Автономне опалення: шлях до енергонезалежності вашого дому

В Україні почали розглядати можливість впровадження автономних систем опалення в будинках внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру. Встановлюються дизельні котли, інвертори та сонячні панелі. Які труднощі виникають у об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та управлінських компаній, і якими шляхами вони їх долають?

Зима 2026 року стала справжнім випробуванням для енергетичної системи житлово-комунального господарства України. Значні пошкодження тепло- та енергетичної інфраструктури внаслідок масштабних російських атак дронами та ракетами змусили українців переглянути свою залежність від централізованих систем опалення та електропостачання. Після ударів по теплоелектроцентралях та підстанціях багато людей на тривалий час залишалися без світла, тепла та води.

Наприклад, мешканці одного з житлових будинків на лівому березі Києва зіткнулися з серйозною проблемою: після атаки на ТЕЦ-4 на початку лютого опалення в їхніх оселях зникло, і, ймовірно, не відновиться до завершення опалювального сезону. "Енергонезалежність для нас вже не є вибором, а життєво важливою необхідністю. Цю істину ми усвідомили цієї зими, коли російські війська зруйнували нашу ТЕЦ, і ми залишилися без тепла. Тепер ми активно розмірковуємо над тим, як досягти енергонезалежності", - ділиться думками Микола Харченко, голова правління ОСББ, створеного в цьому будинку, у розмові з DW.

Він зазначає, що ефективне утеплення його житла дозволило досить комфортно витримати холодні періоди. Наразі Харченко уважно розглядає можливість встановлення індивідуального дизельного котла, який міг би забезпечувати теплом не лише його будинок, а й декілька сусідніх. За його словами, з технічної точки зору це здійсненно, але вимагатиме додаткових інженерних рішень, зокрема, прокладання трубопроводів.

"Ці котли часто використовують у Європі для обігріву малих житлових будинків. Нам потрібен потужний варіант, адже потрібно забезпечити тепло для 200 квартир. Сам по собі котел не є надто дорогим. Якщо об'єднати зусилля всіх мешканців, це буде цілком під силу. Однак вартість гігакалорії за сучасними цінами наближається до п'яти тисяч гривень, тоді як раніше вона становила лише 1400. Але це ціна нашої енергонезалежності," – зазначив Харченко.

Цей випадок не є винятковим: об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, окремі сім’ї, установи, організації та бізнеси в екстреному порядку почали придбати та активно встановлювати енергозберігаючі пристрої. Це включає великі стаціонарні акумулятори, які працюють разом з інверторами, портативні зарядні станції, а також потужні генератори, теплові насоси і сонячні панелі. Усе це робиться для забезпечення автономної роботи систем життєзабезпечення житлових приміщень під час тривалих відключень електрики та опалення.

На кінець січня загальна потужність зарядних станцій, які українці встановили у своїх домівках та бізнесах, досягла 1,6 ГВт, повідомив у Facebook Валерій Яковенко, власник компанії, що є офіційним дистриб'ютором EcoFlow в Україні. Системи здатні одночасно віддавати понад 3 ГВт в мережу, причому йдеться не про промислові установки великих компаній, а виключно про портативні зарядні станції та накопичувачі, які використовуються в квартирах, приватних будинках, лікарнях, офісах, майстернях та на фермах.

Ознайомтеся також: Як фахівці з сантехніки та електрики допомагають зберегти житлові будинки в Києві.

Однак Святослав Павлюк, керівник Асоціації "Енергоефективні міста України", підкреслює, що наразі основна увага зосереджена на накопиченні та збереженні енергії, яку ще потрібно створити, щоб будівлі могли стати по-справжньому енергонезалежними. У цьому контексті корисними можуть бути, наприклад, сонячні панелі, які вже почали встановлювати на дахах багатоквартирних будинків.

"Якщо в інших країнах це питання економії коштів, то в нас це питання самої наявності енергоресурсу. Система вже змінюється і змінюватиметься ще більше. Цілком можливо, що базові потреби домогосподарств покриватимуться місцевими сонячними станціями, а те, чого не вистачатиме, добиратиметься з мережі. При цьому електроенергія з мережі може подорожчати, бо вона надходитиме не з ринку на добу наперед, а з балансуючого ринку, який реагує на погоду, хмарність чи сонце", - сказав Павлюк в інтерв'ю DW.

Ознайомтеся також: Фахівець: Енергетична система перебуває на критичному етапі, відтермінування реформ є недопустимим.

В кінці січня уряд запровадив нову державну ініціативу під назвою СвітлоДім, яка дозволяє багатоквартирним будинкам отримувати фінансування до 300 тисяч гривень для придбання автономних джерел електроенергії. Крім того, стартувала програма надання кредитів з відсотковою ставкою від 0% до 7% на генератори, акумулятори та сонячні електростанції з державною компенсацією. Цю можливість можуть використовувати об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлово-будівельні кооперативи, а також власники приватних будинків і таунхаусів.

Таким чином через державну допомогу та відшкодування процентів по кредитах уряд стимулює домогосподарства та ОСББ ставати енергонезалежними.

Як повідомляє пресслужба міністерства розвитку громад і територій України, попит на участь у програмі високий: з кінця січня подано майже 400 заявок. "Наше завдання - щоб програма "СвітлоДІМ" працювала ефективно, а співвласники могли якнайшвидше придбати та встановити автономні джерела живлення для своїх будинків. Ми ставимо за мету не відмовляти, а навпаки, хочемо, щоб якомога більше будинків отримали фінансування. Щоб у людей були вода, тепло, світло", - каже заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, слова якої цитує пресслужба міністерства.

Однак відмов у програмі на фінансування закупівлі автономних джерел живлення таки багато: зі 100 заявок лише 40 отримують позитивне рішення, а 60 - повертаються на доопрацювання через технічні або документальні неточності, повідомляють у мінрегіонрозвитку.

Михайло Хоружий, голова правління одного з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків у Києві, мав намір подати заявку від свого будинку на участь у державній програмі "СвітлоДім". Проте, через численні бюрократичні бар'єри, цього так і не вдалося реалізувати. Хоружий зазначає, що фасад його будинку зазнав ушкоджень внаслідок російських обстрілів, і пережити важку зиму з такими пошкодженнями було вкрай важко. Жителі будинку виявили бажання взяти участь у програмі, але, як виявилося, їхній статут не відповідає вимогам для участі.

"Щоб змінити статут треба загальні збори ОСББ. А збори зібрати майже нереально, бо багато людей виїхали за кордон, багато воює. Виходить замкнене коло", - каже Хоружий. Він наголошує, що йдеться ж не про договір із державою, який укладається на основі статуту, а про урядову програму, яка передбачає надання державної фінансової допомоги тим, хто її потребує. Проте урядова комісія з розподілення коштів трактує вимоги максимально формально і будинок не може скористатися підтримкою держави, критикує Хоружий.

Не дочекалися допомоги, співвласники будинку вирішили вжити заходів самостійно — зібрали кошти для придбання інверторів, які забезпечать роботу насосів гарячої та холодної води. Наступним кроком вони планують купити інвертори для ліфтів та встановити сонячні панелі. Однак фінансові ресурси мешканців обмежені. "Люди стикаються з серйозними фінансовими труднощами. Це війна, і хоча холодно та відсутнє електропостачання, не всі можуть дозволити собі платити за енергетичну незалежність. На жаль, держава лише обіцяє підтримку", — зазначив голова правління ОСББ Михайло Хоружий.

Водночас у міністерстві розвитку громад та територій радять заявникам у разі виникнення сумнівів щодо можливості участі в програмі "СвітлоДІМ" звертатись за консультацією. За словами речниці міністерства, допомогу надають районні державні адміністрації Києва, Київська обласна військова адміністрація, а також Асоціація управителів житла. Крім того, кожна відмова комісії супроводжується поясненням, що саме потрібно доопрацювати, після чого документи можна подати повторно, роз'яснили в міністерстві. "Ми вже бачимо, що помилок у заявках на програму "СвітлоДІМ" стає менше, і будинки дедалі активніше долучаються до програми", - запевнили в міністерстві.

У Міністерстві розвитку також наголосили, що українське законодавство надає можливість проведення загальних зборів об'єднань співвласників багатоквартирних будинків у дистанційному режимі, зокрема через відеоконференції. Це закріплено в Законі України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Ідея енергетичної децентралізації дедалі частіше лунає, як відповідь на масовані російські атаки по українській енергетиці. Проте, як застерігає експерт з питань енергетики, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев, має йтися не просто про хаотичне встановлення сонячних панелей, а про продуману модель, яка б спиралася на місцеві ресурси.

На думку Рябцева, основним принципом децентралізації має бути використання місцевих ресурсів пального. "Якщо є можливість використовувати газ з газової мережі, слід встановити установку, яка перетворюватиме його в електричну енергію через його спалювання. Якщо ж наявні тверді побутові відходи, то доцільно створити біогазову установку. А якщо поруч знаходиться птахофабрика, варто скористатися її відходами, щоб забезпечити тепло в будинках у наступну зиму", - зазначив Рябцев у бесіді з DW.

Проте, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп висловлює занепокоєння щодо завищених сподівань на децентралізацію в енергетичному секторі. "Неможливо за один рік здійснити децентралізацію цілого міста або навіть району. Як можна за такий короткий термін звести велику кількість малих об'єктів інфраструктури, які забезпечать резервне живлення? Де знайти фінансування? Як придбати необхідне обладнання? Як встигнути його встановити та підключити?" - запитує Прокіп.

Геннадій Рябцев не поділяє такого песимістичного погляду. Він вважає, що головним завданням держави є створення умов, які спонукали б бізнес активно розвивати локальні установки, а мешканців будинків – стати самодостатніми та забезпечити свою енергетичну незалежність. "Необхідно запропонувати привабливі умови хоча б на найближчі шість місяців. Коли це потрібно, бізнес здатен швидко реагувати", - переконаний експерт.