На це питання представники НБУ зазвичай відповідають так: "Ми не несемо відповідальності за економічний розвиток. Наша роль полягає в тому, щоб сприяти і підтримувати, якщо це "...не заважає досягненню наших цілей..."
А що робити, якщо цілі встановлені неправильно? І що, якщо орган, відповідальний за їх визначення, вже третій рік залишає без керівника та трьох членів?
У третьому кварталі 2025 року монетарна політика Національного банку України залишалася надзвичайно суворою. Реальна ключова ставка, враховуючи рівень інфляції, досягла 3,2% річних, в той час як фактичне зростання валового внутрішнього продукту становило всього 1,4%. Протягом останнього десятиріччя (2017-2025) базова вартість фінансових активів зросла втричі з половиною, тоді як споживчі ціни підвищилися лише на 2,5 раза. Це свідчить про те, що реальна дохідність фінансових інструментів зросла на 88%, тоді як економічне зростання за цей період склало лише 10%.
Цей дисбаланс вказує на постійну рестрикційну політику НБУ, що призводить до зростання витрат на обслуговування боргових зобов’язань, зменшення інвестиційної активності та негативно впливає на ефективність трансмісійних механізмів.
При високих реальних відсоткових ставках вільні фінансові ресурси спрямовуються у фінансові активи, оминаючи при цьому реальний сектор економіки.
Для порівняння, у Польщі та США кумулятивний індекс ключової ставки за 2017-2024 роки був нижчим за індекс інфляції -- відповідно на 23 та 11 в.п., що забезпечувало підтримку інвестицій і зростання.
Також зверніть увагу: Облікова ставка НБУ – порожня форма без суті.
Протягом останнього десятиліття в Україні рівень жорсткості монетарної політики зріс на 31 в.п., зокрема на 5 в.п. під час військових дій. Це показник в кілька разів перевищує аналогічні зміни в країнах ЄС. У Польщі та Чехії посилення жорсткості відбулося здебільшого завдяки коливанню обмінного курсу, тоді як в Україні причиною стали надто високі реальні процентні ставки.
У 2025 році ситуація ускладнилася через зміцнення гривні, що призвело до подвійного фіскального навантаження: збільшилися витрати на обслуговування боргових зобов’язань, водночас зменшилися надходження від митних зборів та податку на додану вартість.
У 2025 році депозитні сертифікати Національного банку України пропонуються з процентною ставкою в межах 16,6-19%. Це створює умови, за яких банки вибирають зберігати свої кошти в НБУ, а не надавати кредити. В результаті спостерігаються такі наслідки:
В цілому, держава інвестувала більше 300 мільярдів гривень в підтримку монетарної політики, але результати виявилися не такими, як очікувалося.
Усі канали монетарної трансмісії залишаються малоефективними:
Таким чином, монетарна трансмісія не сприяє збільшенню обсягів кредитування та інвестицій.
Фінансові активи як підприємств, так і населення досягли значної суми в 9,9 трлн грн, що становить 117% від валового внутрішнього продукту. Проте ці кошти майже не використовуються в реальному секторі економіки. В даний час банки конвертують лише третину депозитів у кредити. Рівень кредитування становить лише 15% ВВП, що є найнижчим показником серед країн з ринковими економіками. Крім того, 32% кредитів для бізнесу видаються на пільгових умовах.
Натомість, прибутковість фінансових установ подвоїлася, в основному завдяки виплатам від держави у вигляді процентів (ОВДП та депозитних сертифікатів). Державні доходи складають 57% від загальних прибутків банків.
Також ознайомтесь із: Станом на валютному ринку та стратегією валютного контролю.
Головними вигодонабувачами стали фінансові установи, які отримали підтримку від уряду:
Державні банки функціонують більш продуктивно, проте вони також мають потребу в державному фінансуванні. Водночас, як підприємства, так і уряд стикаються з величезними витратами, які не мають істотного впливу на рівень інфляції чи стабільність валюти.
Монетарна політика в нинішньому форматі не сприяє економічному розвитку України. Вона:
Україні необхідна нова концепція монетарної політики, яка буде зосереджена не на стримуванні, а на підтримці економічного відновлення та сприянні продуктивним інвестиціям. Це вимагає:
Тільки в такому випадку монетарна політика стане засобом для стимулювання зростання, а не перешкодою для розвитку економіки України.
Спеціально для Еспресо.
Автор: Богдан Данилишин, член Національної академії наук України.
Редакція не завжди погоджується з поглядами, які висловлюють автори блогів.
#Інвестиції #Україна #Європейський Союз #Чеська Республіка #Держава (політичний устрій) #Економіка #Інфляція #Друга світова війна #Друга Польська Республіка #Валовий внутрішній продукт #Національний банк України #Банк #Ставок #Експрес-телебачення #Канал #Кредит #Мито (податок) #Актив #Монетарна політика #Національна академія наук України #Академік #Валютний ринок #Облікова ставка НБУ #Капітал (економіка) #Бізнес #Данилишин Богдан Михайлович #Валютний контроль
