У порівнянні з попереднім місяцем, рівень цін підвищився на 0,4%. Найвищий показник річної інфляції був зафіксований у травні (+15,9%), після чого спостерігається поступове зменшення, що в основному пов'язано з штучною стабілізацією курсу гривні, призупиненням росту деяких тарифів та статистичним ефектом високої бази порівняння з минулим роком.
Інфляція в Україні вдвічі перевищує встановлений НБУ таргет у 5%, тому регулятор підтримує надзвичайно жорстку монетарну політику, з обліковою ставкою, що майже вдвічі перевищує рівень інфляції. НБУ намагається контролювати інфляційні процеси за допомогою монетарних механізмів. Проте, його можливості вплинути на поточну інфляцію за допомогою процентних інструментів є обмеженими через немонетарні фактори, які впливають на інфляцію, а також через недостатню ефективність каналів монетарної трансмісії.
60% діючого індексу інфляції визначається немонетарними чинниками, такими як регульовані ціни, погодні умови, контрольована девальвація гривні, глобальні цінові тенденції та державне фінансування, які не підлягають впливу монетарної політики.
Інфляція у листопаді 2025, фото: Богдан Данилишин
Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить близько 30 відс. пунктів: від -28% на овочі до +23% на м'ясо, що говорить про ситуативний набір драйверів інфляції по більшості позицій та переважання немонетарних факторів.
Вартість у листопаді 2025 року, зображення: Вартість у листопаді 2025 року.
Основною характеристикою інфляційного процесу в Україні є витратний характер зростання цін. Військові руйнування та підвищення цін на енергоресурси спричинили збільшення гуртових цін у промисловості в середньому на 20% за десять місяців. Ціни формуються не внаслідок попиту, а через зростання витрат і критичний рівень рентабельності бізнесу. На підвищення цін також вплинули погодні умови, збільшення світових цін на олію, а також підвищення акцизів.
Основні фактори, що сприяють дезінфляції, не підпадають під контроль монетарної політики НБУ. До них відносяться: штучне утримання курсу валюти через валютні інтервенції НБУ, рішення Уряду про мораторій на підвищення комунальних тарифів, високий врожай овочів та зниження світових цін на цукор.
У поточних умовах облікова ставка НБУ не має суттєвого впливу на інфляційні процеси через низьку ефективність монетарної трансмісії. Депозитний канал трансмісії становить всього 5% від ВВП, а кредитний – лише 9% від ВВП, що є вкрай недостатнім для значного впливу на цінові рівні в економіці. Крім того, валютний та фондовий канали взагалі не сприяють монетарній трансмісії, оскільки їхня функціональність повністю залежить від не ринкових вливань зовнішньої фінансової допомоги.
Автор: Богдан Данилишин, член Національної академії наук України.
#Товари #Енергія #Українська гривня #Економіка #Інфляція #Овочевий #М'ясо #Валовий внутрішній продукт #Національний банк України #Цукор #Погода #Норма прибутку #Монетарна політика #Національна академія наук України #Девальвація #Врожайність сільськогосподарських культур #Академік #Олія #Обмінний курс #Облікова ставка НБУ #Бізнес #Данилишин Богдан Михайлович
