Росія має намір виробити 2 мільйони FPV-дронів до 2025 року у співпраці з Китаєм, згідно з даними розвідки.
Цю інформацію наводить РБК-Україна, посилаючись на дані Служби зовнішньої розвідки України. Вона також підтверджується виданням Контракти.UA.
Основним фактором є невидиме зростання проблемної заборгованості. Навіть з урахуванням реструктуризації кредитів, справжній обсяг проблемного боргу вже перевищив 11%, досягнувши близько 131 мільярда доларів.
Для стабільності банківської системи критично важливим є підтримання рівня проблемних боргів у межах 2% - 4%. Якщо цей показник досягає 5%, це свідчить про зростання ризиків. А коли проблемний борг перевищує 10%, ситуація вважається передкризовою або кризовою. Таким чином, у зв'язку з накопиченням боргових зобов'язань, вже в III-IV кварталах 2026 року може виникнути серйозна фінансова криза.
З іншого боку, витрати на обслуговування державного боргу швидко зростають. У 2024 році російські підприємства сплатили фінансовим установам 145 мільярдів доларів лише у вигляді відсотків за кредитами, що на 83% більше, ніж у 2023 році. У 2025 році компанії вже внесли 95 мільярдів доларів у вигляді відсоткових платежів.
"На кінець третього кварталу 2025 року кожна четверта компанія з кредитними зобов'язаннями виявилася в ситуації прострочення платежів. Кількість юридичних осіб, які мають заборгованість, зросла до 165 тисяч, що на 41 тисячу більше порівняно з початком 2025 року, і на 100 тисяч більше, ніж у 2022 році", - повідомили в СЗР.
Базові галузі економіки виявилися найбільше вразливими. У 2025 році в реструктуризації кредитів мали потребу компанії гірничо-металургійного й нафтогазового секторів, а також державні транспортні корпорації - наприклад, РЖД, яка вперше за п'ять років заявила про чистий збиток.
"Окремим джерелом системного ризику залишається оборонне кредитування. У 2022-2024 роках оборонним підприємствам було надано кредити на суму близько 202 млрд дол. США. Ці зобов'язання зосереджені в банківській системі, мають обмежену прозорість і можуть швидко трансформуватися в проблемні активи", - додали в СЗР.
Усі ці чинники в комплексі завдають серйозних ударів по російській економіці. У російській економічній системі боргове навантаження і кредитування з непрямою державною підтримкою практично повністю витіснили справжні джерела економічного зростання.
"У разі, якщо не буде проведено значну докапіталізацію банківської системи або не буде створено механізмів для перенесення проблемних корпоративних боргів на федеральний бюджет, сценарій кризи виглядає практично невідворотним. Це призведе до масових дефолтів компаній та різкого зростання проблемних активів у банках", - підкреслили в СЗР.
Зазначимо, що за даними розвідки, з початку 2022 року агресія проти України обійшлася російським платникам податків у 550 млрд доларів. Кремль фінансує війну за рахунок свого населення - а загалом витрати Росії на війну з 2021 року зросли майже вчетверо.
У СЗРУ вважають, що фінансова та інституційна система Росії поступово занурюється в стан контрольованого хаосу. Фінансові установи приховують свої власницькі структури, державні службовці уникають подачі декларацій, а підприємці намагаються ледь зберігати свої бізнеси на плаву.
Центральний банк РФ створив правила для криптовалют, які більше контролюють ринок, ніж допомагають йому розвиватися. Модель формально визнає криптовалюти, але фактично підпорядковує їх суворому державному контролю.
#Китай (регіон) #Росія #Податок #Економіка #Російська мова #Бюджет #Юридична особа #Підприємницька діяльність #Банк #Московський Кремль #Оцінка розвідданих #Кредит #Банківська система #Борг. #РБК-Україна #Корпорація #Державний борг #Центральний банк Росії #Служба зовнішньої розвідки України #Бізнес
