Подорожі відбувалися на тлі корупційних скандалів.
Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін протягом року на посаді провів більше 70 днів у закордонних "службових поїздках", як виявили журналісти Bihus.Info. Варто зазначити, що деякі з цих подорожей збігалися з проведенням парламентських засідань, обшуків та важливих антикорупційних розслідувань, пов'язаних із його відомством.
У перші місяці на посаді він двічі відвідав Францію та побував у Люксембурзі. У цей період Пронін пропустив кілька засідань парламентської Тимчасової слідчої комісії, на які його запрошували народні депутати.
У вересні 2025 року спостерігався зростання інтенсивності закордонних поїздок. Народний депутат Ярослав Железняк висловив занепокоєння щодо можливих зловживань у процесі будівництва укріплень на Донеччині, коли керівником Полтавської обласної державної адміністрації був Пронін. За його інформацією, з 372 мільйонів гривень, виділених на створення оборонних об'єктів, щонайменше 200 мільйонів могли бути викрадені через схеми з завищенням цін і фіктивні компанії.
Розслідування можливих зловживань розпочало НАБУ. 21 жовтня 2025 року детективи провели обшуки у керівництва Держфінмоніторингу, зокрема у першого заступника Проніна Богдана Корольчука. Сам Пронін у цей час перебував у відрядженні в Парижі.
Журналісти також звернули увагу на затяжний характер деяких поїздок. Зокрема, одноденна зустріч у Цюриху тривала майже тиждень. Після повернення Пронін вирушив до Берна, а звідти -- знову до Парижа, де перебував до кінця жовтня.
У листопаді НАБУ повідомило про операцію "Мідас" -- масштабну схему розкрадань у сфері енергетики. За даними слідства, кошти виводили через складні фінансові ланцюжки, а суми збитків вимірювалися сотнями мільйонів гривень. У цій справі Держфінмоніторинг мав би відігравати ключову роль, адже саме ця служба аналізує фінансові транзакції та рух коштів. Водночас у НАБУ заявляли, що відповіді на окремі запити надходили із суттєвими затримками або не надходили взагалі.
У листопаді перші підозрювані у справі отримали можливість вийти під заставу. Як повідомляють журналісти "Схем", 37 мільйонів гривень за двох фігуранток були внесені компанією, що має статутний капітал усього 1000 гривень і була зареєстрована зовсім нещодавно. У фінансовому моніторингу тоді зазначили, що не мають права блокувати процес внесення застави, проте проводять перевірку походження коштів після виконання операцій. Пізніше з'ясувалося, що заставу за ще одного учасника справи заблокували вже після того, як інформація стала відома широкій публіці.
На тлі цих подій Пронін знову вирушив у закордонне відрядження -- цього разу майже на місяць до Танзанії та Мексики. Загалом, за підрахунками журналістів, за рік на посаді голова Держфінмоніторингу провів за кордоном понад 70 днів -- без урахування відпусток і лікарняних.
Проніну було призначено на посаду керівника Державної служби фінансового моніторингу 31 грудня 2024 року. На старті свого терміну функціонування, служба почала збирати дані про бізнес п’ятого президента України Петра Порошенка, що стало причиною для введення санкцій. Це викликало широкий резонанс, після чого Пронін вирушив у службову поїздку до Парижа.
#Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Народний депутат України #Українська гривня #Мексика #Донецька область #Корупція #Моніторинг #Франція #Журналіст #Національне антикорупційне бюро України #Фортифікаційна споруда #Париж #Полтава #Цюріх #Петро Порошенко #Люксембург #Термін повноважень #Капітал (економіка) #Бізнес #Енергетична галузь #Берн #Танзанія
