Відомий український металургійний гігант оголосив про можливе закриття: що це означає і яке відношення мають тарифи?

Судові протистояння без виграшу: яким чином війна зруйнувала всі розгляди.

Одне з найбільших промислових підприємств в Україні, "АрселорМіттал Кривий Ріг", може зупинити свою діяльність. Основною причиною цього є стрімке підвищення цін на електроенергію. Таку думку висловив голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук. Він зазначив, що якщо завантаження гірничо-збагачувальних комбінатів знизиться до менш ніж 50%, це неминуче призведе до збільшення безробіття та соціального навантаження в місті.

"Телеграф" досліджує, чи дійсно металургійний колос опинився на грані банкрутства через електротарифи, чи це просто ще одна спроба отримати державні преференції.

За даними самої компанії, які наводить Лукашук, за п'ять місяців 2025 року збиток склав 3,8 мільярда гривень. Чергове підвищення цін на електроенергію з 1 серпня додасть до річних витрат ще приблизно 3 мільярди гривень, що начебто ставить під загрозу всі бізнес-процеси підприємства.

Нагадаємо, що з кінця липня Національна комісія, що відповідає за регулювання енергетики, ввела нові верхні межі цін на електричну енергію для підприємств у вечірні години з 17:00 до 23:00. На ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому сегменті ціна зросла до 15 тисяч гривень за мегават-годину, замість попередніх 9 тисяч. Що стосується балансуючого ринку, то ціна підвищилася до 16 тисяч гривень за мегават-годину, замість 10 тисяч.

Ось унікальна версія вашого тексту: Графік максимально дозволених цін для бізнесу виглядає наступним чином: з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 вартість становить 5600 гривень за мегават-годину, у проміжку з 07:00 до 11:00 і з 23:00 до 24:00 – 6900 гривень за мегават-годину, тоді як з 17:00 до 23:00 ціна підвищується до 15 тисяч гривень за мегават-годину. Однак фактичні тарифи можуть бути значно нижчими, що залежить від поточної ринкової ситуації.

Експерт у сфері енергетики та керівник спеціальних проєктів науково-технічного центру "Псіхея" Геннадій Рябцев у коментарі для "Телеграфу" висловив своє бачення ситуації. Він підкреслив, що представники металургійної галузі вважають, що можлива конкуренція тільки за умови отримання державних субсидій на їхню діяльність. "Це може бути або безпосередня підтримка, або ж надання певних пільг виробникам", - додав експерт.

На його переконання, діяльність підприємств, зокрема Арселора, може бути збитковою за будь-яку ціну на електричну енергію, навіть при нульових цінах. Це відбуватиметься за умови, "якщо вони будуть і далі сподіватися, що держава буде підтримувати лише їх". Рябцев підкреслює, що для будь-якого виробництва визначальною є прогнозованість ціни на електричну енергію.

"Для досягнення стабільності доцільно встановлювати довгострокові угоди з постачальниками електроенергії або розвивати власні генераційні потужності, замість того щоб періодично виходити на ринок з добовими коливаннями запитів," — зазначає експерт.

"Вони вважають, що ринок повинен відповідати їхнім вимогам, а не навпаки", – зазначає Геннадій Рябцев. Він підкреслює, що нині спостерігається великомасштабна маніпуляція, в рамках якої через медіа поширюється думка про нібито завищену вартість електроенергії в Україні.

Рябцев називає неприпустимим "маніпулювання цифрами, маніпулювання даними і байки про те, що електрична енергія в Україні коштує дорожче, ніж у всій Європі". Він переконаний, що регулятор підвищує тарифи на розподіл або граничні ціни на електричну енергію в пікові години не для того, щоб зупинити виробництво на АрселорМіттал, а "заради того, щоб забезпечити платоспроможність в усьому ланцюжку -- від виробника до кінцевого споживача".

"АрселорМіттал Кривий Ріг" -- одне з найбільших гірничо-металургійних підприємств України, розташоване в Кривому Розі. Воно є частиною міжнародної корпорації ArcelorMittal, світового лідера сталеливарної галузі.

Історія цього підприємства розпочалася 4 серпня 1934 року, коли в Криворізькому металургійному заводі, відомому тоді як "Криворіжсталь", було запущено першу доменну піч. У період радянської епохи завод активно розвивався і згодом став одним з найбільших металургійних комплексів у СРСР. У 1974 році тут була введена в експлуатацію доменна піч номер 9, яка на той момент була найпотужнішою у світі. Проте, як і багато інших заводів на пострадянському просторі, підприємство зазнало труднощів під час приватизації, що призвело до його занепаду.

У 2005 році, після того як "Криворіжсталь" була приватизована, компанія Mittal Steel Germany виграла конкурс, запропонувавши безпрецедентну суму за дане підприємство. Ця угода вважається однією з найуспішніших приватизацій в Україні.

У 2007 році холдинги Mittal Steel та Arcelor об'єдналися, створивши міжнародну корпорацію ArcelorMittal. Внаслідок цього Криворізький металургійний комбінат отримав нову назву – "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Компанія здійснює повний цикл виробництва: від видобутку залізної руди та виробництва коксових продуктів до виготовлення готової металевої продукції. Основною спеціалізацією є виробництво довгомірного прокату, арматурних виробів, катанки та інших металургійних товарів.

У липні 2019 року, під час свого візиту до рідного Кривого Рогу, президент України Володимир Зеленський відкрито висловив невдоволення щодо керівництва "АрселорМіттал Кривий Ріг" через незадовільну екологічну ситуацію в місті. "Чому рівень захворюваності на рак у Кривому Розі повинен бути підпорядкованим вашим стратегічним планам?" – запитав він у той момент. Також президент підкреслив, що підприємство повинно фінансово "компенсувати" жителям за екологічні шкоди.

Після цього візиту Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження за рідкісною статтею 441 Кримінального кодексу -- "екоцид". Іван Баканов, тодішній виконувач обов'язків голови СБУ, публічно заявляв, що звинувачення -- серйозні.

Парамжіт Калон, який на той час обіймав посаду генерального директора "АрселорМіттал Кривий Ріг", рішуче спростовував всі пред'явлені звинувачення. У свою чергу, Лакшмі Міттал, власник корпорації ArcelorMittal, був змушений двічі особисто зустрітися з Володимиром Зеленським, аби знайти вирішення виниклої проблеми.

Конфлікт був розв'язаний через політичні та дипломатичні канали. Після переговорів з президентом Зеленським компанія ArcelorMittal взяла на себе зобов'язання активізувати та відновити реалізацію екологічних проєктів на суму 700 мільйонів доларів. Крім того, вона пообіцяла інвестувати мільярд доларів у екологічну модернізацію, починаючи з 2023 року.

У свою чергу, Служба безпеки України відновила реалізацію проєкту створення установки для безперервного лиття заготовок, який був призупинений під час проведення обшуків. Таким чином, кримінальне провадження за звинуваченням у "екоциді" не дійшло до судового розгляду і фактично було закрито.

У 2021 році виник новий резонансний скандал, що стосувався звинувачень у незаконному зменшенні орендної плати за використання надр з 2015 по 2019 роки. Служба безпеки України оцінила можливі втрати для держави на суму, що перевищує 2,8 мільярда гривень.

Офіс Генерального прокурора та СБУ порушили кримінальну справу, провели обшуки та заблокували рахунки підприємства. У листопаді 2021 року підозру вручили Сергію Плічку -- фінансовому директору, головному бухгалтеру "АрселорМіттал Кривий Ріг". Його звинуватили у службовому підробленні та ухиленні від сплати податків. Представники керівництва заводу у відповідь тоді критикував дії правоохоронців, називаючи їх необґрунтованим тиском.

Компанія активно відстоювала свої інтереси в судовому порядку проти податкових органів та прокуратури. "АрселорМіттал Кривий Ріг" стверджував, що його дії були в рамках законодавства, а суперечки щодо розрахунків ренти є питанням інтерпретації закону. Дніпропетровський окружний адміністративний суд частково скасував пред'явлені звинувачення.

Попри блокування рахунків, суд врешті-решт ухвалив рішення про їх розблокування, що дозволило підприємству здійснювати виплату заробітної плати та виконувати важливі фінансові зобов'язання. Проте справа проти Плічка та розслідування щодо несплати ренти так і не призвели до винесення вироку.

З початком широкомасштабної агресії Росії проти України ці питання стали менш актуальними. Компанія продовжує свою діяльність, правові конфлікти залишаються відкритими, але активні дії з їхнього вирішення більше не ведуться.

Нагадуємо, що видання "Телеграф" повідомляло про те, що більшість металургійних підприємств були захоплені ще в 2014 році. Проте, у українській металургії все ще є потенціал для розвитку. Експерти вважають, що одним з ключових факторів для цього можуть стати інвестиції в енергетичну сферу.