До минулого місяця спостерігався приріст цін на 0,9%. Найвищий рівень річної інфляції був зафіксований у травні, коли він склав 15,9%, після чого показник почав знижуватися. Це відбувається переважно через ефект високої бази порівняння з минулим роком та штучну стабілізацію курсу гривні.
Цільова інфляція. Нинішній рівень інфляції в два рази перевищує цільовий показник НБУ (5%). З початку військових дій НБУ не коригував ціль, незважаючи на те, що поточна інфляція переважно викликана витратами, які не підлягають контролю через монетарні інструменти. Іншими словами, НБУ намагається "досягти" показника, який в даних умовах є практично недосяжним, що, в свою чергу, завдає додаткової шкоди економічному відновленню.
В цілому, немає вагомих доказів на користь 5% інфляційного таргету, навіть в умовах стабільної економіки. Статистичні дані країн з доходами вище середнього, до яких належить і Україна, показують, що інфляція в межах 0-30% на рік не призводить до зниження темпів зростання реального ВВП. Взаємозв'язок між цими показниками спостерігається лише в країнах з високими доходами при інфляції, що перевищує 20%.
Фактори інфляції. На сьогоднішній день рівень інфляції під впливом як проінфляційних, так і дезінфляційних елементів. До проінфляційних факторів належать: значне підвищення цін на продукцію виробників, низькі показники врожайності, великий фіскальний дефіцит, а також зростання ставок деяких акцизів. У той же час дезінфляційні чинники включають стабільність валютного курсу (яка підтримується масштабними валютними інтервенціями Національного банку України), продовження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, а також помітне уповільнення економічного зростання (реальний ВВП за перші 9 місяців 2025 року зріс лише на 1,8% у порівнянні з попереднім роком).
Структура інфляційних процесів демонструє значну варіацію в темпах зростання цін на окремі товари та послуги, що перевищує 30 відсоткових пунктів. Найбільше зростання цін зафіксовано на яйця (+42%), фрукти (+22%), соняшникову олію (+26%) та м'ясо (+25%). В той же час, приріст цін на послуги відпочинку майже відсутній (-0,2%), а комунальні послуги та побутова техніка зросли лише на 2%. Спостерігається зниження цін на одяг та взуття (-6%), овочі (-22%) і цукор (-7%).
Основною характеристикою інфляції в Україні є її витратний характер. Військові руйнування, погодні умови та підвищення вартості енергоносіїв призвели до зростання гуртових цін промислових виробників в середньому на 22% за перші дев'ять місяців. Це створило значний тиск на ціни на споживчому ринку. Вартість товарів формується не внаслідок попиту, а в результаті зростання витрат і мінімального рівня рентабельності бізнесу.
Ознайомтеся також з: Чи справді ми усвідомлюємо природу інфляційних процесів?
Споживчий попит починає відновлюватися, проте все ще не досягає рівня, що існував до війни. Приватне споживання наразі дорівнює лише 85% від показників 2021 року. Якщо врахувати споживання на душу населення, то воно досягає лише 95% довоєнних стандартів.
Основним чинником, що сприяє зниженню інфляції у 2025 році, є штучне утримання обмінного курсу гривні шляхом використання валютних резервів, при цьому за рік курс до долара США зазнав лише 1% девальвації. Імпортні товари становлять приблизно 50% споживчого кошика українців, тому стабільність обмінного курсу має суттєве значення для інфляційних процесів. На підтримку курсу національної валюти НБУ витрачає близько 40 мільярдів доларів щорічно, що перевищує 20% ВВП країни.
Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП) і має проінфляційний вплив. Водночас стримувальним фактором фіскальної інфляції є переважно оборонний характер фіскального дефіциту та невизначеність. Фіскальний дефіцит переважно покриваються зовнішньою допомогою (понад 90% фіскального дефіциту), і тому облікова ставка НБУ не може впливати на фіскальний канал інфляції.
Вплив грошово-кредитної політики на рівень інфляції. Незважаючи на тривалі та надзвичайно суворі параметри грошово-кредитної політики, її ефект на інфляційні процеси лишається незначним. Це зумовлено недоліками в механізмі монетарної трансмісії та немонетарними факторами, що визначають інфляцію.
Читайте також: Що твориться з цінами
Монетарна трансмісія в даному контексті має депозитний канал, що складає 5% від валового внутрішнього продукту, а також кредитний канал, який дорівнює 9% ВВП. Ці показники є надто низькими для ефективного впливу облікової ставки на ціновий рівень в економіці. Що стосується валютного та фондового каналів, то вони зовсім не беруть участі в монетарній трансмісії, оскільки повністю залежать від не ринкових вливань, пов'язаних із зовнішньою допомогою.
Витрати на монетарну політику Національного банку України становлять близько 80-100 мільярдів гривень щорічно. Ця сума включає відсотки, які банки отримують від НБУ. Протягом 2022-2025 років НБУ виплатив фінансовим установам 280 мільярдів гривень у вигляді відсотків за монетарними інструментами, з яких 66 мільярдів гривень було виплачено за період до жовтня 2025 року.
Прогнози інфляції, що надаються НБУ, характеризуються надзвичайно низькою точністю та підлягають кардинальному перегляду кожні три місяці. В оновленому прогнозі, оприлюдненому в жовтні, НБУ очікує, що інфляція за підсумками року становитиме 9,2%, у той час як рік тому прогнозували 6,6% (похибка становить 30%). Значні відхилення в інфляційних прогнозах свідчать про те, що реальна динаміка інфляції суттєво відрізняється від передбачуваної моделі, яка базується на імпульсах монетарної політики.
Інструменти подолання інфляції. Оскільки українська інфляція має переважно структурний характер, то її подолання методами монетарної політики вбачається недієвим.
В нинішніх умовах потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної інфляції і водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії.
Спеціально для Еспресо.
Автор: Богдан Данилишин, академік Національної академії наук України.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
#Товари #Дефіцит #Українська гривня #Економіка #Робити #Інфляція #Овочевий #М'ясо #Одяг #Валовий внутрішній продукт #Національний банк України #Ставок #Яйце #Дефіцитні видатки #Ціна #Побутова техніка #Взуття #Норма прибутку #Монетарна політика #Національна академія наук України #Врожайність сільськогосподарських культур #Олія #Обмінний курс
