Аби стимулювати розвиток оборонної промисловості, в Україні створюють спеціальний правовий режим Defence City. Його учасникам обіцяють податкові та митні пільги. Критики вказують на жорсткі вимоги для участі в програмі.
Від початку повномасштабного вторгнення українська оборонна промисловість значно зросла. За даними міноборони України, якщо у 2022-му її потенціал оцінювався в 1 мільярд доларів, то у 2025-му цей показник сягнув вже 35 мільярдів доларів. Втім, в уряді вважають, що цього все одно недостатньо, аби протистояти російській армії.
Для підтримки українського оборонно-промислового комплексу в країні планують впровадити особливий правовий режим для компаній, які займаються виробництвом зброї та військової техніки, а також розробкою чи експортом відповідних технологій. Цю ініціативу назвали Defence City, черпаючи натхнення з аналогічного правового режиму, що сприяє розвитку IT-сектора під назвою "Дія.City".
Верховна Рада України 21 серпня ухвалила у другому читанні два з трьох ключових законопроєктів, які передбачають зміни до податкового та митного кодексів з метою підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу. Ці ініціативи фактично покладають основу для створення "Defence City". Голова комітету з фінансів, податків та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев, один із авторів законопроєктів, поділився у Telegram, що основна мета полягає в тому, щоб підняти український ВПК до "топ-5 світових оборонних комплексів" за обсягами експорту зброї. Він також зазначив: "Ми зробимо Український Оборонний Потужним знову", нагадавши про відомий слоган колишнього президента США Дональда Трампа "Make America Great Again". Гетманцев уточнив, що спеціальний правовий режим для Defence City буде діяти до 1 січня 2036 року або до моменту вступу України до Європейського Союзу.
За інформацією міністра оборони України Дениса Шмигаля, учасники проекту Defence City отримають ряд суттєвих переваг. Зокрема, вони будуть звільнені від сплати податку на прибуток, якщо кошти будуть реінвестовані, а також від податків на землю та нерухомість, що використовується у виробничих цілях, і від екологічного податку. Окрім цього, планується спростити митні процедури та умови міжнародної передачі оборонної продукції. Держава також забезпечить спеціальні умови для релокації підприємств і вжиття заходів для підвищення захисту виробничих потужностей. "Ми створюємо вигідні умови для українських виробників озброєння. Запуск Defence City дозволить значно збільшити обсяги виробництва сучасної української зброї та військової техніки, розвивати новітні технології, залучати інвестиції в цю сферу та зміцнювати можливості Сил оборони", - зазначив Шмигаль у Telegram у четвер.
У Defence City можуть брати участь підприємства, що працюють у сфері оборонного комплексу і є важливими для забезпечення обороноздатності країни. Вони повинні бути незалежними від Росії та відповідати вимогам прозорості та іншим критеріям. Замість того, щоб складати список підприємств оборонної промисловості, Міністерство оборони має ініціювати створення Реєстру резидентів Defence City.
Основна вимога - щонайменше 75 відсотків доходу підприємства за попередній календарний рік має формуватися за рахунок реалізації продукції власного виробництва. Виняток становить літакобудування. У цій сфері межа становить 50 відсотків.
Керівниця відділу "Оборона" Київської школи економіки Марта Бухтіярова висловлює критику щодо таких вимог, вважаючи їх надто жорсткими. "Багато компаній мають різноманітні бізнес-моделі, оскільки в умовах заборони експорту їм складно покладатися лише на оборонне виробництво. Ці обмеження ставлять підприємства у залежність від державних оборонних контрактів або угод з фондами для потреб сектору безпеки і оборони," - зазначає вона в інтерв'ю DW. За її словами, встановлення обмежень на участь у Defence City призведе до сегментації виробників оборонної продукції, оскільки не всі з них зможуть скористатися перевагами нової податкової системи.
Вона відзначає, що на цьому етапі важко зрозуміти, які саме і скільки компаній зрештою найбільше виграють від Defence City. "Ми знаємо, що невеликі нові компанії у цій сфері часто не мають диверсифікованої структури, але вже виробляють засоби для сил безпеки і оборони. В той же час великі виробники, які давно на ринку, - диверсифікували структуру свого бізнесу. Хто саме може скористатися перевагами Defence City, мабуть, ми зможемо побачити, коли реєстр повноцінно запрацює", - каже експертка. Вона припускає, що це може бути до сотні компаній.
Виробники зброї вітають ініціативу Defence City, але висловлюють певні застереження. Ігор Федірко, виконавчий директор Української Ради Зброярів, зазначає, що проект потребує детального опрацювання на етапі підзаконних актів, щоб не перетворитися на ще одну бюрократичну структуру. "Основні ризики полягають у можливому дублюванні норм із суміжними режимами, зокрема з 'Дія City', а також у надто обмеженому переліку видів діяльності, які можуть не враховувати реальні процеси створення оборонного продукту. Існує також ризик виникнення 'сірих зон' для доступу приватних компаній до цього режиму," – коментує Федірко в інтерв'ю DW. За його словами, багато виробників готові приєднатися до Defence City з самого початку, якщо будуть встановлені прозорі критерії резидентства, зрозумілі сервіси "в один дотик" та реальна, а не декларативна підтримка оборонного виробництва в податкових, митних і регуляторних аспектах.
Основною перевагою правового режиму Defence City є те, що у програми з'явиться можливість здійснювати експорт озброєння та військову техніку за спрощеною процедурою, каже виконавча директорка Технологічних Сил України Катерина Михалко. Утім, на даний момент процедура ще не встановлена - її ще має визначити Кабмін. За її словами, ще одним важливим нововведенням є обмеження на період дії воєнного стану та протягом року після його припинення чи скасування доступу до інформації про виробників - резидентів Defence City, що міститься в публічних реєстрах. "Концепт не є ідеальним, але ми готові до активної співпраці над напрацюванням нормативно-правових актів для швидшого запуску режиму. Адже нова законодавча ініціатива закладає основу для експорту, інтеграції інновацій та локалізації виробництва", - сказала Михалко у розмові з DW.
#Президент (державна посада) #Інвестиції #Дональд Трамп #Росія #Україна #Європейський Союз #Митниця #Експорт #Українська мова #Уряд України #Озброєння #Північна та Південна Америка #Кодекс законів #Імператорська російська армія #Верховна Рада #Telegram (сервіс обміну повідомленнями) #Військові технології #Підприємницька діяльність #Deutsche Welle #Диверсифікація (фінанси) #Оподаткування #Міністр оборони України #Військово-промисловий комплекс #Нормативно-правовий акт #Податок на прибуток підприємств #Військова галузь #Київська школа економіки
