники зазначають, що впровадження методів прогнозної аналітики та автоматизації в сфері транспортної логістики сприяє підвищенню ефективності перевезень та зниженню ризиків виникнення збоїв.
Отже, виникла необхідність переходу від розрізнених ручних процесів до єдиної цифрової екосистеми залізничної логістики. Ця екосистема повинна забезпечувати прозорий обмін даними між усіма учасниками, надавати алгоритмічну підтримку для прийняття рішень та сприяти спільному плануванню транспортних операцій в режимі реального часу. У наступному розділі буде розглянуто концепцію інтегрованої цифрової платформи як основного рішення для стабілізації та розвитку залізничної агрологістики.
Одним із дієвих шляхів вирішення зазначених викликів є реалізація Електронного Комунікаційного Бізнес-Середовища (ЕКБС) - інтегрованої цифрової платформи, яка забезпечує повноцінну інформаційну взаємодію між усіма сторонами перевізного процесу. ЕКБС не є просто програмним продуктом для окремого учасника, а функціонує як єдина система, що об'єднує наявні автоматизовані рішення всіх учасників логістичного ланцюга - від вантажовідправників і перевізників до операторів інфраструктури, портових терміналів, елеваторів тощо. Кожен учасник взаємодіє з платформою через свій цифровий кабінет, інтегрований із внутрішніми інформаційними системами підприємства за допомогою стандартизованих API. Такий підхід дозволяє будь-якій компанії, незалежно від рівня її цифровізації, підключитися до спільної системи. Навіть менші гравці ринку отримують доступ до готових алгоритмів та сервісів, що пропонуються платформою, без необхідності створювати власні ІТ-рішення.
На третій ілюстрації представлено спрощену модель взаємодії учасників через ЕКБС. Ця платформа слугує центральним елементом, до якого підключені оператори інфраструктури, залізничні перевізники, власники вагонів, вантажовласники, портові термінали, елеватори та інші зацікавлені сторони. Усі вони здійснюють обмін інформацією та координують свої дії в єдиному цифровому середовищі, що усуває інформаційні розриви між різними етапами логістичного процесу.
ЕКБС впроваджує інноваційні підходи до планування та управління транспортуванням. В даному контексті перевезення розглядається як інтегрований процес, що базується на компромісах і узгоджених планах усіх учасників, а не як ізольовані дії окремих підрозділів. План перевезення створюється відкрито та спільно: враховуються ресурси інфраструктури (такі як пропускна спроможність колій, розклади руху поїздів), доступність локомотивів, готовність вагонів, графіки роботи портів та елеваторів, а також оформлення необхідних документів тощо. Таким чином, на відміну від нинішньої практики, коли вагони можуть випадково затримуватись після завантаження, очікуючи наступних дій, платформа дозволяє узгодити безперервний графік перевезення від місця відправлення до місця призначення. Потяги формуються і вирушають відповідно до заздалегідь підготовленого цифрового розкладу, що зменшує затримки та маневрові зміни під час подорожі.
Важливою особливістю ЕКБС є чіткий розподіл ролей і відповідальності. Кожна логістична подія (навантаження, відправлення, прибуття на проміжну станцію, вивантаження, повернення порожнього вагона тощо) закріплена за конкретним виконавцем і відображена в системі. Оператор інфраструктури відповідає за дотримання графіка й управління рухом на мережі, перевізник - за подачу локомотивів і формування поїздів, вантажовласник - за готовність вантажу до відправки і своєчасне вивантаження, порт/елеватор - за оперативну переробку вантажу. Усі дії учасників стають прозорими для інших сторін та піддаються моніторингу в режимі реального часу. Система відстежує виконання кожної події згідно з планом та, у разі відхилень, генерує своєчасні сповіщення і рекомендації щодо коригування плану (перенесення термінів, залучення додаткових ресурсів, інформування контрагентів тощо). Використання алгоритмів штучного інтелекту і технології цифрових двійників дозволяє прогнозувати наслідки тих чи інших збоїв, шукати оптимальні рішення за узгодженими критеріями ефективності та поступово навчатися на історичних даних, підвищуючи точність планування в майбутньому.
Пропонована платформа відповідає новітнім європейським стандартам у сфері організації залізничного транспорту. Вона реалізує принципи, закладені в директивах ЄС, що передбачають відокремлення управління стратегічною інфраструктурою від операційної діяльності перевізників, а також забезпечення рівного доступу до інфраструктури для всіх учасників ринку. У рамках Європейської залізничної системи стратегічна інфраструктура залишається під контролем державного оператора, однак планування перевезень відбувається на конкурентних засадах. Жодна зі сторін (ані державна компанія "Укрзалізниця", ані приватні оператори) не має монополії на ключові ресурси або інформацію. Кожен учасник отримує прибуток від своєї основної діяльності: власники вагонів – від надання рухомого складу, перевізники – від тяги, а порти та елеватори – від перевалки. Водночас узгоджений цифровий план перевезень стає спільним продуктом їхньої співпраці. Таким чином, усуваються конфлікти інтересів, характерні для нинішньої монополізованої моделі, і створюються умови для чесної конкуренції та партнерства.
Слід підкреслити, що реалізація електронної комерційної бази системи (ЕКБС) вимагає також оновлення законодавчої бази. Введення нових норм для планування перевезень, стандартів цифрової взаємодії та адаптація Закону України "Про залізничний транспорт" до європейських стандартів має відбуватися одночасно з технологічними інноваціями. При цьому виникнення ефективної цифрової платформи може стати стимулом для нормативних змін, оскільки продемонструє практичну ефективність нової операційної моделі.
Впровадження запропонованого електронного комунікаційного бізнес-середовища має потенціал для кардинальних змін у залізничній агрологістиці України. Очікувані ефекти реалізації ЕКБС включають суттєве зменшення термінів доставки та варіацій у часі перевезень, зниження витрат на логістику, підвищення оперативної відповідальності перевізника (Укрзалізниці) та загальну цифрову трансформацію залізничної логістики. Це сприятиме формуванню ефективної та прозорої транспортної системи, що відповідає сучасним економічним викликам і міжнародним стандартам. Узгоджена діяльність усіх учасників перевізного процесу на єдиній платформі підвищить надійність перевезень і довіру бізнесу до залізничного транспорту. Як наслідок, "Укрзалізниця" зможе перетворитися з традиційного природного монополіста на цифрового інтегратора транспортної взаємодії між інфраструктурою та бізнесом, виконуючи координуючу функцію в складній логістичній екосистемі замість директивного контролю над кожним елементом.
Таким чином, запропонована концепція ЕКБС відповідає стратегічним цілям розвитку транспортної галузі: інтеграція до європейського логістичного простору, підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектора на глобальному ринку та забезпечення стійкого зростання за рахунок інновацій. Реалізація цієї концепції потребує консолідації зусиль бізнесу, держави та експертного середовища, проте її вплив може бути революційним - українська залізнична логістика перейде від турбулентності та хаотичності до передбачуваності, ефективності та інноваційного розвитку.
#Порт #Європейський Союз #Європа #Штучний інтелект #Експорт #Інфраструктура #Графіка #Екосистема #Конкуренція (компанії) #Технічний стандарт #Логістика #Зерно #Сільськогосподарська продукція #Автоматизація #Модель #Українська залізниця #Вантаж #Залізничний вагон #Залізничний транспорт #Елеватор #Турбулентна течія #Термінал аеропорту #Інтернет речей
