Федорів: Конфлікт навколо Протасового Яру продовжується | Еспресо

Суд відмовився розпочати провадження у справі та вимагає, щоб в якості застави були використані бюджетні кошти.

Протасів Яр став першим місцем, що постраждало від дії "закону Мазепи" (4292-IX), який вступив в силу 9 квітня. Цю законодавчу ініціативу ініціював восени минулого року нардеп Ігор Фріс з фракції "Слуга Народу" разом з кількома десятками своїх колег. У березні цього року 273 депутати підтримали цей закон.

Він передбачає дві ключові речі: якщо хтось отримав ділянку лісу чи узбережжя понад 10 років тому, а це за часів Януковича і раніше, то претензій у держави чи громади бути не може, а якщо упродовж останніх 10 років, то тоді треба з бюджету внести кошти на депозит суду.

Якщо суд прийме рішення про повернення земельної ділянки державі або громаді, то бюджет понесе втрати у вигляді ринкової вартості цього активу. Кошти з бюджету отримає той, хто зміг незаконно заволодіти землею, що належить громаді чи державі.

Зміни в законодавстві почали активно обговорювати ще рік тому, коли Державне бюро розслідувань затримало підприємця Ігоря Мазепу через його будівельний проект поблизу Київської ГЕС. Пізніше Мазепа заявив, що закиди правоохоронних органів щодо його бізнесу слід "обнулити". З початку 2024 року в соціальних мережах та ЗМІ розгорнулася кампанія на підтримку його вимог, що підтверджується даними дослідження громадської ініціативи "Голка". Через це медіа почали називати цей законопроект "законом Мазепи".

Зрештою Володимир Зеленський підписав закон. Президент не зважив на петицію, яку подав Мішель Терещенко з вимогою ветувати закон і яку підтримали понад 25 000 громадян. Одразу після того, як закон набрав чинності, Господарський суд міста Києва відмовився відкривати провадження у справі щодо Протасового Яру. Цю зелену зону столиці захищав ще до повномасштабного вторгнення загиблий киянин-розвідник Роман Ратушний.

Позовну заяву, ініційовану заступником Генерального прокурора в інтересах столичної громади, Господарський суд Києва 10 квітня залишив без подальшого розгляду.

Суддя Олександр Нечай у своїй постанові підкреслив необхідність оцінки земельних ділянок площею 1,6 га та близько 15 га, а також вимагає надати підтвердження, що кошти були зараховані на депозитний рахунок. Йдеться про бюджетні кошти столиці України, Києва.

Витяг з рішення Господарського суду Києва, Фото: Голка

Йдеться про ділянки, які у 2004 році купило у громади міста Києва товариство "Протасів Яр".

Як Київрада за часів мера Олександра Омельченка порушила закон?

Антон Дикань, юрист громадської організації "Захистимо Протасів Яр", зазначив: "Громадських слухань не було, а територія мала статус земель для рекреаційних цілей, що унеможливлювало її перепрофілювання під забудову. Крім того, не були враховані історичні та археологічні цінності цієї землі. Внаслідок цього, території зеленої зони столиці потрапили у власність товариства "Протасів Яр". Відзначимо, що сліди ведуть до групи компаній АЗС WOG, яка асоціюється зі Степаном Івахівим. Бенефіціари "Протасів Яр" є тими ж особами, що й у WOG. У 2024 році Київська рада визнала допущені помилки і ухвалила рішення, в якому викладено порушення, пов'язані з передачею цієї земельної ділянки".

Що слід усвідомлювати, коли йдеться про чесність?

Юрій Мельник, адвокат і учасник громадської ініціативи "Голка", зазначає: "Важливо з'ясувати, які саме стосунки існували між ним та мером, депутатами, які відповідали за виділення земельних ділянок. Наступним кроком є вивчення зв'язків першого покупця з особою, якій він реалізував землю. Необхідно провести аналіз бізнесових та родинних зв'язків, для цього потрібно дослідити всі доступні реєстри. Якщо ж об'єкт згідно з чинним законодавством не може бути у приватній власності, то й мова про добросовісне набуття не йде. Закон чітко визначає форми власності, і такі об'єкти не можуть бути вилучені з державної чи комунальної власності, отже, вони не можуть бути придбані. Крім того, ті, хто оформляв таку власність приватно, навряд чи могли не помітити, скажімо, річку чи море поруч із ділянкою."

На що варто звернути увагу, коли справа доходить до Верховного Суду?

Юрій Мельник, учасник громадської ініціативи "Голка", адвокат: "Фокус уваги може бути зміщений й на тлумачення слова "набувач", а не на спосіб набуття такого права власності. Цим поняттям тепер можуть грати, як і у справі з Протасовим Яром. Але чи до кожної справи буде така увага як до цієї? Про скільки справ ми не почуємо взагалі та скільки коштів з бюджету піде на "депозити" для забудовників?"

Як суди неправильно інтерпретують "закон Мазепи"?

Софія Шутяк, заступниця голови комітету аграрного, земельного та екологічного права НААУ, зазначила: "Рішення Київської міської ради, яке викликало заперечення з боку прокуратури, не надало компанії 'Протасів Яр' права власності на спірні земельні ділянки. Важливо також підкреслити, що новий закон буде застосовуватися лише до добросовісних покупців земель державної та комунальної власності, які були вилучені не за рішеннями органів влади".

Що доводить рішення Господарського суду міста Києва?

Петро Тєстов, аналітик з організації "Українська природоохоронна група", висловив свою думку: "Це була просто ілюзія, що цей закон не торкнеться земель, які не підлягають приватизації, і що екологам не варто перейматися. Як виявилося, лобісти, які діяли під куполом парламенту та в медіа, відверто маніпулювали фактами. Судова практика вже демонструє інше бачення. З тексту судового рішення видно, що вимога про внесення депозиту може стосуватися всіх видів земель. І це не лише стосується зелених зон, але й, наприклад, земель, що належать Міністерству оборони. Я впевнений, що в найближчому часі ми можемо очікувати подібних рішень і щодо заповідних територій. Цей закон потрібно анулювати".

Що має зрозуміти влада?

Юлія Бартле, голова громадської організації "Захистимо Протасів Яр", висловила своє здивування: "Непередбачувано, чому депутати вирішили прислухатися до сумнівних забудовників і скасувати претензії до тих, хто нищить ліси та узбережжя. Це амністія нагадує часи Януковича, і якщо термін дерибану складає менше 10 років, то з бюджету потрібно виділяти значні суми на депозити, які громада або держава могли б витратити на підтримку Збройних сил України. Коли наші захисники повернуться з фронту, навряд чи хтось буде з плакатами відстоювати зелені насадження."

Нагадуємо, що внаслідок "закону Мазепи" небезпека вже постала не лише для Протасового Яру, а й для Чернечого лісу в Київській області.

Унікально для Еспресо

Про авторку. Ірина Федорів — журналістка та викладачка, а також керівниця громадського проекту "Голка".