Міністр закордонних справ Литви: Ми повинні вжити заходів для запобігання агресії з боку Росії.

У Європі все ще панує ілюзія, що взаємодія з Кремлем може змінити його поведінку, зазначив у інтерв'ю DW міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Він також закликав Європейський Союз вжити санкцій проти Білорусі через її гібридні агресії.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс в ексклюзивному інтерв'ю DW розповів про готовність країни до можливого конфлікту з РФ, протидію російським і білоруським гібридним атакам, а також підготовку Литви до прийому бригади Бундесверу в 2027 році.

З моменту початку масштабного вторгнення Росії в Україну, ваша країна виступає надійним союзником для Києва. Однак Литва, маючи кордон з Калінінградською областю та Білоруссю, опиняється на передовій можливого конфлікту з Росією. Чи готова Литва до такого розвитку подій?

Кястутіс Будріс: Питання готовності стосується не тільки прикордонних країн. Ми робимо свій внесок - зокрема, збільшуємо оборонні витрати. Наступного року вони становитимуть 5,4 відсотка ВВП. Це буде найвищий показник у НАТО і в усьому вільному світі. Ми робимо це з метою мати повністю боєздатну і маневрену сухопутну дивізію.

Ми також працюємо над розширенням потенціалу нашої країни як платформи для розміщення іноземних військових підрозділів. Наша мета — підготувати інфраструктуру для розміщення бригади Бундесверу до кінця 2027 року, а також поліпшити умови для наших американських союзників, які також дислокуються в Литві.

Складається відчуття, що Росія тестує стійкість НАТО, якщо врахувати останні випадки порушення повітряного простору. Чи не здається вам, що Кремль проявляє все більше зухвалості?

Росія підриває нашу обороноздатність у мирний час, намагаючись створити сіру зону. Ми були свідками спроб саботажу на об'єктах критично важливої підводної інфраструктури в Балтійському морі. Були інциденти з дронами, а тепер - з метеорологічними кулями. Всі вони мають одну і ту ж мету - поставити під сумнів нашу обороноздатність. Показати, що вона не працює, і послати сигнал громадянам наших країн, що, можливо, нам не варто втручатися в те, що відбувається в Україні.

Цей стратегічний меседж Росія намагається нам послати. Нам треба його відкинути. І перш за все, нам треба відновити обороноздатність - як ми зробили в Балтійському морі. НАТО відповіла місією Baltic Sentry на втручання в роботу критичної інфраструктури. Ми трохи збільшили ціну для росіян за експлуатацію тіньового флоту. І вже рік не було ніяких втручань в роботу нашої критичної підводної інфраструктури. Це спрацювало.

Ситуація з повітряним простором виявилася аналогічною. У липні відбулося вторгнення дронів: два з них зафіксували у Литві. Один з дронів, оснащений вибухівкою, приземлився в центрі країни не завдяки нашій реакції, а через те, що в нього закінчилося паливо. Це стало серйозним сигналом тривоги для НАТО. Пізніше в Польщі зафіксували інший інцидент з участю понад 20 дронів. Крім того, естонський повітряний простір неодноразово порушували винищувачі. Нещодавно і наші повітряні межі були порушені літаками-винищувачами.

Ми посилили присутність винищувачів НАТО, наземних радарів та інших засобів ППО. Інциденти більше не повторюються. І питання не в тому, чи було це навмисно чи ні з боку Росії, а в тому, чи поводиться Росія обережніше і чи уникає вона напруженості з НАТО на своїх кордонах. Раніше їм було все одно. Тепер вони стали обережнішими - і це добре. Те саме потрібно робити зараз з метеорологічними кулями в Литві.

"Необхідно ввести санкції проти Білорусі через її гібридні агресії."

Це ті ж самі кулі, що використовуються для нелегальної доставки сигарет?

Білорусь знову використовує організовану злочинність у своїх інтересах. Спочатку вони перетворили нелегальну міграцію на інструмент тиску на наші кордони. Ми з цим справилися і, до того ж, ініціюємо процес проти Білорусі в Міжнародному суді ООН, оскільки їхні дії були організовані на державному рівні і спрямовані проти нас.

У випадку з контрабандою сигарет тепер вони використовують метеорологічні зонди. Через це нам довелося знову і знову закривати аеропорти. Авіакомпанії зазнали мільйонних збитків. Тепер вони розуміють, що можуть тиснути на нас з метою домогтися поступок - наприклад, у питанні санкцій. І ми повинні припинити цей спосіб мислення режиму. Тому Литва посилила заходи на кордоні, пов'язані з моніторингом. Ми встановлюємо радари та інші системи на кордоні. На європейському рівні ми повинні запровадити санкції проти Білорусі за гібридні атаки. У санкційному режимі ЄС щодо Білорусі не вистачає такого критерію. Це буде першим кроком.

Другий етап полягає у вивченні секторів, які потребують запровадження санкцій. На першому місці слід виділити виробництво добрив. Також важливо звернути увагу на цивільну авіацію: цей сектор не охоплений санкціями Європейського Союзу, попри те, що Білорусь активно втручається в його роботу. Існують й інші напрями, такі як послуги для бізнесу, бухгалтерський облік, юридичні послуги, аудит та інші. Ми підготували великий перелік заходів, які необхідно вжити для запобігання аналогічним ситуаціям у майбутньому. Адже наразі ми розв'язуємо проблему з кульками, але згодом можуть виникнути інші виклики. Вони завжди знайдуть нові способи використання для своїх цілей.

"Позбавити режим Лукашенка можливості грати із Заходом"

Олександр Лукашенко провів бесіду з президентом США Дональдом Трампом та ухвалив рішення про звільнення кількох політичних в'язнів. Чи намагається він знайти спільну мову із Західними країнами?

Ми бачимо дипломатичні зусилля США, спрямовані на звільнення всіх політв'язнів, або, як їх називають в Америці, політичних заручників. Цей термін точніше описує їхню ситуацію. Їх близько 1300 осіб, це найбільша кількість політв'язнів на континенті. США вже досягли певних успіхів. І ми підтримуємо ці зусилля, тому що впевнені: якщо хтось і зможе це зробити, то це президент Трамп і його спецпосланець.

З іншого боку, можна помітити, що білоруська влада використовує цей час для зменшення напруженості навколо себе, водночас підсилюючи тиск на сусідні країни. Це абсолютно неприпустимо. Вести переговори в той час, коли режим Лукашенка проявляє агресію щодо сусідів і прагне досягти своїх цілей, є недоречним.

Ми можемо виходити з того, що Білорусь не робить нічого без відома або згоди Володимира Путіна. Чи можна вважати, що ці дії Білорусі є частиною російської стратегії з ослаблення Заходу?

Виходячи з попереднього досвіду, кожен етап так званих виборів у Білорусі завжди закінчувався насильством на вулицях і появою політичних в'язнів. Після цього режим намагався "завоювати" Захід, що призводило до ослаблення санкцій — і все знову повторювалося. У всіх цих ситуаціях "покращення відносин" завжди брала участь, звісно ж, Росія. Для Лукашенка це було можливістю вигідно домовитися з Москвою про умови постачання газу, нафти, переробки та оподаткування. Він безперервно вів торги. І це нас влаштовувало. Але ми повинні покласти край цьому замкнутому колу, розірвати його та позбавити режим шансів маніпулювати нами.

Чи отримали ви під час свого останнього візиту до США запевнення, що Америка не залишить Європу на самоті в разі, якщо Путін вирішить напасти на територію НАТО?

Послання те саме, що і до саміту в Гаазі, під час і після нього: Європа повинна активізуватися. Ми повинні збільшити наші витрати на оборону, нарощувати свої можливості, бути надійним союзником для США. Цього вони від нас чекають. Йдеться не про те, що вони нас залишать. Йдеться про те, що в інтересах США мати сильного партнера.

Сполучені Штати вже відкликали свої війська з Румунії. Однак американські солдати досі знаходяться в Литві. Чи планують вони залишитися там надалі?

Я сподіваюся, що вони залишаться. У мене є переконливі аргументи з стратегічного, військового, економічного та фінансового аспектів. Щодо пакету підтримки для країни-господаря, враховуючи навчальні об'єкти, полігони та інші ресурси, які там наявні, вважаю, що це вигідна ситуація для американців. Я не бачу іншого місця, де розміщення їхніх військових могло б бути так само ефективним, як у Литві.

Тому я сподіваюся, що при перегляді глобальної та європейської військової присутності США Литва залишиться місцем, де війська будуть розміщуватися - можливо, навіть у більшій кількості. Це справжня передова лінія, це в інтересах усіх нас.

"У підході до Росії все ще бачу наївність"

Бригада Бундесверу в Литві повинна досягти повної боєготовності до кінця 2027 року. Це відбувається з достатньою швидкістю, на вашу думку?

Ми усвідомлюємо, що до завершення терміну залишилося лише два роки з невеликим, і прагнемо забезпечити готовність всіх етапів. Це найбільший будівельний проєкт у Литві, що охоплює інвестиції в розмірі 1,5 мільярда євро на будівництво доріг, казарм, навчальних полігонів, стрільбищ та всього необхідного для створення відповідної інфраструктури.

Для Литви питання виходить за межі військової інфраструктури. Мова йде про розширення економічних зв'язків, залучення німецьких інвестицій у Литві, розвиток нашої оборонної промисловості та культурний обмін. Ми маємо на меті провести насичений "Рік Литви" у Німеччині у 2027 році. Це не лише контакти між людьми, але й популярність німецької мови в Литві – все це сприяє зближенню наших народів.

Коли розпочалася повномасштабна війна в Україні, політики та державні діячі в Східній Європі, зокрема в Литві, заявляли: "Ми ж попереджали про загрози з боку Росії". Вони закликали до переосмислення позицій у Західній Європі, особливо в Німеччині. Як вважаєте, чи стало ставлення Німеччини до Росії більш критичним?

Зміни, безумовно, мають місце. З моменту початку повномасштабного вторгнення я не мав жодних сумнівів у політичній рішучості Німеччини взяти на себе відповідальність за колективну оборону та забезпечення безпеки Європи в майбутньому. Моя переконаність у цьому залишається незмінною.

Проте, коли мова йде про підходи до країн на кшталт Росії, я все ще вбачаю певну наївність — думку, що через співпрацю можливо змінити їхню поведінку. Ми продовжуємо ігнорувати їхні справжні цілі та наміри. Росія чітко висловила свої прагнення наприкінці 2021 року: вона має намір зруйнувати та демонтувати НАТО, повернути його інфраструктуру до стану 1997 року, а також вивести американські війська з Європи разом із їхніми ядерними арсеналами. Росія активно працює над реалізацією цих цілей. Це питання не обмежується лише Україною.

Щодо Росії, ми отримали чимало уроків. І жоден з них не свідчить про те, що варто ставитися до них більш відкрито або розвивати співпрацю. Нам необхідно сформувати європейську систему безпеки, що перешкоджатиме новим агресіям з боку Росії.