Ціни на медикаменти: які заходи можуть позбавити українців доступу до ліків.

Закриття аптек у сільських районах та прифронтових зонах, відсутність медикаментів на українському ринку, брак критично важливих препаратів і зростання нелегальної торгівлі підробками — ось до чого можуть призвести нещодавно запропоновані заходи щодо регулювання цін на лікарські засоби в Україні.

Яка це ініціатива?

30 жовтня було оприлюднено проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів №955, який наразі доступний для громадського обговорення. У новій редакції пропонується поширити контроль за максимальними націнками на всі зареєстровані в Україні лікарські препарати. Наразі чинні норми регулюють лише окремі категорії, зокрема медикаменти, що входять до Національного переліку основних ліків, затвердженого державою. Запропоновані зміни покликані впровадити більш суворі обмеження для усіх учасників фармацевтичного ринку, що стосується продажу лікарських засобів.

В рамках ініціативи для постачальників і дистриб'юторів встановлено, що максимальний рівень націнки не може перевищувати 10%. Щодо аптек, планується впровадження диференційованої системи торгових націнок:

Законодавці аргументують потребу в змінах зростанням рівня бідності серед населення та необхідністю контролювати подальше підвищення цін на медикаменти. Проте фахівці зазначають, що ці заходи можуть бути непропорційними.

Зокрема, існує ризик для дорогих лікарських засобів і медикаментів, які вимагають спеціальних умов зберігання. Внаслідок надто невеликої максимально дозволеної націнки (лише 3,5% на препарати, що коштують понад 1000 грн) аптеки можуть не мати можливості включати їх у свій асортимент. Це, в свою чергу, призведе до серйозних труднощів для пацієнтів з хронічними хворобами та тих, хто потребує паліативної допомоги.

Критична ситуація може скластися і у віддалених населених пунктах та прифронтових територіях. Запропоноване регулювання зробить роботу багатьох аптек неможливою та призведе до їх закриття. Фахівці ринку пояснюють: аптеки не є прямим ціноутворювачем вартості препаратів, оскільки ціна ліків напряму залежить від першочергової вартості закупівлі у виробника. Якого, за якоїсь причини, дана ініціатива обходить стороною.

Експерти також прогнозують, що дефіцит легальних ліків може призвести до розвитку тіньового ринку. Підхід створює передумови для росту кількості фальсифікованих ліків через неофіційний імпорт.

"Такі зміни призведуть до необхідності значного скорочення діяльності деяких міжнародних компаній в Україні, що, окрім зменшення кількості робочих місць, вразить і надходження до державного бюджету. При цьому, додаткові затрати, пов'язані з такою реструктуризацією бізнесу в Україні, призведуть до ще більшого підвищення цін на лікарські засоби", - попереджає Європейська Бізнес Асоціація (EBA).

Не лише постановами: депутати розробляють власні ініціативи.

Показово, що паралельно з описаною вище ініціативою активізувалися й окремі народні депутати. Зокрема, мова йде про створену у вересні 2024 року Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради, яка планує внести додаткові пропозиції щодо регулювання фармринку.

Яким чином? Додавши правки до ухваленого Верховною Радою в першому читанні 20 листопада законопроєкту №11493 щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів для централізованих закупівель. Хоча документ стосується препаратів, які закуповуються державним коштом, парламентарії заявляють про намір використати його як базу для масштабнішого регулювання.

Отже, учасники Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради планують внести до вже прийнятого в першому читанні законопроекту п'ять важливих та несумісних з первісним текстом додаткових пропозицій, не проводячи обговорення з професійною спільнотою та ігноруючи належну процедуру розгляду законодавчих ініціатив.

Такий швидкий і вибірковий підхід викликає стурбованість у фахівців, оскільки регулювання обігу лікарських засобів повинно бути системним і послідовним. Професійна спільнота підкреслює важливість проведення ґрунтовних обговорень усіх ініціатив з експертами галузі перед їх реалізацією, аби уникнути негативного впливу на систему забезпечення ліками.

Хто отримує вигоду від нового регулювання?

Аналіз цінової динаміки на фармацевтичному ринку за 2022-2024 роки демонструє, що основний ріст цін відбувається не в роздрібній мережі. До 75% кінцевої вартості ліків формується на рівні виробника та імпортера.

При цьому внесок дистриб'юторів та аптек у подорожчання значно скромніший - в середньому 10% та 15% відповідно. Не зважаючи на те, що на даний момент ціни та націнки на більшість лікарських засобів не регулюються державою, ринок демонструє здатність до саморегуляції через конкуренцію. Це підтверджується зниженням середньо-роздрібної націнки за останні 10 років з 23% до 14%.

Варто зазначити, що темпи підвищення цін на медикаменти виявилися навіть менш відчутними в порівнянні з іншими товарами, які є життєво важливими. Згідно з інформацією Державної служби статистики, у вересні 2024 року в порівнянні з аналогічним місяцем 2023 року:

У свою чергу, ціни на фармацевтичні товари підвищилися всього на 12,4%.

У поясненнях до цієї ініціативи зазначається, що контроль цін спрямований на захист інтересів пацієнтів. Проте проведений аналіз свідчить, що головними вигодонабувачами можуть виявитися крупні вітчизняні виробники, які отримають можливість зміцнити свої позиції внаслідок можливого виходу міжнародних компаній з ринку.

Експерти вказують на ризик монополізації ринку. Після закриття частини аптек та можливого відходу міжнародних компаній великі вітчизняні виробники зможуть диктувати свої умови.

Варто відзначити, що деякі з найбільших українських виробників відкрито підтримують ініціативи щодо регулювання цін. Наприклад, один із провідних учасників ринку, ціни якого за останні два роки зросли в середньому на 83%, підкреслює важливість створення прозорих механізмів формування цін на медикаменти, які сприятимуть доступності сучасних та ефективних препаратів для населення України. Водночас експерти пропонують почати аналіз із рівня виробників.

"Ми вважаємо надзвичайно важливим здійснення моніторингу рентабельності діяльності всіх гравців фармацевтичного ринку України, щоб з’ясувати актуальні умови формування їх початкових цін", - підкреслює Олег Клімов, голова правління ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата" та член Ради Міжнародної федерації фармацевтів (FIP).

ГО "Всеукраїнська фармацевтична палата" зазначає, що впровадження цієї Постанови може призвести до збільшення витрат, які безпосередньо понесуть пацієнти.

Водночас генеральний директор ТОВ "Ново Нордіск Україна" Владислав Мороз висловив думку, що скорочення торгових надбавок на медикаменти може призвести до звуження асортименту в аптеках. "Цей ризик особливо актуальний для життєво важливих ліків, необхідних пацієнтам з хронічними захворюваннями, як-от цукровий діабет і серцево-судинні недуги", - додав він.

Чому це суперечить законодавству?

Запропоноване регулювання цін порушує декілька законів України. Найперше, це суперечить нещодавно виданому Указу Президента №483/2024 "Про заходи щодо забезпечення доступності медичних і реабілітаційних послуг, лікарських засобів і медичних виробів у сільських районах". По-перше, існує ймовірність закриття багатьох аптек, що не входять до мережі, а також медичних закладів у прифронтових зонах, невеликих містах та селах. Такі ініціативи можуть призвести до суттєвого зменшення доступності критично важливих медикаментів.

Одночасно Указ Президента чітко вказує на необхідність вивчення можливостей для впровадження додаткових заходів, спрямованих на підвищення доступності медичних препаратів та медичних виробів. Це може бути досягнуто, зокрема, шляхом створення стимулів для ефективного використання існуючої медичної та аптечної інфраструктури, а також шляхом розширення мережі аптек. Такі кроки повинні забезпечити доступ населення до необхідних лікарських засобів, враховуючи зростаючу кількість паліативних та складних пацієнтів, а також травм, спричинених збройною агресією росії проти України.

Особливо гострі суперечності виникають із Законом "Про ціни і ціноутворення". Пропоноване регулювання також конфліктує із Законом "Про захист економічної конкуренції", суперечності виникають і з Господарським кодексом України.

Крім того, запропонована стратегія суперечить європейським стандартам. Дослідження свідчить, що в 28 з 30 європейських держав аптечні націнки контролюються лише для тих медикаментів, чия вартість підлягає державному відшкодуванню. "В Україні ж планують регулювати весь оптовий та роздрібний ринок, і сам механізм цього контролю є антиєвроінтеграційним", - підкреслює Олег Клімов.

Масштаб фінансових втрат

За оцінками експертів, лише через відхід міжнародних компаній бюджет держави може втратити 200-300 млн доларів щорічних податкових надходжень.

"Вочевидь, всі ці зміни суттєво вплинуть на функціонал та чисельність українського персоналу компаній та зменшать податкові надходження до державного бюджету", - попереджає AIPM Ukraine у своєму зверненні до МОЗ.

Для аптечного бізнесу ситуація виглядає ще більш критичною. Аналіз структури витрат показує, що аптеки вже мають багато фінансових викликів: оренда, комунальні послуги та фонд оплати праці (до 25% від обороту), альтернативні джерела живлення (через перебої з електропостачанням), податки і збори (5-20%), інкасація коштів. Експерти кажуть, що лише банківські послуги еквайрингу при безготівкових розрахунках можуть "з'їдати" 1,6-2,75% від обігу, а послуги прайсагрегаторів, якими користуються 20% споживачів для пошуку ліків, коштують аптекам близько 2,4% від вартості препарату.

Особливо актуальним стає питання організації логістики та зберігання медикаментів. Нові обмеження можуть зробити економічно невигідним підтримання холодового ланцюга для термолабільних засобів, зберігання дорогих лікарських препаратів, доставку до віддалених населених пунктів та забезпечення різноманітності асортименту.

Які можливості відкриває фармацевтична спільнота?

Замість тотального регулювання професійні асоціації пропонують комплексний підхід із врахуванням інтересів всіх учасників. Зокрема, впровадження європейського досвіду та такі кроки:

Підвищення економічної доступності лікарських засобів для споживачів можливе за рахунок розширення участі держави в забезпеченні населення препаратами, вважає Володимир Ігнатов, Виконавчий директор AIPM Ukraine. Згідно з коментарем директорки Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірини Суворової, наразі участь держави у забезпеченні населення ліками за програмою "Доступні Ліки" становить лише 12%, тоді як 88% оплати вартості лягає на плечі пацієнтів.

Фахівці також підкреслюють важливість прийняття основоположних законів "Про фармацевтичну діяльність" та "Про самоврядування медичних професій" після консультацій з фармацевтичним сектором і бізнесом. Ці закони мають на меті встановити чіткі нормативи для організації фармацевтичної діяльності.

А EBA акцентує увагу на важливості проведення системних реформ у цій сфері. "Цінове регулювання повинно базуватися на чітких розрахунках та аналізі впливу на всіх гравців ринку: виробників, дистриб’юторів, аптечні мережі та пацієнтів," - зазначають представники Асоціації.

Беручи до уваги широкий спектр експертних думок і можливі ризики, можна з упевненістю стверджувати, що уряд врахує позицію професійної спільноти. Саме завдяки спільним зусиллям і конструктивному діалогу між державою та учасниками ринку, особливо в цей непростий воєнний період, можна знайти оптимальні рішення для надання українцям якісних і доступних ліків.